20. Поняття «мотивація». Основні теорії мотивації.
Мотивація -- це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення особистих цілей або цілей організації.
У процесі історичного розвитку мотивація як економічна категорія пройшла два етапи:
застосування політики «батога і пряника»;
використання методів психології (згідно з доктринами Фрейда, Мейо та ін.).
Мотивація базується на двох категоріях: потребах (відчутті фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь) і винагородах (це те, що людина вважає цінним для себе).
Потреби бувають первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні), а винагороди -- внутрішні (дає сама робота: зміст трудового процесу, самоповага тощо) і зовнішні (дає організація: зарплата, кар'єра, кабінет, службове авто, додаткова відпустка тощо).
Протягом розвитку менеджменту склалась обґрунтована система теорії мотивації, яка є основою розробки прикладних механізмів мотивування працівників.
До змістовних теорій выдносяться:
1. Видатний український вчений Туган-Барановський виділив п'ять груп потреб: 1) фізіологічні; 2) статеві; 3) симптоматичні інстинкти та потреби; 4) альтруїстичні; 5) потреби практичного характеру.
Туган-Барановський особливого значення надавав раціональним почуттям, приналежності до народностей, моральним і релігійним поглядам.
2. Ієрархію потреб за Маслоу характеризує такі групи потреб:
3. У теорії Мак-Клепланда йдеться про те, що треба враховувати три потреби:
влади;
успіху;
причетності.
4. Згідно з двофакторною теорією Герцбсрга всі фактори поділяються на гігієнічні та мотиваційні
Гігієнічні фактори пов'язані із середовищем, яке оточує працівника, а мотивації -- зі змістом самої роботи.
Наведемо коротку характеристику процесійннх теорій.
Теорія очікувань базується на очікуванні появи якоїсь події. Наприклад, після закінчення інституту випускник очікує скерування на роботу. Виділяють такі очікування:
щодо «затрат--результатів» (робітник економить матеріал і очікує підвищення розряду);
щодо «результатів--винагород» (працівник чекає винагороду);
щодо цінності заохочення або винагороди.
Згідно з теорією справедливості працівники суб'єктивно порів-нюють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників, які виконують аналогічну роботу.
Комплексна теорії Портера--Лоулсра базується на моделі, яка враховує цінність винагород, зв'язки «зусилля--винагорода», здібності, характер, роль працівника.
21. Характеристика та зміст управлінської праці менеджерів.
Управлінська праця – специфічний вид виробничої діяльності. Предметом управлінської праці є людина та її діяльність, а безпосередньою метою є координація зусиль колективу щодо забезпечення його узгоджених дій у досягненні поставлених цілей.
Ефективність (результативність) управлінської праці в значній мірі залежить від особистих ділових якостей керівника та його вміння використовувати існуючі методи організації роботи з колективом.
Досягнення цілей управління здійснюється шляхом підготовки і реалізації керуючих впливів на людей, що активізують їхню роботу в організації. Це і є специфічний продукт управлінської праці. Основною формою такого впливу є управлінське рішення.
В процесі управління управлінські працівники вирішують різноманітні проблеми організаційного, економічного, технічного, соціально-психологічного, правового характеру. їхнє різноманіття також є важливою особливістю управлінської праці.
Засобами управлінської праці є організаційна й обчислювальна техніка, а рівень і повнота її використання багато в чому визначають культуру й ефективність управління.
Поняття “менеджер” у сучасному розумінні - це керівник або фахівець, який займає постійну посаду та має повноваження в області прийняття рішень з конкретних видів діяльності підприємства, що функціонує у ринкових умовах.
Визначають 3 категорії менеджерів: менеджери нижчої ланки управління (технічний рівень); менеджери середнього рівня управління (управлінський рівень); менеджери вищої ланки управління (інституціональний рівень.
Змістом діяльності менеджера є процес реалізації функцій планування, організації, координації, мотивації і контролю.
Управлінська діяльність передбачає розподіл функцій, повноважень, відповідальності. Менеджер виконує наступні функції: адміністраторську, стратегічну, експертно-консультативну, представницьку, виховну, психотерапевтичну, комунікативно-регулюючу, інноваційну, дисциплінарну.
Діяльність менеджера, пов’язану з міжособистими комунікаціями, інформацією і прийняттям рішень, характеризують управлінські ролі.
Таким чином: робота менеджера складається з комбінації декількох ролей; ці ролі на практиці взаємозалежні і взаємодіють; важливість цих ролей змінюється у залежності від рівня управління; ролі, що виконуються керівником, визначають обсяг і зміст його роботи. Якості, які необхідні менеджеру, поділяють на три групи: професійні, особисті, ділові.