7.3. Застосування принципів публічного адміністрування

Виявлення і опис принципів публічного адміністрування є складною інтелектуальною проблемою, але не менші труднощі лежать і на шляху застосування принципів на практиці. Перш за все треба зважати на те, що закономірності, відносини і взаємозв'язки, що відображаються за допомогою поняття принципів, є за своєю природою суспільними (соціальними). Реально в житті вони діють переважно як тенденція, як об'єктивна передумова, можливість, здатність, які для свого дійсного втілення вимагають активної, цілеспрямованої та організованої діяльності. Певною мірою принципи - це відкриті явища.

Раціональне та ефективне застосування принципів публічного адміністрування передбачає досягнення певної єдності, узгодженості, надійного зв'язку між об'єктивною закономірністю, ставленням і взаємозв'язком публічного адміністрування, пізнаного і закріпленого принципом, і конкретною діяльністю суб'єктивного фактора, головним чином, органів державної влади та місцевого самоврядування. В ідеальному варіанті можливий і досяжний збіг, тотожність управлінської діяльності та напрямів, змісту і можливостей принципів публічного адміністрування.

Така ідеальна ситуація може виникнути при дотриманні наступних передумов:

1. постійне і глибоке дослідження закономірностей, відносин і взаємозв'язків публічного адміністрування, їх змісту, вимог до суб'єктивної діяльності, проявів у змінних громадських обставинах;

2. існування і безперервне поліпшення механізму застосування принципів публічного адміністрування, що передбачає єдність теорії та практики управління, налагодженість процесу вдосконалення публічного адміністрування;

3. наявність системи стимулів, гарантій та захисних засобів, що забезпечують практичну реалізацію принципів, що безпосередньо пов'язана з їх нормативним закріпленням.

Головним є розуміння діалектичності принципів публічного адміністрування. Розвиток розкритих ними явищ, і кількісний ріст одних сторін призводить до якісних перетворень інших. Джерелом такого розвитку виступають внутрішні і зовнішні (системні) протиріччя. У процесах розвитку відбувається заперечення одних сторін, проявів принципів становлення інших. Все це впливає на характер і результати застосування принципів, вимагає тлумачення стосовно до конкретних ситуацій.

Крім того, за різних громадських і управлінських обставинах під впливом різноманітних управлінських факторів один і той же принцип публічного адміністрування проявляється по-різному. Тому не можна застосовувати принцип абстрактно, взагалі, кожен раз потрібно ураховувати своєрідність місця і часу перебігу відповідного управлінського процесу.

Залежність ролі принципів публічного адміністрування від знань, уміння і дій суб'єктивного фактора обумовлює організацію з боку державних органів цілеспрямованої роботи з пошуку засобів, що створюють реальні передумови для правильного і повного вираження закладених в кожному принципі регулюючих можливостей. За допомогою таких засобів і випробування практикою важливо знаходити оптимальну результуючу складність, часом суперечливої взаємодії різних сторін і проявів конкретного принципу.

Принципи публічного адміністрування взаємопов'язані між собою. Для практики управління вельми актуально знання того, який же кінцевий результат їх сукупного застосування, адже застосування одного принципу, взятого ізольовано, істотно відрізняється від його застосування у взаємозв'язку з іншими принципами. Інший аспект полягає в тому, що в соціальній реальності всі принципи використовуються одночасно і необхідно цілісне уявлення про їх застосування, принципи публічного адміністрування застосовуються в рамках їх системи і як система.

Критерієм ефективності застосування принципів публічного адміністрування є досягнення гармонійності та комплексності суспільного життя в цілому та її окремих сфер і областей.

Між тим історія розвитку публічного адміністрування і проведених перетворень (реформ) свідчить, що про системність застосування принципів часто забувають і намагаються робити ті чи інші управлінські «справи» на основі використання одного - двох принципів. Іноді принцип демократизму доводять до такого ступеня, що демократія перетворюється в охлократію і суспільство стає некерованим, а принцип федералізму інтерпретують таким чином, що руйнується цілісність державного управління. Відомо, що і принцип законності може застосовуватися вибірково, мовляв, законність для когось, але не для мене. Подібні негативні явища спостерігаються при застосуванні практично кожного принципу публічного адміністрування. Все ще сильний суб'єктивістську свавілля, при якому прагнення до оволодіння та утримання влади превалює над прагненням досягти належного управління суспільними процесами.

Для раціонального використання принципів публічного адміністрування необхідне комплексне знання:

а) одиничного прояву кожного принципу;

б) специфічного прояву окремих груп принципів;

в) загального (сукупного) прояву цілісної системи принципів.

Для вирішення даної проблеми актуальний також розвиток практичних навичок у державних службовців і особливо у посадових осіб керівного складу. Треба постійно зважувати свої вчинки і дії з відповідними принципами державного управління, в світлі їх вимог приймати і виконувати управлінські рішення. При вивченні діяльності окремих органів державної влади та місцевого самоврядування, їх перевірки та заслуховування звітів слід виявляти й оцінювати міру реального освоєння ними закономірностей, відносин і взаємозв'язків, які знаходяться в їхньому веденні управлінських процесів.

Ефективність застосування принципів державного управління. Маючи джерелом об'єктивні закономірності, відносини і взаємозв'язки, принципи публічного адміністрування реалізуються завдяки та за допомогою суб'єктивної діяльності, головним чином діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Ця об'єктивно-суб'єктивна залежність дозволяє виявляти і оцінювати ступінь освоєння об'єктивних закономірностей, відносин і взаємозв'язків і використання їх у суспільній практиці.

Чим більше організація і функціонування компонентів суб'єкта публічного адміністрування відповідають вимогам системи принципів, тим соціально ефективніше будуть результати. Тому критерієм ефективності застосування принципів публічного адміністрування є насамперед досягнення системності державного управління, а за допомогою її - гармонійності та комплексності суспільного життя в цілому та її окремих сфер і областей.

Проблема принципів державного управління ще раз підтверджує одну і ту ж посилку: все знаходиться в руках людей, залежить від їх розуму і, головне, їх організованого виконання якої-небудь справи.