Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЕМГ.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
1.72 Mб
Скачать

Тема 2. Підприємства міського транспорту план

1. Історія виникнення транспорту

2. Сутність і роль міського транспорту

3. Механізм функціонування підприємств міського транспорту

4. Проблеми і перспективи розвитку підприємств міського транспорту

1. Історія створення транспорту

Перш ніж розглядати питання міського транспорту, з'ясуємо сутність транспорту взагалі.

Транспорт (від лат. tгаnsроrtо – переношу, переміщаю, переводжу), в загальному сенсі переміщення людей і вантажів, одна з найважливіших областей суспільного матеріального виробництва.

У сучасну транспортну систему входить транспорт загального користування, транспорт не загального користування і транспорт особистого користування.

Транспорт загального користування – це залізничний транспорт, автомобільний транспорт, морський транспорт, річний транспорт, повітряний транспорт, трубопровідний транспорт.

Транспорт загального користування, доставляючи продукти праці в місця їх споживання, продовжує виробничий процес. За транспортуванням продуктів з місця виробництва в інше місце виходить також транспортування готових продуктів із сфери виробництва у сферу споживання. Продукт тільки тоді готовий до споживання, коли він закінчить це пересування.

Транспорт не загального користування хоч і не збільшує кількості продуктів, але, будучи продовженням виробничого процесу, відноситься до матеріального виробництва.

Транспорт не загального користування – це промисловий транспорт, вантажний транспорт.

Разом з цими видами транспорту існує транспорт особистого користування.

Транспорт особистого користування – це легкові автомашини, мотоцикли, велосипеди, човни, яхти і т. п.

Виникнення транспорту відноситься до якнайдавніших часів. У Стародавньому Китаї, Персії, Римській імперії була побудована велика кількість мощених доріг для військових цілей. Із зростанням обміну розвинулося морське судноплавство, з'явилися грібні, а потім і парусні судна. Для транспортування товарів сухопутним шляхом використовувалися раби-носильники, застосовувалися в'юки або 2-4 колісні вози. Засоби транспорту, як і інші засоби виробництва, належали рабовласнику. У сфері обміну транспорт злився з торгівлею.

На ранніх стадіях феодалізму перевозилися в основному вантажі, які не могли бути проведені на місці, головним чином предмети розкоші. Сухопутний транспорт був переважно в’ючним. Транспортування на багатьох крупних річках Європи (Рейн, Дунай і ін.) стало монополією цехів човнярів. Із зростанням торгівлі таких міст, як Венеція, Генуя і інших міст одержав розвиток морський транспорт. Техніка морського судноплавства поступово поліпшувалася, особливо з винаходом компаса, що дав можливість здійснювати плавання у відкритому морі. З кінця 15 століття морські судна виходять у відкритий океан. Починається епоха Великих географічних відкриттів. Із зростанням обміну, торгівлі, накопиченням капіталу і розвитком суспільств, з розподілом праці створювалися сприятливі умови для виділення транспорту в самостійну галузь виробництва.

У 15-16 ст. все більше судновласників спеціалізується тільки на перевезеннях. На Русі жвава морська торгівля велася новгородцями і українцями по річці Дніпро, Сіверський Донець і ін. У багатьох країнах з'являються пошта і регулярні перевезення пасажирів по сухопутних дорогах. У Франції, Німеччині, пізніше в Англії в 17 ст. будуються покращувані дороги.

Створення транспорту загального користування, тобто виділення транспорту в особливу галузь виробництва, відбувається в Західній Європі в епоху промислового перевороту (з 60-х рр. 18 ст.). Розвиток крупної промисловості вимагав дешевого перевезення великої кількості вантажів. У Великобританії, Франції і Німеччині стали будувати канали і залізниці з кінною тягою. У першій чверті 19 століття здійснюється перехід до механічних транспортних засобів; з'явилися пароплавство і парові залізниці. До середини 19 століття споруда залізниць загального користування розвернулася майже у всіх країнах Європи і в США, що пояснювалося в основному їх перевагами (велика масовість, відносна дешевизна і висока швидкість, регулярність доставки вантажів) порівняно з іншими видами транспорту, наприклад гужовим транспортом і водним. До початку 20 століття мережа залізниць світу складала 1114 тис. км, судноплавні річки і канали - 318 тис. км, вантажообіг залізниць - 753 млрд. т - км, морського і річкового транспорту - 1545 млн. т -км.

Зростання зовнішньої торгівлі між країнами викликало швидкий розвиток морського судноплавства. Морський торговий флот в кінці 19 століття налічував значну кількість парових суден.

Автотранспорт з'явився в кінці 19 століття. У 20-х роках 20 століття, забезпечуючи перевезення вантажів на короткі відстані і особливо пасажирські перевезення, він став конкурувати із залізно-дорожнім і річковим транспортом у ряді країн Європи.

Цивільний повітряний транспорт виник в першій чверті 20 століття.

В Україні транспорт утворює єдину транспортну мережу. У її склад входять залізні і автомобільні дороги, нафтопроводи і магістральні газопроводи, судноплавні внутрішні водні шляхи; сотні технічно оснащених залізно-дорожніх станцій, автовокзалів, морські і річкові порти і пристані, десятки крупних аеропортів цивільного повітряного флоту. У транспортній сфері України зайнято більш ніж 1,2 млн. чоловік (2006 рік).

У транспортній сфері виділяється як самостійний сегмент – пасажирські перевезення.

Пасажирські перевезення – це переміщення людей за допомогою різних видів транспорту. Розрізняють внутрішньоміські, приміські, міжміські, міжнародні, в т.ч. міжконтинентальні, пасажирські перевезення. Вимірюються числом перевезених пасажирів і об'ємом виконаних пасажиро-кілометрів, тобто множенням числа пасажирів на відстань перевезення (пасажирооборот).

Внутрішньоміські пасажирські перевезення здійснюються автобусами, міським електричним транспортом (тролейбуси, трамваї), таксі, а також водним і залізно-дорожнім транспортом; у великих містах (з населенням більше 1 млн. чол.) – метрополітеном. У приміському сполученні переважає залізничний транспорт і автобусний, в дальніх сполученнях - залізно-дорожній і повітряний транспорт, в міжконтинентальних – повітряний і морський транспорт.

Пасажирські перевезення систематично зростають у зв'язку з розвитком суспільств, з розподілом праці, збільшенням об'ємів виробництва, чисельності населення, розмірів міст.