Фенотіазіни

Аліфатичні — Аміназін (Chlorazin, Chlorpromazine, Fenactil, Propaphenin, Thorazine). Одна з головних особливостей дії препарату — сильний седативний ефект на тлі антипсихотичної дії і впливу на емоційну сферу. Виражена неселективна дія на дофаминові рецептори в області гіпоталамуса і ретикулярної формації головного мозку. Впливає на центральні механізми терморегуляції (гіпоталамус).

Виражений|виказувати| альфа-адреноблокуючий| ефект — гіпотензія, атропіноподібний| — холінолітичний|, антигістамінний, гангліоблокуючий.

Фармакокінетика: період напіввиведення — 25 г. Ефект на поведінкові реакції пацієнтів зберігається до 4 тижнів після|потім| відміни, протягом декількох місяців печінка екскретує його метаболіти|, які можутьпроявляти|виявляти| якусь дію. Потенціює дію снодійних|снотворних|, наркотичних, анальгезуючих| препаратів.

У психіатричній практиці застосовується для купірування психомоторного збудження, продуктивної симптоматики у хворих шизофренією, при хронічних параноїдних і галлюцинаторно-параноїдних| станах|достатках|, маніакальному збудженні у хворих біполярними розладами, пресинільними психозами і інших психічних захворюваннях, що супроводяться|супроводжуються| збудженням, страхом, напругою|напруженням|.

При застосуванні|вживанні| препарату можуть розвиватися екстрапірамідні розлади, акатизія. При тривалому прийомі можливі: підвищення маси тіла, порушення сну, загальна|загальна| слабкість, депресивні розлади.

Доза препарату залежить від способу введення|вступу| (всередину, внутрішньом'язовий, внутрішньовенно), віку і стану|достатку| хворого. Початкова доза складає 0,025—0,075 г/доб. Середня доза 0,3—| 0,9 г/доб. Вища доза всередину 1,5 г/доб.; внутрішньом'язова1 г/доб.; у вену разова 0,1 г, 0,25 г/доб.

Піпередінові — Тіоридазін (сонапакс, меллеріл, рідазін, Malloryl, Sonapax, Melleril, Thioridasine hydrochloride). По антипсихотичному ефекту поступається аміназіну. Але антипсихотична дія поєднується із заспокійливим ефектом, без вираженої загальмованості, млявості і емоційної усунутості. Надає помірно стимулюючу дію. Наголошується помірний тимолептичний (антидепресивний) ефект. Найбільш ефективний при психічних і поведінкових розладах, що супроводяться напругою, збудженням, страхом.

Покази|показання|: шизофренія, органічні психози, біполярні розлади. Застосуємо в дитячій практиці при психопатоподібній поведінці, підвищеній дратівливості, занепокоєнні|неспокої|, нічних страхах.

Мінімальна доза 0,05—0,1 г/доб. Середня доза 0,15—0,6 г/доб. У дітей — 0,01—0,04 г/доб.

Піперазінові — Тіфлуоперазін (трифтазін, стелазін, тразін, Aquil, Triftazinum, Stelazine, Trasine, Trifluoperazine). Ефективний антипсихотичний препарат. Нейролептичний ефект поєднується з помірним стимулюючим (енергезуючим). Седатівна дія віявляється при збільшенні дози. Трифтазін надає більш виражена дію на продуктивну психотичну симптоматику (марення, галюцинації), чим аміназін. Показаний для лікування шизофренії, особливо параноїдної, інших психічних захворювань, що протікають з маревною симптоматикою і галюцинаціями, інволюційних психозів, розладів невротичного рівня.

Побічні дії: екстрапірамідні розлади, дискінезії, акатизія, тремор, вегетативні порушення.

Доза залежить від способу введення|вступу|. Початкові дози складають 1—5 міліграм|міліграм-еквівалентів| на прийом. Середня доза 30—80 мг/доб. для вживання і 2—8 мг/доб. для парентерального прийому.

Флуфеназін (ліоген, модітен, міреніл, фторфеназін, Dapotum, Lyogen, Moditen, Mirenil). У дії нейрохімії переважає неселективна блокуюча дія центральних дофаминових рецепторів, при помірному впливі на норадренергічні рецептори. Надає сильну антипсихотичну дію у поєднанні з незначним активізуючим ефектом. Седатівна дія виражена помірно і спостерігається при підвищенні дози препарату. Застосовують при різних формах шизофренії, особливо злоякісних ядерних: гебефренічній, кататонічній, параноїдній. Ефективний при шизофренії з тривалою течією. У малих дозах може застосовуватися при невротичних станах.

