- •(Для спеціальності 8.050107 “Економіка підприємства”
- •Тема 1. Визначення поняття міського господарства та його складових
- •2. Історія виникнення міського господарства
- •3. Наукові підходи до визначення поняття міського господарства та його складових
- •Фактори
- •4. Відмінність місцевого господарства від державного й приватного господарства
- •Тема 2. Система управління економікою міського господарства
- •1. Управління економікою міського господарства
- •2. Структура місцевого господарства та його види
- •3. Принципи реформування міського господарства
- •4. Створення умов для реформування міського господарства
- •Тема 1. Особливості організації житлового господарства
- •2. Механізм функціонування підприємств житлового господарства
- •3. Перспективи розвитку житлово-комунального господарства
- •Тема 2. Підприємства міського транспорту план
- •1. Історія створення транспорту
- •2. Сутність і роль міського транспорту
- •3. Механізм функціонування підприємств міського транспорту
- •Будівництво гаражів
- •4. Проблеми і перспективи розвитку підприємств міського транспорту
- •Тема 3. Підприємства комунальної теплоенергетики план
- •1. Формування ринкових відносин і розвиток конкуренції у сфері теплопостачання
- •2. Проблеми обліку теплової енергії і тарифоутворення в теплопостачанні
- •Тема 4. Підприємства водопостачання і водовідведення план
- •1. Роль систем водопостачання і водовідведення в економіці міського господарства
- •2. Механізм функціонування водопровідно-каналізаційного господарства
- •2.1 Основні фонди
- •2.2 Оборотні кошти
- •2.3 Праця й заробітна плата
- •2.4 Планування собівартості продукції водопроводу і послуг водовідведення
- •3 Проблеми і перспективи розвитку підприємств водопостачання і водовідведення
- •Тема 5. Комунальні ресурси міського господарства план
- •1. Ресурси в системі потенціалу території
- •2. Сутність та принципи формування комунальних ресурсів
- •3. Основні структурні складові комунальних ресурсів міста
- •Основні структурні елементи комунальних ресурсів міста
- •4. Система управління комунальними ресурсами
- •Тема 6. Землевпорядкування, оцінка землі і нерухомості план
- •1. Роль землевпорядкування в економіці міста
- •2. Оцінка землі та нерухомості
- •3. Оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів
- •4. Оцінка земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів)
- •5. Теоретичні підходи до оцінки земельних ділянок та об’єктів нерухомості
- •6. Оцінка нерухомого майна
- •Тема 7. Місцеві бюджети і міжбюджетні відносини в економіці міста план
- •1. Місцеві бюджети як складова частина бюджетної системи України, їх сутність і призначення
- •2. Механізм формування місцевих бюджетів
- •3. Міжбюджетні відносини у формуванні доходів місцевих бюджетів
- •4. Шляхи оптимізації джерел фінансування місцевих бюджетів
- •Розділ 3. Стратегія соціально-економічного розвитку міста
- •Тема 1. Роль стратегічного планування у розвитку міста план
- •2. Процес планування місцевого економічного розвитку
- •3. Типологія підходів у плануванні
- •4. Роль стратегічного планування у формуванні та реалізації програми соціально-економічного розвитку міста
- •5. Особливості планування місцевого економічного розвитку
- •6. Методи досліджень планування місцевого економічного розвитку
- •7. Готовність місцевості до економічного розвитку
- •Тема 2. Урбанізація як позитивна тенденція розвитку міста план
- •1. Історія розвитку міст
- •2. Джерела і шляхи урбанізації
- •3. Негативні сторони процесу урбанізації
- •4. Вирішення проблем процесу урбанізації
- •5. Організаційно –економічний механізм управління містом в сучасних умовах
- •Рекомендована література
Тема 2. Підприємства міського транспорту план
1. Історія виникнення транспорту
2. Сутність і роль міського транспорту
3. Механізм функціонування підприємств міського транспорту
4. Проблеми і перспективи розвитку підприємств міського транспорту
1. Історія створення транспорту
Перш ніж розглядати питання міського транспорту, з'ясуємо сутність транспорту взагалі.
Транспорт (від лат. tгаnsроrtо – переношу, переміщаю, переводжу), в загальному сенсі переміщення людей і вантажів, одна з найважливіших областей суспільного матеріального виробництва.
У сучасну транспортну систему входить транспорт загального користування, транспорт не загального користування і транспорт особистого користування.
Транспорт загального користування – це залізничний транспорт, автомобільний транспорт, морський транспорт, річний транспорт, повітряний транспорт, трубопровідний транспорт.
Транспорт загального користування, доставляючи продукти праці в місця їх споживання, продовжує виробничий процес. За транспортуванням продуктів з місця виробництва в інше місце виходить також транспортування готових продуктів із сфери виробництва у сферу споживання. Продукт тільки тоді готовий до споживання, коли він закінчить це пересування.
Транспорт не загального користування хоч і не збільшує кількості продуктів, але, будучи продовженням виробничого процесу, відноситься до матеріального виробництва.
Транспорт не загального користування – це промисловий транспорт, вантажний транспорт.
