- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
1. Поняття суб’єктів профілактики злочинності
2. Класифікація суб’єктів профілактики злочинності
3. Органи влади загальної компетенції як суб’єкти профілактики злочинності
4. Неспеціалізовані суб’єкти профілактики злочинності
5. Частково спеціалізовані органи профілактики злочинності
6. Спеціалізовані суб’єкти профілактики злочинності
1. Суб’єктами профілактики злочинності (злочинів) є органи, установи, організації, підприємства, а також посадові особи (службовці) й окремі громадяни, на яких законом покладені завдання та функції по виявленню, усуненню, послабленню, нейтралізації причин та умов, які сприяють існуванню і поширенню злочинності в цілому, її окремих видів і конкретних злочинів, а також утриманню від переходу на злочинний шлях і забезпечення ресоціалізації осіб, схильних до вчинення злочинів (рецидиву).
Діяльність всіх суб’єктів профілактики злочинів повинна організовуватись наступним чином:
- цілеспрямоване здійснення профілактики злочинів як функції;
- зв’язок з елементами системи “по горизонталі” (взаємодія) і “по вертикалі” (підпорядкування);
- неухильне виконання команд управляючого механізму системи;
- вибір лінії поведінки відповідно до стану об’єкту профілактичного впливу.
2. За місцем в державній і суспільній системі суб’єкти профілактики можуть бути класифіковані на:
- державні;
- недержавні (неурядові), у тому числі підприємства, установи і організації, громадські об’єднання і спеціалізовані формування;
- окремі громадяни.
3. За завданнями, компетенцією і змістом попереджувальної діяльності суб’єкти профілактики класифікуються на:
- органи влади загальної компетенції (їх установи, організації, підприємства);
- неспеціалізовані;
- частково спеціалізовані;
- спеціалізовані органи.
3. Відповідно до Конституції забезпечення законності, правопорядку, громадської безпеки, а отже, і попередження злочинів перебувають у спільному віданні держави та її суб’єктів.
У спільному віданні знаходяться також охорона навколишнього природного середовища, загальні питання виховання та освіти, координація питань охорони здоров’я, захист сім’ї та молоді, соціальний захист, адміністративна, трудова, сімейна та ряд інших галузей законодавства, кадри судових і правоохоронних органів, адвокатура, нотаріат. Ці напрямки правового регулювання й організаційно-управлінської діяльності тісно пов’язані з попередженням злочинів.
Представницькі органи держави та її суб’єкти приймають закони та інші нормативно-правові акти, які складають правову базу профілактики. У межах своєї компетенції органи місцевого самоврядування приймають нормативні акти, пов’язані з профілактикою злочинів, вирішуючи питання місцевого значення стосовно охорони громадського порядку.
Президент України і Уряд видають у відповідності зі своїми повноваженнями нормативні акти (укази, постанови, розпорядження) щодо попередження злочинів, згідно Конституції та інших законів України.
4. Неспеціалізовані суб’єкти профілактики злочинності – це господарюючі структури, установи культури та спорту, засоби масової інформації; органи, що регулюють природокористування, міграцію, які здійснюють працевлаштування, пенсійне забезпечення; житлово-комунальні органи; установи, що надають послуги по проведенню дозвілля, та інші органи, які беруть участь у різних сферах життєдіяльності суспільства.
Хоча діяльність таких суб’єктів профілактики в ряді випадків сприяє попередженню злочинів, однак такі завдання не виділені в їх діяльності в особливий напрямок і профілактичний ефект досягається як би опосередковано, або шляхом звертання з боку спеціалізованих суб’єктів профілактики до них, з конкретними дорученнями.
5. До числа частково спеціалізованих (напівспеціальних) органів попередження злочинів відносяться установи соціального обслуговування, освіти, охорони здоров’я, а також природоохоронні, контрольно-ревізійні й аудиторські організації.
Такі органи одержали назву частково спеціалізованих з метою встановлення межі між ними і неспеціалізованими структурами. Останні деякою мірою пов’язані з профілактикою злочинності, але відповідні функції виконуються ними, як правило, після звернення відповідних органів, що ведуть цілеспрямовану боротьбу зі злочинністю або в зв’язку із забезпеченням правопорядку і безпеки серед певної категорії громадян. Частково ж спеціалізовані суб’єкти профілактики мають у рамках своїх основних завдань спеціально виділену функцію профілактики.
6. Спеціалізованими суб’єктами попередження злочинів є правоохоронні органи, для яких завдання та функції профілактики відносяться до числа головних, пріоритетних завдань. Це органи суду, прокуратури, внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки, юстиції, митна і прикордонна служби, внутрішні війська, наукові й навчальні спеціалізовані юридичні установи. До системи спеціалізованих органів відносяться деякі спеціалізовані громадські об’єднання (формування), організації недержавних форм власності, що надають охоронні послуги.