Побічні ефекти: часто спостерігаються екстрапірамідні розлади, можуть розвинутися судорожні реакції, алергічні явища.

Форми випуску таблетовані (1,2,5 і 5 міліграм|міліграм-еквівалентів|), для парентерального введення|вступу| (0,25% р-р|) і масляні|олійні| форми, що депонують (Фторфеназін-деканоат, модитен-депо|; 25 міліграм|міліграм-еквівалентів| в розчині).

Клозапін (лепонекс, азалептін, Clozapine, Leponex, Azaleptinum, Irox) — перший клінічно ефективний препарат з атиповими властивостями. Відноситься до похідних дибензодіазепіна. Володіє вираженою антипсихотичною активністю у поєднанні з седативним ефектом. Не викликає спільного пригноблення психічної діяльності. Переважно зв'язується з D1 рецепторами. Вибірково діє на кортикальні і мезолімбичні системи дофамінових нейронів. Неспецифічний антагоніст 5-НТ2 рецептори, не викликає ЕПС (екстрапірамідних реакцій), ширше впливає на інші нейротрансмиттерні системи — норадреналіну і ацетілхоліну.

Ефективний в активній і підтримуючій терапії галлюцинаторно-маячних|, кататоно-гебефренних|, кататоно-галюцинаторних| станів|достатків|, станів|достатків| психомоторного збудження при шизофренії, в рамках|у рамках| біполярних розладів, розладах особистості|особистості| із|із| станами|достатками| збудження, при афективній напруженості з|із| порушеннями сну різного генезу. Препарат вибору при резистентності до лікування іншими нейролептиками|.

Найбільш серйозна побічна дія — агранулоцитоз і судорожні напади|приступи| у високих дозуваннях (500—600 міліграм|міліграм-еквівалентів|), при прийомі препарату необхідний лікарський моніторинг.

Основні покази.|показання| до використання:

Попередні невдалі спроби лікування як мінімум 3 препаратами. Тривалість цих спроб більше 6 тижнів. Використання дозувань зверху або еквівалентних 1000 міліграм|міліграм-еквівалентів| аминазина|.

Початкова доза препарату повинна складати 25—50 мг/доб. з|із| поступовим підвищенням. Терапевтична доза — 300—500 мг/доб. Максимальна — 900 мг/доб.

Оланзапін (Ziprexa) — похідне тінобензодіазепіна, характеристики скріплення аналогічні клозапину. Новий антипсихотичний препарат селективної дії, без гострих екстрапірамідних розладів в дозах до 20 мг/доб. Як і клозапин, зв'язує 5-НТ і Д2 рецептори.

Ефективно впливає на негативну симптоматику і депресивні стани|достатки|, купірує симптоматику психотического| рівня. Статистично значно краще за галоперидол в лікуванні хворих шизоаффективними| розладами.

Основні побічні ефекти — седація|, ортостатична гіпотензія, судорожні припадки.

Мінімальна доза 5 мг/доб., середня доза 10 — 20 мг/доб. Максимальна 50 мг/доб. Тривалий період напіввиведення препарату забезпечує 1—2-кратний прийом в сут|.

Клопіксол (Zuclopenthixol) відноситься до похідних тиоксантена. Антіпсихотік із специфічною гальмівною дією і неспецифічним седативним ефектом через 2 години після прийому. Відносно селективний антагоніст дофаминових D1 і D2 рецепторів.

Покази.|показання|: шизофренія, хронічні психози з|із| галлюцинаторно-параноидною| симптоматикою, ажитація|, занепокоєння|неспокій|, агресія, ворожість, розумова відсталість у поєднанні з психомоторним збудженням, сенільні деменції з|із| параноїдною симптоматикою, порушеннями поведінки.

