- •Навички, якими повинні оволодіти студенти протягом навчання на кафедрі психіатрії та наркології .
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми.
- •II. Навчальна мета.
- •Коротке викладення історії психіатрії.
- •Психіатрична допомога.
- •Структура організації психіатричної допомоги
- •Організаційні принципи психіатричної служби в Україні
- •Психіатрична допомога в системі Міністерства освіти.
- •Психіатрична допомога в системі
- •I. У станови надання позалікарняної психіатричної допомоги.
- •Структура та завдання психоневрологічного диспансеру
- •Завдання диспансеру
- •Структура та завдання психіатричної лікарні
- •Завдання психіатричного стаціонару
- •Завдання соціально-реабілітаційних установ.
- •Документація стаціонару
- •Правила роботи медичного персоналу з психічно хворими
- •Показання та порядок госпіталізації хворих до психіатричного стаціонару
- •Методи “утримування” психічно хворих
- •Основи законодавства україни про охорону здоров’я
- •Кваліфікаційні вимоги
- •Методичні вказівки по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії
- •Класифікація психічних розладів. Поняття психопатологічного синдрому та захворювання, регістри психічних розладів.
- •Коротке викладення матеріалу теми.
- •Основні типи перебігу психічних розладів.
- •Діагностична послідовність в психіатричній клініці
- •Клініко-лабораторне дослідження
- •Дослідження фізіологічних рідин.
- •Спеціальні лабораторні дослідження
- •Нейроендокринні тести
- •Моніторинг рівня вмісту лікарського засобу в плазмі крові
- •Методики оцінки психічних функцій.
- •Дослідження порушень уваги
- •Дослідження пам'яті за допомогою методики завчання десяти слів
- •Приклади стимульного вербального матеріалу:
- •Дослідження порушень інтелекту
- •Нейропсихологічне дослідження порушень мови
- •Методи дослідження в клінічній психології
- •Нейропсихологічне дослідження порушень письма
- •Нейропсихологічне дослідження порушень рахунку.
- •Нейропсихологічне дослідження стереогнозису
- •Запитання до модульного контролю.
- •Методичні вказівки по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії
- •Коротке викладення теми:
- •Спостерігаються наступні види патології сприйняття і образів уявлення:
- •Психопатологія сприйняття і образів уявлення
- •I - ілюзії неуважності;
- •II - афективні ілюзії;
- •III - ілюзії парейдолічні.
- •Топографічні аспекти сприйняття
- •Блок прийому, переробки і зберігання інформації.
- •Питання, винесені для тестового контролю
- •Методичні вказівки для студентів по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії.
- •Перелік конкретних знань і умінь.
- •Питання до тестового контролю:
- •Д) псевдоремінісценцій. Методичні вказівки
- •Граф логічної структури до теми
- •Розлади мислення.
- •4. Індуковане маячення.
- •5. Конформне маячення.
- •Розлади інтелекту.
- •Клінічні форми олігофренії.
- •Питання до тестового опитування.
- •Методичні вказівки по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії
- •Контрольні питання.
- •7.2. Еталонні задачі.
- •Коротке викладення теми .
- •Посилення емоцій.
- •1. Пригнічений настрій.
- •Додатки. Торонтськая шкала алекситімії (tas)
- •Питання до тестового контролю.
- •Методичні вказівки
- •Коротке викладення матеріалу до теми
- •Порушення інстинктів.
- •Ііі. Розлади інстинкту самозбереження.
- •Розлади мовлення
- •Афатичні розлади мовлення.
- •Розлади письмового мовлення.
- •Дослідження рухо-вольової сфери.
- •Питання до тестового контролю.
- •Методичні вказівки
- •Коротке викладення теми.
- •Методичні вказівки
- •Тема : Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань і розладів.
- •Теоретичні питання.
- •Коротке викладення матеріалу.
- •Основні принципи лікування психічних захворювань.
- •Принципи психофармакотерапії|:
- •Основні положення|становища| психофармакотерапії|:
- •1. Нейролептики.
