Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування

1. Основи кримінологічного прогнозування

2. Метод екстраполяції

3. Метод моделювання

4. Метод експертних оцінок

1. При прогнозуванні застосовуються три основних методи:

- екстраполювання (екстраполяція);

- експертна оцінка;

- моделювання.

2. Сутність методу екстраполяції полягає у вивченні історії прогнозованого об’єкта і перенесенні закономірностей його розвитку в минулому і сьогоденні на майбутнє.

Для цього формуються динамічні ряди за роками певного періоду, що безпосередньо передує прогнозованому, який відображає спрямованість, характер і темп таких змін. Ряди формуються на основі абсолютних даних та узагальнюючих показників.

Точність екстрапольованих прогнозів тим вища, чим коротший період прогнозування. Також вагоме значення має ступінь стабільності параметрів визначеного виду злочинів. Обов’язково враховується невідповідність статистичної і реальної картини зважаючи на латентність.

Недоліки цього методу полягають в тому, що його результати найбільш ймовірні тільки у найближчому майбутньому (один – три роки). Із збільшенням терміну прогнозування помилки в оцінках зростають.

3. Моделювання – це розробка системи математичних формул, що описують динаміку злочинності з урахуванням взаємодії комплексу факторів, що істотно впливають на неї. Моделювання, як метод прогнозування злочинності ґрунтується на модельно-кібернетичному експерименті, який передбачає функціонування об’єкта, що вивчається у визначених умовах у певний час.

Позитивним цього методу є те, що він дозволяє абстрагуватися від незначних і несуттєвих властивостей прогнозованого явища і зосередити увагу на найважливіших сторонах об’єкта дослідження.

У дослідженнях соціальних процесів модель виражається частіше в логічній або знаковій формі. Найбільш поширені математичні моделі.

4. Експертна оцінка полягає в узагальненні думок наукових і практичних працівників, спеціально відібраних за ознаками стажу, кваліфікації, кола інтересів і знань і т.п., про майбутні характеристики злочинності чи деякі її види, а також про процеси і явища, що інтенсивно впливають на її тенденції. Цінність методу полягає передусім у тому, що висококваліфікований фахівець, висловлюючи свою думку про прогнозоване явище чи події, використовує не лише офіційні дані, але й свої досвід, інтуїцію та професійні навички.

Тема 33. Види кримінологічного прогнозування

1. Класифікація кримінологічних прогнозів за часом

2. Короткострокове прогнозування

3. Середньострокове прогнозування

4. Довгострокове прогнозування

1. Кримінологічні прогнози в залежності від терміну передбачення поділяються на:

- короткострокові;

- середньострокові;

- довгострокові.

2. Мета короткострокового прогнозування (1 – 2 роки) полягає у науковому передбаченні тенденцій, закономірностей та конкретних варіантів змін злочинності в найближчому майбутньому за основними показниками. На цій основі розробляються короткострокові прогнози, що визначають спрямованість попередження злочинності.

У практичній діяльності знаходять застосування надкороткострокові прогнози, що охоплюють досить невеликі відрізки часу (доба, тиждень, місяць чи квартал). Вони одержали назву оперативних прогнозів. Такий прогноз зручний у роботі міських і районних органів внутрішніх справ, особливо у зв’язку з проведенням масових заходів (наприклад, мітинги, свята, спортивні заходи і т.п.).

3. Середньострокове прогнозування передбачає період від 2 до 5 років. На відміну від короткострокових прогнозів воно спрямовано на більш віддалену перспективу і визначає стратегію боротьби зі злочинністю.

Середньострокові прогнози дозволяють:

- інформувати суб’єктів боротьби зі злочинністю про можливий вплив програмних великомасштабних економічних і соціальних заходів на злочинність;

- максимально використовувати профілактичний потенціал таких заходів і в той же час обмежити небажаний з кримінологічної точки зору можливий вплив їх негативних процесів;

- визначити, з урахуванням розвитку соціальних процесів, мету і завдання профілактики, її пріоритетні напрямки, оцінити в комплексі її можливості і резерви на прогнозований період;

- завчасно підготувати достатнє ресурсне забезпечення профілактики й інших напрямків боротьби зі злочинністю.

4. Довгострокове прогнозування розраховане на термін більше 5 років і базується на аналізі загальних закономірностей розвитку суспільства в цілому, зв’язку рівня і структури злочинності з рівнем соціально-економічного і культурного розвитку суспільства.

Довгострокові кримінологічні прогнози в даний час можуть давати оцінки лише загалом деяких основних тенденцій у розвитку злочинності, її причин і умов у залежності від змін у суспільстві. Такі прогнози головним чином залежать від ступеня точності відображення в загальних соціальних прогнозах тенденцій тих процесів і явищ, що найбільше інтенсивно впливають на злочинність.