Форми випуску таблетовані: 2, 10, 25 міліграм|міліграм-еквівалентів|, середня доза — 20—75 мг/доб., або 20—60 міліграм|міліграм-еквівалентів| в день під час гострої фази захворювання і 30—40 для підтримуючого лікування. Що депонують: Клопіксол-акуфаз — початкова доза 50—200 міліграм|міліграм-еквівалентів| залежно від важкості|тяжкості| стану|достатку| для лікування гострого нападу|приступу|. Клопіксол-депо| (150—| 300 міліграм|міліграм-еквівалентів| в/м кожні 2—4 тижні) для підтримуючої терапії збуджених пацієнтів, і флюанксол-депо| (20—40 міліграм|міліграм-еквівалентів| в/м кожні 2—| 4 тижні) для незбуджених пацієнтів.

Квітіапрін (Сероквел, Seroquel). Препарат четвертого покоління нейролептиків. Хімічна структура схожа з клозапіном. Є похідним дібензодіазепіна. Володіє антипсихотичним ефектом і не викликає побічних розладів у вигляді порушень гіпофізарного контролю і підвищення рівня пролактіну в крові. Не викликає гострих екстрапірамідних симптомів. Помірно діє на дофаминові D1, D2 рецептори і на серотонинові 5-HT1a, 5-HT2a рецептори, альфа1 і альфа2-адренергическі рецептори. Володіє широким терапевтичним діапазоном від 75 до 300— 600—750 мг/доб. Ефект настає з дози більше 75 мг/доб.

Бутірофенони і піперазинові| похідні

Галоперідол (галопріл, сенорм, транкодол, Haloperidole, Haldol, Halidor, Senorm, Trancodol). Одін з найбільш активних нейролептиков. Вираження блокує центральні дофаминергическі рецептори, менш вираження центральні альфа-норадренергическі рецептори. Не надає центральної і периферичної антихолінергічнї дії. Часто викликає екстрапірамідні розлади.

Ефективний препарат для купірування психомоторного збудження різного генезу, продуктивної психотичної| симптоматики, виражена|виказувати| тропність| до галюцинаторних| розладів. Ефект залежить від дози препарату — від седативного| в малих дозах до активуючого і потужного|могутнього| антипсихотичного.

У малих дозах використовується при невротичних і реактивних станах|достатках|, сенільних психозах, тікозних| розладах.

Мінімальна доза 0,3—1,5 мг/доб., середня доза — 15 — 40 — 60 мг/доб. залежно від особливостей захворювання.

Найбільш істотні|суттєві| ускладнення — екстрапірамідні розлади у вигляді паркінсонізму, акатизії, дистонії. На початку лікування можуть спостерігатися напади|приступи| психомоторного збудження і судорожні скорочення різних груп м'язів. Можуть виникати явища тривоги і страху, можливе безсоння. Препарат протипоказаний при захворюваннях ЦНС з|із| пірамідною і екстрапірамідною симптоматикою.

Триседіл (трифлуоперідол, Trisedyl, Trifluperidol, Triperidol). Потужний неселективний антипсихотик з сильною нейролептичною активністю. Володіє вираженою каталепсичною активністю. Дуже швидко редукує галлюцинаторно-бредовое збудження. По здатності купірувати маніакальне збудження перевершує інші нейролептики. Застосовують при психозах, що супроводяться психомоторним збудженням, особливо для купірування кататонічного і гебефренного збудження, при затяжних нападах періодичної шизофренії, при станах, що супроводяться важкою депресією і маренням. Призначають всередину (добова доза 2— 8 міліграм) і внутрішньом'язовий при хронічних розладах з 1,25 — 5 міліграмом, потім поступово замінюють ін'єкції вживанням.

Можливі ускладнення і протипоказання в основному такі ж, як при застосуванні|вживанні| галоперідолу.

Пімозид (Орап, Antalon, Norofen, Orap, Pimozide, Pirium). По спектру дії близький до галоперідолу і надає виражену антипсихотичну дію. Особливістю препарату є відносно тривалий ефект при вживанні. Дія настає швидко, максимальний ефект розвивається зазвичай через 2 ч, триває близько 6 ч і минає через 24 г. Застосовують в амбулаторних умовах для підтримуючої терапії шизофренії, параноїдних станів, психотических і невротичних розладів з параноїдною симптоматикою. Не надає психомоторно-седативного дії.

Середня доза 5—8 мг/доб. При лікуванні пімозидом| можливі екстрапірамідні розлади, що купіруються антипаркінсонічними| препаратами. Можливе загострення агресивності на початку лікування.