Разом з цими видами транспорту існує транспорт особистого користування.
Транспорт особистого користування – це легкові автомашини, мотоцикли, велосипеди, човни, яхти і т. п.
Виникнення транспорту відноситься до якнайдавніших часів. У Стародавньому Китаї, Персії, Римській імперії була побудована велика кількість мощених доріг для військових цілей. Із зростанням обміну розвинулося морське судноплавство, з'явилися грібні, а потім і парусні судна. Для транспортування товарів сухопутним шляхом використовувалися раби-носильники, застосовувалися в'юки або 2-4 колісні вози. Засоби транспорту, як і інші засоби виробництва, належали рабовласнику. У сфері обміну транспорт злився з торгівлею.
На ранніх стадіях феодалізму перевозилися в основному вантажі, які не могли бути проведені на місці, головним чином предмети розкоші. Сухопутний транспорт був переважно в’ючним. Транспортування на багатьох крупних річках Європи (Рейн, Дунай і ін.) стало монополією цехів човнярів. Із зростанням торгівлі таких міст, як Венеція, Генуя і інших міст одержав розвиток морський транспорт. Техніка морського судноплавства поступово поліпшувалася, особливо з винаходом компаса, що дав можливість здійснювати плавання у відкритому морі. З кінця 15 століття морські судна виходять у відкритий океан. Починається епоха Великих географічних відкриттів. Із зростанням обміну, торгівлі, накопиченням капіталу і розвитком суспільств, з розподілом праці створювалися сприятливі умови для виділення транспорту в самостійну галузь виробництва.
У 15-16 ст. все більше судновласників спеціалізується тільки на перевезеннях. На Русі жвава морська торгівля велася новгородцями і українцями по річці Дніпро, Сіверський Донець і ін. У багатьох країнах з'являються пошта і регулярні перевезення пасажирів по сухопутних дорогах. У Франції, Німеччині, пізніше в Англії в 17 ст. будуються покращувані дороги.
Створення транспорту загального користування, тобто виділення транспорту в особливу галузь виробництва, відбувається в Західній Європі в епоху промислового перевороту (з 60-х рр. 18 ст.). Розвиток крупної промисловості вимагав дешевого перевезення великої кількості вантажів. У Великобританії, Франції і Німеччині стали будувати канали і залізниці з кінною тягою. У першій чверті 19 століття здійснюється перехід до механічних транспортних засобів; з'явилися пароплавство і парові залізниці. До середини 19 століття споруда залізниць загального користування розвернулася майже у всіх країнах Європи і в США, що пояснювалося в основному їх перевагами (велика масовість, відносна дешевизна і висока швидкість, регулярність доставки вантажів) порівняно з іншими видами транспорту, наприклад гужовим транспортом і водним. До початку 20 століття мережа залізниць світу складала 1114 тис. км, судноплавні річки і канали - 318 тис. км, вантажообіг залізниць - 753 млрд. т - км, морського і річкового транспорту - 1545 млн. т -км.
Зростання зовнішньої торгівлі між країнами викликало швидкий розвиток морського судноплавства. Морський торговий флот в кінці 19 століття налічував значну кількість парових суден.
Автотранспорт з'явився в кінці 19 століття. У 20-х роках 20 століття, забезпечуючи перевезення вантажів на короткі відстані і особливо пасажирські перевезення, він став конкурувати із залізно-дорожнім і річковим транспортом у ряді країн Європи.
Цивільний повітряний транспорт виник в першій чверті 20 століття.
В Україні транспорт утворює єдину транспортну мережу. У її склад входять залізні і автомобільні дороги, нафтопроводи і магістральні газопроводи, судноплавні внутрішні водні шляхи; сотні технічно оснащених залізно-дорожніх станцій, автовокзалів, морські і річкові порти і пристані, десятки крупних аеропортів цивільного повітряного флоту. У транспортній сфері України зайнято більш ніж 1,2 млн. чоловік (2006 рік).
У транспортній сфері виділяється як самостійний сегмент – пасажирські перевезення.
Пасажирські перевезення – це переміщення людей за допомогою різних видів транспорту. Розрізняють внутрішньоміські, приміські, міжміські, міжнародні, в т.ч. міжконтинентальні, пасажирські перевезення. Вимірюються числом перевезених пасажирів і об'ємом виконаних пасажиро-кілометрів, тобто множенням числа пасажирів на відстань перевезення (пасажирооборот).
Внутрішньоміські пасажирські перевезення здійснюються автобусами, міським електричним транспортом (тролейбуси, трамваї), таксі, а також водним і залізно-дорожнім транспортом; у великих містах (з населенням більше 1 млн. чол.) – метрополітеном. У приміському сполученні переважає залізничний транспорт і автобусний, в дальніх сполученнях - залізно-дорожній і повітряний транспорт, в міжконтинентальних – повітряний і морський транспорт.
Пасажирські перевезення систематично зростають у зв'язку з розвитком суспільств, з розподілом праці, збільшенням об'ємів виробництва, чисельності населення, розмірів міст.