- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
1. Суд
2. Прокуратура
3. Міліція
4. Установи, які виконують покарання
5. Органи служби безпеки
6. Органи юстиції
1. Судові органи вирішують завдання попередження злочинів за допомогою різних засобів і методів. Відповідно до законодавства про судоустрій, суди зобов’язані своєю діяльністю виховувати громадян у дусі точного і неухильного виконання законів, дбайливого ставлення до державної і приватної власності, дотримання трудової дисципліни, поваги до прав, честі і достоїнства громадян.
Профілактичний ефект діяльності суду пов’язаний з виконанням його основного завдання – відправленням правосуддя. Шляхом винесення справедливого рішення у кримінальних справах, суд забезпечує загальну і спеціальну превенцію, у тому числі робить свій внесок у попередження рецидиву. Справедливі рішення по цивільних, сімейних, трудових, господарських справах сприяють усуненню чи пом’якшенню криміногенних конфліктних ситуацій, факторів, що детермінують кримінальну мотивацію і полегшують її реалізацію.
Профілактичну спрямованість має аналітична робота, узагальнення судової практики, які здійснюють інформаційне забезпечення методичної роботи у сфері попередження злочинів.
Профілактичний ефект діяльності суду забезпечується реалізацією принципу гласності в його роботі, що припускає висвітлення ходу та результатів судових процесів.
Форми попереджувальної роботи судових органів дуже різноманітні: виїзні засідання, залучення представників громадськості до судового розгляду, окремі ухвали, контроль за виконанням вироків, рішень і постанов.
2. Профілактика злочинності – завдання, що підлягає вирішенню у кожному напрямку діяльності прокуратури.
Особливості компетенції прокуратури, обсяг її повноважень визначають специфіку діяльності органів прокуратури як суб’єктів профілактики злочинності.
Прокуратура не лише виконує свої безпосередні функції щодо попередження злочинів, але й здійснює нагляд за виконанням органами держави та місцевого самоврядування, громадськими організаціями, іншими недержавними структурами вимог законів, що регламентують їх діяльність щодо профілактики злочинів.
Профілактичні функції виконуються при здійсненні нагляду за дотриманням законів органами дізнання і досудового слідства.
На попередження рецидивної злочинності спрямований нагляд за виконанням законів у місцях позбавлення волі, в інших органах, які виконують покарання і заходи, які їх замінюють, а також соціальну допомогу і контроль щодо осіб, котрі відбувають чи відбули покарання.
Попереджувальна діяльність прокурора реалізується також у процесі його участі в судовому розгляді справ. Прокурор зобов’язаний виявляти обставини, що сприяють вчиненню злочинів, з’ясовувати механізм їхнього впливу на поведінку підсудного.
Попередження злочинів здійснюється у різних формах і різними методами. До засобів прокурорського реагування на виявлені порушення закону відносяться: опротестування незаконного акту чи незаконних дій посадових осіб; внесення подання про усунення порушень; винесення постанови про порушення кримінальної справи, дисциплінарного провадження чи провадження про адміністративне правопорушення.
3. Закон України “Про міліцію” 20 відносить попередження злочинів та інших правопорушень до числа її основних обов’язків міліції. Згідно ст. 10 Закону, відповідно до поставлених перед нею завдань, міліція зобов’язана запобігати і припиняти злочини, виявляти сприятливі їм обставини, і в межах своїх прав вживати заходів до їх усунення.
Органи міліції в процесі профілактичної діяльності правомочні:
- проводити бесіди;
- застосовувати заходи адміністративно-правового впливу;
- здійснювати віктимологічну профілактику;
- вилучати речі, предмети, речовини, які заборонені до цивільного обігу або зберігаються без відповідного дозволу;
- контролювати збереження і використання зброї, боєприпасів, вибухових речовин;
- вимагати обов’язкових перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої, господарської, фінансової, торгової діяльності;
- проводити контрольні закупки, вилучення та дослідження зразків сировини і продукції.
Особливістю профілактичної діяльності міліції є те, що поряд із гласними способами збирання інформації, заходами виховного і виховно-правового впливу застосовуються оперативно-розшукові (негласні) заходи.
Основними етапами попереджувальної роботи в міліції є:
- розробка та реалізація загальних напрямів профілактики на основі аналізу рівня, структури і динаміки злочинності;
- конкретизація загальних напрямків до рівня вирішення окремих завдань на самих небезпечних в кримінальному відношенні територіях та об’єктах народного господарства, в тому числі колективні підприємства, установи, організації;
- індивідуально-виховна робота з особами, що перебувають на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ;
- попередження злочинів з боку осіб, про кримінальні наміри яких стало відомо;
- розкриття злочинів, попередження злочинної діяльності з метою недопущення вчинення злочинних дій, а також недопущення вчинення нових злочинів;
- робота з особами, що були раніше засуджені з метою не допустити вчинення нових злочинів.
4. Важливі профілактичні функції здійснюють установи, що виконують покарання у виді позбавлення волі, і установи, що організують виконання інших покарань. Їх діяльність має профілактичний зміст у силу своєї спрямованості на виправлення засуджених, попередження вчинення ними нових злочинів.
Специфіка профілактичної роботи з засудженими залежить від виду покарання і режимних вимог. Особливе значення для попередження рецидивної злочинності має робота в місцях позбавлення волі по підготовці засуджених до звільнення, взаємодія з територіальними органами внутрішніх справ, органами соціального захисту з питань, пов’язаних із соціальною адаптацією даної категорії осіб, трудовим і побутовим влаштуванням, контролем за їх поведінкою у період адаптації тощо.
5. Одним з головних завдань органів служби безпеки (СБУ) є попередження розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб проти України. У взаємодії з органами прокуратури, МВС та іншими правоохоронними органами вони здійснюють:
- попередження і припинення наркобізнесу, інших видів організованої злочинності;
- попередження злочинів, розслідування яких віднесено законом до компетенції органів безпеки, у тому числі тероризму;
- розробку заходів для захисту комерційної таємниці;
- профілактику відповідних видів економічних злочинів, корупції тощо.
6. Органи Міністерства юстиції беруть участь у профілактиці злочинності, реалізуючи свої завдання та функції з організаційно-методичного керівництва експертними установами, нотаріатом, службами судових виконавців, реєстраційною діяльності.
До правових заходів профілактики відносяться:
- діяльність органів Міністерства юстиції щодо удосконалення законодавства й участі в законотворчій діяльності, систематизації і кодификації законодавства, приведення його у відповідність із сучасним напрямком розвитку суспільства;
- вивчення ефективності діючого законодавства;
- робота зі створення єдиної системи правової інформації в масштабах країни;
- методичне керівництво правовою пропагандою, визначення її найважливіших напрямків, розробка ефективних засобів і методів пропаганди, а також впровадження їх у практику. До функцій органів юстиції, що мають профілактичну спрямованість, відносяться також організаційне та методичне забезпечення правового навчання у закладах освіти.