9.Типи організаційних структур та їх характеристики.

Організаційна структура управління представляє собою сукупність певним чином пов'язаних між собою управлінських ланок, Вона характеризується кількістю органів управління, порядком їх взаємодії та функціями, які вони виконують. Головне призначення організаційної структури - забезпечити ефективну діяльність управлінського персоналу.

При обранні організаційної структури підприємства завдання менеджерів полягає у тому, щоб обрана структура найкраще відповідала цілям та завданням організації, а також внутрішнім та зовнішнім факторам впливу. Оптимальною є структура, що дозволяє підприємству ефективно взаємодіяти з зовнішнім середовищем, продуктивно та доцільно розподіляти та спрямовувати зусилля працівників, а відтак задовольняти попит споживачів послуг та продукції та досягати визначених цілей з високою ефективністю.

За лінійної структури управління всі функції менеджменту нижчими підрозділами (об’єктами управління) зосереджуються в одній ланці.

Переваги : Лінійна структура управління передбачає прямий вплив на керований об’єкт.

Лінійний тип організаційної структури управління характеризується простотою, якістю і чіткістю взаємозв’язків між ланками і працівниками, ефективністю взаємодії.

Недоліки: Менеджер має бути універсальним висококваліфікованим спеціалістом, здатним вирішувати будь – які питання щодо підпорядкованих йому ланок.

Сфера застосування: лінійний тип організаційної структури управління у чистому вигляді може застосовуватися лише для простої за змістом управлінської діяльності на малих підприємствах або в окремих підрозділах.

Функціональні структури управління

Особливість цього типу оргструктури полягає в тому, що для виконання певних функцій управління утворюються окремі управлінські підрозділи, які передають виконавцям обов’язкові для них рішення, тобто функціональний керівник в межах своєї сфери діяльності здійснює керівництво виконавцями

Переваги функціональної оргструктури: - спеціалізація діяльності функціональних керівників; - скорочення часу проходження інформації; - розвантаження вищого керівництва.

Недоліки функціональної оргструктури: - можливість отримання суперечливих вказівок; - порушення принципу єдиноначальності (розмивання єдності розпорядництва і відповідальності); - складність контролю; - недостатня гнучкість. - велика кількість інформації (іноді суперечлива); - проблеми вибору і погодження вказівок, які надходять від вищих ланок до одного виконавця; - значна кількість функціональних служб, що призводить до зниження оперативності управління.

Сфера застосування : функціональний тип структури управління застосовують переважно середні за розміром і чисельністю працюючих підприємства, в також науково – дослідні організації.

Дивізіональні структури управління

У дивізіонних структурах кожне відділення з виробництва продукції має функціональні особливості у таких галузях, як маркетинг, виробництво, персонал.

Переваги : швидка реакція на зміни ринку товару, легкість управлянні ресурсами, оптимальна чисельність персоналу, висока кваліфікація менеджерів и т.д.

Недоліки : - дублювання ресурсів у кожному відділенні;

• низька конкуренція серед відділень;

• зменшення глибокої експертизи;

• обмежений поділ досліджень ринку між відділеннями.

Найпоширенішими дивізіонними структурами є:

• Продуктова структура;

• Організаційна структура, орієнтована на споживача;

• Регіональна організаційна структура.