Мал. 4 Схема ввідного схрещування
Рис. 4.Схема ввідного схрещування
Цей метод досить простий, не пов'язаний з великими витратами (застосовуються тільки плідники поліпшуючої породи). Він не веде до корінного ламання генотипу планової породи, яка, як правило, відселекційована відповідно до конкретних умов і потребує тільки певної корекції, тому знаходить широке використання для поліпшення тих чи інших господарсько-корисних ознак місцевих (планових) порід.
Наприклад, у господарстві „Асканія Ноіва” Херсонської області велася тривала робота за підвищенням продуктивності червоно-степової породи шляхом „прилиття крові” шортгорнів молочно-м’ясного типу. В результаті багаторічної праці створено стадо тварин червоно-степової породи молочно-м’ясного типу, які за надоєм та жирністю молока наближаються до корів червоно-степової породи, а за живою масою перевищують їх.
2.6.2.3. Поглинальне (вбірне) схрещування використовують для корінної перебудови генотипу однієї породи за рахунок залучення генофонду іншої, більш продуктивної, або з іншим напрямом продуктивності, що, на задумку селекціонера, є або буде перспективним. За цим методом плідників вибраної перспективної породи протягом чотирьох-п'яти поколінь використовують спочатку на чистопородних матках поліпшуваної породи, а потім на помісних - з наростаючою "кровністю" за перспективною породою. Помісні тварини п'ятого покоління із 31/32 "часткою крові" перспективної породи за конституцією та екстер'єром практично повністю їй відповідають, а тому приймаються за чистопородних за цією породою. Таким чином, протягом чотирьох-п'яти поколінь тварин на зміну одній породі приходить інша при найменших витратах на проведення такої роботи (рис. 5.).
Рис. 5. Схема поглинального (вбірного) схрещування
Цей метод широко застосовувався в Україні у довоєнний період - період масової заміни малопродуктивних місцевих порід більш перспективними. Саме у цей час методом поглинального схрещування було створено цілий ряд порід великої рогатої худоби: симентальська, лебединська, чорно-ряба; свиней - крупна біла; овець – прекос; кролів - сірий і білий велетні, сріблястий та ін.
2.6.2.4. Відтворне (заводське) схрещування використовується для створення нових порід шляхом використання генофонду декількох порід. При цьому нова порода, що несе у собі генетичні задатки вихідних порід, відзначається своїми характерними особливостями, специфічним фенотипом, що гарантує їй статус нової породи. Необхідність у виведенні нових порід зі своєрідними властивостями або господарсько-корисними ознаками диктується вимогами соціально-економічного розвитку суспільства та відсутністю відповідних генотипів взагалі або ж відсутністю можливостей по їх завозу у відповідну економічну чи еколого-географічну зону.
Так, потреба у виведенні верхової породи коней, придатної для спортивних цілей (виїздка та конкур), визначила необхідність проведення цього методу схрещування з використанням порід чистокровної верхової, тракенінської, ганноверської, російської верхової та деяких інших. Широке залучення генофонду цих порід дало можливість створити українську верхову породу коней з досить високими спортивними якостями.
З використанням цього методу схрещування у свій час були виведені орловська порода коней, асканійська порода овець, українська біла степова порода свиней та деякі інші породи сільськогосподарських тварин. У даний час цей метод був використаний при створенні вітчизняної м'ясововнової напівтонкорунної породи овець, м'ясної породи великої рогатої худоби, чорно-рябої та червоно-рябої порід молочної худоби.
2.6.3. Гібридизація - метод розведення, яким передбачається парування представників батьківської пари, які належать до різних видів (у тому числі і до диких форм), з метою одержання життєздатного потомства, що детермінується біологічними особливостями цих двох видів відносно будови статевих органів, статевих рефлексів, тривалості вагітності самок і життєздатності ембріонів та ін.
Гібридизацію використовують як для одержання тварин у товарних цілях, так і для виведення нових порід. Із числа найбільш відомих гібридів є мул (споріднення кобили з ослом) і лошак (споріднення ослиці з жеребцем), які відзначаються силою, витривалістю, невибагливістю, що вигідно їх відрізняє від коня та осла.
Прикладом гібридизації у тваринництві України є споріднення деяких молочних і м'ясних порід з горбатим скотом - зебу, завезеним із США. Це забезпечує одержання гібридного потомства, яке успадковує від зебу стійкість проти кровопаразитарних захворювань, що переносяться кровососучими комахами, а також міцність конституції, пристосованість до жаркого клімату, властивого південним регіонам країни.
У результаті гібридизації мериносових овець з диким бараном архаром, одержали нову породу - казахський архаромеринос, який пристосований до суворих високогірних умов утримання.