Тема 7. Місцеві бюджети і міжбюджетні відносини в економіці міста план

1. Місцеві бюджети як складова частина бюджетної системи України, їх сутність і призначення

2. Механізм формування місцевих бюджетів

3. Міжбюджетні відносини у формуванні доходів місцевих бюджетів

4. Шляхи оптимізації джерел фінансування місцевих бюджетів

1. Місцеві бюджети як складова частина бюджетної системи України, їх сутність і призначення

Фінансові зв'язки пронизують усі галузі народного господарства, усю сукупність економічних і соціальних відносин. У них відбивають і через них переломлюються і позитивні і негативні походження в економіці, політиці, соціальній сфері. Значна частина цих зв'язків реалізується місцевими радами через місцеві бюджети.

Місцеві бюджети є органічною складовою єдиної бюджетної системи країни. Зміст і внутрішня структура цих бюджетів цілком відбивають основні сторони бюджету держави. Їх формування відбувається в тісному зв'язку з розвитком державного бюджету України в цілому. Разом з тим, виникнення і розвиток місцевих бюджетів тісно зв'язано із системою місцевих рад, з розширенням і поглибленням їх функцій у керівництві господарським і соціально-культурним будівництвом.

Місцеві бюджети як економічна категорія відіграють значну роль у розподілі і перерозподілі суспільного продукту і національного доходу: вони забезпечують фінансовими ресурсами утримання масової мережі установ та організацій охорони здоров'я, культури, розвитку житлового господарства, підприємств і організацій, підвідомчих місцевим радам.

При вивченні проблеми місцевих бюджетів їх, очевидно, необхідно розглядати в двох аспектах. По-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування. По-друге, як систему фінансових відносин, що складаються між місцевим і державним бюджетом, а також усередині сукупності місцевих бюджетів.

Як організаційна форма мобілізації доходів і здійснення витрат місцевими органами самоврядування місцеві бюджети – це балансові розрахунки, що відповідають вимогам складання балансів, тобто тим, які мають дохідну і видаткову частини, що відповідають принципам збалансованості й інших принципів.

Разом з тим місцеві бюджети варто розглядати як важливу фінансову категорію, основу якої складає система фінансових відносин, а саме: відносини між місцевими бюджетами і господарськими структурами, що функціонують на даній території; відносини між місцевими бюджетами різних рівнів по перерозподілу фінансових ресурсів; відносини між місцевими бюджетами і Державним бюджетом.

В економічній літературі з питання визначення поняття «місцеві бюджети» немає єдиної точки зору. До останнього часу вважається, що місцеві бюджети є частиною основного річного фінансового плану країни, тобто частиною Державного бюджету. З іншого боку, місцеві бюджети, як і Державний бюджет, утворять централізований фонд коштів місцевих рад, фінансовою базою яких вони є, якими вони розпоряджаються з метою здійснення заходів економічного і соціального розвитку своїх територій.

Деякі вчені за основу визначення місцевих бюджетів приймають територіальні принципи, розглядаючи їх як бюджети окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Існує думка, що місцеві бюджети – це сукупність економічних відносин, що забезпечують у плановому порядку фінансову базу місцевих рад.

Зокрема Ширкевич Н.А. вважає, що «Місцеві бюджети – це реальні ресурси, що знаходяться в безпосередньому розпорядженні місцевих рад для здійснення ними господарської і соціально-культурної функції. В них органічно поєднуються дві категорії. З одного боку, місцеві бюджети – це основні фінансові плани місцевих рад, з іншого боку – відчутні ресурси, реальна економічна категорія, що сприяє всебічному розвитку даної адміністративно-територіальної одиниці».

Останнім часом місцеві бюджети розвиваються швидкими темпами в зв'язку з підвищенням ролі і впливу місцевих органів влади: зростають масштаби місцевого господарства, розширюються й ускладнюються функції місцевих органів влади. Місцеві бюджети усе більше використовуються для регулювання економічних процесів, впливають на розміщення продуктивних сил, сприяють підвищенню конкурентноздатності продукції, що випускається місцевими підприємствами, створенню територіальної інфраструктури, фінансуванню витрат по відтворенню трудових ресурсів. Важливу роль грають місцеві бюджети в реалізації соціальних програм, фінансуванні зростаючого обсягу соціальних витрат, обумовлених підвищенням вимог до зростання якості життя.

Місцеві бюджети категорія досить динамічна, тому їх дослідження необхідно здійснювати з урахуванням великого числа факторів, що впливають на економічне життя держави. Цьому насамперед сприяє розвиток демократичних принципів у керуванні державою, зміни в структурі економіки, рівень соціальних гарантій населення, зміни вікової і професійної структури населення. Значний вплив на формування і використання коштів місцевих бюджетів здійснюють розходження в економічному розвитку окремих регіонів.

