Тема 1. Особливості організації житлового господарства

ПЛАН

1. Склад і структура комплексу житлово-комунального господарства

2. Механізм функціонування підприємств ЖКГ

3. Перспективи розвитку житлово-комунального господарства

1. Склад і структура комплексу житлово-комунального господарства

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – це соціально-економічна система, що забезпечує життя і роботу населення, а також підприємства різних галузей господарства із необхідними ресурсами, а саме водою, газом, теплом та ін.

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – це самостійна сфера в системі народного господарства, основною метою функціонування якої є задоволення потреб населення і підприємств у послугах, що забезпечують нормальні умови життя і роботи.

Система ЖКГ представлена житловими, суспільними будівлями, експлуатаційними, ремонтно-будівельними, транспортними, енергетичними й іншими підприємствами, що мають велике поле діяльності і від результативності функціонування яких залежить розвиток міських об'єктів і стан середовища проживання населення міста.

Традиційно в складі ЖКГ виділяються:

• житловий комплекс із ремонтно-будівельними організаціями;

• дорожнє господарство і міський пасажирський транспорт;

• теплоенергетичне господарство;

• газове господарство;

• інженерні комунікації і системи зв'язку, сигналізації, пожежної охорони;

• водопровідно-каналізаційне господарство;

• підприємства обслуговування інженерних мереж і споруджень;

• електропостачання і вуличне освітлення;

• зелене господарство;

• зона відпочинку, парки, басейни;

• пам'ятники, історичні комплекси;

• готельне господарство, мотелі;

• лазні та пральне господарство;

• служби забезпечення і контролю екологічної обстановки в місті;

• благоустрій;

• об'єкти соціальної сфери і побутового обслуговування.

У нинішніх умовах частина перерахованих об'єктів і сфер може не входити в систему міського господарства (за формою власності або галузевої приналежності) або відігравати в ній незначну роль.

Три великі групи об'єктів у системі ЖКГ представляють особливу складність в управлінні:

• житловий фонд і об'єкти соціальної сфери;

• системи теплопостачання, електропостачання, водопостачання, водовідведення, газопостачання й ін.;

• сфера обслуговування підприємств і інженерних систем (постійно діючих будинків і споруджень, розрахованих на тривалий термін служби і використання, включаючи комплекс конструкцій, пристроїв, устаткування, установок, приладів і мереж) міст і населених пунктів.

Специфіка організації ЖКГ міста полягає в тому, що воно одночасно повинно задовольняти потреби населення міста і разом з тим залежить від комплексу обмежуючих умов. По-перше, уся структура комунальної сфери формується в залежності від місцевих умов, розмірів і розташування міста. Її склад і потужність не можуть бути менші ніж це необхідно для нормальної життєдіяльності міста. По-друге, параметри послуг і якість виробленої продукції жорстко регламентуються будівельними нормами і правилами (БНіП), технічними умовами, екологічними вимогами (норми ГПК – гранично припустимої концентрації). Це вимагає особливої уваги до дотримання технології, підтримки в нормальному стані виробничих потужностей та ін. По-третє, розвиток комунальної сфери стримується недостатністю фінансових ресурсів у місцевих бюджетах і в населення. Несвоєчасна заміна комунікацій, фільтрів, насосного і казанового устаткування призводить до зниження ефективності роботи комунальних підприємств, подорожчання послуг і створення аварійних ситуацій. По-четверте, житлово-комунальне господарство – це багатопрофільне, багатогалузева структура, що вимагає відповідних організаційно-правових і економічних заходів. Сфера обслуговування інженерних систем міст і населених пунктів містить у собі виконання робіт з експлуатації:

• зовнішніх систем електропостачання;

• внутрішніх систем електропостачання;

• зовнішніх систем теплопостачання;

• внутрішніх систем теплопостачання;

• зовнішніх систем водопостачання і водовідведення;

• житлового фонду і нежилих приміщень;

• систем вентиляції і кондиціонування повітря;

• систем пожежно-охоронної сигналізації;

• систем зовнішнього висвітлення;

• систем інженерного захисту територій.

