- •Навички, якими повинні оволодіти студенти протягом навчання на кафедрі психіатрії та наркології .
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми.
- •II. Навчальна мета.
- •Коротке викладення історії психіатрії.
- •Психіатрична допомога.
- •Структура організації психіатричної допомоги
- •Організаційні принципи психіатричної служби в Україні
- •Психіатрична допомога в системі Міністерства освіти.
- •Психіатрична допомога в системі
- •I. У станови надання позалікарняної психіатричної допомоги.
- •Структура та завдання психоневрологічного диспансеру
- •Завдання диспансеру
- •Структура та завдання психіатричної лікарні
- •Завдання психіатричного стаціонару
- •Завдання соціально-реабілітаційних установ.
- •Документація стаціонару
- •Правила роботи медичного персоналу з психічно хворими
- •Показання та порядок госпіталізації хворих до психіатричного стаціонару
- •Методи “утримування” психічно хворих
- •Основи законодавства україни про охорону здоров’я
- •Кваліфікаційні вимоги
- •Методичні вказівки по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії
- •Класифікація психічних розладів. Поняття психопатологічного синдрому та захворювання, регістри психічних розладів.
- •Коротке викладення матеріалу теми.
- •Основні типи перебігу психічних розладів.
- •Діагностична послідовність в психіатричній клініці
- •Клініко-лабораторне дослідження
- •Дослідження фізіологічних рідин.
- •Спеціальні лабораторні дослідження
- •Нейроендокринні тести
- •Моніторинг рівня вмісту лікарського засобу в плазмі крові
- •Методики оцінки психічних функцій.
- •Дослідження порушень уваги
- •Дослідження пам'яті за допомогою методики завчання десяти слів
- •Приклади стимульного вербального матеріалу:
- •Дослідження порушень інтелекту
- •Нейропсихологічне дослідження порушень мови
- •Методи дослідження в клінічній психології
- •Нейропсихологічне дослідження порушень письма
- •Нейропсихологічне дослідження порушень рахунку.
- •Нейропсихологічне дослідження стереогнозису
- •Запитання до модульного контролю.
- •Методичні вказівки по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії
- •Коротке викладення теми:
- •Спостерігаються наступні види патології сприйняття і образів уявлення:
- •Психопатологія сприйняття і образів уявлення
- •I - ілюзії неуважності;
- •II - афективні ілюзії;
- •III - ілюзії парейдолічні.
- •Топографічні аспекти сприйняття
- •Блок прийому, переробки і зберігання інформації.
- •Питання, винесені для тестового контролю
- •Методичні вказівки для студентів по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії.
- •Перелік конкретних знань і умінь.
- •Питання до тестового контролю:
- •Д) псевдоремінісценцій. Методичні вказівки
- •Граф логічної структури до теми
- •Розлади мислення.
- •4. Індуковане маячення.
- •5. Конформне маячення.
- •Розлади інтелекту.
- •Клінічні форми олігофренії.
- •Питання до тестового опитування.
- •Методичні вказівки по підготовці і роботі на практичному занятті з психіатрії
- •Контрольні питання.
- •7.2. Еталонні задачі.
- •Коротке викладення теми .
- •Посилення емоцій.
- •1. Пригнічений настрій.
- •Додатки. Торонтськая шкала алекситімії (tas)
- •Питання до тестового контролю.
- •Методичні вказівки
- •Коротке викладення матеріалу до теми
- •Порушення інстинктів.
- •Ііі. Розлади інстинкту самозбереження.
- •Розлади мовлення
- •Афатичні розлади мовлення.
- •Розлади письмового мовлення.
- •Дослідження рухо-вольової сфери.
- •Питання до тестового контролю.
- •Методичні вказівки
- •Коротке викладення теми.
- •Методичні вказівки
- •Тема : Загальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань і розладів.
- •Теоретичні питання.
- •Коротке викладення матеріалу.
- •Основні принципи лікування психічних захворювань.
- •Принципи психофармакотерапії|:
- •Основні положення|становища| психофармакотерапії|:
- •1. Нейролептики.
- •Фенотіазіни
- •За дією
- •Екстрапірамідні розлади:
- •4. Побічні ефекти з боку внутрішніх органів:
- •Транквілізатори (анксиолітики|)
- •Нові небензодіазепінові| препарати
- •Антидепресанти
- •Принципи лікування антидепресантами:
- •Покази|показання| для призначення антидепресантів:
- •1. Неселективні інгібітори зворотного захоплення|захвату| серотоніна|Серотоніну| і норадреналіну — трицикличні| антидепресанти (тца).
- •2. Гетероциклічні антидепресанти.
- •3. Селективні інгібітори зворотного захоплення|захвату| серотоніна|Серотоніну| (СіОзс).
- •4. Норадренергічні і специфічні серотонинергчні| антидепресанти (насса).
- •5. Інгібітори моноаміноксидази| (імао).
- •6. Оборотні імао-а.
- •7. Антидепресанти з|із| іншим механізмом дії.
- •Нормотіміки
- •Ноотропи
- •ВиділЯються наступНі|слідуючих| радикаЛи |радикал-іони| дії ноотропів:
- •Психостимулятори.
- •Нормотиміки
- •Шокова терапія.
- •Теорії гіпнозу.
- •Класичний психоаналіз.
- •1. Продукування матеріалу.
- •2. Аналіз матеріалу пацієнта.
- •3. Робочий альянс.
