- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
1. Роль органів служби безпеки України
2. Загальна профілактика
3. Індивідуальна профілактика
4. Форми профілактики
1. Боротьбу з державними злочинами ведуть органи Служби безпеки України. Попередження державних злочинів є головним напрямком їх боротьби з цими небезпечними діяннями.
Крім виявлення, попередження і припинення державних злочинів у ході оперативної діяльності, органи державної безпеки ведуть профілактичну роботу, що є логічним продовженням оперативної діяльності і полягає в системі заходів психологічного, виховного впливу на осіб, які знаходилися в криміногенній ситуації. Ця робота регламентується законодавством про оперативно-розшукову діяльність, заснованими на ньому відомчими актами Служби безпеки і ведеться систематично, цілеспрямовано і масштабно.
2. Органи служби безпеки ведуть як індивідуальну, так і загальну профілактику державних злочинів.
Загальна профілактика спрямована на виявлення, усунення чи локалізацію причин і умов, які сприяють вчиненню державних злочинів. Підставою такої профілактики служить наявність повних і достовірних даних про вчинювані злочини чи можливі негативні процеси у регіоні або на об’єктах, які можуть завдати шкоди інтересам безпеки держави.
3. Індивідуальна профілактика реалізується у системі заходів, які проводяться щодо конкретної особи з метою попередження вчинення державного злочину. Підставою такої профілактики є наявність повних і достовірних даних, які свідчать про те, що поведінка особи суперечить інтересам державної безпеки і може привести до вчинення злочину проти держави.
Методи індивідуальної профілактики передбачають:
- індивідуальні бесіди;
- превентивний вплив за участю родичів і близьких, керівників установ, підприємств і організацій;
- використання засобів масової інформації;
- винесення офіційного застереження.
Профілактичне значення, щодо усунення шкідливих наслідків державної зради, шпигунства, спроб насильницького захоплення влади, мають норми КК України, в яких закріплені норми заохочення позитивного посткримінальної поведінки учасників цих злочинів.
4. Використовуються як гласні, так і негласні форми профілактики.
Щодо заходів впливу на злочинність у сфері національної безпеки, то до них можна віднести наступні:
- забезпечення своєчасності структурних і політичних реформ відповідно до змін соціальних умов;
- системний моніторинг рівня забезпечення зростання задоволеності громадян політичними та економічними реформами;
- профілактика екстремізму, тероризму, рішуче запобігання цих негативних соціальних процесів на ранніх стадіях;
- формування соціальних механізмів вирішення політичних протиріч в суспільстві правовими засобами, розвиток політичної культури;
- створення спеціальних незалежних органів контролю щодо вищих державних посадових осіб (аналогічних інституту незалежного прокурора в США, який проводить розслідування відносно президента країни і не може бути усунутий ним з посади);
- удосконалення міжнаціональних відносин, профілактика сепаратизму і націоналізму;
- укріплення системи національної безпеки, запобігання підривній діяльності (як політичної, так і економічної) держав та організацій.