4. Призначення і роль інформаційної системи в економіці

Інформаційна система не тільки відображає функціо­нування об'єкта управління, а й впливає на нього через органи управління. Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації різних рівнів прийняття рішень. Її метою є продукування інфор­мації для використання (споживання) управлінським апаратом.

Відповідно вона забезпечує нагромадження, передачу, збереження, оброблення та узагальнення ін­формації "знизу вгору", а також конкретизацію інформа­ції "згори вниз".

Призначення ІС полягає в описі економічного об'єкта, його станів, взаємодії, що виражаються через економічні показники. Вона покликана своєчасно подавати органам управління необхідну і достатню інформацію для прий­няття рішень, якість яких забезпечує високоефективну ді­яльність об'єкта управління та його підрозділів.

До голов­них її завдань належать:

• виявлення джерел інформації;

• збирання, реєстрація, оброблення та видача ін­формації, що характеризує стан виробництва й управ­ління;

• розподіл інформації між керівниками, підрозділа­ми та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

Найважливіша властивість ІС — єдність управлінської інформації, що визначає єдине інформаційне забезпе­чення системи управління. Вхідною інформацією корис­туються всі органи управління.

5.

6.

A/B	B1	B2
A1	2	3	2
A2	1	2	1
	2	3

=

=2 - стратегія максиміну, нижня ціна гри

= = 2 - стратегія мінмаксу, верхня ціна гри

Геометрична інтерпретація гри 2*2:

А1 x=0, F2 x=1. Всі внутрішні точки відрізка (0,1) – це мішані стратегій гравця.

Сідлова точка – (А1, В1)=2, так як то маємо оптимальний розв’язок гри.

Ціна гри (А1, В1)=2

Білет №5

1. Описати модель та задачу оптимізації споживання

Задача оптимізації споживання це задача знаходження такого набору товарів х^*, які належать простору товару х^*ЄХ, відповідає бюджетному обмеженню і корисність якого є найбільшою

Відповідає бюджетному обмеженню і на які накладаються інші обмеження, крім бюджетного.

В задачі оптимізації споживання всі обмеження є лінійні, а функція корисності може бути одною з традиційних видів.

Всі традиційні види функцій корисності є випуклими функціями, тому задача оптимізації споживання є задачою опуклого програмування.

2. Ціль та алгоритм дисперсійного однофакторного імітаційного експерименту

Дисперсійний аналіз був створений спочатку для статистичної обробки агрономічних дослідів. В наш час його також використовують як в технічних, соціальних, так і в економічних експериментах.

Послідовність операцій, виконуваних з додержанням певного комплексу умов. називають експериментом.

А – загальний ефект всіх експериментів на вихідну величину.

T_i – складова впливу фактора х на результати впливу

e_ij - вплив залишку не врахованих факторів на результати моделі; нормально розподілена величина. Величина загальної варіації Q через суму складових:

Q₁ – варіація вихідної величини (у) через вплив градації фактора;

Q_p – вплив повторень експериментів на варяцію результату;

Q_e – залишкова варяція

Після варіації рахуються степені свободи для кожної варіації

Q_e = Q – Q₁ - Q_p

V = N -1

V₁ = q₁ – 1 - степінь свободи по факторам

V_p = m - 1 - степінь повторень

V_e = V – V₁ – V_p залишкова

Після цього рахуємо дисперсію

- для всіх 4 варіацій

Експериментальний критерій Фішера для порівняння дисперсій між собою. Кожна з 4 дисперсій є залишковою

Щоб в чисельнику була більша

Порівння експериментального значення Фішера з табличним значенням Фішера для відповідних степенем свободи і відповідної довірчої ймовірності

F_ex > F_табл

Якщо експериментальне значення виявилось більшим за табличне, тоді вплив відповідної варіації на загальну вважається суттєвим

Якщо мова йде про варіацію то тоді вплив фактору вважається суттєвим на результат