3 Проблеми і перспективи розвитку підприємств водопостачання і водовідведення

Стратегічний курс держави на будівництво соціально-орієнтованої економіки припускає високий рівень рішення соціальних питань для успішного розвитку окремих міст України. Одним із таких питань є стан водопровідно-каналізаційного господарства. Безперервне забезпечення питною водою населення і підприємств комунально-побутового призначення має важливе соціальне значення.

Серед основних задач сьогодні велику увагу слід звернути на зберігання якості води у всіх джерелах водопостачання. Питання захисту джерел питного водопостачання від забруднення були актуальні із часу появи водопроводу.

Сьогодні ж необхідний контроль санітарного стана і проведення інвентаризації об'єктів, розташованих на водозбірній території водопроводу.

Негативний вплив на якість води у водоймах роблять об’єкти сільського господарства, особливо тваринницькі комплекси. Не припустимі в зоні санітарної охорони очисні каналізаційні споруди.

Для стабілізації якості води, зниження в джерелах води шкідливих речовин, спеціалісти водопостачання щорічно повинні виконувати комплекс природоохоронних заходів – це берегозакріплюючі роботи, санітарне очищення водоохоронних зон, очищення акваторій водоймищ від сміття, посадка зелених насаджень у прибережній захисній смузі та ін.

Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ), сьогодні більш 2 мільярдів чоловік страждають від недостачі питної води. Прісна вода стрімко перетворюється в дефіцитний природний ресурс. За XX сторіччя її споживання збільшилося в 7 разів, тоді як населення планети виросло усього втроє. Не випадково ООН оголосила 2003 рік - міжнародним роком прісної води.

При виробництві і використанні будь-якого виду продукції неминучі визначені втрати як сировини, так і самої продукції, проте скорочення непродуктивних втрат водяних і енергетичних ресурсів є однієї з найбільш важливих задач для Донецької області.

У ряді міст України створена і успішно функціонує автоматизована система урахування втрат води на водопровідних станціях, що дозволяє оперативно управляти системою подачі і розподілу води в міській розподільній мережі.

Прилади урахування на водопровідних станціях фіксують два параметри - обсяг забору з джерела і обсяг подачі води в місто. На регулюючих вузлах також ведеться урахування води що подається в місто.

Програма зниження непродуктивних втрат води на водопровідних станціях і міських регулюючих вузлах передбачає:

• заміну і ремонт несправної запірної арматури для усунення теч через нещільність;

• устаткування відстійників системою безупинного видалення осаду для скорочення обсягу скидань при промиванні;

• ліквідацію інфільтраційних теч у залізобетонних спорудах;

• організацію урахування витрат води і укладання договорів із споживачами;

• будівництво і освоєння в експлуатації системи оборотного водопостачання дозволить у 2 рази знизити витрату води на власні потреби;

• реконструкцію фільтрів із пісковим навантаженням по перекладі з водяного промивання на водно-повітряне, а також будівництво нових фільтрів із водно-повітряним промиванням.

Поряд із заходами для ресурсозбереження на гідровузлах і технологічних спорудах необхідно проводити роботу зі скорочення втрат на міських водогінних мережах.

Оперативне керування системою водопостачання дає можливість оптимізувати режим роботи розподільної мережі міста - це дозволяє погоджувати подачу води водопровідними станціями з водопостачанням міста і відповідно зменшувати непродуктивні витрати, як у споживачів, так і в системі подача і розподілу води. А установка регуляторів тиску (РТ) дозволить знизити надлишкові напори в розподільній мережі міста.

Велике значення в цьому плані має установка лічильників на водопровідних системах у житлових будинках.

Чималі втрати води часто спостерігаються в трубопроводах водопостачання.

Надійність водопровідних мереж міста є одним з основних чинників, що забезпечує надійність системи водопостачання в цілому, і визначається відповідними вимогами: застосуванням корозійностійких матеріалів труб, регулюванням напорів у мережі, ліквідацією чинників повторного забруднення води в трубопроводах.

Головна проблема у зношених, старих мережах. Сталеві трубопроводи укладалися в землю без належної ізоляції. Тому треба законодавчо заборонити використання трубопроводів без надійної гідроізоляції. Використовувати тільки труби які відповідають міжнародним стандартам якості і мають високу надійність і довговічність.

