Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЕМГ.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
1.72 Mб
Скачать

2. Механізм формування місцевих бюджетів

Відповідно до Бюджетного Кодексу України місцеві бюджети складаються з доходної і видаткової частин. Доходна частина складається з надходжень у місцеві бюджети, що формуються за рахунок власними, визначеними законодавчими актами, джерел і закріплених загальнодержавних податків, зборів і інших обов'язкових платежів. Склад і обсяг доходів місцевих бюджетів, що визначені Бюджетним Кодексом України, формуються відповідно до обсягу повноважень відповідних рад. Надходження і витрати складають єдиний баланс відповідного бюджету.

Варто пам'ятати, що між витратами і видатками, як і між доходами і надходженнями є істотна різниця – витрати і доходи є категоріями, що регулюються фінансовим правом, у той час, як видатки і надходження містять у собі додатково джерела і напрямки використання коштів, що регулюються господарським правом – позики і повернення основних сум боргу.

З метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і витрат, а також для забезпечення взаємозв'язку між функціональним призначенням і економічним характером витрат бюджету Міністерство фінансів України затверджує бюджетну класифікацію.

Бюджетна класифікація має такі складові частини:

  1. Класифікація доходів бюджету.

  2. Класифікація витрат (у тому числі кредитування за винятком погашення) бюджету.

  3. Класифікація фінансування бюджету

  4. Класифікація довга.

Для детального розгляду механізму формування місцевих бюджетів необхідним є знання термінів, що стосуються процесу складання, розгляду і укладання бюджетів, основними з яких є наступні.

Бюджетний процес – регламентована нормами права діяльність, зв'язана із складанням, розглядом, ухвалення бюджетів, їхнім виконанням і контролем за їхнім виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний запит – документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиція з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їхніх керівників, що у відповідності зі ст. 22 Бюджетного Кодексу України одержують повноваження шляхом установлення бюджетних призначень.

Розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені на одержання бюджетних асигнувань, прийняття бюджетних зобов'язань і здійснення витрат з бюджету.

Бюджетне асигнування – повноваження, дане розпорядникові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на прийняття бюджетного зобов'язання і здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне призначення – повноваження, дане головному розпорядникові бюджетних коштів Бюджетним Кодексом України, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісне і тимчасове обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Формування місцевих бюджетів – це процес, що включає складання, розгляд і ухвалення місцевих бюджетів. Кожний з цих етапів має визначену послідовність дій, завдань і процедуру:

  1. Прогноз доходів і витрат.

  2. Визначення границь обсягів витрат.

  3. Розробка і доведення до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

  4. Розробка бюджетних запитів для надання місцевим фінансовим органам.

  5. Аналіз показників бюджетного запиту.

  6. Включення бюджетного запиту в запропонований проект місцевого бюджету.

  7. Надання на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям і виконавчим органам відповідних рад.

  8. Схвалення проекту рішення про місцевий бюджет Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією і виконавчим органом відповідної ради.

  9. Розгляд і ухвалення місцевих бюджетів представницьким органом.

Важливою основою складання бюджету є пильна увага до економічних тенденцій і своєчасне реагування на них.

Більшість національних процесів складання бюджету здійснюється за такими етапами:

  1. Установлення граничних обсягів загальних витрат.

  2. Видання інструкцій до бюджету.

  3. Підготовка бюджетних запитів.

  4. Консолідація даних і аналіз бюджету.

  5. Визначення і рішення проблем.

  6. Бюджетні рішення.

  7. Підготовка бюджету і відповідних документів.

8. Подача бюджету на розгляд повинна супроводжуватися пояснювальною запискою щодо змісту бюджету, аргументацією основних показників.

Після розгляду й обговорення галузеві і бюджетні комісії виносять свої зауваження і рекомендації щодо запропонованого проекту бюджету, що повинні бути прийняті до уваги місцевим фінансовим органом із внесенням відповідних змін. У випадку незгоди фінансового органа з висловленими зауваженнями на розгляд сесії відповідної ради виносяться разом із проектом рішення про місцевий бюджет зауваження бюджетної комісії, про що доповідає голова цієї комісії. Після розгляду, обговорення зауважень і доповіді керівника місцевого фінансового органа включно сесії відповідної ради дане право прийняття остаточного варіанта рішення про місцевий бюджет.

Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

  • загальна сума доходів і витрат (з поділом на загальний і спеціальний фонди), а також з поділом витрат на поточні і капітальні;

  • граничний обсяг річного дефіциту (профіцита) місцевого бюджету в майбутньому бюджетному періоді і боргу Автономної Республіки Крим або місцеве самоврядування на кінець майбутнього бюджетного періоду;

  • бюджетні призначення головним розпорядникам коштів відповідно до функціональної бюджетної класифікації;

  • доходи бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

  • бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

  • додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Бюджетний Кодекс України визначає необхідність поділу доходів і витрат на загальний і спеціальний фонди. Загальний фонд бюджету включає:

  • усі доходи бюджету, крім тих, які призначені для зарахування в спеціальний фонд;

  • усі витрати бюджету за рахунок надходжень у загальний фонд бюджету;

  • фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

  • бюджетні призначення на витрати за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

  • гранти або подарунки, отримані розпорядниками бюджетних коштів на конкретні цілі;

  • різницю між доходами і витратами спеціального фонду бюджету.

Бюджетним Кодексом установлено, що інформація про бюджет повинна бути опублікована в засобах масової інформації протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення. Крім цього, Кодекс установлює принцип «прозорості» бюджету. Це означає, що рішення про бюджет, як і будь-яке інше рішення ради повинне бути доступним для громадськості, наприклад, шляхом розміщення на спеціальному стенді міської ради.