- •1.Сучасне поняття менеджменту . Суб’єкт та об’єкт менеджменту.
- •2.Становлення та еволюція класичної теорії менеджменту.
- •3.Основні наробки та висновки школи наукового управління.
- •4.Розвиток адміністративної школи управління.
- •5.Основні підходи та методи школи поведінки та школи людських відносин.
- •6.Неокласична теорія менеджменту.
- •7.Сутність поняття «організація» та «управління». Організація, як відкрита система управління.
- •8.Поняття «організаційне проектування». Департаменталізація, кооперування та розподіл праці.
- •9.Типи організаційних структур та їх характеристики.
- •10.Сутність та види управлінських рішень.
- •11.Основні теорії прийняття рішень.
- •12.Характеристика основних функцій менеджменту.
- •13.Поняття і місце «планування», як функції в системі управління.
- •14.Сутність функції “організація ” та “координування ” в системі менеджменту.
- •15.Управління організаційними змінами.
- •16.Функція «контролю та обліку» в системі менеджменту.
- •18.«Аналіз», як функція управління. Характеристики методів аналізу в сучасній організації- не нашел
- •19. Прогнозування в системі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, форми та методи прогнозування.
- •3 Методи прогнозування:
- •1. Екстраполяції
- •20. Поняття «мотивація». Основні теорії мотивації.
- •21. Характеристика та зміст управлінської праці менеджерів.
- •22. Планування робочого часу менеджера. Поняття та сутність самоменеджменту.
- •23. Якості ефективного менеджера.
- •24. Характеристика понять «повноваження», «влада», «лідерство».
- •25. Теорія “X” та теорія “y” д.МакГрегора.
- •26. Бюрократична теорія м.Вебера.
- •27.Стилі та методи керування.
- •28. Міжособові та організаційні комунікації. Управління комунікаційними процесами.
- •29. Типи конфліктів, їх причини та рівні. Методи управління конфліктами в управлінні.
- •30. Організація робочого місця менеджера. Ергономіка у сучасному менеджменті.
- •1.Цілі та основні завдання операційного менеджменту.
- •2.Функції операційного менеджменту.
- •3.Принципи і методи операційного менеджменту.
- •4.Сутність та етапи розробки операційної стратегії.
- •5.Розробка стратегії процесу.
- •6.Вплив життєвого циклу товару на операційну стратегію.
- •7.Сутність системного підходу до операційного менеджменту.
- •8.Особливості та властивості операційної системи.
- •9.Складові частини операційної системи та їх характеристика.
- •11. Системи з безперервним процессом
- •12. Поняття операційної діяльності підприємства
- •13. Принципи організації та складність операційних процесів
- •14. Поняття, структура та тривалість операційного циклу підприємства.
- •15. Проектування операційної системи: сутність, цілі та етапи.
- •16 Стратегічне, тактичне та оперативне планування операцій.
- •17. Агрегативне планування.
- •18. Управління матеріально-технічним забезпеченням.
- •19. Організація диспетчеризації виробництва.
- •20 Контроль операційного процесу.
- •Класифікація видів контролю:
- •22. Показники результативності функціонування операційних систем.
- •23. Основні принципи та завдання управління матеріальними ресурсами.
- •24. Методи диспетчеризації запасів.
- •25 Система управління „точно у термін".
- •26 Принципи організації праці.
- •29 Фактори забезпечення якості товарів та послуг.
- •30.Організаційне забезпечення якості.
- •1. Сутність маркетингу та його роль у ринковій діяльності
- •3. Маркетингове середовище та його вплив на організацію діяльності підприємств в Україні.
- •4. Система маркетингової діяльності підприємства. Характеристика основних елементів системи маркетингу: стратегія маркетингу, програма маркетингу, цільові ринки та сегменти ринку.
- •5. Комплекс маркетингу, характеристика його складових.
- •6. Види маркетингу та його системна організація на підприємстві в залежності від попиту та пропозиції на ринку.
- •7. Маркетингова інформаційна система, характеристика її основних структурних елементів.
- •8. Предмет, завдання та головні напрямки маркетингових досліджень.
- •9. Дослідження поведінки покупців на споживчому ринку. Чинники, що визначають поведінку споживачів.
- •10. Моделювання купівельної поведінки організації-споживача. Чинники, що впливають на поведінку організацій споживачів.
- •11. Сегментація ринку і позиціонування товару як інструмент маркетингу. Критерії та принципи сегментації ринку.
- •12. Маркетингові стратегії диференціації і позиціонування.
- •13. Маркетингові стратегії сегментації та вибору цільового ринку
- •14. Маркетингова концепція товару.