Флушпірілен (ІМАП, Флуспірилен, Redeptin, Fluspirilene). Активний неселективний нейролептик з вираженим антипсихотичним ефектом без вираженої гіпноседативної дії. По спектру фармакологічної дії близький до галоперідолу. Ефективний при галюцинаторних, маячних розладах, аутизмі. Основна особливість препарату — пролонгована дія. Після одноразового внутрішньом'язового введення ефект продовжується до 7 днів.

Застосовують для підтримуючої терапії у хворих, страждаючих хронічними психічними розладами. Зручний для амбулаторного прийому. Полегшує реадаптацію| і реабілітацію хворих. Комбінується з|із| іншими нейролептиками| непролонгованої дії. При застосуванні|вживанні| препарату можуть розвиватися екстрапірамідні розлади. При тривалому прийомі можливі зниження маси тіла, спільна|загальна| слабкість, порушення сну, депресія.

Середня доза: 2—10 міліграм|міліграм-еквівалентів| 1 раз на тиждень.

Бензаміди

Сульпірид (Бетамак, Догматіл, Еглоніл, Sulpiride, Abilit, Dogmatil, Eglonil, Nivelan, Omperan, Suprium, Vipral). Клінічно характеризується як препарат з «регулюючим» впливом на ЦНС. Психотропні властивості включають антипсихотичне, тимоаналептичне, снодійне, антипаркінсоніче, транквілізуюча і стимулююча дія. Специфічний дофаминовий D2 антагоніст. Застосовується для купірування тривожних, тривожно-депресивних, обсессивно-фобічних, іпохондричних станів; психічних розладів, що супроводжуються млявістю, загальмованістю, анергією і адинамією. Як активиручий засіб використовується при апато-абулічних станах.

Зазвичай|звично| добре переноситься. Можуть спостерігатися пірамідні розлади, збудження, порушення сну, підвищення артеріального тиску|тиснення|, порушення гормональної регуляції.

Гальмує рухову активність шлунку .|вахтер|. Має|виявляє| виражений|виказувати| протиблювотний ефект.

Дозування: 100 — 1000 мг/доб.

Похідні піримідіну і імідазолідіну| (група сучасних атипових антипсихотичних препаратів)

Рісперідон (Рісполепт, Resperidone, Rispolept). Похідне бензисоксазола. Володіє селективною тропністю до серотонінових 5-НТ2 і дофаминових D2 рецепторів. Основна відзнака його від інших препаратів — тропність більше до 5-НТ2 ніж до D2 рецепторів і більш поступове скріплення Д2 рецепторів. Це дозволяє використовувати препарат для купірування не лише негативної, але і позитивної симптоматики.

Для рісполепта| характерна здатність|здібність| купірувати явища емоційно-вольового дефіциту (апато-абулії|), усувати аутизацию|, корегувати| первинні і вторинні|повторні| когнітивні порушення і покращувати пізнавальні здібності. За даними нейрофізіологічних досліджень препарат опосередковано стимулює дофамінергичну| передачу і обмін речовин в головному мозку, усуває «лобово-потиличну» дисоціацію біоелектричної активності, підвищуючи активність фронтальних і префронтальних| областей мозку. Окрім препарату вибору для лікування негативних розладів при шизофренії, показаний для застосування|вживання| в резистентних до терапії випадках, при лікуванні афектних розладів. Може використовуватися для стабілізації настрою без ризику інверсії фази.

Інші покази|показання|: тіки| , олігофренії і розлади розвитку, психічні розлади внаслідок|внаслідок| соматичних захворювань, СНІД, стани|достатки| збудження і агресивності при деменціях, нервова анорексія, обсессивно-компульсивні| розлади, посттравматичні стресові розлади.

Ефект може наставати|наступати| при призначенні малих доз 1—4 мг/доб., середні дозування 4—8 мг/доб.

Побічні ефекти при середніх дозах — галакторея, олігоменорея, ортостатична гіпотензія, збільшення інтервалу Q-T| на ЕКГ.

Сертіндол (Серлект, Serlect), не має спорідненості до рецепторів гістаміну, не володіє седативною і антихолінергичною дією (як клозапін). Селективно взаємодіє з D2 дофаминовими і 5-НТ2а серотоніновими рецепторами. Препарат вибору для купірування негативної симптоматики.

