2.4 Планування собівартості продукції водопроводу і послуг водовідведення

Планування собівартості продукції водопроводу і послуг водовідведення проводиться за допомогою планових калькуляцій на 1000 м³ реалізованої води водопроводом і 1000 м³ відведеної стічної рідини каналізацією. За допомогою цих калькуляцій планована собівартість 1000 м³ і загальна собівартість продукції і послуг водопровідно-каналізаційних підприємств визначаються шляхом множення калькуляційної собівартості одиниці на планований об’єм реалізації продукції і послуг.

Показники експлуатаційних витрат визначаються прямим рахунком по окремих статтях витрат у розрахунок на річну продуктивність системи водопостачання (водовідведення). Всі експлуатаційні витрати групуються в такі статті витрат:

• матеріали (реагенти, флокулянти, завантажувальні матеріали і т.д.);

• електроенергія;

• теплова енергія;

• амортизаційні відрахування;

• заробітна плата виробничого персоналу;

• відрахування на соціальне страхування;

• цехові витрати;

• загально-експлуатаційні витрати;

• зовнішньо-експлуатаційні витрати;

• поза-експлуатаційні витрати.

• інші витрати.

Розрахунок витрат на матеріали (хімічні реагенти).

Визначення річних витрат на матеріали здійснюється окремо для кожного виду матеріалу по формулі:

З_м=Q×Т×Д×Ц×10^-6 (4)

де З_м – витрати на вид реагенту, тис. грн.

Q – добова витрата води, м³/сут.

Т - кількість днів роботи очисних споруджень у році,

Д - доза витрати реагенту, мг/л

Ц - вартість 1т реагенту, грн.

Розрахунок витрат на електроенергію

Основними споживачами електроенергії об’єктів водопостачання (каналізації) є електродвигуни насосів, компресорів, повітродувних, приводах механізмів.

Розрахунок витрат на електроенергію що витрачається на водопровідних насосних станціях, визначається по формулі:

З_э = Мд×24×365×Т_п (5)

де Мд - потужність електродвигунів, кВт/г;

Т_п – тариф за споживану енергію, грн/кВт*г;

Розрахунок витрат на теплову енергію

Розрахунок витрат на теплову енергію для теплопостачання площадок споруд по очищенню води і стічної рідини визначається по формулі:

З_т=Q×Унт×Т (6)

де Q – річний обсяг очищеної води, м³

Унт – питома норма витрати тепла на очищення води, гКал

Т - тариф на теплову енергію.

Амортизаційні відрахування

Розрахунок амортизаційних відрахувань провадиться відповідно до змін Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств».

Норма амортизаційних відрахувань установлюється фіксовано у відсотках до балансової вартості в таких розмірах:

а) по зовнішніх мережах водопроводу і каналізації - 8% вартості мереж;

б) по устаткуванню - 24% вартості устаткування;

в) по будинках і спорудах - 8% їх вартості.

Амортизація основних фондів це поступове перенесення вартості засобів праці в міру їх фізичного і морального зносу на вартість виробленої продукції з метою нагромадження коштів для наступного відшкодування зношених основних фондів.

Заробітна плата виробничих робітників

У цю статтю включається основна і додаткова заробітна плата робітників, що безпосередньо беруть участь у заборі, очищенні і подачі води споживачам водопроводів, перекачуванню, очищенні і випуску очищених стічних вод у водойму. Вихідними даними для розрахунку чисельності робітників є показники продуктивності станцій, очисних споруд, протяжність мереж і спеціальні нормативи чисельності робітників на одиницю цих показників (тис. м³ на добу, км. мережі) з урахуванням планованих невиходів робітників (відпустка, хвороба, невиконання державних обов'язків і ін.).

У загальний фонд заробітної плати виробничих робітників входять оплата по тарифу і доплати за роботу в нічний час, святкові дні, премії за виконання встановлених показників, а також фонд додаткової заробітної плати.

Відрахування на соціальне страхування, у пенсійний фонд, і фонд зайнятості виробничих робітників приймаються в розмірі 37% від суми фонду основної і додаткової заробітної плати.

Цехові витрати

Плануються і враховуються по спеціальних кошторисах для кожного цеху по переліку статей, приведеному у формі річного балансу. В цю статтю включають витрати пов'язані з ремонтом і утриманням основних фондів, витрати на охорону праці, техніку безпеки і ін.

До складу витрат, пов'язаних з ремонтом і утриманням основних фондів, входять витрати на матеріали і запасні частини для проведення ремонтних робіт, вартість послуг по утриманню основних фондів у працездатному стані.

Витрати на ремонтні матеріали, запасні частини і вартість послуг по утриманню основних фондів визначається розрахунковим шляхом у розмірі:

• по позаплощадочним мережах - 0,5% їхньої кошторисної вартості;

• будинкам - 0,7%;

• устаткуванню - 2%.

Витрати на охорону праці відповідно до законодавства України приймаються в розмірі не менш 0,5% від реалізованої продукції.

Загально-експлуатаційні витрати

У цю статтю включають витрати на утримання, ремонт і амортизацію будинків і інвентарю загально-експлуатаційного характеру, інші витрати.

