- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
1. Поняття рецидивної злочинності і рецидиву
2. Рівень рецидивної злочинності
3. Характеристика структури рецидивної злочинності
4. Динаміка рецидивної злочинності
1. Рецидивна злочинність у загальному виді представляє сукупність злочинів, вчинених рецидивістами. Термін «рецидив» розуміється в різних значеннях: як кримінально-правовий, кримінологічний, пенітенціарний.
Кримінально-правовий рецидив охоплює випадки вчинення повторного умисного злочину особами, які мають непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину.
Кримінологічний рецидив передбачає вчинення особою повторного злочину незалежно від наявності судимості після її засудження або іншого впливу кримінально-правового характеру.
Кримінологічний рецидив ґрунтується на факті неодноразовості вчинення злочинного діяння й охоплює злочин, вчинений особами:
- зі знятою чи погашеною судимістю;
- які мають судимість;
- які відбувають кримінальні покарання;
- до яких за раніше вчинений злочини покарання не застосовувалося з різних причин.
Пенітенціарний рецидив – вчинення нового злочину особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, або повторне засудження особи до покарання у вигляді позбавлення волі.
Постпенітенціарний рецидив – вчинення злочинів після відбуття покарання.
До специфічних характеристик рецидивної злочинності відносяться:
- кратність рецидиву (кількість повторних злочинів);
- інтенсивність рецидиву (вчинення однорідних злочинів – основа кримінального професіоналізму);
- диференціація рецидиву (ступінь неоднорідності вчинених особою злочинів).
2. Рівень, структура і динаміка рецидивної злочинності характеризуються абсолютною кількістю рецидивних злочинів, їх питомою вагою у всій злочинності та її окремих видах і часткою рецидивістів серед злочинців. Співставлення цих показників дозволяє виявити динаміку рецидиву.
Рівень рецидиву в України в загальній кількості зареєстрованих злочинів за останнє десятиліття виглядає таким чином: у 1990 р. – 40938, 1995 р. – 60406, 2000 р. – 79319, 2002 р. – 65230. Коефіцієнт рецидиву злочинів в 1990 р. становив 79, 1995 р. – 117, 2000 – 160. Найвищий коефіцієнт рецидиву злочинів у 2000 р. (на 100 тис. населення) зафіксований в Дніпропетровській області – 341, Донецькій – 241, Запорізькій – 211, Автономній республіці Крим та Одеській області – 193, Луганській – 190, Харківській – 168. У масиві нерозкритих злочинів частка рецидиву більша, а ніж серед розкритих, тому що в цілому злочини за участю рецидивістів відрізняються більшою винахідливістю.
3. За кількістю раніше вчинених злочинів виділяють:
- простий (одноразовий) рецидив – вчинення 2-х злочинів;
- складний (багаторазовий) рецидив – вчинення 3-х і більше злочинів.
Співвідношення одноразового і багаторазового рецидиву характеризується стійкою залежністю: частка вдруге засуджених у 2,5-3 рази більше частки засуджених утретє, частка останніх у стільки ж разів більше, аніж засуджених у четвертий раз, і т.д.
За однорідністю злочинів розрізняють загальний і спеціальний рецидив. Загальний рецидив – це повторне вчинення різнорідних злочинів. Спеціальний рецидив характеризується повторним вчиненням однорідних чи тотожних злочинів. Серед форм спеціального рецидиву – рецидив умисних і рецидив необережних злочинів.
Для структури рецидиву за видом злочинів характерна перевага корисливих і корисливо-насильницьких злочинів. Питома вага таких злочинів біля двох третин цієї рецидивної злочинності.
Питома вага групової злочинності в структурі рецидиву менша, ніж у структурі злочинності в цілому (відповідно 20 % і 30 %).
4. Динаміка рецидивної злочинності свідчить про неухильне її зростання. У 1991 р. було зафіксовано 22,8 тис. рецидивістів, у 2002 р. – уже 39,4 тис. Зростання за п’ять років становить майже 65 %. Погіршення стану і несприятливий прогноз рецидивної злочинності багато в чому обумовлені вкрай негативними тенденціями в кримінально-виконавчій системі України.