Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економічна кібернетика.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
3.36 Mб
Скачать

2. Класифікація математичних моделей економічних систем

1 За цільовим призначенням:

Теоретико-аналітичні моделі – будуються для дослідження властивостей систем

Балансові моделі – будуються для знаходження рівноваги

Оптимізаційні моделі – будуються для оптимізації економічного процесу

Прогнозні моделі

2 За методом побудови:

Струкутрні – моделі, які будуються виходячи з законів функціонування об’єктів

Емпіричні – будуються за результатом спостереження за об’єктом

3 За наявністю випадкових функцій чи процесів моделей:

Детерміновані – відсутні випадкові функції

Стохастичні – ймовірнісні моделі, наявна хоча б 1 випадкова функція

4 За наявності фактора часу:

Статичні

Динамічні

5 За характером параметру часу динамічні моделі поділяються на:

Дискретні

Неперервні

6 Наявність нелінійних функцій або рівнянь в моделі:

Лінійні

Не лінійні

3. Життєвий цикл інформаційної системи. Моделі життєвого циклу

Життєвий цикл інформаційної системи – це сукупність стадій та етапів, які проходить інформаційна система в своєму розвитку від моменту прийняття рішення про початок удосконалення системи управління до моменту, коли інформаційна система припиняє своє існування (перестає функціонувати). Згідно з ДСТУ 2941-94 (Системи обробки інформації. Розроблення систем, Терміни і визначення) життєвий цикл інформаційної системи – весь період існування системи від початку розроблення до закінчення її використання та утилізації комплексу засобів автоматизації інформаційної системи.

Економічний об`єкт проходить три стани: початковий, цільовий і кінцевий.

Початковий стан є момент виникнення задуму (ідеї), або початок фінансування створення ІС.

Цільвий стан пов`язується з моментом початку фінансування, тобто виконання об`єктом свого призначення.

Кінцевий стан пов`язується з моментом припинення його діяльності у зв`язку з фізичним або моральним старінням, зміни чи перетворення на якісно новий об`єкт.

Допускається виключати четверту стадію та об’єднувати п’яту й шосту для простих систем, які розроблюються з використанням проектних рішень.

Результати, отримані на попередніх стадіях, є підставою для виконання робіт на наступних.

Існуючі моделі ЖЦ визначають порядок виконання етапів у ході розробки, а також критерії переходу від етапу до етапу. Відповід­но до цього найбільше поширення отримали такі три моделі ЖЦ:

1. Каскадна модель (70—80-ті роки) передбачає перехід до наступного етапу після повного завершення робіт на попередньому етапі і характеризується чітким поділом даних і процесів їх опрацювання.

2. Поетапна модель з проміжним контролем (80—85-ті роки) — ітераційна модель розробки з циклами зворотного зв’язку між етапами. Перевага такої моделі — в тому, що міжетапні коригування забезпечують меншу трудомісткість порівняно з каскадною моделлю; з іншого боку, час життя кожного з етапів розтягується на весь період розробки.

3. Спіральна модель (86—90-ті роки) — загострює увагу на початкових етапах ЖЦ: аналізі вимог, проектуванні специфікацій, попередньому й детальному проектуванні. На цих етапах перевіряється і обгрунтовується реалізовуваність технічних рішень створенням прототипів. Кожний виток спіралі відповідає поетапній моделі створення фрагмента або версії системи, на ньому уточнюються цілі й характеристики проекту, визначається його якість, плануються роботи наступного витка спіралі. Таким чином поглиблюються і послідовно конкретизуються деталі проекту і в результаті обирається обґрунтований варіант, який доводиться до реалізації. Фахівці відзначають такі переваги спіральної моделі:

накопичення і повторне використання програмних засобів, моделей і прототипів;

орієнтація на розвиток і модифікацію системи в ході її проек­тування;

аналіз ризику і витрат у процесі проектування.