Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Менеджмент.doc
Скачиваний:
216
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
1.48 Mб
Скачать

23. Сутність, цілі та завдання маркетингової політики розподілу в маркетингу.

Маркетингова політика розподілу — це діяльність підприємства з організації, планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням виробленої продукції від місць її видобутку чи виробництва до місць використання чи споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей. Якщо виробництво є «серцем» промисловості, то система розподілу — це її «кровоносна система». Завдяки їй купують і продають, зберігають і трансформують товари, здійснюють сервісне обслуговування споживачів, вивчають, генерують і задовольняють попит, компенсують витрати, які мали місце у процесі виробництва товарів.

Корисність маркетингової політики розподілу полягає в забезпеченні: своєчасного пропонування товару (корисність часу), надходження товарів до місць попиту (корисність місця), змін форми і вигляду товарів з метою досягнення їх більшої привабливості для споживачів (корисність форми), можливості придбання товарів (корисність власності).

Маркетингова політика розподілу — це діяльність фірми з планування, реалізації та контролю фізичного переміщення товарів від місць їх виробництва до місць продажу чи використання для задоволення попиту й отримання відповідного зиску.

Ключовий момент маркетингової політики розподілу — це вибір та конструювання каналів розподілу.

Маркетингові канали розподілу — це маршрути, за якими товари переміщуються від місць виробництва до місць продажу чи використання, переходячи від одного власника до іншого; це сукупність фірм чи осіб, які самі передають (чи допомагають передати комусь іншому) право власності на конкретні товари на їхньому шляху від виробника до споживача.

Функції каналів розподілу:

а) функції, пов’язані з угодами (закупівля товарів; продаж товарів; переймання на себе ділового ризику партнерів, пов’язаного з можливістю несподіваного зменшення попиту на виготовлені товари)

б) логістичні функції(створення торговельного асортименту продукції; збереження продукції;транспортування продукції)

в) функції обслуговування:

Ключовий момент маркетингової політики розподілу — конструювання каналів розподілу. Канали розподілу — це маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання чи використання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого, це сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе обов’язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на товари (послуги) на їхньому шляху від виробника до споживача.

24. Функції, типи, структура та рівні каналів збуту.

!!!Функції каналів розподілу:

а) функції, пов’язані з угодами (закупівля товарів; продаж товарів; переймання на себе ділового ризику партнерів, пов’язаного з можливістю несподіваного зменшення попиту на виготовлені товари)

б) логістичні функції(створення торговельного асортименту продукції; збереження продукції;транспортування продукції)

в) функції обслуговування:

Канали збуту виконують ряд функцій, що сприяють успішному виконанню програм маркетингу фірми До них належать: 1. розподіл і збут виробленої продукції; 2. закупівля потрібних для виробництва матеріалів і сировини; 3. маркетингові дослідження; 4. установлення контактів із споживачами, проведення пере говорів; 5. підготовка і укладення контрактів купівлі-продажу, контроль за їх виконанням; 6. здійснення заходів щодо просування товарів до споживача, реклама, розпродаж, ярмарки тощо; 7. участь у плануванні товарного асортименту; 8. участь і допомога у формуванні рівня цін на товари та послуги; 9. післяпродажне обслуговування товарів.

У сучасній теорії та практиці збуту розрізняються канали: - нульового рівня, або канал прямого маркетингу, що складається з виробника і споживача, якому він безпосередньо продає товар; - однорівневі, які включають одного посередника. На споживчих ринках цим посередником частіше виступає роздрібний торговець, а на ринках товарів промислового призначення - агент зі збуту або брокер; - дворівневі - передбачають двох посередників. На ринках споживчих товарів - це оптовий і роздрібний торговці, а на ринках промислового призначення - промисловий дистриб'ютор і ділери; - трирівневі - включають відповідно трьох посередників: між оптовим та роздрібним торговцями може стояти дрібнооптовий торговець.