2. Структура місцевого господарства та його види

Для того, щоб розкрити зміст викладеного вище поняття, необхідно розглянути питання про структуру місцевого господарства й провести деяку класифікацію тих зв'язків, які виникають усередині місцевого господарства між його елементами.

Насамперед необхідно з'ясувати, що із себе представляють елементи місцевого господарства, і по якій підставі ми можемо провести їхню класифікацію. Методика, запропонована при визначенні самого поняття “ місцевого господарство”, пропонує підхід, що виходить із того, що:

1. Місцеве господарство - це сукупність підприємств й установ, що здійснюють діяльність на території муніципального утворення.

2. Діяльність, здійснювана цими підприємствами й установами, спрямована на задоволення суспільних інтересів.

3. Оскільки діяльність здійснюють різнорідні по своїй природі суб'єкти цієї діяльності, то необхідний і суб'єкт, що координує їх діяльність.

Виходячи з даного аналізу, основною ознакою, по якому ми можемо класифікувати елементи місцевого господарства, є роль і місце того або іншого елемента в реалізації суспільних потреб.

І із цього погляду ми можемо виділити наступні елементи:

• комунальні підприємства (оскільки їх діяльність повністю підлегла інтересам населення муніципального утворення);

• інші підприємства й установи, чия діяльність частково пов'язана з реалізацією суспільних інтересів населення муніципальних утворень;

• органи місцевого самоврядування.

Роль кожного з названих елементів різна. Комунальні підприємства, будучи по своїй природі явищем суспільним, всі свої результати, будь то прибуток або конкретні товари й послуги, направляють на суспільні потреби. Інші підприємства й установи змушені брати участь у реалізації суспільних інтересів у чинність нормативного (у вигляді накладають на них у нормативному або законодавчому порядку обов'язків) або суспільного (добровільного за формою) примуса.

Третя група, позначена в нашій класифікації, здійснює особливу функцію - функцію регулювання діяльності двох попередніх груп в інтересах населення муніципального утворення.

Цінність даної класифікації в тім, що вона дозволяє на основі виділення цих трьох груп визначити не просто роль і місце кожної з них у рішенні питань місцевого значення, але й залежно від цієї мети діяльності цих елементів у процесі управління місцевим господарством, ураховувати їх особливості.

Так, із цієї класифікації явно видно, що при побудові відносин між населенням муніципального утворення й господарюючих суб'єктів з питань місцевого значення найбільше вигідно мати відносини з комунальними підприємствами, тому що вони не тільки реалізують населенню товари й послуги, але й прибуток, отриманий у підсумку їх діяльності, є також власністю даного місцевого співтовариства. Тому добре працююче комунальне підприємство в принципі завжди вигідніше для місцевого господарства.

Однак це лише теоретична модель, оскільки подібний стан комунальних підприємств є плодом досить тривалою й складною роботою. Так, для муніципалітетів дореволюційної Росії треба було майже п'ятдесят років реформ для того, щоб господарська діяльність муніципалітетів початку приносити до п'ятдесяти відсотків дохідної частини бюджетів.

Тому з погляду того, яку роль у рішенні питань місцевого значення грають ті або інші елементи місцевого господарства, ми можемо виділити кілька видів місцевого господарства, насамперед, по ознаці зростання ролі власної господарської діяльності.

У складі міського господарства варто виділити:

- соціальну інфраструктуру;

- комунальну інфраструктуру;

- виробничу інфраструктуру;

- ділову інфраструктуру.

Соціальна інфраструктура – це система, яка включає житловий фонд, торгівлю, громадське харчування, освіту, охорону здоров'я, культуру, дитячі установи, фізкультуру і спорт, видовищні організації і систему соціального захисту і соціального забезпечення

Комунальна інфраструктура – це складова економіки міського господарства, яка забезпечує населення водними, енергетичними і іншими ресурсами, послугами впорядкування, транспорту, зв'язку.

Виробнича інфраструктура – це складова міського господарства, що задовольняє потреби виробництва, але не входить до його технологічного процесу. До неї відносяться заготовчо-складські, постачальницько-збутові, консалтингові, маркетингові, наукові, інноваційні та інші підрозділи

Ділова інфраструктура – це складова міського господарства, яка містить в собі банки, страхові компанії, інвестиційні фонди, інформаційну систему, систему зв'язку, виставкові комплекси тощо

Складність управління міським господарством зв'язана, в першу чергу, з його неоднорідною структурою.

Існують наступні види місцевого господарства:

1. Комунальна модель місцевого господарства.

Характеризується тим, що основну вагу витрат на реалізацію суспільних інтересів і потреб несуть самі жителі муніципального утворення (комуни, громади) і основним ресурсом є податки на населення. Головним елементом у цій системі виступає орган місцевого самоврядування, що здійснює як нагромадження ресурсів, так й їх витрата. Дана модель найбільш прийнятна й існує в країнах Європи, де права органів місцевого самоврядування на ведення господарської діяльності обмежені. Недостатність ресурсів для виконання завдань, покладених на місцеве самоврядування, заповнює державою.

2. Рентно-комунальна модель місцевого господарства.

Дана модель у порівнянні з попередньої відрізняється тим, що передбачає участь органів місцевого самоврядування в сфері використання ресурсів території й у її розвитку через надання обмежених прав у фінансово-кредитній діяльності й права ресурсної ренти. Тобто податки з населення доповнюються можливістю обкладання виробника продукції й послуг на території муніципального утворення.

3. Муніципально-рентна модель місцевого господарства.

Дана модель має на увазі, що основний тягар по обслуговуванню інтересів населення й за рішенням питань місцевого значення несуть органи місцевого самоврядування, для чого їм надається можливість стати повноцінним господарюючим суб'єктом на своїй території.

Безумовно, та або інша модель не існує в чистому виді, однак роль і місце того або іншого елемента в різних країнах серйозно відрізняються друг від друга.

Від чого залежить існування тієї або іншої моделі?

Від величезної кількості факторів, головними з яких безумовно є:

1.Обсяг компетенції органів місцевого самоврядування, певний законодавством.

2.Наявність і характер основних ресурсів території.

3.Наявність кваліфікованих кадрів в органах місцевого самоврядування й комунальних підприємств.

4.Податкова спроможність населення.

Залежно від цих факторів формується конкретний вид місцевого господарства.