4. Створення умов для реформування міського господарства

Забезпечення фінансової стабілізації міського господарства є основною умовою формування нормальних економічних взаємин у цьому секторі економіки й передбачає проведення наступних заходів:

• інвентаризація,

• реструктуризація,

• ліквідація наявної заборгованості підприємств міського господарства.

Для оздоровлення фінансової ситуації в міському господарстві необхідно реструктурувати заборгованість бюджету й бюджетних організацій перед підприємствами міського господарства й установити реальні й тверді строки її ліквідації.

Робота з інвентаризації й реструктуризації бюджетної заборгованості в галузях міського господарства ставиться до числа першочергових заходів першого етапу реалізації Концепції.

Вимагає рішення питання про заборгованості населення (дебіторської заборгованості постачальників житлово-комунальних послуг). У її склад входять як поточна заборгованість, що виникає внаслідок різниці між датами нарахування й проведення платежів, так і прострочена заборгованість, у тому числі безнадійна.

Для забезпечення ліквідації заборгованості необхідно зробити повну інвентаризацію заборгованості, зобов'язати організації житлової, транспортної сфери й організації, що поставляють енергоресурси й інші комунальні послуги, зробити звірення розрахунків, результати яких закріпити відповідними актами.

Дані акти затверджуються відповідними виконавчими органами державної влади міста для визначення джерел погашення заборгованості.

При координації і під контролем уповноважених галузевих виконавчих органів державної влади міста, на підставі звірення розрахунків і результатів незалежної аудиторської перевірки організації повинні розробити угоди про порядок, умови й строки реструктуризації й погашення заборгованості.

Графік погашення заборгованості закріплюється угодою сторін.

В угоді необхідно передбачити відповідальність за неналежне й несвоєчасне виконання його умов.

Організації – постачальники комунальних послуг у період дії угоди при виконанні його умов не роблять припинення й обмеження надання комунальних послуг. Контроль за виконанням угоди здійснюють виконавчі органи державної влади міста.

Виконавчі органи державної влади міста при участі сторін угоди розробляють перелік заходів, спрямованих на створення умов погашення заборгованості й недопущення утворення заборгованості в майбутньому.

Зміна системи управління, напрямків фінансових потоків,

перехід до системи персоніфікованих рахунків.

Діюча система керування міським господарством характеризується рядом недоліків, без усунення яких у принципі неможлива нормалізація функціонування галузей міського господарства, підвищення надійності і якості, стабільність вартості житлово-комунальних послуг.

Зустрічається дублювання управлінських функцій, окремі завдання й проблеми функціонування й розвитку міського господарства недостатньо врегульовані на нормативному правовому рівні.

Основними завданнями виконавчих органів державної влади міста в сфері керування міським господарством є:

1. Вироблення основних принципів взаємодії організацій, що функціонують у галузях міського господарства.

2. Формування нормативної правової бази, що забезпечує реальний і прозорий механізм якісної, надійної й безперебійної поставки послуг.

3. Формування політики в галузях міського господарства, розробка реєстру соціальних функцій (стандартів) по формуванню комфортних умов проживання для населення міста й нормативів витрат, що забезпечують виконання зазначених соціальних функцій, що підтримують реалізацію галузевих політик через надання послуг. Основою економічних відносин у галузях міського господарства є система бюджетного дотування підприємств міського господарства.

Дотаційність галузей міського господарства й відсутність в одержувачів послуг можливості впливати на їхню кількість і якість у сполученні із централізацією керування комунальними підприємствами й відсутністю конкуренції є основними причинами існуючих проблем у всіх галузях міського господарства: хронічного дефіциту фінансування, високої затратності й відсутності економічних стимулів зниження витрат, неефективної й безприбуткової роботи підприємств міського господарства, високого рівня втрат ресурсів.

Бюджетні обмеження обумовлюють відсутність засобів для модернізації й розвитку інфраструктури галузей міського господарства. Крім того, істотну частину вартості послуг, покривають не платежами населення, компенсують промислові підприємства за рахунок перехресного субсидування, що збільшує собівартість продукції й знижує конкурентноздатність.

Система дотування підприємств на відміну від прямого субсидування малозабезпечених верств населення не дозволяє забезпечити адресність виділюваних субсидій, що,

по-перше, приводить до ситуації, у якій кінцевими одержувачами субсидій (через систему дотування різниці в цінах житлово-комунальним і транспортним підприємствам) виступають не тільки незаможні громадяни, але й групи громадян з високими й середніми доходами;

по-друге, не гарантує доведення засобів бюджету міста до громадян - кінцевих одержувачів субсидій;

по-третє, розрахунок необхідного розміру дотацій під час відсутності повноцінного поняття ціни послуг носить суб'єктивний, непрозорий характер.

Нова система економічних відносин у міському господарстві припускає принципову зміну, як функцій її учасників так і механізмів їхньої взаємодії й організації фінансових потоків.

Основною ідеєю економічної реформи є передача права розпорядження всіма бюджетними коштами, які виділяються на дотування, від підприємств міського господарства безпосередньо громадянам - суб'єктам, найбільшою мірою зацікавленим в ефективній витраті цих засобів, відмова від практики централізованого рішення локальних завдань по змісту житлового фонду, наданню транспортних послуг.

