- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
3.1. Поняття про поживність корму
Характерною особливістю усіх живих істот, яка відрізняє їх від неживих, є обмін речовин. Обмін речовин - це складний процес одночасного руйнування складних хімічних сполук у клітинах організму (катаболізму) і синтезу їх з більш простих хімічних сполук (анаболізму). У результаті катаболізму утворюється енергія, що необхідна для синтезу нових сполук. Ці процеси протікають безперервно, а взаємозалежність між ними така велика, що їх важко розмежувати. Складні сполуки розщеплюються і їх складові частини можуть сполучатися між собою у нових комбінаціях, утворюючи інші складні речовини.
Обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем починається з поглинання організмом із зовнішнього середовища відповідних його природі поживних речовин. Ці речовини у результаті складних перетворень (фізичних, біохімічних) розщеплюються до простих складових частин, що можуть використовуватися клітинами організму для синтезу нових структур, а також для утворення енергії.
Одна частина цієї енергії використовується для утворення нових тканинних компонентів, інша частина витрачається для підтримання життєдіяльності організму (певної температури тіла, скорочення м'язів, передачі нервових імпульсів, секреції клітин, поглинання різних речовин). Певна частина енергії вивільнюється з організму у вигляді тепла.
Таким чином, їжа потрібна тваринам для побудови і безперервного оновлення клітин і тканин організму, як джерело енергії, необхідної для відтворення енергетичних витрат організму, як джерело речовин, з яких утворюються в організмі ферменти, гормони та інші регулятори обмінних процесів і життєдіяльності організму.
Обмін речовин, функція і структура усіх клітин і тканин організму залежать від складу раціонів. Чим повніше їжа відповідає потребам організму у різноманітних поживних речовинах, тим вона поживніша. Поживність корму - це його властивість задовольняти природні потреби тварин в енергії та окремих поживних речовинах.
Поживність корму не можна охарактеризувати одним показником, а правильну характеристику поживності корму можна дати тільки оцінюючи різноманітні його властивості. Однією з оцінок поживності кормів є вивчення їх хімічного, складу.
3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
До складу кормів входить вода і суха речовина (рис. 6.). Вода знаходиться у кормових продуктах у вільному стані та частково зв'язана з колоїдами (білками,
вуглеводами). Вміст води у кормах різний і може коливатись від 5 до 95%. Мало
води (5-8%) у сухому молоці, сухих залишках технічних виробництв - макусі, сухому жомі; у зернових кормах міститься 12-14 % води, у сіні та соломі - 15-20%, у зелених кормах і силосі - майже 60-85%, у коренеплодах 80-92%, у барді, жомі - 90-95 %. Вміст води впливає на стійкість кормів при зберіганні, обумовлює технологію їх заготівлі та зберігання. Вода є неодмінною складовою частиною тіла тварин. Найбільший вміст води у тілі молодих тварин - до 80 %. З віком тварин вміст її зменшується до 50 %.
Вода у тілі тварин має велике фізіологічне значення: вона є середовищем, де протікають обмінні процеси, є розчинником хімічних сполук, забезпечує теплорегуляцію організму, виводить із сечею продукти обміну речовин та ін.
Незважаючи на велику фізіологічну роль води в організмі, поживної цінності вона не має. Тому, чим більше корм містить води, тим менша його поживність.
Вміст сухої речовини у кормах у деякій мірі характеризує енергетичну цінність корму, обумовлює поїдання кормів, але не може бути досить вірною оцінкою поживності кормів. Суха речовина складається з мінеральних і органічних речовин.
Мінеральна частина корму (сира зола) характеризує мінеральну цінність корму. В сухій речовині рослин на долю золи приходиться майже 5-10%. Але її склад може бути різним. У ній знаходяться макроелементи: кальцій, натрій, калій, фосфор, магній, сірка та хлор. Інші мінеральні елементи відносяться до мікроелементів. Макроелементи знаходяться у концентраціях від 0,01% і вище, мікроелементи - у концентраціях, менших 0,01% від сухої маси кормів.
Мінеральні речовини мають велике значення у забезпеченні життєдіяльності організму. Вони беруть участь у побудові опорних тканин організму, підтриманні гомеостазу, тобто сталості хімічного складу та фізико-хімічних якостей внутрішнього середовища, активізують біохімічні реакції, впливаючи на ферментативні системи організму, на функцію ендокринних залоз, обумовлюють інші специфічні фізіологічні функції. До органічних речовин відносяться азотисті речовини (сирий протеїн), безазотисті речовини (сирий жир, сира клітковина) і безазотисті екстрактивні речовини (крохмаль, цукри, декстрини), а також біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, ферменти) та ін.
Азотисті речовини (сирий протеїн) складається з білків і амідів. Білки - це органічні азотисті високомолекулярні сполуки, утворені з амінокислот (прості білки) або утворені з амінокислот та інших сполук (складні білки). Білки мають дуже важливе значення у живленні тварин, вони є "носіями" життя, основною речовиною всіх клітин і тканин, тобто виконують в організмі головну структурну (пластичну) функцію, яку не може виконати інша речовина. Біосинтез білків обумовлює ріст і розвиток організму. Білки входять до складу ферментів - біологічних каталізаторів в організмі, які забезпечують хімічні перетворення різних сполук. Білки – ферменти здійснюють всі види обміну речовин в організмі. Захисна функція білків проявляється в утворенні імунних тіл (антитіл) при надходженні в організм чужорідного білка (наприклад, бактерій). Крім того, білки зв'язують токсини, яди та інші хімічні сполуки, що не властиві природі тварин.
Велика роль білків у транспортуванні багатьох речовин, у передачі спадкових якостей потомству, у регулюванні біосинтетичних і енергетичних процесів в організмі.
Білки - це найбільш важлива і часто дефіцитна речовина в кормах. Вміст білків у кормах коливається (від 1% до 70-80%). З рослинних кормів багаті білками шроти (від 30 до 45%), зерно бобових (близько 25-30 %), з грубих кормів - сіно бобових (до 12-15%). Невелика кількість білків у зерні злаків (8-12%), значно менша - у сіні злаковому (4-6%), соломі (2-3%), корене- і бульбоплодах (0,5-1%). Особливо багаті на білок сухе молоко, м'ясне борошно, сушена кров (70-90 %).
Аміди - всі азотисті речовини небілкового характеру. До цієї групи відносяться окремі амінокислоти, поліпептиди, нітрати, амонійні солі. Значна частина амідів є проміжними продуктами синтезу білків або їх розпаду. Тому на аміди багаті корми, зібрані у період енергійного росту (наприклад, зелені або силосовані корми). У коренеплодах більше половини від сирого протеїну становлять аміди.У зерні їх мало. Поживна цінність амідів різна, оскільки залежить не тільки від їх складу, але й виду тварин. Поживна цінність поліпептидів та амінокислот така ж, як і білків. Інші представники амідів для моногастричних тварин не мають значної поживної цінності. Для жуйних тварин поживна цінність амідів майже така, як і білків.
Безазотисті речовини включають дві великі групи речовин: жири та вуглеводи.
Жири - це велика група речовин, різних за хімічним складом і фізіологічним значенням. Вони поділяються на прості ліпіди (нейтральний жир, віск), складні ліпіди (фосфоліпіди, гліколіпіди та ін.) та стерини (холестерин та ін).
Жири входять, як обов'язковий компонент, до складу протоплазми, ядра та оболонки клітини та виконують важливу роль у обміні речовин. Деякі ненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова та арахідонова) є незамінними жирними кислотами. Відсутність незамінних жирних кислот у кормах затримує ріст молодих тварин, знижує потенцію і здатність до розмноження дорослих тварин.
Фосфо - і гліколіпіди входять до складу всіх клітин, але головним чином, до складу нервових клітин. Вони беруть участь у обміні жирів, синтезі жиру молока, відіграють важливу роль у процесах розмноження та розвитку зародка.
Стерини характеризуються великою фізіологічною активністю. Вони входять до складу статевих гормонів, гормонів кори надниркових залоз, вітаміну Д, жовчних кислот та ряду інших речовин.
