- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
1. Соціально-демографічна характеристика
2. Соціально-психологічна характеристика
3. Психофізіологічна характеристика
1. Соціально-демографічна характеристика передбачає стать, вік, освіту, соціальний та сімейний стан, підстави призову на військову службу, час і місце служби та інші елементи. Соціально-демографічна характеристика не дає повного уявлення про особу злочинця, а характеризує її лише з зовнішньої сторони.
Практично для всіх країн характерна загальна закономірність – висока враженість злочинністю чоловіків, особливо молодого віку. Рівень освіти злочинців з числа військовослужбовців у середньому, як правило, нижче рівня освіти населення аналогічного віку. Це пов’язано з встановленим порядком комплектування військ.
При диференційованому підході спостерігається наступний взаємозв’язок злочинів, рівня освіти і культури суб’єктів:
- злочини, які характеризуються елементами грубої сили, жорстокості, примітивності (вбивства, зґвалтування, хуліганство, дезертирство тощо), вчиняються військовослужбовцями з низьким рівнем освіти;
- посадові злочини, розкрадання, зловживання – особами з відносно високим рівнем освіти;
- ряд злочинів не має стійких зв’язків з рівнем освіти.
До соціально-демографічних характеристик відноситься військове звання військовослужбовця. На основі аналізу статистичних даних, простежуються такі закономірності: чим вище військове звання, тим нижча злочинна активність, а серед злочинців значна зміна насильницької мотивації корисливою. У злочинців з числа рядового складу домінують насильницькі діяння, а з числа офіцерів – корисливі.
2. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця розкриває її внутрішній зміст:
- її ставлення до громадянського і військового обов’язку, праці, військової служби, правопорядку, обов’язків, людей, до самого себе та інших соціальних цінностей;
- основні соціальні орієнтації, потреби, інтереси, погляди, переконання, звички, що лежать в основі мотивів злочинної поведінки.
Основою внутрішньої структури особи, що інтегрує її активність, потреби і їх співвідношення, є мотиваційна сфера. У ній зосереджені актуальні, свідомі та підсвідомі, біологічні, культурні, матеріальні і духовні цінності, тобто усе те, чого потребує суб’єкт як у сьогоденні, так і в плані віддалених перспектив.
Для виявлення кримінологічно значимих особливостей, властивих соціально-психологічній характеристиці особи злочинця з числа військовослужбовців, мотиваційна сфера визначається:
- широтою особистісних відносин, зв’язків і спонукань;
- їх ієрархією;
- загальною структурою і соціальним змістом мотивів.
3. Психофізіологічні і біологічні особливості особи служать внутрішніми умовами мотивації, які, не визначаючи змісту злочинної поведінки, впливають на її динамічну сторону, у зв’язку з чим вони можуть прискорити чи уповільнити реалізацію соціальних причин.
За даними соціологічних досліджень Міністерства оборони України, кожне десятий юнак до призову вживав наркотики, 28 % призовників заявили, що взагалі не мають бажання служити, а 2/3 повідомили, що прибули служити примусово, біля 60 % призовників не бажають служити в армії, побоюючись за своє життя та здоров’я.
Місцеві органи державної виконавчої влади часто формально ставляться до проведення призову громадян на строкову військову службу, медичний огляд призовників здійснюється безвідповідально. До армії часто потрапляють люди, абсолютно не підготовлені до служби фізично, морально і психологічно. Поширеними серед військовослужбовців строкової служби є і нервово-психічні захворювання. Щорічно через захворювання зі Збройних сил комісують понад 5 тис. військовослужбовців, з них 40 % – у перші шість місяців служби. Ці призовники були направлені до армії хворими і за станом здоров’я призову не підлягали 46.
Серед психофізіологічних аномалій в армійських умовах особливої уваги заслуговують пограничні стани (олігофренія і психопатія). Певний ступінь їх прояву перешкоджає службі в армії. Недоліки у роботі військоматів, сприяють призову на військову службу осіб з яскраво вираженими аномаліями. Опинившись у складних умовах військової служби, вони, як правило, не витримують їх. Будучи осудними, олігофрени і психопати мають інтелектуальну, емоційну чи вольову неповноцінність, що взаємодіє з явними типами злочинної поведінки. Олігофрени вчиняють злочини, що пов’язані з самовільним залишенням військової частини та інші відхилення від військової служби, а психопати схильні до непокори, опору начальнику, насильницьким діям, хуліганству і т.п.