Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця

1. Соціально-демографічна характеристика

2. Соціально-психологічна характеристика

3. Психофізіологічна характеристика

1. Соціально-демографічна характеристика передбачає стать, вік, освіту, соціальний та сімейний стан, підстави призову на військову службу, час і місце служби та інші елементи. Соціально-демографічна характеристика не дає повного уявлення про особу злочинця, а характеризує її лише з зовнішньої сторони.

Практично для всіх країн характерна загальна закономірність – висока враженість злочинністю чоловіків, особливо молодого віку. Рівень освіти злочинців з числа військовослужбовців у середньому, як правило, нижче рівня освіти населення аналогічного віку. Це пов’язано з встановленим порядком комплектування військ.

При диференційованому підході спостерігається наступний взаємозв’язок злочинів, рівня освіти і культури суб’єктів:

- злочини, які характеризуються елементами грубої сили, жорстокості, примітивності (вбивства, зґвалтування, хуліганство, дезертирство тощо), вчиняються військовослужбовцями з низьким рівнем освіти;

- посадові злочини, розкрадання, зловживання – особами з відносно високим рівнем освіти;

- ряд злочинів не має стійких зв’язків з рівнем освіти.

До соціально-демографічних характеристик відноситься військове звання військовослужбовця. На основі аналізу статистичних даних, простежуються такі закономірності: чим вище військове звання, тим нижча злочинна активність, а серед злочинців значна зміна насильницької мотивації корисливою. У злочинців з числа рядового складу домінують насильницькі діяння, а з числа офіцерів – корисливі.

2. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця розкриває її внутрішній зміст:

- її ставлення до громадянського і військового обов’язку, праці, військової служби, правопорядку, обов’язків, людей, до самого себе та інших соціальних цінностей;

- основні соціальні орієнтації, потреби, інтереси, погляди, переконання, звички, що лежать в основі мотивів злочинної поведінки.

Основою внутрішньої структури особи, що інтегрує її активність, потреби і їх співвідношення, є мотиваційна сфера. У ній зосереджені актуальні, свідомі та підсвідомі, біологічні, культурні, матеріальні і духовні цінності, тобто усе те, чого потребує суб’єкт як у сьогоденні, так і в плані віддалених перспектив.

Для виявлення кримінологічно значимих особливостей, властивих соціально-психологічній характеристиці особи злочинця з числа військовослужбовців, мотиваційна сфера визначається:

- широтою особистісних відносин, зв’язків і спонукань;

- їх ієрархією;

- загальною структурою і соціальним змістом мотивів.

3. Психофізіологічні і біологічні особливості особи служать внутрішніми умовами мотивації, які, не визначаючи змісту злочинної поведінки, впливають на її динамічну сторону, у зв’язку з чим вони можуть прискорити чи уповільнити реалізацію соціальних причин.

За даними соціологічних досліджень Міністерства оборони України, кожне десятий юнак до призову вживав наркотики, 28 % призовників заявили, що взагалі не мають бажання служити, а 2/3 повідомили, що прибули служити примусово, біля 60 % призовників не бажають служити в армії, побоюючись за своє життя та здоров’я.

Місцеві органи державної виконавчої влади часто формально ставляться до проведення призову громадян на строкову військову службу, медичний огляд призовників здійснюється безвідповідально. До армії часто потрапляють люди, абсолютно не підготовлені до служби фізично, морально і психологічно. Поширеними серед військовослужбовців строкової служби є і нервово-психічні захворювання. Щорічно через захворювання зі Збройних сил комісують понад 5 тис. військовослужбовців, з них 40 % – у перші шість місяців служби. Ці призовники були направлені до армії хворими і за станом здоров’я призову не підлягали ⁴⁶.

Серед психофізіологічних аномалій в армійських умовах особливої уваги заслуговують пограничні стани (олігофренія і психопатія). Певний ступінь їх прояву перешкоджає службі в армії. Недоліки у роботі військоматів, сприяють призову на військову службу осіб з яскраво вираженими аномаліями. Опинившись у складних умовах військової служби, вони, як правило, не витримують їх. Будучи осудними, олігофрени і психопати мають інтелектуальну, емоційну чи вольову неповноцінність, що взаємодіє з явними типами злочинної поведінки. Олігофрени вчиняють злочини, що пов’язані з самовільним залишенням військової частини та інші відхилення від військової служби, а психопати схильні до непокори, опору начальнику, насильницьким діям, хуліганству і т.п.