- •Фенотіазіни
- •За дією
- •Екстрапірамідні розлади:
- •4. Побічні ефекти з боку внутрішніх органів:
- •Транквілізатори (анксиолітики|)
- •Нові небензодіазепінові| препарати
- •Антидепресанти
- •Принципи лікування антидепресантами:
- •Покази|показання| для призначення антидепресантів:
- •1. Неселективні інгібітори зворотного захоплення|захвату| серотоніна|Серотоніну| і норадреналіну — трицикличні| антидепресанти (тца).
- •2. Гетероциклічні антидепресанти.
- •3. Селективні інгібітори зворотного захоплення|захвату| серотоніна|Серотоніну| (СіОзс).
- •4. Норадренергічні і специфічні серотонинергчні| антидепресанти (насса).
- •5. Інгібітори моноаміноксидази| (імао).
- •6. Оборотні імао-а.
- •7. Антидепресанти з|із| іншим механізмом дії.
- •Нормотіміки
- •Ноотропи
- •ВиділЯються наступНі|слідуючих| радикаЛи |радикал-іони| дії ноотропів:
- •Психостимулятори.
- •Нормотиміки
- •Шокова терапія.
- •Теорії гіпнозу.
- •Класичний психоаналіз.
- •1. Продукування матеріалу.
- •2. Аналіз матеріалу пацієнта.
- •3. Робочий альянс.
- •Лікарсько-трудова експертиза психічно хворих
- •Судово-психіатрична експертиза
- •Військово-лікарська експертиза
- •Питання до тестового контролю
- •Синдром сутінкових станів свідомості.
- •Рекомендована л і т е р а т у р а
Методи дослідження в клінічній психології
Химерна мова, що виявляється використовуванням пацієнтом незвичайних, малозрозумілих, часто не відповідних по значенню слів, що супроводяться манірною жестикуляцією і гримасами.
Дзеркальна мова (ехолалія), ознаками якої є мимовільно повторювані досліджуваним слова, почуті від оточуючих.
Монотонна мова представляє з себе розлад мови, при якому відсутні (або украй незначні) зміни інтонацій.
Грунтовна мова є сповільненою мовою, в рамках якого хворого надмірно детально висловлює маловажні і неістотні деталі.
Олігофазична мова виявляється збідненням словарного запасу, граматичної будови і інтонаціям.
Парадоксальна мова виражається в переважанні суперечливих по значенню висловах пацієнта.
Персевераторна мова представлена багатократним повторенням досліджуваним одного і того ж слова або обороту мови і неможливості підібрати необхідні слова і обороти для продовження мови.
Пуерільня мова у дорослого нагадує лепетання, гаркавість і особливості інтонацій дитячої мови.
Римована мова є мовою, наповненою всілякими римами, які хворий використовує часто в збиток значенню.
Скандована мова — цей розлад мови, при якому хворому говорити поволі, роздільно вимовляючи склади і слова.
На підставі вищеперелічених методик нейропсихологічного дослідження можливо виявлення наступних синдромів порушень вищих кіркових функцій:
Ефферентна (вербальная) моторна афазія діагностується у випадках дефекту мови, що виявляється порушеннями плавності мови, артикуляції, грубої персеверації, нездатністю проаналізувати почуті або вимовлені слова, неутриманням мовно-слухового ряду, відчуженням значення слів. Часто ці порушення супроводжуються втратою плавності мови з утрудненнями в наголосі слова, напругою, запинками, змазанністю вимов. Локалізація вогнища при ефферентній моторній афазії переважно в задньо-нижніх відділах премоторної області лівого, домінантній по мові, півкулі головного мозку («зона Брока»).
Динамічна афазія виявляється мізерною, згорнутою, стереотипною мовою без вимовних утруднень. Мовна ініціатива виявляється різко пониженою в поєднанні з тенденцією до використовування пацієнтом мовних штампів. Автоматизована мова порушується трохи або частіше не порушується. Також мало порушеними виявляються номінативнні функції мови, проте вони виразно виявляється в діалогічній і спонтанній мові у вигляді пошуку потрібного слова. Відображена мова звичайно залишається підлягаючою зберіганню, але може трохи постраждати відтворення багатоскладових речень.
