Тема 4. Підприємства водопостачання і водовідведення план

1. Роль систем водопостачання і водовідведення в економіці міського господарства

2. Механізм функціонування водопровідно-каналізаційного господарства

2.1 Основні фонди

2.2 Оборотні кошти

2.3 Праця й заробітна плата

2.4 Планування собівартості продукції водопроводу і послуг водовідведення

3. Проблеми і перспективи розвитку підприємств водопостачання і водовідведення

1. Роль систем водопостачання і водовідведення в економіці міського господарства

У житті будь-якої держави важливу роль грають водопостачання і водовідведення населених пунктів, промислових і сільськогосподарських підприємств і транспорту, рівень комунального обслуговування населення.

Водопровідне господарство включає підприємства які доставляють споживачам питну воду, забезпечують необхідний санітарно-гігієнічний стан населених місць.

Водопровідне господарство – це підприємства, що виробляють із сировини, тобто сирої води, специфічну продукцію, розраховану на невідкладні потреби конкретних споживачів.

Система водовідведення – це комплекс заходів і споруджень призначенням, яких є прийом стічних вод у місцях їхнього утворення, транспортування стічних вод до очисних споруджень, очищення стічних вод до необхідного ступеня, утилізація корисних речовин, що утримуються в них і в осаді й скидання у водойму.

Система водопостачання – це комплекс споруджень, що служать для прийому води із джерела, очищення води, зберігання запасів води і подачі до місць її споживання.

Водопровідне господарство це підприємства, що виробляють із сировини, тобто сирої води, специфічну продукцію, розраховану на невідкладні потреби конкретних споживачів

Промислові, транспортні і сільськогосподарські система водопостачання і система водовідведення, а також комунальні системи, що обслуговують виробничі процеси, виконують найважливіші технологічні функції, без котрих неможливо виробництво продукції. Крім того, водопровід створює необхідні протипожежні умови в населених пунктах і на підприємствах.

Система водопостачання – це комплекс споруджень, що служать для прийому води із джерела, очищення води, зберігання запасів води і подачі до місць її споживання

Система водовідведення – це комплекс заходів і споруджень призначенням, яких є прийом стічних вод у місцях їхнього утворення, транспортування стічних вод до очисних споруджень, очищення стічних вод до необхідного ступеня, утилізація корисних речовин, що утримуються в них і в осаді й скидання у водойму

Ринкові перетворення в Україні передбачають подальший розвиток якості комунального обслуговування населення, підвищення заможності міст і інших населених пунктів централізованим водопостачанням.

Споживання води в сфері суспільного виробництва країни перевищує споживання всіх природних ресурсів, обсяг води, що поступає в господарський оборот, безупинно зростає, це і визначає «водяний чинник» як один із найважливіших у територіальному розміщенні продуктивних сил.

Всі споживачі води діляться на дві частини, перша велика частина споживачів повинна постачатися водою тільки від міського водопроводу. До таких споживачів відносяться населення, комунально-побутові підприємства, державні і суспільні заснування, торгові і транспортні організації, дорожньо-експлуатаційне господарство, що споживає воду для поливки вулиць.

Друга частина споживачів - повинна постачатися водою необов’язково від міського водопроводу, вони можуть мати свої автономні системи водопостачання. При плануванні обсягів продукції водопроводу і послуг каналізації враховується потреба промислових підприємств, як правило, у надлишковій потужності водопроводу, що залишається після задоволення потреб першої групи споживачів.

Підключення промислових підприємств до міської мережі водопроводу здійснюється при наявності технічної можливості і економічної доцільності. У кожному окремому випадку при проектуванні нових і розширенні чинних промислових підприємств розробляється техніко-економічне обґрунтування для вибору схеми і джерела водопостачання.

Підключення промислових підприємств до міського водопроводу стає економічно доцільним у таких випадках:

• при близькому розташуванні підприємства від міської водопровідної станції (економія за рахунок невеличкої довжини мереж і невеликих експлуатаційних витрат для створення невеликого напору);

• при невеличких обсягах водопостачання;

• при споживанні води підприємством у нічний час, тобто в часи найменшого водопостачання.

Такі споживачі економічно вигідні міському водопроводу, тому що при водовикористанні ними вирівнюється графік добового водопостачання, поліпшується використання потужностей, знижується собівартість води.

Плановий річний обсяг водопостачання, що вимірюється корисною відпусткою води всім споживачам, визначає виробничу програму міськводопроводу на рік, на основі якої розраховуються всі інші планові показники з розбивкою по кварталах.