- •15. Класифікація товарів споживчого та промислового призначення. Асортиментна політика підприємства.
- •16. Концепція життєвого циклу товару. Завдання та особливості стратегії маркетингу на кожному етапі життєвого циклу товару.
- •17. Якість і конкурентоспроможність товару. Основні показники, що характеризують конкурентоспроможність товару.
- •18. Маркетингові стратегії використання товарних знаків.
- •19. Стандартизація і сертифікація в системі забезпечення якості та конкурентоспроможності товару.
- •20. Маркетингова цінова політика підприємства. Цілі цінової політики і фактори, що на неї впливають. Методи визначення ціни на товар.
- •21. Цінові стратегії щодо показників "ціна-якість".
- •22. Цінові стратегії в межах товарного асортименту.
- •23. Сутність, цілі та завдання маркетингової політики розподілу в маркетингу.
- •24. Функції, типи, структура та рівні каналів збуту.
- •25.Сучасні маркетингові системи, їх характеристика.
- •26. Маркетингові стратегії охоплення ринку. Фактори, що впливають на рішення при виборі стратегії охоплення ринку.
- •Найважливіші з таких факторів є:
- •28. Роздрібна торгівля. Форми організації роздрібної торгівлі. Види підприємств роздрібної торгівлі.
- •29. Організація збуту через посередників. Характеристика різних типів посередників та функцій, що вони виконують.
- •30. Система маркетингових комунікацій підприємства, характеристика її основних складових
- •31. Реклама в комплексі маркетингових комунікацій. Засоби розповсюдження реклами.
- •32. Персональний продаж в системі маркетингових комунікацій.
- •33. "Паблік рілейшнз" в системі маркетингових комунікацій.
- •34. Стимулювання збуту в системі маркетингових комунікацій.
- •35. Конкурентні переваги підприємства. Середовище, що формує конкурентні переваги. Вплив вхідних бар’єрів на конкурентні переваги.
- •36. Стратегічний маркетинг в структурі управління фірмою та маркетингом. Основні категорії стратегічного маркетингу
- •37. Виникнення, сутність і зміст stp-маркетингу.
- •38. Маркетингове управління портфелем бізнесу підприємства.
- •39.Планування в системі управління маркетингом. Основні завдання та принципи планування в маркетингу.
- •40.Внутрішня та зовнішня ревізія маркетингової діяльності підприємства. Контроль в маркетингу.
- •41.Організація діяльності служби маркетингу підприємства. Організаційна структура служби маркетингу. Типи організаційних структур.
- •17. Ефективність управління персоналом - поняття, шляхи досягнення.
- •18. Методика проведення співбесід.
- •19. Організаційно-розпорядчі методи управління персоналом.
- •20. Моделі, методи та особливості рішень в управлінні персоналом.
- •21. Контроль як функція управління персоналом.
- •22. Самоменеджмент: поняття, необхідність, проблеми.
- •23. Влада і вплив як інструменти управління персоналом.
- •24. Процесний, системний та ситуаційний підходи в управлінні персоналом.
- •25. Економічні методи управління персоналом.
- •26. Соціальні методи управління персоналом.
- •27. Делегування повноважень: значення, процес, правила.
- •28. Управлінська діяльність і темперамент: зв’язок, врахування впливу.
- •29. Керівництво і лідерство. Теорії та практика сучасного лідерства.
- •30. Інформаційне забезпечення управління персоналом.
- •31. Культура управлінської праці менеджера.
- •32. Позитивний мікроклімат і взаємна довіра в управлінні персоналом – значення, шляхи забезпечення.
- •1.Зміст поняття самоменеджмент, сутність, переваги, порівняльний аналіз концепцій, функції.
- •2.Характеристика процес самовдосконалення менеджера (необхідність самовдосконалення, техніки
- •3. Технологія обліку та аналізу робочого часу
- •4. Технологія планування робочого часу (правила планування робочого часу, інструменти, методи).
- •5. Зміст технік самоорганізації (техніка боротьби з повільністю, техніка тактичної відмови, техніки ефективного використання перехідного часу).
- •6. Техніка самоконтролю (сутність, задачі контролю, види контролю, оцінки дня, що минув).
- •9. Характеристика складових умов праці менеджера
- •10. Зміст поняття працездатність менеджера (особливості праці менеджера, динаміка працездатності керівника, біоритми і їх вплив на ефективність діяльності менеджера).
- •11 Зміст поняття імідж менеджера (сутність, вплив іміджу на ефективність ділових контактів, основні складові позитивного іміджу, ефекти сприйняття).