Розуміння мови і складних граматичних конструкцій не страждає або порушується. Виділяють (Л.І.Вассерман, С.А.Дорофєєва і Я.А.Меерсон) 3 рівні мовних порушень:
на 1 (рівні задуму) спонтанна мова може бути відсутня, діалогічна здійснюється тільки з опорою на питання;
порушення 2-го рівня виразно виявляються в монологічному мовленні, складанні пропозицій до сюжетних картинкам, переказі тексту, складанні розповіді на задану тему, неможливістю трактування прислів'їв, ідеоматичних виразів, помилки обумовлені дефектами синтаксису, вербальними замінами і навіть персеверацією (на 1 і 2 рівня динамічної афазії грубо порушується комунікативна функція мови — хворі не задають питань і не прагнуть розказувати про себе);
3-ий рівень характеризується експресивним аграмматизмом: помилками в узгодженні слів в роді і відмінку, дієслівною слабкістю і неправильним вживанням дієслівних форм, відсутністю приводів, загальною бідністю мовного вислову. Динамічна афазія, як самостійна форма мовної патології, виникає при осередках ураження мозку наперед від «зони Брока» (задні відділи звивини і медіальної поверхні лівої півкулі).
Афферентна (артикуляція) моторна афазія характеризується кінестетичною апраксією, що приводить до системного дефекту на рівнях артикуляції, лексичної і синтаксичної. Клінічно це нерідко виявляється відсутністю всіх видів експресивної мови при відносно підлягаючому зберіганню розумінні обернутої мови і читанні про себе. Осередок ураження локалізується в лівій півкулі (у праворуких) в нижніх відділах задньо-центральної області з великим або меншим залученням передніх відділів тім'яної частки.
Сенсорна афазія (сенсорно-акустична) характеризується порушеннями експресивної і імпресивної мови. Спонтанна і діалогова мова залежно від ступеня вираженості порушується до ступеня «словесної окрошки», представляючи собою набір нечленороздільних по звуковому складу слів, до відносно підлягаючої, але лексично збідненої зберіганню мови. Нерідко спостерігається логорея і схильність до мовної розгальмованості. Експресивна мова без вимовних утруднень, інтонація виразна і емоційна. Виявляється зміни граматичної структури мови, яка рясніє дієслівними формами, ввідними словами, говором при відносній малій представленності іменників.
Грубо порушена відображена мова — виявляється повторення окремих звуків, слів і речень. Розуміння ситуативної мови тотально порушується лише при грубому ступені афазії. В більшості випадків зберігається можливість розуміння окремих слів і простих команд. Осередок ураження локалізується переважно в задньо-верхніх відділах 1-й скроневої звивини лівої півкулі («зона Верніке»).
Акустико-мнестична (сенсорно-амнестична) афазія виявляється порушенням номінації. Функція назви може порушуватися в більшому або меншому ступені, причому виразної різниці в назві предметів і дій немає. Труднощі назви виражаються збільшенням латентного періоду пригадування, вербальними замінами, рідше літеральними або відмовою від відповідей. Іноді назва замінюється описом призначення предмету або ситуацією, в якій він зустрічається. Нерідко конкретна назва зображення предметів замінюється їх узагальненим поняттям. Спостерігаються утруднення в знаходженні потрібних слів або виразів. Вимовні порушення мови не виявляється. В класифікації А.РЛурія виділено дві форми афазії, пов'язані з ураженням скронево-тім'яної області лівої півкулі (у праворуких): амнестична і семантична. Якщо осередок ураження розповсюджується в каузальному напрямі і захоплює тім'яно-потиличну область, то можуть виникнути специфічні порушення читання і письма (оптична алексія і аграфія).
Семантична афазія на відміну від акустико-мнестичної і амнестичної афазії виявляється наявністю виборчого грубого імпресивного, рідше — експресивного аграмматизму, що виявляються в порушенні розуміння і операції складними граматичними категоріями. Хворі погано розуміють місцевий говір, просторові взаємостосунки між об'єктами, порівняльні і перехідні конструкції, тимчасові відносини, що відображають, конструкції родового відмінку. При цьому зберігається здатність читати і писати. Переважна локалізація осередків ураження — область надкраевої звивини тім'яної частки лівої півкулі.