6. Розвязок

1)

(х - 0)*(-1-2) = (у - 2)* (1-0)

у = 2-3х

2)

(х - 0)*(1+2) = (у + 2)*(1-0)

у= 3х-2

-3х + 2 =3х – 2

6х = -4

х= = -0,67 (р^*)

у= 3*(-0,67) – 2 = -4 (υ - виграш)

Відповідь: (-0,67; -4).

Білет №23

1. Характеристика автоматизованої інформаційної системи обробки бухгалтерської інформації

В основу організації системи бухгалтерського обліку з використанням АРМів мають бути покладені такі принципи:

— автоматизоване оброблення облікових даних у реальному часі безпосередньо на робочих місцях бухгалтерів;

— взаємодія бухгалтера з ІС в діалоговому режимі;

— організація первинних документів на носіях, що читаються машиною;

— організація регістрів аналітичного та синтетичного обліків у пам’яті ПЕОМ, формування і видача результатної інформації в режимі запиту і необхідному для бухгалтера обсязі.

АРМ бухгалтера в системі управління підприємством розглядається як робоче місце, оснащене ПЕОМ, яке дає змогу автоматизувати одержання, організацію, оброблення та передачу облікової інформації, залишаючи за бухгалтером функції управління і контролю над інформаційним процесом обліку, вибір і прийняття управлінських рішень. При цьому бухгалтер виступає в новій для нього ролі кінцевого користувача АРМу.

Упровадження АРМ бухгалтера одночасно з організацією децентралізованої системи оброблення облікових даних зумовлює інтеграцію облікової інформації в єдиній БД.

Мережа АРМів може організовуватися за одно-, дво- і багаторівневою структурою. За цим принципом їх класифікують на АРМи низового, загальногосподарського рівня та зведеного обліку.

АРМи низового рівня використовують для оформлення первинних документів, ведення цехової локальної БД, оперативного введення даних про випуск, рух деталей і напівфабрикатів, складання звітів цехів про залишки та використання матеріальних цінностей, передачі первинних документів і звітів, а також їхніх аналогів на ГМД або по каналах зв’язку на загальногосподарський рівень системи. АРМи низового рівня мають функціонувати в ре­жимі реального часу.

На АРМах низового рівня формуються первинні машинні записи, що відображають господарські операції в натуральних розмірах, низового рівня здійснюється ведення облікових регістрів з поточного контролю й оперативного управління.

АРМи загальногосподарського рівня на дільницях обліку забезпечують введення і контроль інформації АРМів низового рівня, ведення хронологічних та систематичних електронно-облікових регістрів на дільниці обліку (комплексу задач), регламентне відображення їх на екрані дисплея або друк і виведення за запитом.

На АРМі зведеного обліку здійснюють введення і контроль машинних носіїв АРМів дільниць обліку або через ЛОМ — облік та відображення введених записів.АРМи зведеного обліку забезпечують ведення електронних облікових регістрів аналітичного обліку за синтетичними рахунками, регламентне або за запитом відображення облікових даних, формування і відображення даних для складання звітності.

2. Етапи побудови та дослідження економіко-математичних моделей

Сутність математичного моделювання полягає в заміні вихідного об’єкта його «образом» — математичною моделлю — і подальшим вивченням (дослідженням) моделі на підставі аналітичних методів та обчислювально-логічних алгоритмів, які реалізуються за допомогою комп’ютерних програм.

- Постановка економічної проблеми та її якісний аналіз. Необхідно:сформувати сутність проблеми, вивчити структуру об'єкта, дослідити взаємозв'язки між його елементами, із зовнішнім середовищем, сформулбвати гіпотези, що пояснюють поводження і розвиток об'єкта;

- Побудова математичної моделі. Вираження моделі у вигляді конкретних математичних залежностей (функцій, рівнянь, нерівностей, матриць);

- Математичний аналіз моделі - метою цього етапу є з’ясування загальних властивостей моделі. Тут часто застосовують математичні прийоми дослідження.;

- Підготовка вихідної інформації. Використовуються методи теорії ймовірностей, математичної статистики, економічної статистики для агрегування (групування за певною ознакою), групування, оцінювання вірогідності і т.д.

- Чисельне моделювання. Розробка алгоритмів чисельного розв'язання задачі, підготовка комп'ютерних програм та безпосереднє виконання розрахунків;

- Аналіз чисельних результатів та їх застосування. З'ясовується питання щодо правильності й повноти результатів, а також можливість їх практичного використання, досліджуются можливі напрямки подальшого вдосконалення моделей.

Найчастіше необхідність повернення до попередніх етапів моделювання виникає під час підготовки вихідної інформації (етап 4). Може виявитися, що необхідна інформація відсутня чи затрати на її підготовку занадто великі. Тоді доводиться повертатися до постановки задачі та її формалізації, змінюючи їх так, щоб пристосуватися до наявної інформації.

Дослідження. Важливим аспектом в моделюванні є поняття адекватності моделі, тобто відповідності моделі модельованому об’єктові чи процесові. Адекватність моделі — це умовне поняття, оскільки повної відповідності моделі реальному об’єктові не може бути. Це є характерним і для економіко-математичного моделювання. Йдеться не просто про адекватність, а про відповідність тим властивостям, які вважаються суттєвими для дослідника, відповідають меті дослідження та усталеній системі гіпотез.

Складність економічних процесів і явищ ускладнює перевірку адекватності математичних моделей, істинності одержаних результатів.