Визначено такий типовий перелік показників виробничої програми (тис. м³):

• подача води насосами першого підйому;

• одержання неочищеної води з боку;

• відпустка споживачам неочищеної води на технологічні потреби по спеціальних мережах;

• пропускання води через очисні споруди;

• використання води на власні потреби;

• те ж, у відсотках до обсягу води, пропущеної через очисні споруди;

• одержання очищеної води з боку в резервуари чистої води;

• подача води в мережу власними станціями другого підйому;

• одержання очищеної води з боку безпосередньо в мережу;

• загальна подача води в мережу;

• середньодобова подача води в мережу;

• перекачування води насосними станціями третього підйому;

• відплив і неврахована витрата води;

• те ж, у відсотках до кількості води, поданої в мережу;

• корисна відпустка води споживачам;

• обсяг реалізованої продукції і послуг, у тому числі реалізація води (тис. грн.);

• відпустка води населенню і прирівняним до населення споживачам із загальної кількості реалізованої продукції (тис. грн.);

• те ж, комунально-побутовим підприємствам.

Таким чином, із переліку показників виробничої програми випливає, що фактичне виробництво води міським водопроводом значно більше, чим корисна відпустка її споживачам (товарна продукція). Це перевищення складається з витрати води на власні технологічні потреби (на промивання фільтрів і контактних освітлювачів), а також на компенсацію відпливу води в мережах.

Скорочення витрат води на власні потреби і втрат води повинно передбачатися планом підвищення ефективності виробництва як виробничий резерв для поліпшення результатів господарської діяльності.

Виробнича програма міського водовідведення передбачає обсяги водовідведення, що вимірюються такими показниками:

• загальним пропусканням стічної рідини, у тому числі: від населення, від бюджетних організацій і установ, комунально-побутових підприємств і установ, від промислових підприємств, будівельних і транспортних організацій;

• перекачуванням стічної рідини;

• пропусканням усієї стічної рідини через очисні спорудження;

• механічного очищення: у відстійниках, метантенках, на мулових площадках;

• природною біологічною очисткою: на полях зрошення, полях фільтрації;

• штучною біологічною очисткою: у біофільтрах, аеротенках, повторних відстійниках;

• пропусканням стічної рідини через очисні спорудження стосовно загального пропускання стічної рідини (%);

• середньодобовим пропусканням стічної рідини;

• пропусканням стічних вод через каналізацію стосовно корисної відпустки води міським водопроводом (%);

• обсягом реалізованих послуг, у тому числі реалізацією послуг по відводі стічної рідини (тис. грн.);

• обсягом послуг, що подаються населенню і прирівняних до нього споживачам;

• обсягом послуг комунально-побутовим підприємствам.

У показниках виробничої програми загальний обсяг водопостачання і водоочищення диференціюється по групах споживачів.

Вимоги до якості води, яка використовується для господарсько-питних цілей, визначаються Держстандартом «Вода питна». Можливість використання джерела для господарсько-питного водопостачання обумовлюється Держстандартом «Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Правила вибору і оцінки якості».

Якість продукції водопроводу і ступінь очищення стічних вод - розміри, забезпечувані проектом за завданням замовника з урахуванням конкретних місцевих умов і санітарних норм. У складі проектів можуть передбачатися станції поліпшення якості води.

У нормативах приводиться зразковий склад споруджень станцій освітлення і знебарвлення води для господарсько-питних цілей (із застосуванням і без застосування коагулянтів) і станцій очищення води для виробничих потреб на різноманітні продуктивності станцій.

Планування якості продукції і послуг проводиться на рівні нормативних кількісних вимог. На забезпечення цих вимог плануються експлуатаційні витрати і, насамперед, витрати на хімічні реагенти.

Виробничі потужності міського водопроводу і каналізації визначаються по таких головних ланках:

• по водопроводу з підземними джерелами водопостачання (підземні шпари, насосні станції І і ІІ підйомів і водоводи);

• по водопроводу з поверхневими джерелами водопостачання (насосні станції І і ІІ підйомів, очисні спорудження, водоводи);

• по каналізації (головні колектори, головні і районні насосні станції, очисні споруди).

Показники використання виробничої потужності повинні враховувати конкретні умови даного виробництва - наявність і ступінь зношеності устаткування, різноманітні режими роботи, що залежать від нерівномірності водопостачання протягом доби.

У розрахунках виробничих потужностей приймається максимально можливий фонд робочого часу, тобто 24 часу на добу і повне число календарних днів у році за відрахуванням часу на ремонт і профілактичні огляди технологічного устаткування.

Час на ремонт устаткування і частота ремонтів визначаються виходячи з технічних вимог і з урахуванням досягнень передових ремонтних підрозділів.