4. Види економічної інформації
Економічна інформація досить неоднорідна, вона має складну схему взаємозв'язків окремих її видів. Різновидами економічної інформації є облікова інформація та інформація аналізу господарської діяльності.
Обліково-аналітична інформація є основою для прийняття рішень з організації, планування й регулювання господарської діяльності підприємства. Облікові дані відображають фактичний стан виробничо-господарської діяльності підприємства і є інформаційною моделлю виробництва. Крім відображення дійсного стану об'єкта, на облікову інформацію покладається й ретроспективна функція, що потребує тривалого зберігання цієї інформації (у вигляді форм бухгалтерської звітності). Кінцеві дані є результатом розв'язання облікових задач зі знаходження зведено-підсумкових величин за встановленими групувальними ознаками, для чого реалізуються арифметичні та логічні операції, операції сортування інформації. Якість облікової інформації залежить від використаної методології її сприйняття, систематизації та узагальнення, а також від специфічних особливостей облікових задач/
Аналітична інформація відрізняється від облікової. Дані для аналізу беруть з одного або кількох різновидів економічної інформації (планової, облікової, нормативної, прогнозної).
Факторний аналіз обмежує джерела формування інформації для аналізу господарської діяльності одним різновидом даних. Тому первинне формування такої інформації залежить від низки причин, основними з яких слід вважати вид аналізу господарської діяльності, а також цілі аналізу та його завдання. Аналітична інформація нагромаджується, зберігається та використовується відповідно до планів та програм аналітичної роботи на підприємстві згідно з визначеною організаційною формою.
5. Вводимо штучний базис:
Записуємо у табличну форму:
|
-х1 |
-х2 |
-х3 |
-х4 |
1 |
y1 |
1 |
3 |
1 |
-2 |
20 |
y2 |
1 |
1 |
0 |
0 |
5 |
y3 |
1 |
-1 |
0 |
0 |
3 |
y4 |
0 |
0 |
2 |
1 |
4 |
y5 |
0 |
0 |
-1 |
1 |
2 |
F |
-2 |
-3 |
2 |
1 |
0 |
Для знаходження розрахункового елемента вибираємо стовбець з мінімальним від’ємним коефіцієнтом в F рядку. Потім знаходимо мінімальне не від’ємне відношення вільних членів до відповідних елементів розрахункового стовбця.
min {20/3; 5/1}= 5/1
Один крок МЖП (Модифіковані Жорданові Перетворення):
замість розрахункового елемента ставимо обернену величину до цього елементу;
решта елементів розрахункового рядка ділиться на розрахунковий елемент;
решта елементів розрахункового стовпця змінює знак на протилежний і ділиться на розрахунковий елемент;
решта (які не належать ні розрахунковому рядку, ні стовпцю) знаходимо за правилом прямокутника.
Після першого кроку маємо:
|
-х1 |
y2 |
-х3 |
-х4 |
1 |
y1 |
1 |
-3 |
1 |
-2 |
20 |
-х2 |
1 |
1 |
0 |
0 |
5 |
y3 |
3 |
1 |
2 |
2 |
5 |
y4 |
0 |
0 |
2 |
1 |
4 |
y5 |
0 |
0 |
-1 |
1 |
2 |
F |
-2 |
3 |
2 |
1 |
0 |
Знаходимо розрахунковий елемент:
min {20/1; 5/1; 5/3}= 5/3
3 розрахунковий елемент
Робимо крок МЖП.
|
y3 |
y2 |
-х3 |
-х4 |
1 |
y1 |
-0,33 |
-3,33 |
0,67 |
-2,33 |
19,67 |
-х2 |
-0,33 |
1 |
0 |
0 |
5 |
-х1 |
0,33 |
0,33 |
0,67 |
0,67 |
1,67 |
y4 |
0 |
0 |
2 |
1 |
4 |
y5 |
0 |
0 |
-1 |
1 |
2 |
F |
0,67 |
3 |
2 |
1 |
0 |
У цій таблиці всі вільні члени додатні, маємо припустимий базисний розв’язок:
у1 = 19,67; х2 = 5; х1 = 1,67; у4 = 4; у5 = 2.
В F рядку всі члени додатні, отже, функція набуває максимального значення.
F max = 2х1 + 3х2 – 2х3 – х4 = 2*1,67 + 3*5 - 2*0 -0 = 18,34