2.2 Оборотні кошти

Для успішного здійснення поточної виробничо-господарської діяльності комунальні підприємства наділяються оборотними коштами.

Оборотні кошти це авансована організацією в оборотні фонди і фонди обігу (за винятком амортизаційних відрахувань) сукупність коштів, що опосередковує їхній рух у процесі кругообігу і забезпечує безперервність процесу виробництва і обігу продукції.

Джерела утворення і структура оборотних коштів підприємств водопроводу і каналізації відбивають їх специфіку.

Порядок нормування оборотних коштів здійснюється відповідно до «Інструкції про нормування оборотних коштів комунальних підприємств».

Нормування оборотних коштів полягає в розробці і встановленні норм оборотних коштів по окремих видах матеріалів, палива і інших товарно-матеріальних цінностей і витрат, виражених у відносних розмірах (днях, відсотках), і норматив власних оборотних коштів у грошовому вираженні.

Норми запасів по окремих елементах оборотних коштів виражаються в таких відносних розмірах:

а) за матеріалами, паливо, абонентської заборгованості - у днях;

б) по малоцінним і предметах, що швидко зашиваються - у гривнях на одного працюючого;

в) по абонентській заборгованості - у гривнях по підприємству в цілому на рік;

г) по витратах майбутніх періодів - по індивідуальному розрахунку.

На основі норм оборотних коштів розраховуються нормативи власних оборотних коштів у грошовому вираженні по окремих елементах оборотних коштів і в цілому по підприємству.

Норматив оборотних коштів на матеріали і паливо визначається по формулі:

, (1)

де Н₁ - норма оборотних коштів, що враховує час перебування у путі платіжних документів, дні;

Н₂ - норма оборотних коштів, що враховує час для прийому і складування матеріалів, дні;

Н₃ - норма оборотних коштів, що враховує поточний запас матеріалів і палива, дні;

Н₄ - норма гарантійного (страхового) запасу, дні;

- вартість середньодобової витрати матеріалів по кошторисі експлуатаційних витрат, грн./день.

Норматив по малоцінним і предметах, що швидко зашиваються, визначається по формулі:

(2)

де Н_м - затверджена норма малоцінних предметів, що швидко зашиваються, на рік, грн./людину;

Ч_р - планова середньорічна чисельність робітників підприємства, чол.

Норматив по абонентській заборгованості розраховується по формулі:

(3)

де П - річний прибуток від реалізації продукції і надання послуг, грн.;

Н_в- норма віддалення абонентських платежів, дні.

Потреба в додаткових оборотних коштах на покриття абонентській заборгованості виникає в зв'язку з тим, що деяким абонентам водопроводу і каналізації даються пільгові терміни оплати рахунків за послуги.

Витрати майбутніх періодів на підприємствах водопроводу і каналізації практично відсутні (менше 1% від загальної суми оборотних коштів), оскільки усі витрати, вироблені в планованому році, відразу включаються в собівартість продукції цього року.

Витрати майбутніх періодів це гроші які використовуються на підготовку виробничого процесу і призначені для забезпечення безперебійного виробництва. Особливістю цих витрат є те, що здійснюються вони одноразово (у даному звітному періоді, а списуються на собівартість робіт з часом, тому що вони зв'язані з виробництвом не тільки поточного, але і майбутніх періодів.

Перевищення норм запасу оборотних коштів проти розрахункових викликає додаткове відволікання оборотних коштів, при цьому буде відчуватися їх недостача, унаслідок чого можуть виникнути прострочені платежі та інші фінансові утруднення.

Підприємствами повинні передбачатися заходи для скорочення норм оборотних коштів на матеріали і зменшенню потреби в малоцінних і предметах, що швидко зашиваються, оскільки норматив оборотних коштів на ці два елементи складає 90-95% від загального.

До позикових оборотних коштів у виді короткострокового банківського кредиту підприємства водопроводу та каналізації звертаються для сплати скупчення наднормативних запасів матеріалів і палива, наприклад, при припиненні навігації на зимовий період, якщо водяний шлях доставки є єдиним.

Кредити на сезонні і інші наднормативні запаси матеріалів. Потреба в такому кредиті виникає, наприклад, при припиненні навігації або у випадку запланованого припинення постачання у зв'язку з капітальним ремонтом постачальника.

Кредит на сезонні витрати, пов'язані з розширенням комунального обслуговування в окремі періоди. Потреба в цих кредитах характерна для підприємства в курортній зоні, де в літні місяці водопостачання підвищується.

Кредити на фінансування витрат по розробці і впровадженню нової техніки, технології і поліпшенню організації виробництва.

Кредит на розрахунки з постачальниками під розрахункові документи в шляху. Цей кредит на оплату рахунків постачальників матеріалів.

Кредит на тимчасове надолуження хиби власних оборотних коштів. Береться при постійних фінансових труднощах підприємств водопроводу і каналізації.

Розрахунки підприємств водопроводу і каналізації із всіма абонентами провадяться по безготівковому розрахунку. Щомісяця (для значних підприємств і водопостачальників декілька разів на місяць) контролери знімають показання водомірів, на підставі яких виписується рахунок вартості поданої води і зроблених послуг по існуючих тарифах. Один примірник цього рахунку направляється споживачу як виправдувальний документ для платежу і урахування його витрат, другий - залишається на підприємстві водопроводу як документ, що підтверджує відпуск продукції і надання послуг. Третій примірник прикладається до платіжного доручення, що подається підприємством водопроводу і каналізації на інкасо у відділення банку як підстава для розрахунку шляхом перерахування суми платежу з розрахункового рахунку споживача на розрахунковий рахунок підприємства.

Розрахунки за реалізацію води і зроблені послуги населенню проводяться наступним чином: плату за використану воду населення вносить до ощадкаси, які у свою чергу, перераховують платежі, від населення на розрахунковий рахунок підприємств водопроводу і каналізації.