- •Лікарсько-трудова експертиза психічно хворих
- •Судово-психіатрична експертиза
- •Військово-лікарська експертиза
- •Питання до тестового контролю
- •Синдром сутінкових станів свідомості.
- •Рекомендована л і т е р а т у р а
Класичний психоаналіз.
В розумінні Фрейда - це, по-перше, назва процедури дослідження процесів, які майже не зрозумілі ніяким іншим способом, по-друге, метод лікування, заснований на такому дослідженні невротичних порушень, по-третіх, сума психологічної інформації, отримана таким шляхом, яка поступово збирається в наукову дисципліну.
Техніка психоаналізу - сплав теорії і досвіду, і у кожного лікаря суто індивідуальна. Психоаналіз - професія "одинаків" (Р.Гринсон). Техніку психоаналізу неможливо освоїти без знання загальних понять, термінології, основних теоретичних концепцій. Слід віддати належне тому фактові, що основи психоаналітичної техніки, які заклав Фрейд в своїх роботах більш, ніж 80 років тому назад, до цих пір є основою психоаналітичної практики. Нічого принципово нового в техніку психоаналізу за цей період часу, не дивлячись на велику кількість робіт, внесено не було.
Відомо, що Фрейд почав свою практику з гіпнозу, потім використовував гіпноз в метою катарсису, техніка якого слідуюча: загіпнотизувавши пацієнта, Фрейд навіював йому в стані гіпнозу, щоб той розказував про походженні кожного з своїх симптомів. Пацієнт відповідав серією спогадів, що звичайно супроводжувалось бурхливим афектом. В кінці сеансу Фрейд навіював пацієнту, щоб він забув все свої спогади.
В 1896 г. Фрейд повністю відмовився від гіпнозу, оскільки досвід показав, що пацієнта можна примусити згадати багато подій з його життя без занурення в сомнабулічну стадію гіпнозу, шляхом простого навіювання. Фрейд наказував пацієнту лягти на кушетку, закрити очі і сконцентруватися. Далі він, натискаючи на лоб пацієнта рукою, наполегливо навіював, що спогади повинні з'явитися. В подальшому Фрейд відмовився і від навіювання, перейшовши до інтерпретації спонтанної вербальної продукції пацієнта. Зародилась процедура вільних асоціацій, яка зараз є основним методом отримання інформації від пацієнта в ході психоаналітичного лікування. Так само, як інтерпретація цієї інформації, це є найбільш важливим інструментом психоаналітика.
Початком психоаналізу може вважатися робота Фрейда "Про істерію" (Freud, 1895), в якій він стверджував, що процеси відреагування і розрядки є основними в терапевтичній практиці.
Першим "перепоною" на шляху до відреагування, на думку Фрейда, є деяка сила, що чинить опір лікуванню, зберігаючи потаємні думки (захист). Задача психотерапевта як раз і полягає в тому, щоб перебороти спротив (який було віднесено до сил, що викликають регресію). Це наріжний камінь психоаналітичної теорії.
Другою по значимості "перепоною" на шляху до несвідомого є ефект переносу, якому "належало бути самою великою перепоною психоаналізу, стає його найбільш могутнім спільником, якщо кожен раз його присутність може бути визначеною і поясненою пацієнту" (Freud). Перенесення - це звільнення від минулого, точніше, помилкове розуміння теперішнього шляхом минулого. Хворий на невроз несвідомо шукає об'єкти, на які він міг б перенести свої лібідозні і агресивні потяги.
Щоб зрозуміти техніку психоаналізу, необхідно орієнтуватися в психоаналітичній теорії неврозів, згідно з якою причиною неврозу є невротичний конфлікт між ІД і ЕГО, тобто несвідомий конфлікт між спонукою - ІД, прагнучою розрядки, і захистом - ЕГО, який є перепоною розрядці або не пропускає її до свідомості. Конфлікт веде до посилення інстинктивних спонук, в результаті чого ЕГО може виявитися придушеним, що веде до мимовільних "розрядок", що і проявляється симптомами неврозу.
Зовнішні психотравмуючі фактоpи також грають значну роль в формуванні неврозів, але вони, по думку психоаналітиків, на певному етапі зводяться до внутрішнього невротичного конфлікту між ІД і ЕГО.
СУПЕР-ЕГО в невротичному конфлікті може виступити на боці ЕГО чи на боці ІД. Саме СУПЕР-ЕГО змушує ЕГО почувати себе винним навіть за символічну і викривлену інстинктивну активність.
Патогенний вплив невротичного конфлікту полягає в основному в необхідності ЕГО постійно витрачати енергію на те, щоб не пропустити неприйнятні інстинктивні спонуки до свідомості та моторики, що призводить, в кінцевому підсумку до виснаження ЕГО і "прориву" інстинктивних спонук в свідомість і до поведінки в формі невротичних симптомів.
ЕГО в боротьбі з забороненими і небезпечними спонуками ІД постійно удається до різних захисних механизмів, які стають ефективними лише у випадку періодичної розрядки інстинктивних напружень.
Основною метою психоаналітичної терапії є вирішення невротичного конфлікту, тобто поєднання несвідомого із свідомою частиною ЕГО. Психоаналітик пізнає елементи несвідомого через його деривати, або замінники, які проявляються у вільних асоціаціях, обмовках, помилкових діях.
ТЕХНІКА ПСИХОАНАЛІЗУ.
Класичний психоаналіз включає слідуючі основні етапи: продукування матеріалу, його аналіз, робочий альянс.