Однією з основних причин руйнації трубопроводів є розгерметизація стикових з’єднань і старіння матеріалу.

Заміна старих трубопроводів у міських умовах потребує значних витрат, пов’язаних із розкопуванням вулиць і проїздів, виїмкою і транспортуванням будівельного ґрунту, відновленням дорожнього покриття та ін. Усе це викликає збої в роботі автотранспорту через виробництво робіт. При цьому традиційний метод перекладки є, безумовно, дорогим.

У зв’язку з цим слід переходити на нові прогресивні технології будівництва і ремонту комунікаційних мереж і використання устаткування для прокладки труб із полімерних матеріалів безтраншейним способом.

Спосіб безтраншейної прокладки і ремонту трубопроводів має великі переваги в порівнянні з траншейним. Він дозволяє в 5-6 разів знизити витрати на прокладку і ремонт труб, у 8-10 разів підвищити продуктивність праці і у 5-10 разів збільшити термін служби трубопроводів.

На жаль, наша промисловість не виготовляє устаткування для швидкої прокладки і ремонту трубопроводів. Ми донині продовжуємо рити траншеї.

Необхідно використовувати будь-яку можливість відновлення каналізаційної мережі без скресання, тобто виконання ремонту з використанням існуючих труб і криниць.

У даний час світовий ринок має у своєму розпорядженні множину технологій санації трубопроводів, тобто збільшення їх пропускної спроможності. Аналіз наявних методів санації показує, що одним із найбільше перспективних є застосування попередньо просоченого рукава.

У результаті санації просоченим рукавом усередині старого трубопроводу створюється високоармована пластикова труба, що володіє самостійною несучою спроможністю при мінімальному зменшенні діаметра чинного трубопроводу.

Жорсткість контролю за витратою питної води дозволить знизити об’єм стоків, що транспортуються по чинних трубопроводах. Таким чином, проблема дорогої заміни зношених трубопроводів малих діаметрів (150-200 мм) на трубопроводи більшого діаметра може бути вирішена шляхом санації чинних трубопроводів і тим самим продовження їхнього експлуатаційного терміна.

Зараз найбільший знос устаткування в комунальному господарстві - 65% і по 6% додається щороку, така тенденція без кардинальних мір призведе до розладу галузі. Важливу роль у системі водопостачання грає модернізація устаткування (зокрема, очисних споруд).

Важливою соціальною проблемою є очищення стічних вод.

Наприкінці XX в. у числі екологічних проблем, що загострилися, істотне місце зайняли опрацювання і утилізація осадку, що утвориться в процесі очищення стічних вод значних міст.

Хоча процеси очищення стічних вод і опрацювання осадку, прийняті в усьому світі, схожі по основних технологічних показниках, засоби утилізації індивідуальні для кожного значного міста. Це пов’язано з географічним положенням, чисельністю населення, рівнем розвитку і специфікою промисловості і сільського господарства регіону.

Відомо декілька методів спалювання осадка стічних вод, проте найбільший розвиток у даний час одержала технологія псевдо-зрідженого прошарку. Переваги цієї технології в тому, що печі не мають механічних частин, що рухаються в зоні високих температур. Це збільшує ресурс їх роботи до 25-30 років.

Сьогодні відомо декілька методів спалювання осадків стічних вод, що набагато ліпше, чим при застосуванні традиційної технології.

Спалювання осадку виключає необхідність щодобового перевезення автомашинами по міських районах понад 1000 т не обеззараженого осадку вологістю до 80%. Скорочення числа рейсів автомобілів не тільки заощаджує значний обсяг палива, але і зменшує викиди вихлопних газів. Невеликий досвід експлуатації комплексу по опрацюванню і утилізації осадку в міськводоканалі підтвердив ефективність прийнятої технології.

Розглянувши лише деякі проблеми і перспективи водопостачання і водовідведення можна сказати, що сьогодні стала важливою проблема перебудови системи водопровідно-каналізаційного господарства. Піклування про розвиток підприємств, що постачають місто питною водою, про їх технічне оснащення і впровадження передових, найбільше ефективних технологій закономірна, адже від якості води, що тече із кранів багато в чому залежить наше здоров'я.