Витрати на утримання, ремонт і амортизаційні відрахування будинків і інвентарю, інші витрати загально-експлуатаційного характеру становлять 15% від суми амортизаційних відрахувань і заробітної плати виробничих робітників.

Поза-експлуатаційні витрати

До складу поза-експлуатаційних витрат включаються витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, вони становлять 0,3% загальної суми прямих і непрямих витрат по водопроводу (водовідведенню).

Інші витрати

Враховують комунальний податок, вартість геологорозвідувальних робіт, плату за користування землею, екологічну надбавку і становлять 2,5% від собівартості.

Собівартість 1 м³ води визначається шляхом розподілу експлуатаційних витрат на річну продуктивність водопроводу. Прибуток приймається у розмірі 10% від повної собівартості продукції. Обсяг товарної продукції визначається як сума повної собівартості і прибутку. Податок на додану вартість (ПДВ) приймаємо в розмірі 20% від вартості товарної продукції. Обсяг товарної продукції з урахуванням податку на додану вартість визначається як сума вартості товарної продукції і ПДВ (таблиця 1).

Таблиця 1

Калькуляція собівартості продукції водопроводу в цінах 2008р.

№ п/п	Найменування статей	Річні витрати
		тис.грн.	%
1	2	3	4
1	Матеріали	709,193	5,22
2	Електроенергія	4709,376	34,65
3	Теплова енергія	449,445	3,31
4	Амортизаційні відрахування	2930,528	21,56
5	Фонд оплати праці	1668,600	12,28
6	Відрахування з фонду оплати праці	617,382	4,54
7	Цехові витрати	1444,196	10,63
8	Загально-експлуатаційні витрати	689,869	5,08
9	Позаексплуатаційні витрати	39,656	0,29
10	Інші витрати	331,456	2,44
11	Повна собівартість	13589,701	100
12	Прибуток (10%)	1358,970
13	Товарна продукція	14948,671
14	ПДВ (20%)
15	Товарна продукція з урахуванням ПДВ
16	Кількість продукції за рік, тис.м3		8669,48
17	Собівартість м3, грн.		1,57
18	Вартість м3 з урахуванням ПДВ, грн.		2,07

Підвищення ефективності виробництва зобов’язує шукати і реалізовувати можливості зниження витрат на виробництво планового обсягу продукції і послуг.

В експлуатаційній діяльності підприємств водопроводу і каналізації реальних можливостей знизити собівартість значно менше, ніж у інших галузях. Це пояснюється великою питомою вагою тих статей витрат, що строго нормовані і не скорочуються. Сюди ставляться, насамперед, амортизаційні відрахування.

Підприємства водопроводу і каналізації передбачають організаційно-технічні заходи, що забезпечують зниження собівартості продукції і послуг майже по всім статтях. Виняток складають амортизаційні відрахування і плата за встановлену потужність у складі витрат на електроенергію, що строго визначені нормами і тарифами і при постійному складі основних фондів від діяльності експлуатаційного персоналу не залежать. Витрати по всіх інших статтях собівартості також нормовані, але їх фактичний розмір при поліпшенні організації виробництва піддається скороченню.

Зниження витрат по статті «Матеріали» можливо за рахунок застосування більш активних і економічних реагентів, у першу чергу, коагулянтів, а також шляхом економії заготівельно-складських витрат, ліквідації втрат реагентів при транспортуванні і збереженні.

З огляду на велику питому вагу в собівартості витрат на електроенергію і дефіцитність цього ресурсу, необхідно звернути особливу увагу на його економію. Економія електроенергії може досягатися наступними заходами:

• впровадженням автоматичного управління квартальними насосними станціями для скорочення часів роботи насосних агрегатів;

• забезпеченням оптимального режиму роботи насосних агрегатів і силових трансформаторів;

• зниженням витрат води на власні потреби;

• підвищенням коефіцієнту корисної дії насосних агрегатів за рахунок ретельного балансування робочого часу і якісного ремонту;

• заміною потужних електродвигунів менш потужними;

• організацією готування і перекачування коагулянту за графіком, що виключає ранковий і вечірній максимуми;

• автономним водопостачанням центральної котельної в нічний час із метою оптимального завантаження електродвигуна;

• організацією оптимального режиму промивання фільтра в прямій залежності від якості вихідної води;

• установленням економічних режимів спільної роботи насосних станцій і водопроводів;

• застосуванням напірних водовідводів із труб великого діаметра.

Витрати на заробітну плату виробничих робітників чітко нормовані кількістю посад і чисельністю робітників по їх обслуговуванню, що знаходяться на почасовій оплаті. Тому можливості скорочення цієї статті витрат зводяться до впровадження автоматизації і дистанційного керування агрегатами, скороченню числа робітників за рахунок розширення зон обслуговування і суміщення професій. Всі ці заходи стимулюються умовами оплати, що передбачає доплату робітнику за суміщення професії. У складі цехових і загально експлуатаційних витрат найбільш мобільним елементом є заробітна плата керівників, знижати котру можна шляхом удосконалення організаційної структури, укрупненням виробництв і механізацією управлінської праці.

При контролі рівня собівартості особлива увага повинна бути звернена на аналіз непродуктивних витрат, оскільки вони є слідством недоліків у плануванні, контролі і управлінні виробництвом.