Експлуатація інженерних систем міст і населених пунктів вимагає великої організаційно-управлінської роботи, чіткого планування і контролю за витратою коштів, які виділяються з міського бюджету на відповідні цілі.

Специфіка житлово-комунальної сфери така, що в сучасній фінансово-економічній ситуації нормальне функціонування її неможливе без адміністративного підпорядкування муніципальним органам управління.

Розмаїтість видів послуг і продукції перерахованих підгалузей, розходження технологій, техніки й організації робіт, обумовлюють також розмаїтість організаційних форм і методів управління в системі ЖКГ.

Житлове господарство – це найважливіша галузь народного господарства, яка створена для задоволення однієї з життєво необхідних потреб існування людини – у житлі.

Житлове господарство – це одна з найважливіших галузей соціально-бутової інфраструктури, що пов’язана с задоволенням однієї з життєвих потреб людини – надання житла

Житло – стандартний продукт праці и засіб життєзабезпечення, що дозволяє просторово зафіксувати положення людини, що задовольняє особові чи групові суспільно необхідні потреби існування, які забезпечують відповідний рівень благоустрою. Основою житлового господарства нашої країни є державний і комунальний житловий фонд, що містить близько 75% усього житлового фонду міст і 25% особистої власності громадян.

Житловий фонд – це сукупність усіх житлових приміщень незалежно від форми власності, що містить житлові будинки, спеціалізовані будинки (гуртожитки, готелі тощо), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України

Більша частина житлового господарства в Україні перебуває в містах і робочих селищах. Частина житлового господарства перебуває у власності промислових підприємств, транспортних і будівельних організацій – так званий “відомчий житловий фонд”.

Житлове господарство міст складається з житлового фонду, усуспільнених дачних фондів, ремонтно-будівельних, постачальницьких, транспортних і інших організацій, що обслуговують житлове господарство.

У залежності від форми власності житловий фонд діліться на:

1) приватний житловий фонд – сукупність жилих приміщень, що знаходяться у власності громадян та у власності юридичних осіб;

2) державний житловий фонд – сукупність житлових приміщень, що належить на правах власності Україні;

3) комунальний житловий фонд – сукупність житлових приміщень, що належить на праві власності населених пунктів (місто, село, тощо).На даний момент більш половини населення України проживає в містах, при цьому спостерігається стійка тенденція росту частки міського населення. Цей факт обумовлений з однієї сторони природним приростом міського населення, з іншого боку - подальшою реструктуризацією продуктивних сил і перетворенням поселень сільського типу в міста і селища міського типу.

Місто являє собою складний комплекс об'єктів різного призначення, до яких відносять підприємства, що визначають профіль, спеціалізацію міста (містоутворюючу), і об'єкти, що задовольняють соціально-побутові і культурні потреби населення (містообслуговуючу). При цьому роль і значення містобслуговуючих об'єктів досить великі, тому що вони покликані поліпшувати всі боки життя населення країни, що в кінцевому рахунку впливає на здоров'я нації, працездатність і продуктивність праці.

Місто – один з видів соціальній і просторовій організації населення, що виникає та розвивається на основі об’єднання промислових, наукових, культурних, адміністративних й інших функцій. Як правило, чисельність населення у містах перевищує 10 тис., переважна частина його зайнята в галуззях, не пов’язаних з сільським господарством

Містообслуговуючі галузі народного господарства по своїй значимості відносяться до міського господарства. Концентрація промислового виробництва в містах, а відповідно, і міського населення висуває високі вимоги до навколишнього середовища, до умов життя і побуту, отже, і до житла.

У складі міського господарства значне місце займає ремонтно-будівельне виробництво, спеціалізоване на виконання ремонтно-будівельних робіт з підтримки об'єктів у технічно справному стані протягом усього терміну служби. Діяльність ремонтно-будівельного виробництва спрямована не тільки на рішення задач збереження житлових будинків, але й на благоустрій об'єктів, приведення їх у відповідність сучасним містобудівним вимогам.

Міське господарство – це господарська діяльність, що пов’язана з перетворенням матеріальної середи, середи мешкання на території муніципального утворення.