- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 12. Особа злочинця
1. Поняття особи злочинця
2. Структура особи злочинця
3. Біофізіологічні ознаки
4. Соціально-демографічні ознаки
5. Психологічні та моральні ознаки
6. Соціально-рольові ознаки
7. Кримінально-правові та кримінологічні ознаки
1. Під особою злочинця розуміється – система негативних соціально значимих властивостей, зв’язків і відносин, які у поєднані із зовнішніми умовами та обставинами характеризують людину винну у вчинені злочину.
У даному визначенні знаходить своє відображення взаємозв’язок між соціологічним і юридичним змістом поняття особи злочинця. Всяка особа являє собою індивідуальне вираження соціально значимих властивостей, індивідуальну форму відображення буття і духовних умов суспільства. З юридичних позицій про особу злочинця можна говорити тільки тоді, коли особа вчинила злочин і визнана судом винною.
2. Структура особи злочинця містить у собі наступні ознаки: біофізіологічні, соціально-демографічні, морально-психологічні, соціально-рольові, кримінально-правові та кримінологічні, психічні аномалії, що не виключають осудність.
3. Біофізіологічні ознаки – це стать, вік, стан здоров’я, особливості фізичної конституції, природні властивості нервової системи тощо.
Біологічна природа людини – необхідна умова індивідуальності особи, що визначає її самобутність і неповторність.
Деякі психологічні характеристики людей мають генетичний характер. Від генетично обумовлених особливостей, психофізіологічних можливостей індивіда залежить багато в чому те, що він бере з навколишнього середовища, конкретних умов життя та виховання, а також інших обставин, з якими йому приходиться зіштовхуватися. Важливе значення має генетично обумовлений ступінь активного опору негативним явищам навколишнього середовища.
4. Соціально-демографічні ознаки включають такі характеристики, як стать, вік, освіту, соціальне походження і становище, рід занять, національна і професійна приналежність, сімейний стан, рівень матеріальної забезпеченості, приналежність до міського чи сільського населення і т.п.
Вікова характеристика злочинців дозволяє дійти висновку про ступінь інтенсивності прояву криміногенної активності та особливості злочинної поведінки представників різних вікових груп.
Освітній та інтелектуальний рівні визначають характер злочину.
Найбільш криміногенною соціальною групою є особи, не зайняті суспільно корисною працею: вони складають майже третю частку всіх злочинців.
Кримінологічне значення мають дані про сімейний стан, рівень матеріальної забезпеченості, місце проживання тощо.
5. У структурі особи злочинця важливе місце належить його моральній і психологічній характеристиці. Ці ознаки дозволяють пізнати внутрішній зміст особи – його світоглядні та моральні риси і властивості, погляди, переконання, ціннісні орієнтації і т.п.
Світоглядна позиція визначає загальну спрямованість особи, її цілеспрямованість, позначається на всій сукупності особливостей поведінки, звичок і соціальної спрямованості. Людина стає особистістю лише тоді, коли в нього вироблена визначена система поглядів з основних питань суспільного буття, життя і діяльності. Характеристику особи злочинця доповнюють його інтелектуальні, емоційні та вольові властивості.
До інтелектуальних властивостей відносяться: рівень інтелектуального розвитку, обсяг знань, широта поглядів, зміст і розмаїтість інтересів і прагнень, життєвий досвід і т.д.;
Емоційні властивості складаються з таких ознак, як сила, врівноваженість чи рухливість нервових процесів, динамічність почуттів, ступінь емоційної збудливості, характер реагування на різні прояви зовнішнього середовища і т.д.
Вольові властивості включають: здатність приймати і реалізовувати прийняті рішення, уміння регулювати свою діяльність і спрямованість вчинків, володіння витримкою, стійкістю, твердістю, наполегливістю та іншими рисами.
6. Для характеристики особи злочинця істотне значення представляють його соціальна роль і соціальний статус. Під соціальною роллю прийнято розуміти реальні соціальні функції конкретної особи, обумовлені її становищем у системі суспільних відносин і приналежністю до визначених соціальних груп.
Соціальна роль пов’язана із соціальним статусом людини, його обов’язками і правами. Відповідно до соціального статусу (положення) від кожної людини очікується визначений образ поведінки і вчинків. Невиконання рольових розпоряджень може викликати конфлікт між особою і суспільством або особою і її оточенням.
7. Найбільш важливими в розумінні особи злочинця є кримінально-правові і кримінологічні характеристики. Вони відображають ступінь соціальної деформації особи, її особливі властивості, що дозволяють виділити найбільш істотні ознаки осіб, які вчинили злочини (притягувалася раніше особа до відповідальності чи ні, які міри покарання застосовувалися тощо).
8. Виділення такої важливої характеристики в особі злочинця як психічні аномалії, що не виключають осудність, тривалий час або заперечувались, або ж сприймались вкрай поверхово. Це сприяло виникненню низки проблем, пов’язаних із серійними злочинними проявами (серійними вбивствами, серійними насильницькими діями тощо).