- •12. Тактика ефективної взаємодії з керівниками різних типів.
- •13. Техніка доведення до підлеглого управлінського рішення (основні правила, приєднання і ведення, формування атракції).
- •14. Зміст процесу консультування (сутність, вимоги до консультанта, види допомогаючих стратегій, стадії процесу консультування).
- •15. Роль ділової бесіди в діяльності менеджера (поняття ділової бесіди, функції ділових бесід, принципи проведення ділових бесід, класифікація ділових бесід).
- •16. Алгоритм діяльності керівника в процесі управління конфліктом. Правила діагностування, профілактики і розв'язання конфліктів.
- •17. Роль наради в управлінні організацією (поняття наради, ознаки успішної наради, види нарад). Техніка ефективного проведення наради.
- •18. Процес підготовки до публічного виступу та техніка успішного публічного виступу (прийоми вдалого початку виступу, порядок викладення основної частини, вдале завершення виступу).
- •19. Зміст методів та технічних прийомів проведення переговорів (позиційний торг, принципові переговори).
- •20. Техніка ефективної комунікації при проведенні ділових бесід (рефреймінг, якоріння, перетворювання темпоральних змістів).
- •21. Процес побудови ефективних відносин між людьми (картина світу, фільтри сприйняття, складові успішної взаємодії, врахування мета-програм співрозмовника).
- •22. Трудовий процес, його зміст і вимоги до його організації.
- •23. Раціоналізація методів і прийомів управлінської праці.
- •24. Завдання і напрямки організації управлінської праці
- •25. Сутність, зміст та методи нормування праці управлінців
- •1.Суть і пр-пи зед в Укр.
- •2. Основні напрями та форми зовнішньоекономічної політики Україн
- •4. Сучасний стан зовнішньоекономічної діяльності
- •8. Процедура підготовки експортної угоди. Оферта та її види.
- •16. Поняття митного тарифу та особливості його побудови. Єдиний митний тариф України.
- •17. Митна вартість товарів та методика її визначення
- •18. Механізм міжнародних розрахунків. Способи платежу
- •21. Зустрічна торгівля, її сутність і види.
- •2) За технічними умовами
- •25. Валютно-фінансові умови зовн.Торг.Контрактів
- •30. Вплив нетарифного регулювання на здійснення зед.
- •32. Ефктивність експортно-імпортних операцій
- •33. Участь у ярмарках та виставках
- •34. Ринкове страхування цін контрактів
16. Алгоритм діяльності керівника в процесі управління конфліктом. Правила діагностування, профілактики і розв'язання конфліктів.
Конфлікт – відсутність згоди між двома або більше сторонами (особами або групами); зіткнення протилежних поглядів, позицій, інтересів.
Управління конфліктною ситуацією.
Існує декілька ефективних засобів управління конфліктною ситуацією. Їх можна поділити на дві категорії: структурні і міжособисті. Не слідує вважати причиною конфліктів просту відмінність характерів, хоча, звичайно, і воно може стати єдиною причиною конфліктної ситуації, але в загальному випадку це всього лише один з чинників. Потрібне почати з аналізу фактичних причин, а після цього застосувати відповідну методику.
Структурні засоби.
Роз'яснення вимог до роботи.
Це один з кращих засобів управління, що відвертає дисфункціональний конфлікт. Потрібно роз'яснити, які результати очікуються від кожного співробітника і підрозділа. Тут повинні бути згадані такі параметри, як рівень результатів, що повинен бути досягнун, хто надає і хто одержує різноманітну інформацію, система повноважень і відповідальності, а також чітко визначена політика, процедури і правила. Причому, керівник виявляє ці питання не для себе, а доносить їх до підлеглих з тим, щоб вони зрозуміли, чого від них очікують в тій або іншій ситуації.
Координаційні та інтеграційні механізми.
Це ще один засіб управління конфліктною ситуацією. Один з най розповсюджених механізмів- ланцюг команд. Встановлення ієрархії повноважень упорядковує взаємодію людей, прийняття рішень і інформаційні потоки всередині організації. Якщо два або більше підлеглих сперичаються по якомусь питанню, конфлікту можна уникнути,звернувшись до загального начальника, пропонуючи йому прийняти рішення. Принцип єдиноначальності полегшує використання ієрархії для управління конфліктною ситуацією, бо підлеглий знає, чьї рішення він повинен виконувати.
Не менш корисні засоб інтеграції, такі як міжфункціональні групи, цільові групи, міжвіддільські наради. Наприклад, коли в одній з компаній назрів конфлікт між взаємозалежними підрозділами- відділом збуту і виробничим відділом- то була організована проміжна служба, що координує обсяги замовлень і продажів.
