3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів

Перетравні поживні речовини кормів всмоктуються у кров і використовуються організмом для біосинтетичних і енергетичних процесів. При цьому частина перетравних речовин використовується для відновлення тканинних структур тіла та забезпечення енергією тих енергетичних витрат організму, що необхідні для підтримання фізіологічних функцій організму (енергія підтримання). Частина перетравних речовин використовується для синтезу новоутворень (молока, яєць, приросту тіла, вовни), а також на приріст енергії, утвореної при засвоєнні та обміні поживних речовин (приріст теплопродукції). Цю частину перетравних речовин, що використовується організмом для синтезу продукції можна визначити методом вивчення балансу азоту та вуглецю в організмі.

Ще на початку нашого століття німецький вчений Кельнер, вивчаючи баланс азоту та вуглецю у дорослих волів, встановив, що перетравні речовини, задані понад тієї кількості, що необхідна для підтримання обміну речовин, викликають утворення жиру у такій кількості:

за рахунок 1 кг перетравного білка - 235 г

за рахунок 1 кг перетравного жиру - 474-598 г

за рахунок 1 кг перетравного крохмалю - 248 г

за рахунок 1 кг перетравної клітковини - 253 г

за рахунок 1 кг перетравного цукру -188 г.

Ці величини синтезу жиру Кельнер назвав константами продуктивності для перетравних поживних речовин. На основі визначення перетравних поживних речовин у кормах і констант жировідкладання легко визначити продуктивну дію кожного корму в одиницях жировідкладання.

У кормових таблицях, призначених для практичного використання, Кельнер продуктивну дію кормів виражав не кількістю відкладеного жиру, а кількістю кілограмів крохмалю, що еквівалентна за жировідкладанням 1 кг корму (крохмальний еквівалент). Наприклад, відкладання жиру в тілі дорослого вола при згодовуванні 1 кг кукурудзи дорівнює 200 г. Це становить (200:248) = 0,80 крохмального еквіваленту. В Україні для характеристики загальної поживності кормів також використовується їх оцінка продуктивної дії, але замість крохмального еквіваленту використовується кормова одиниця як міра продуктивної дії корму. Ця міра дорівнює 150 г жировідкладання або 1425 ккал енергії продукції, або 0,6 крохмального еквіваленту.

Кормова одиниця має недоліки, основним з яких є її однобічність. Остання характеризує переважно відкладення жиру у дорослої худоби на відгодівлі. Стосовно інших видів і продуктивних груп тварин, то для утворення молока, вовни, нормального перебігу родів вона не може бути достовірним критерієм визначення продуктивної дії корму. Ось чому зараз, замість оцінки у кормових одиницях, прийнято визначати енергетичну цінність кормів.

3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів

Для оцінки енергетичної цінності кормів вирішено взяти кількість обмінної енергії, що міститься в 1 кг натурального корму або сухої речовини. Обмінну енергію корму визначають як різницю між валовою енергією корму та втратами її з калом, сечею та кишковими газами. В організмі вона використовується на підтримання життєвих процесів (підтримуюча енергія), біосинтезу нових структур (енергія продукції), а також на утворення додаткової енергії у вигляді теплопродукції у процесах перетравлення та обміну поживних речовин. Більш детально розподіл енергії корму в організмі зображено на схемі (рис. 7.).

Обмінну енергію (ОЕ) визначають за перетравними поживними речовинами та коефіцієнтом їх трансформації в обмінну енергію. Нижче наведено формулу розрахунку обмінної енергії для різних видів сільськогосподарських тварин, розроблену колективом авторів під керівництвом академіка О.П. Калашникова.

Рис. 7. Схема обміну енергії корму у тварин

Велика рогата худоба - ОЕ=17,46пП+31.23пЖ+ 13,65пК +14.78 пБЕР

Коні-ОЕ=19,46пП+35,43пЖ+15,95пК+15.95пБЕР

Свині-ОЕ=20,85пП+36,бЗпЖ-і-14,27пК+16.95пБЕР

Птиця-ОЕ=17,84пП+29.78пЖ+17,71пК+17,71пБЕР,

де пП - кількість перетравного протеїну, г; пЖ - кількість перетравного жиру, г; пК - кількість перетравної клітковини, г; пБЕР – перетравні безазотисті екстрактивні речовини. Одиниці виміру ОЕ - мегаджоулі (МДж); 1000 КДж = 1 МДж.

Оцінка поживності корму за одним показником неможлива, оскільки вона не відображає потреб організму в різноманітних поживних речовинах. Ось чому в останні роки для цього застосовується комплексна оцінка з урахуванням енергетичної поживності корму, вмісту у ньому сухої речовини, протеїну та його якості (амінокислотного складу), жиру та незамінних жирних кислот, цукрів, крохмалю, клітковини та мікроелементів, вітамінів і інших елементів живлення, які необхідні для підтримки життєдіяльності організму, здоров'я, відтворення, одержання високоякісної продукції. При комплексній оцінці поживності кормів важливо відбити ті сторони поживності, які характеризують біологічну цінність кормів (білкову, вітамінну, мінеральну).