Дози з|із| 4 мг/доб. з|із| підвищенням по 4 міліграми|міліграм-еквіваленти| щодня до ефективного дозування з|із| 12 мг/доб. Різке підвищення дози викликає|спричиняє| симптоматичну тахікардію. Період напіввиведення препарату 72 години дозволяє призначати його 1 раз на добу і рідше. Терапевтичний діапазон: 12—24 міліграми|міліграм-еквіваленти|.

Зіпразідон (Зелдокс, Zeldox). Впливає на негативну і позитивну симптоматику. Володіє високою спорідненістю до дофаминовим D2 рецепторам і, як рісперідон, до 5-НТ2а серотониновим рецепторам, антагоніст 5-НТ2с серотонінових рецепторів. Це дозволяє ефективно впливати на продуктивну симптоматику шизофренії. Препарат є помірним інгібітором зворотного захоплення серотоніна, норадреналіну і дофаміна. Відноситься до «зовсім» атипових нейролептиків і завдяки його фармакологічним властивостям дуже близький до антидепресантів.

Двократний прийом по 20 мг/доб. зв'язує 80% 5-НТ2а| рецепторів. Оптимальний прийом 2 рази в сут|., оскільки|тому що| активні метаболіти|.

Терапевтичний діапазон: 40—200 мг/доб.

Мінімальні ускладнення і добра|добра| ефективність при середній дозі 60 мг/доб.

 Переважно антипсихотична дія

 Трифтазін  (стелазін) - діє на маячення, галюцінації та психічні автоматизми. Дає екстрапірамідні ускладнення. Доза: 30-80 мг/добово.

 Метеразин  - значна стимулююча дія і загальний антипсихотичний вплив на синдроми із загальмованістю. Доза: 200-300 мг/добово.

 Мажептіл  - один з найсильніших антипсихотиків, діє на поліморфну симптоматику, особливо кататонічну та гебефренічні розлади. Активуюча дія, не викликає загальмованості. Доза: 30-60 до 200 м г/добово.

 Етаперазін  (тріфалон) - активуючий препарат, але без розгальмованості, впливає на вербальні галюцінації. Доза: 40-60 мг/добово.

 Френолон: стимулюючий (при дозі 5-20 мг/добово) + седативний (40-60 мг/добово) + антипсихотичний ефект.

 Галоперідол  (клас бутирофенолів) - впливає на галюцінації, маячення, дає редукцію синдрому Кандинського-Клерамбо, паранойяльних, парафренних синдромів. Застосовують при психомоторному збудженні. Доза: 20-40 мг/добово.

 Триседіл  - один з найсильніших нейролептиків. Діє на галюцинації, маячення, маніакальне та кататонічне збудження. Доза: 0.5-15 мг/добово. Значні екстрапірамідні розлади.

 Еглоніл  - поєднує нейролептичні та тимоаналептичні якості, тому застосовується при депресивно-маячних станах і як стимулятор при апатико-абулічних станах. Доза: 200-800 мг/добу.

 Седатики .

 Аміназін  (хлорпромазін) - седативний нейролептик. При його застосуванні уповільнюється перебіг психічних процесів, рухи, мова, наростає загальмованість, млявість, нівелюються емоційні

прояви, стає монотонною міміка та моторика. Саме тому він найефективніший при лікуванні синдромів з переважанням збудження.

При ступорі, апатико-абулічному синдромі, депресіях призначення його небажане. Дози: 50-100 мг х 2-3 рази на добу, max - 1200 мг.

 Пропазін  - менш токсичний, але слабкіший за параметрами своєї дії. Застосовується в дитячій та геронтологічній практиці.

 Тезерцин  (левомепромазін) - теж має гальмівні компоненти своєї дії, але не сприяє розвитку депресії. Ефективний при тривожних станах, маніакальному та кататонічному збудженні. Резистентні до його дії ступорозні стани, та апатичні з перевагою негативної симптоматики над продуктивною. Даза: 300 мг/денно.

 Терален  - ефект загальмованості поєднується з активізацією хворого. Позитивно впливає на сенестопатії, нав'язливі стани, фобії. Доза: 25-400 мг/добово.

 Сонапакс  (меллерил) - заспокійлива дія з деяким стимулюючим ефектом. Застосовується при явищах тривоги, напруженості в поєднанні з іпохондрією, нав'язливими станами, фобіями, сенес-

топатіями. Має антидепресивну дію. Доза: 300-600 мг/добово.