Місцеві бюджети мають свою внутрішню структуру і характерні відмінності. Так, незважаючи на те, що на сьогоднішній день нараховується місцевих бюджетів більше 14 тисяч, а саму численну групу складають сільські і селищні бюджети – більш 10 тисяч, понад 72 відсотків усіх витрат місцевих бюджетів здійснюються через обласні бюджети (24) і бюджети міст загальнодержавного й обласного підпорядкування (223).

Основною ланкою в системі місцевих бюджетів є бюджети міст, через які мобілізується і використовується майже половина всіх ресурсів місцевих бюджетів. Однак сьогодні саме в цій ланці місцевих бюджетів існує безліч питань, що вимагають свого якнайшвидшого рішення. Насамперед, це питання закріплення за ними постійних джерел доходів. Вважається, що в перспективі бюджети повинні регулюватися окремо, тобто мати прямі зв'язки з Державним бюджетом.

Усе це свідчить, що при подальшому реформуванні бюджетної системи проблеми місцевих бюджетів необхідно вирішувати не в цілому, а з урахуванням особливостей і чіткого розмежування функцій між окремими ланками місцевих бюджетів. Диференціація функцій повинна залежати від рівня розвитку кожного з цих бюджетів у бюджетній системі держави.

Таким чином, удосконалення системи місцевих бюджетів повинне здійснюватися з урахуванням усіх названих аспектів фінансових відносин, здійснюваних цими бюджетами.

Місцеві бюджети мають триєдину сутність. Це, по-перше, частина централізованого фонду коштів держави. По-друге, це економічна категорія. І, нарешті, по-третє, це фінансовий план місцевих рад.

По економічній сутності місцеві бюджети – це грошові відносини, що виникають у місцевих рад з фізичними і юридичними особами, що функціонують на території цієї ради. З приводу розподілу і перерозподілу частини національного доходу в зв'язку з утворенням і використанням бюджетного фонду, призначеного на фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів, керування та інші витрати.

Завдяки бюджетові місцеві ради мають можливість зосереджувати фінансові ресурси. Це – перший аспект сутності місцевих бюджетів.

По-друге, місцеві бюджети – це економічна категорія, оскільки в ході формування доходів місцевих бюджетів і фінансуванні витрат виникають економічні відносини.

Ця категорія є частиною місцевих фінансів. Характеризується тими ж рисами, які властиві місцевим фінансам, але мають і специфічні особливості. До них відносяться:

1. Місцеві бюджети є особливою економічною формою перерозподільних відносин, пов’язаних з відокремленням частини національного доходу в руках місцевих рад, її використання з метою задоволення потреб окремих територіальних формувань.

2. За допомогою місцевих бюджетів відбувається перерозподіл національного доходу і національного багатства між сферами суспільної діяльності, галузями народного господарства окремих територіальних формувань держави.

3. Пропорції бюджетного перерозподілу вартості в більшій мірі, ніж в інших ланках місцевих фінансів визначаються потребами розширеного виробництва в цілому і задачами, що стають перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку.

4. Область бюджетного розподілу займає центральне місце в складі місцевих фінансів, що обумовлено ключовим положенням місцевого бюджету порівняно з іншими ланками місцевих фінансів.

Сутність місцевих бюджетів виявляється через функції місцевих бюджетів: розподільну і контрольну.

Завдяки розподільній функції відбувається концентрація коштів у відповідній раді і їх використання для задоволення суспільних потреб окремих територіальних формувань. Функція характеризується втручанням місцевої ради в процес розширеного відтворення через використання фінансових інструментів (наприклад, місцеві податки і збори), а також через здійснення місцевими радами на підвідомчій території проведеній державою соціальної політики.

Контрольна функція дозволяє довідатися на скількох вчасно і повно фінансових ресурсів надходять у розпорядження місцевої ради, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних засобів, чи ефективно вони використовуються. Ця функція реалізується завдяки тому, що формування і використання грошового фонду представляє свого роду механізм, що сигналізує, що показує як надходять фінансові ресурси і як вони використовуються. На основі цієї інформації фінансові органи регулюють відносини між господарськими органами, фізичними особами, державою – суб'єктом економічних відносин, і дають рекомендації з удосконалення цих відносин.

Місцеві бюджети як основні фінансові плани відповідних місцевих рад тісно зв'язані з фінансовими планами підприємств, що знаходяться на території ради, і організацій, з кошторисами бюджетних установ у процесі формування доходів і витрат місцевих бюджетів.