32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення

Показники	Інтенсивність використання маток
	низька	середня	висока
Підготовка до запліднення, днів	> 40	21	12
Тривалість підсосу, днів	60	45	26
Тривалість одного циклу використання маток, днів	> 244	208	162
Можливе число опоросів від однієї матки протягом року	< 1,5	1,8	2,24
Кількість поросят від однієї матки у рік, голів	13 і <	16,0	20 і >

Із наведених даних видно, що при низькій інтенсивності використання маток тривалість кожного циклу відтворення становить 244 і більше днів. Унаслідок цього за рік від кожної матки в середньому одержують тільки 1,5 опороса та вирощують до відлучення не більше 13 поросят. При високій інтенсивності використання тривалість одного циклу відтворення не перевищує 162 дня й від кожної матки за рік одержують більше двох опоросів та вирощують до відлучення 20 і більше поросят.

Штучне запліднення свиноматок багато в чому залежить від техніки виявлення у них охоти, періодичності строків їх осіменіння. Виявлення охоти у свиноматок проводять два рази на добу – вранці та ввечері. Добре запліднення буває при осіменінні маток до початку овуляції, що наступає через 24-36 годин після виявлення ознак охоти. Під впливом осіменіння овуляція прискорюється, проходить дружно. При цьому в яйцепроводах знаходиться значна кількість повноцінних яйцеклітин з високою здатністю до запліднення.

На всіх великих свинарських комплексах маток штучно запліднюють за методом А.В.Квасницького. Холостих маток і ремонтних свинок запліднюють через 10-12 годин після виявлення охоти. Для більшої гарантії через 12 годин усіх маток осіменяють другий раз. Для такої організації штучного запліднення на передових комплексах добиваються 83-85% умовної заплідненості. Після повторного запліднення маток переводять у станки, розміщені в секторі умовно-супоросних маток. Тих свиноматок, що не прийшли в повторну охоту вважають супоросними у першому заплідненні й переводять у свинарник для утримання супоросних свиней. Дальший рух технологічних груп свиноматок проводять з урахуванням строків запліднення.

5.8.6. Годівля свиней

Основною метою сучасного свинарства є збільшення виробництва свинини за умови зниження витрат на її виробництво.

Свині належать до всеїдних тварин і можуть давати високоякісну продукцію при використанні як концентрованих, так і частково зелених, соковитих (картопля, буряки, силос), грубих (травяне борошно) кормів, а також харчових відходів. Це дозволяє знижувати собівартість продукції та більш раціонально використовувати зернові корми.

Свині добре перетравлюють усі поживні речовини, крім клітковини. Поїдання кормів у них обмежене розмірами шлунку. В той же час свині, характеризуючись високою плодючістю, скоростиглістю та енергією росту, потребують біологічно повноцінної годівлі.

Сучасні деталізовані норми годівлі передбачають забезпечення потреби свиней у 27 поживних речовинах.

Забезпечення свиней обмінною енергією повинно знаходитися відповідно фізіологічних можливостей поїдання сухої речовини. Нормування сухої речовини та концентрації поживних речовин у ній - одна з найважливіших умов одержання високої продуктивності свиней.

Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини залежить від вмісту в ній клітковини. Протеїн зумовлює ріст і розвиток тварин, впливає на продуктивність і якість продукції, стан здоровя, відтворну здатність, розвиток плоду, молочність маток, життєздатність приплоду. Витрати кормів на одиницю продукції в значній мірі залежать від збалансованості раціону за протеїном (табл. 33).

Ефективність використання протеїну, а відповідно і потреба в ньому, залежать від збалансованості раціону за амінокислотами. Нестача у раціоні хоча б однієї з десяти незамінних амінокислот впливає на організм таким же чином, як і нестача білка в цілому. У раціонах свиней лімітуючими (критичними) амінокислотами є лізин, метіонін, рідше триптофан. Збагачення раціонів, ними проводять за рахунок їх синтетичних препаратів.

Вуглеводи у раціонах свиней – основне джерело енергії. Нормують з них тільки клітковину, оскільки остання визначає обєм раціону та впливає на концентрацію в ньому поживних речовин. Підвищення вмісту клітковини у