Жири є основним джерелом енергії в організмі. У результаті окислення 1 г жиру виділяється 38,9 кДж енергії. З жирами в організм надходять вітаміни А, Д, Е, К, які у них розчиняються. Жири відіграють важливу роль у регуляції тепла, обміні води в організмі тварин. Вміст жиру у кормах коливається у широких межах. Серед злакових культур більше жиру міститься у зерні кукурудзи та вівса (5-6%), у зерні пшениці та жита (1-2%). Дуже багато жирів у насінні льону, соняшнику, рапсу (30-40%). У тілі дорослих, добре вгодованих тварин вміст жиру досягає 45-50%. У молодих тварин його кількість залежно від виду, віку та вгодованості коливається у межах від 3 % до 25%.
Вуглеводи у незначній кількості входять до складу тіла тварин (глюкоза, глікоген) і є основним джерелом енергії в організмі. У результаті окислення 1 г вуглеводів виділяється 17,6 кДж ( 4,1 ккал енергії). Деякі вуглеводи, сполучаючись із білками та ліпідами, утворюють структурні компоненти клітин. Рибоза та дезоксирибоза входять до складу нуклеїнових кислот (РНК і ДНК) - основних одиниць спадковості. У рослинних кормах вуглеводи складають майже 75% сухої речовини. Вони входять до складу клітинних оболонок, клітинного соку, пластид, нуклеопротеїдів протоплазми та ядра клітин. У клітинному соці вуглеводи представлені переважно цукрами, у пластидах - крохмалем, у клітинних оболонках - целюлозою,геміцелюлозою і пектиновими речовинами, близькими до них за структурою. У міру старіння рослин кліткові оболонки просочуються лігніном. Відповідно до прийнятої схеми зоохімічного аналізу до групи вуглеводів відноситься сира клітковина та безазотисті екстрактивні речовини (БЕР).
До складу сирої клітковини входять целюлоза, геміцелюлоза, лігнін та ін. Целюлоза та геміцелюлоза - складні полімери, утворені з залишків глюкози або інших простих цукрів. Вміст сирої клітковини та її хімічний склад залежить від виду рослин. У молодих рослин кількість сирої клітковини менша і в основному представлена целюлозою. З віком рослин стінки кліткових оболонок дерев'яніють, потовщуються, вміст сирої клітковини, особливо лігніну, збільшується. Перетравність сирої клітковини у таких кормах зменшується, як і зменшується доступність інших поживних речовин для соків травного тракту тварин.
Кількість сирої клітковини у різних частинах рослин різна: багаті клітковиною стебла рослин, значно їх менше у листках, а ще менше у плодах, бульбах, насінні. Солома злаків містить майже 40-45% клітковини, сіно - 20-35%, зерно злаків - від 0,2% до 12%, коренеплоди - від 1% до 3%. Високий вміст сирої клітковини у кормах вказує на низьку поживну цінність корму.
Безазотисті екстрактивні речовини містять різноманітні складні та прості цукри. Із складних цукрів у рослинних кормах присутні крохмаль, амілопектини, дисахариди та трисахариди. З простих цукрів у кормах містяться гексози (глюкоза, фруктоза) та пектози (рибоза, дезоксирибоза та ін). Цукри легко розчиняються у воді або розведених кислотах і майже повністю перетравлюються та засвоюються організмом. Крохмаль накопичується у зерні, плодах і бульбах. Його мало у стеблах і листі. Прості цукри завжди містяться у плодах, коренеплодах, а також у листі і стеблах рослин. Дисахаридами багаті корені цукрових буряків, моркви, а також листя сорго.
Такі основні групи поживних речовин, що визначаються за схемою зоотехнічного аналізу кормів. Головний недолік цієї схеми у тому, що окремі групи поживних речовин мають різний якісний склад і різну поживність. Будь-який хімічний елемент або хімічна сполука, що входить до тієї або іншої групи поживних речовин, впливає на різноманітні ланки обміну речовин, а її відсутність може різко знизити поживність корму. Тому схема хімічного складу потребує подальшої деталізації для більш точної оцінки поживності кормів. Але разом з тим хімічний склад кормів дозволяє дати порівняльну характеристику різних кормів, визначити загальну цінність корму шляхом необхідних розрахунків.