- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 58. Особа рецидивіста
1. Загальна характеристика злочинів, що вчиняються рецидивістами.
2. Характеристика за віком
3. Характеристика за статтю
4. Характеристика за трудовою активністю
5. Характеристика за рівнем освіти
6. Емоційно-вольові властивості особи рецидивіста
1. В 2002 р. було зареєстровано злочинів, що вчиняються рецидивістами:
а) по всіх видах спрямованості – 65230;
б) загальнокримінальної спрямованості 64046;
в) тяжких та особливо тяжких 35184;
г) бандитизм – 37;
д) умисне вбивство (та замах) – 769, з них:
- вчинених на замовлення – 8;
- групою осіб – 30;
- із застосуванням вогнепальної зброї – 36;
- із застосуванням бойових припасів та вибухових речовин – 1;
е) умисне тяжке тілесне ушкодження – 806;
є) зґвалтування – 213;
ж) розбій – 1673;
з) грабіж - 3416;
и) шахрайство – 1327;
і) вимагання – 305;
к) хуліганство – 1092;
л) крадіжка державного або колективного майна – 5514;
м) крадіжка приватного майна – 27593, з них із квартир – 9178;
н) незаконне заволодіння транспортними засобами – 1024;
о) дорожньо-транспортні пригоди із смертельними наслідками – 43;
п) незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – 1454 .
2. Більшість рецидивістів уперше стають на шлях злочинів у неповнолітньому віці чи в перші роки після настання повноліття.
Існує наступна залежність між віковим початком злочинної кар’єри і наступним рецидивом. Чим раніше неповнолітній стає на шлях вчинення злочинів, тим інтенсивніше і небезпечніше його рецидивна діяльність згодом. Близько 70 % рецидивістів вчинили свій перший злочин у віці до 18 років. Чим старше вік людини, що уперше вчиняє злочин, тим менша імовірність рецидиву. У зрілому віці майже ніхто не починає рецидивну біографію, а рецидивісти в цьому віці вчиняють переважно менш небезпечні злочини.
3. Питома вага жінок серед рецидивістів у 3-5 рази менше, аніж у чоловіків.
У рецидивісток криміногенні якості проявляються гостріше, ніж у рецидивістів-чоловіків, що пов’язано з рівнем алкоголізації, багаторазовістю судимостей, втратою суспільно корисних та сімейних зв’язків, безпритульністю, моральною деградацією тощо. Громадська думка традиційно більш нетерпимо ставиться до засуджених жінок, аніж до засуджених чоловіків, що призводить до відчуження їх від загальноприйнятих побутових і трудових взаємин, доброзичливого людського спілкування.
4. У порівнянні зі злочинцями, які вчинили злочин у перший раз, типовою рисою рецидивістів є подальше ослаблення чи повне припинення трудової діяльності. Більше 80 % рецидивістів – це особи без визначеного роду занять. Частка непрацюючих і тих, які не вчаться, серед засуджених у 1996 р. становила 57 %.
5. За рівнем освіти серед рецидивістів більше осіб з початковою і незакінченою середньою освітою і найменше осіб з вищою освітою у порівнянні зі злочинцями-нерецидивістами. Частка осіб, які мають освіту вище восьми класів, серед рецидивістів у два рази нижче, ніж серед осіб, які вперше вчинили злочин. Особи, які встали на шлях рецидиву, не бачать сенсу в підвищенні рівня культури, їх важко залучити до навчання в період відбування покарання.
6. Для емоційно-вольових характеристик особи рецидивіста типовими є різного ступеня: агресивність та жорстокість; нестриманість, неадекватність і примітивізм емоційних реакцій; авторитарність і завищена самооцінка; холодність до переживань інших; схильність до помсти; вразливість.
У певної частини рецидивістів істотну роль у злочинній діяльності відіграє слабка воля та нездатність розірвати негативні зв’язки у злочинному середовищі.
Патологія психіки, яка не виключає осудності, простежується в 15 – 20 % рецидивістів, а у тих, хто вчинив убивства – до 40 %.