 Неулептил  - переважає гальмівний ефект, немає стимулюючого. Ефективний при психопатичних та психопатоподібних порушеннях, тобто розладах поведінки, незалежно від нозології цих розладів.

Доза: 30-50 мг/добово.

 Хлорпротіксен  (тарактан) - виражений седативний ефект без сонливості. Ефективний при різного генезу збудженнях, а також тривожних та тривожно-депресивних станах. Доза: 200-400 мг/добово.

 Лепонекс  (азалептин, клозепін) - седатик, застосовується при всіх видах збудження, не впливаючи на продуктивну симптоматику. Не дає екстрапірамідних ускладнень. Доза: 50-200 мг/добово.

Нейролептичні засоби пролонгованої дії.

Нейролептики пролонгованої дії (дюрантні, ретардовані або депо- препарати) мають виражену антипсихотичну активність і значно полегшують організацію стаціонарного і амбулаторного лікування хворих. Терапію препаратами пролонгованої дії можна проводити тривалий час, звільняючи при цьому пацієнтів від щоденного прийому лікарських засобів. Важливою перевагою цих препаратів являється можливість досягнення відносно постійної концентрації нейролептика у крові, що створює рівномірність фармакологічного впливу на психопатологічний синдром. Найбільш розповсюджені нейролептики, пролонгована дія яких зумовлюється сповільненим гідролізом в організмі на карбонову кислоту (енантанову, деканову, пальмітинову й ундециленову) і діючу речовину.

До них відносять фторфеназин-деканоат, піпотіазин та трилафон-депо. Крім того, застосовуються нейролептики, пролонгована дія яких зумовлена сповільненим обміном в організмі - пенфлюридол, пімозид, а також сповільненим всмоктуванням у зв'язку із створенням мікрокристалічного депо (флушпірилен), або у зв'язку з особливим приготуванням таблеток чи капсул (меллерил-ретард). У залежності від способу виготовлення лікарських форм, методу введення і дозування тривалість дії препаратів складає від 24 годин до 4 тижнів. Ці препарати використовуються при варіантах шизофренії з безперервним та приступоподібно-прогредієнтним перебігом захворювання. Також нейролептики пролонгованої дії з успіхом використовуються для підтримуючої терапії в амбулаторних умовах, що має додаткове психотерапевтичне значення, оскільки при цьому у хворих не виникає відчуття прив'язаності до лікарських засобів.

Побічні ефекти нейролептиків| і їх купірування

Більшість хворих переносить побічну дію нейролептиків| в легкому ступені|мірі|, у вигляді сухості в роті|у роті| або тремора. Ускладнення терапії антипсихотиками| по важкості|тяжкості| ускладнень не перевершують інші види лікарської терапії.

УСКЛАДНЕННЯ нейролептикотерапії.

За Hippins (1964): 1. Супутні явища. 2. Побічні ефекти. 3. Ускладнення.

Обумовлені:

1. Хімічними і фармакологічними властивостями самого препарату.

2. Кількістю і способом виведення препарату.

3. Особливістю організму хворого.

За Delay et Deniker:

 За проявами .:

1) Акінето-гіпертонічний синдром (паркінсонізма);

2) Гіперкінето-гіпертонічний (гіперкінези);

3) Гіпертонічний (акатізія, тасікінезія);

4) Дискінезії.

 

Пароксизмальні

 Локальні : синдром Куленкампфа-Тарнова: раптово виникаюче тонічне напруження м'язів роту, шиї, язика, глотки з примусовим висолоплюванням язика, з порушенням функції дихання;

- окулогіридний криз (судорога погляду);

- тортиколіс (кривошия);

- торсійний спазм - тонічне скорочення м'язів з вичурним штопороподібним перекручуванням, вигинанням тулуба;

Генералізовані :

- екситомоторні кризи - раптово виникаюче моторне збудження із змушеними позами, опістотонус;

- вегетативні екстрапірамідні кризи (профузний піт, гіперсалівація, сльозоточивість, тахікардія);

За характером перебігу .

-  Гострий: акінето-гіпертонічний або гіпертонічний.

- Підгострий : акінето-гіпертонічний або гіперкінетичний.

-  Затяжний .

-  Хронічний  (з явищами ганібалізму - розмашисті рухи руками, що нагадують кидання).