Достатнє фінансування витрат по наданню житлово-комунальних і транспортних послуг може бути досягнуте шляхом:

• переходу на повну оплату послуг споживачами (у тому числі населенням), включаючи відрахування на капітальний ремонт і модернізацію, при забезпеченні соціального захисту незаможних і пільгових категорій громадян;

• упорядкування механізму надання пільг і компенсацій по оплаті послуг;

• переорієнтації нераціональних витрат підприємств, виявлених у ході аудита й експертизи тарифів, на модернізацію й розвиток інженерної інфраструктури;

• створення прозорого механізму формування тарифів на житлово-комунальні й транспортні послуги й цільове використання складових тарифу (амортизаційні відрахування, прибуток і т.п.) на модернізацію й розвиток.

Тариф для кінцевого споживача повинен складатися з урахуванням витрат всіх учасників процесу надання послуги.

Необхідно ліквідувати існуюче поділ напрямків фінансування міського господарства з бюджету міста. У рамках системи персоніфікованих соціальних рахунків громадян повинні бути об'єднані всі види фінансової допомоги держави, включаючи оплату житла й комунальних послуг (житлові субсидії й пільги).

У результаті кінцеві споживачі послуг - громадяни одержать можливість контролювати напрямок і витрата засобів з бюджету міста, що стане прозорим і адресним.

При переході до адресного субсидування будуть ураховуватися соціальні норми площі житла, нормативи споживання комунальних послуг, стандарти оплати житла й комунальних послуг, ціни на транспортні послуги, зміст і ремонт житла відповідно до реєстру соціальних послуг, надаваних населенню й стандартами проживання в місті.

Розмір субсидії для всіх категорій одержувачів повинен залежати від розміру сукупного доходу родини й розраховуватися як повна компенсація різниці між установленим розміром плати в межах соціальної норми й нормативів споживання послуг і максимально припустимим розміром власних витрат родини на оплату відповідних послуг, обумовленим на основі встановленої гранично припустимої долі цих витрат у сукупному доході родини.

Передбачається вдосконалити принцип розрахунку субсидій, перейшовши до розрахунку по одній підставі, що забезпечить строгу залежність розміру надаваної субсидії від розміру сукупного доходу родини.

Кінцевою метою є створення системи персоніфікованих соціальних рахунків громадян, на які будуть перераховуватися засобу, передбачені на всі види адресної соціальної допомоги держави.

Для переходу до системи персоніфікованих соціальних рахунків громадян необхідно:

• завершити фінансове оздоровлення ситуації у всіх галузях міського господарства;

• координувати перехід до системи персоніфікованих соціальних рахунків громадян із заходами щодо реформування системи соціального захисту;

• провести експеримент по відпрацьовуванню механізму реалізації системи персоніфікованих соціальних рахунків громадян на основі чипів-карт із проведенням електронних розрахунків.

Використання системи соціальних рахунків буде сприяти самоорганізації громадян у житловій сфері, появі стимулів для розвитку товариств власників житла й інших об'єднань громадян, посиленню контролю з боку населення за обсягом і якістю надаваних послуг, розвитку ринку професійних послуг у всіх галузях міського господарства.

Ця міра дозволить підвищити прозорість витрати бюджетних засобів і підсилити соціальну спрямованість бюджетної політики.

Створення умов для розвитку конкурентних відносин у сфері

керування міським господарством

Сполучення функцій власника майна й функцій господарської діяльності по змісту й обслуговуванню цього майна створює серйозний внутрішній конфлікт інтересів, результатом якого є відсутність стимулів для підвищення ефективності керування.

У результаті розвитку конкурентних відносин у міському господарстві буде підвищена ефективність його функціонування, що забезпечить загальне зниження витрат на зміст міського майна не менш чим на 20 відсотків і залучення додаткових фінансових ресурсів для модернізації.

Відділення виконання функцій власника майна від здійснення господарської діяльності по керуванню й обслуговуванню, впровадження договірних відносин між власником (для житлової сфери - об'єднаннями власників житла або вповноваженої державою службою замовника, залежно від обраного домовласниками способу керування кондомініумом) і керуючої (або безпосередньо підрядної) компанією на основі конкурсного відбору дозволить:

• перейти на повну оплату вартості послуг населенням без збільшення в складі такого платежу (у межах соціальних норм і нормативів споживання послуг) долі власних витрат громадян;

• споживачам безпосередньо впливати на обсяг і якість послуг шляхом впливу на їхні підприємства, що надають, і організації;

• робити конкурсний відбір керуючих компаній і підрядних організацій, що пропонують більше якісні послуги за найменшою ціною;

• стимулювати енерго- і ресурсозбереження як з боку підприємств (для зниження виробничих витрат), так і з боку споживачів (для зменшення вартості споживаних послуг).

При реалізації цього підходу, створення конкурентного середовища у всіх сферах міського господарства можливо вже в ході другого етапу реалізації Концепції.

Створення конкурентних відносин при виробленні енергоресурсів і поставці комунальних послуг, збутової діяльності, наданні транспортних і житлових послуг керуючими компаніями поряд з реалізацією інших заходів реформування міського господарства дозволить домогтися якісного поліпшення фінансового й технічного стану міської інфраструктури й зробити міське господарство досить перспективним для залучення інвестицій.

РОЗДІЛ 2

ЕКОНОМІКА ГАЛУЗЕЙ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА