- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
1. Суб’єкти профілактики
2. Система профілактики злочинності неповнолітніх
3. Рання профілактика
4. Безпосередня профілактика
5. Профілактика передзлочинної поведінки
6. Профілактика рецидиву
1. В числі суб’єктів профілактики злочинності і злочинів неповнолітніх можна виділити:
- органи державної влади і органи місцевого самоврядування, що забезпечують програмування, планування, правове регулювання і ресурси цієї діяльності, контроль за її здійсненням і результатами;
- інститути соціального виховання – родина, школа, трудовий колектив, установи культури і дозвілля, які здійснюють у взаємодії та у межах компетенції профілактику виникнення викривленої позиції дітей і підлітків, корекцію таких криміногенних чинників, якщо вони можуть бути нейтралізованими за допомогою педагогічних чи інших виховних засобів;
- органи захисту і соціальної, психолого-педагогічної, медичної і правової допомоги дітям і підліткам, які знаходяться в несприятливих життєвих умовах;
- правоохоронні органи в цілому та їх спеціалізовані підрозділи і служби.
2. Система профілактики злочинності неповнолітніх складається з ранньої та безпосередньої профілактики, а також профілактики дозлочинної поведінки і профілактики рецидиву.
Ці етапи профілактики спрямовані на те, щоб:
- оздоровити середовище та допомогти неповнолітнім, які опинилися в несприятливих умовах життя і виховання ще до того, як негативний вплив дія цих умов позначиться на їх поведінці (етап ранньої профілактики);
- не допустити переходу на злочинний шлях і забезпечити корекцію осіб зі значним ступенем дезадаптації, які вчиняють правопорушення незлочинного характеру (етап безпосередньої профілактики);
- не допустити переходу на злочинний шлях і створити умови для корекції поведінки осіб, які систематично здійснюють правопорушення, характер та інтенсивність яких вказують на ймовірність вчинення злочинів у найближчому майбутньому (етап профілактики дозлочинної поведінки);
- попередити рецидив злочинів підлітків, які раніше вчиняли злочини (профілактика рецидиву).
3. Заходи раннього попередження мають своїм змістом:
- попередження й усунення істотних порушень нормальних умов життя і виховання неповнолітніх шляхом нагляду і контролю за дотриманням правових норм, що регулюють ці умови, надання соціальної допомоги, підтримки, захисту в різних формах необхідних для їх відновлення;
- усунення джерел несприятливого впливу на умови життя і виховання неповнолітніх;
- корегування несприйнятливого розвитку особи в початковій стадії а також нормалізацію умов середовища життя і виховання конкретних підлітків чи їх груп.
4. Заходи безпосереднього попередження необхідні, якщо на попередньому етапі не було відвернене формування в неповнолітнього схильності до правопорушень і він почав їх вчиняти.
На даній стадії також здійснюється нормалізація умов життя і виховання, оздоровлення середовища. Разом з тим, істотно збільшується вплив на самого неповнолітнього, використовуючи при необхідності заходи правового характеру.
Служба соціального захисту і допомоги, спеціалізована служба органів внутрішніх справ і спеціалізовані формування громадськості з’ясовують і усувають обставини, під впливом яких конкретні неповнолітні вчиняють порушення громадського порядку (дрібні крадіжки, участь у випивках, азартних іграх і т. д.), а також безпосередньо ведуть виховну роботу серед цих осіб.
5. Заходи щодо неповнолітніх, які виявлені за вчинення правопорушень незлочинного характеру, включають:
- постановку на облік в органах, які здійснюють профілактику злочинів неповнолітніх, триваючу виховну роботу і контроль;
- громадський вплив за місцем проживання, навчання чи роботи;
- влаштування до спортивно-трудових таборів, загонів і клубів;
- цивільно-правові заходи (відшкодування збитків). Наступний етап профілактики складають заходи стосовно неповнолітніх, яких можна розглядати як таких, які знаходяться в силу розвитку криміногенної мотивації на грані вчинення злочину. Тут використовуються заходи, які реалізуються в процесі щоденного, інтенсивного і демонстративного контролю за поведінкою, зв’язками і проведенням часу неповнолітнього. Їх завдання – утримати неповнолітнього від переходу на злочинний шлях.
6. Заходи попередження рецидиву злочинів передбачають:
- діяльність кримінальної міліції у справах неповнолітніх, слідчих, прокурорів, суддів з виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми;
- використання виховно-профілактичного впливу безпосередньо під час судового розгляду справи;
- своєчасне вилучення зброї і знарядь злочинів у раніше засуджених підлітків;
- правову і моральну підготовку до життя на волі засуджених, які звільняються з місць позбавлення волі;
- трудове і побутове влаштування неповнолітніх, звільнених з місць позбавлення волі або засуджених до заходів, не пов’язаним з позбавленням волі, і контроль за їх поведінкою тощо.
До заходів впливу на злочинність неповнолітніх необхідно віднести:
- формування системи ювенальної юстиції, яка спеціалізується на розслідуванні і судовому розгляді кримінальних справ стосовно неповнолітніх;
- поліпшення координації зусиль державних та громадських організацій щодо профілактичного впливу на злочинність неповнолітніх;
- організація правового та військово-патріотичного виховання підлітків;
- професійна діагностика фізичних та психічних захворювань дітей.