Загальноорганізаційна комплексна мета.
Ефективне здійснення цієї мети вимагає спільних зусиль двох або більш співробітників, відділів або груп. Ідея, що лежить в основі цієї методики- направити зусилля всіх учасників на досягнення загальної мети. Комп'ютерна компанія «Apple» завжди розкриває зміст комплексних загальної мети, щоб добитися більшої злагоди в діяльності всього персоналу. Не менш яскравий приклад- компанія «McDonalds», мережа ,що є недорогим рестораном швидкого обслуговування по всьому світу. З самого початку будівництва цієї імперії керівництво приділяла увага не тільки цінам, якості і частці ринку. Воно вважало (і, треба вважати, вважає і зараз), що справді виявляє послугу людям з обмеженими засобами, і ця «соціальна місія» придала більшу вага оперативній меті. Поварам і офіціантам, працюючим під маркою «McDonalds» легше дотримуватися жорстких стандартів в контексті допомоги суспільству.
Структура системи винагород.
Винагороди можна використати як засіб управління конфліктом, виявляючи вплив на людей для попередження дисфункціональних наслідків. Люди, що вносять свій вклад в досягнення загальноорганізаційної комплексної мети, допомагають іншим групам організації і намагаються підійти до рішення проблеми комплексно, повинні винагороджуватися вдячністю, премією, визнанням або підвищенням по службі. Не менш важливо, щоб система винагород не заохочувала неконструктивну поведінку окремих осіб або груп.
Систематичне використання ,що скоординувало системи винагород для заохочення тих, хто сприяє здійсненню загальноорганізаційної мети, допомагає людям зрозуміти, як їм слідує поводитись в конфліктній ситуації, щоб це відповідало бажанням керівництва.
Межособисті стилі дозволу конфліктів.
Ухилення.
Цей стиль підрозуміває, що людина намагається піти від конфлікту. Його позиція- не влучати в ситуації, що провокують виникнення протиріч, не вступати в обговорення питань, різногласся. Тоді не прийдеться приходити в схвильований стан, нехай навіть і займаючись рішенням проблеми.
Зглажування.
При такому стилі людина впевнена, що не треба сердетись, тому що «ми всі- одна щаслива команда, і не слідує розштовхувати човен». Такий «зглажуватель» намагається не випустити зовні признаки конфлікту, апелюючи до потреби в солідарності. Але при цьому можна забути про проблему, що лежить в основі конфлікту. В результаті може настати мир і спокій, але проблема залишиться, що в кінцевому підсумку відбудеться «вибух».
Примушення.
· В рамках цього стиля перевагають спроби змусити прийняти свою точку зору будь-якою ціною. Той, хто намагається це зробити не цікавиться думкою інших, звичайно веде себе агресивно, для впливу на інших користується владою шляхом примушення. Такий стиль може бути ефективний там, де керівник має більшу владу над підлеглими, але він може придавити ініціативу підлеглих, створючи більшу ймовірність того, що буде прийняте невірне рішення, бо уявлена тільки одна точка зору. Він може викликати обурення, особливо у більш молодого і більш освіченого персоналу.
Компроміс.
Цей стиль характеризується прийняттям точки зору іншої сторони, але лише до деякого ступеня. Спроможність до компромісу високо цінується в управлінських ситуаціях, бо це зводить до мінімуму небажаність, що часто дає можливість швидко розв'язати конфлікт до задоволення обох сторін. Однак, використання компромісу на ранній стадії конфлікту, виниклого по важливій проблемі може скоротити час пошуку альтернатив.
Рішення проблеми.
Даний стиль- визнання відмінності в думках і готовність ознайомитися з іншими точками зору, щоб зрозуміти причини конфлікту і знайти курс дій, прийнятний для всіх сторін. Той, хто використає такий стиль не намагається добитися своєї мети за рахунок інших, а скоріше шукає найкращий варіант рішення. Даний стиль є найбільш ефективним в рішенні проблем організації. Нижче наведені деякі пропозиції з використання цього стилю дозволу конфлікту:
· Визначити проблему в категоріях мети, а не рішень.
· Після того, як проблема визначена, визначити рішення, прийнятні для всіх сторін.
· Зосередьте увага на проблемі, а не на особистих якостях іншої сторони.
· Створіть атмосферу довіри, збільшивши взаємний вплив і обмін інформацією.
· Під час спілкування створіть позитивне відношення один до одного, виявляючи симпатію і вислуховуючи думка іншої сторони.