Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації

1. Поняття причин злочинності

2. Поняття умов злочинності

3. Групи умов злочинності

4. Види детермінації

1. Причини злочинності – це соціально-психологічні обставини, які безпосередньо породжують і відтворюють злочинність та злочини як свій закономірний наслідок.

2. Умови злочинності – це комплекс явищ, які самі по собі не можуть породити злочинність, але служать певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню.

3. Умови злочинності поділяються на три основні групи:

- супутні – утворюють загальний фон подій і явищ, обставини місця і часу;

- необхідні – без таких умов подія могла б не настати;

- достатні – сукупність усіх необхідних умов.

4. Усі види взаємозв’язку явищ прийнято називати детермінізмом. У цьому змісті причинність розуміється як один з різновидів детермінації. Сама по собі причинність не вичерпує всіх різновидів взаємозв’язку явищ природи та суспільства. До таких різновидів відносяться:

- зв’язок у часі, який відображає взаємодію явищ чи процесів за принципом «раніше – пізніше». Такий взаємозв’язок відрізняється наявністю значної кількості подій та вчинків. Так, злочинній дії, як вже вчиненому факту (наслідку) передує ряд тимчасових етапів: виношування задуму, вибір об’єкта посягання, знарядь вчинення злочину, розподілу ролей між співучасниками, ухвалення рішення про початок злочинних дій тощо;

- зв’язок у просторі, який відображає тенденції злочинності на території, поширеність тих чи інших видів злочинності в залежності від соціальних, географічних, етнографічних та інших чинників в окремих регіонах країни;

- зв’язок явищ і процесів, який визначає обумовленість одного явища чи процесу іншим. У кримінології це пояснюється тим, що зі зміною стану окремих видів (категорій, груп) злочинів змінюються стан і структура всієї злочинності;

- функціональний зв’язок, який визначає математичну залежність двох величин – незалежної перемінної і функції. За зміною першої випливає суворо визначена зміна іншої;

- кореляція – такий багатофакторний зв’язок у масових явищах і процесах, при якому зміни в одному ряді факторів у бік зростання чи зменшення викликають зміни в іншому ряді факторів. Коефіцієнт кореляції визначається показниками тісноти зв’язку (від 0 до 1).

Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності

1. Підстави класифікації причин і умов злочинності

2. Класифікація за механізмом дії

3. Класифікація за рівнем функціонування

4. Класифікація за змістом

5. Класифікація за природою виникнення

6. Класифікація за близькістю до події

7. Класифікація за джерелами походження

1. Складна структура злочинності, її зв’язок з багатьма сторонами громадського життя обумовлює необхідність класифікації її причин. Правильний вибір ознак, які лежать в основі їх класифікації, має важливе наукове та практичне значення.

У кримінологічній літературі прийнято виділяти наступні підстави класифікації причин та умов злочинності: механізм дії, рівень функціонування, зміст, природа виникнення, близькість до події, джерела походження тощо.

2. За механізмом дії негативні соціальні процеси, які детермінують злочинність, поділяються на причини, умови та криміногенні фактори,

3. За рівнем функціонування криміногенні детермінанти класифікуються на причини та умови:

- злочинності в цілому (загальні причини);

- видів (категорій, груп) злочинів (спеціальні причини);

- окремих злочинів (конкретні причини);

Зазначені рівні причин злочинності досить тісно взаємообумовлені. Процес взаємозв’язку простежується як від першого (більш загального) рівня до останнього (конкретного), так і навпаки, від причин і умов конкретного злочину до своєрідності й особливостей видів і груп злочинів, до узагальнюючої характеристики причинного комплексу злочинності в цілому.

4. За змістом криміногенні детермінанти поділяються на соціально-економічні, політичні, психологічні, соціально-психологічні, ідеологічні, виховні, правові, управлінські, організаційно-управлінські та ін.

Як найбільш визначальними причини злочинності та причини вчинення окремих злочинів виступають явища соціально-психологічного характеру, а саме – криміногенно деформована суспільна й індивідуальна психологія, яка суперечить загальноприйнятим моральним правилам поведінки, принципам міжнародного, конституційного та кримінального права.

5. За природою виникнення детермінанти злочинності поділяються на об’єктивні, об’єктивно-суб’єктивні та суб’єктивні. Перша група чинників формується, як правило, незалежно від волі людей і тому такі обставини не можуть бути відразу ж усунуті. Їх можна тільки нейтралізувати, блокувати, локалізувати, перешкоджати їхньому розвитку та криміногенному впливу. Об’єктивними за своєю природою можуть бути, наприклад, економічна і політична криза в державі, значний рівень безробіття тощо.

Більшість факторів причинного комплексу носить суб’єктивний, об’єктивно-суб’єктивний характер з перевагою об’єктивного, чи суб’єктивного.

6. За близькістю до події злочину чи до їхньої визначеної сукупності причини та умови поділяються на найближчі та віддалені, безпосередні та опосередковані.

7. Причини та умови злочинності класифікуються також за джерелами походження на внутрішні та зовнішні. Внутрішні детермінанти злочинності пов’язані з внутрішніми протиріччями конкретного суспільства, зовнішні – мають міжнародний характер.