- •1Національна академія внутрішніх справ України
- •Кримінологія
- •Навчальний посібник
- •Київ - 2004
- •Загальна частина Тема 1. Поняття, об’єкт, предмет і система кримінології
- •Тема 2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •Тема 3. Кримінологія в системі наук
- •Тема 4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 5. Окремонаукові методи кримінологічного дослідження
- •Тема 6. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •Тема 7. Кримінологічні дослідження
- •Тема 8. Злочинність
- •Тема 9. Рівень (коефіцієнти) злочинності
- •Тема 10. Структура, характер і динаміка злочинності
- •Тема 11. Основні риси злочинності ххі ст. В Україні
- •Тема 12. Особа злочинця
- •Тема 13. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •Тема 14. Класифікація і типологія злочинців
- •Тема 15. Причини, умови та механізм конкретного злочину
- •Тема 16. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •Тема 17. Віктимологічні аспекти конкретного злочину
- •Тема 18. Співвідношення соціального і біологічного в детермінації конкретного злочину
- •Тема 19. Причини та умови злочинності. Види детермінації
- •Тема 20. Класифікація причин та умов злочинності
- •Тема 21. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •Тема 22. Поняття та принципи профілактики злочинності
- •Тема 23. Рівні профілактики злочинності
- •Тема 24. Класифікація заходів профілактики злочинності за соціальним рівнем
- •Тема 25. Класифікація заходів профілактики злочинності за обсягом (масовістю охоплення)
- •Тема 26. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю та видом
- •Тема 27. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •Тема 28. Правоохоронні органи та суд як суб’єкти попередження злочинів
- •Тема 29. Правове регулювання профілактики злочинності
- •Тема 30. Інформаційне забезпечення попередження злочинів
- •Тема 31. Кримінологічне прогнозування
- •Тема 32. Методи кримінологічного прогнозування
- •Тема 33. Види кримінологічного прогнозування
- •Тема 34. Кримінологічне планування
- •Тема 35. Порівняльне вивчення та аналіз злочинності
- •Тема 36. Світові тенденції злочинності і боротьба з нею
- •Тема 37. Порівняльні теорії причин злочинності
- •Тема 38. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •Тема 39. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •Тема 40. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •Особлива частина Тема 41. Стан і тенденції насильницьких злочинів
- •Тема 42. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •Тема 43. Причини та умови насильницьких злочинів
- •Тема 44. Попередження насильницьких злочинів
- •Тема 45. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності
- •Тема 46. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •Тема 47. Попередження корисливих злочинів
- •Тема 48. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності
- •Тема 49. Профілактика корупційних злочинів
- •Тема 50. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 51. Кримінологічна характеристика особи злочинця в організованій злочинності
- •Тема 52. Протидія організованій злочинності
- •Тема 53. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
- •Тема 54. Кримінологічна характеристика осіб учасників злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів
- •Тема 55. Детермінанти злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних речовин
- •Тема 56. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Тема 57. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •Тема 58. Особа рецидивіста
- •Тема 59. Типологія особи рецидивіста
- •Тема 60. Причини та умови рецидивної злочинності
- •Тема 61. Профілактика рецидивних злочинів
- •Тема 62. Кримінологічна характеристика злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 63. Попередження злочинів проти основ національної безпеки держави
- •Тема 64. Кримінологічна характеристика злочинності в армії
- •Тема 65. Детермінанти злочинності в армії
- •Тема 66. Кримінологічна характеристика особи злочинця - військовослужбовця
- •Тема 67. Попередження злочинів в армії
- •Тема 68. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •Тема 69. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця
- •Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
- •Тема 71. Попередження необережних злочинів
- •Тема 72. Кримінологічна характеристика автотранспортних злочинів
- •Тема 73. Кримінологічна характеристика особи учасників необережних дорожньо-транспортних злочинів
- •Тема 74. Причини та умови автотранспортних злочинів
- •Тема 75. Попередження автотранспортних злочинів
- •Тема 76. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.
- •Тема 77. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •Тема 78. Причини та умови злочинності неповнолітніх
- •Тема 79. Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 80. Кримінофамілістика (сімейна кримінологія)
- •Тема 81. Жіноча злочинність
- •Тема 82. Екологічна злочинність
- •Тема 83. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України.
- •Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
- •Тема 85. Попередження корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України
Тема 70. Причини та умови необережних злочинів
1. Мотивація необережних злочинів
2. Криміногенні причини і умови
3. Детермінанти виробничого травматизму
1. До загально-соціальних причин, які детермінують необережну злочинність, відносяться:
- ускладнення технологічних процесів, автоматизація виробництва та побуту (науково-технічний прогрес);
- послаблення контрольних функцій держави та суспільства (негативні соціально-політичні процеси);
- кризові процеси в економіці;
- негативні культурні тенденції (сприйняття свободи та демократії як вседозволеності).
2. На формування мотивації необережних злочинів впливають:
- соціально-психологічні норми поведінки, які існують в суспільстві та формують національну ментальність;
- традиції й атмосфера сімейно-побутових взаємин;
- атмосфера виробничих відносин;
- вплив негативних прикладів і порад з боку осіб, які виконують аналогічні професійні і побутові функції;
- негативний вплив з боку осіб, які навчають нових членів колективу;
- перекручене висвітлення деякими засобами масової інформації проблем доцільності, ризику, сміливості;
- недоліки і порушення в організації та управлінні технологією виробництва, яке пов’язане з використанням джерел підвищеної небезпеки;
- недоліки у спеціальній профілактиці щодо забезпечення невідворотності відповідальності за вчинений злочин з необережності.
3. До криміногенних умов і причин відносяться:
- недбалий ремонт, використання деталей з технологічними характеристиками, які не відповідають стандарту, ремонтні роботи без зупинки машин, механізмів;
- порушення нормальних умов експлуатації, які сприяють психологічній та операційній напруженості працівників;
- недоліки технічної документації, інструкцій з експлуатації машин і механізмів, пам’яток з техніки безпеки;
- відсутність, непридатність вимірювальної і контрольної апаратури;
- допуск до експлуатації джерел підвищеної небезпеки чи інших робіт, які вимагають особливої відповідальності, осіб, стан яких істотно обмежує ступінь їхньої обережності та уваги (втома, хвороба, стан похмілля, стрес);
- латентність чи безкарність небезпечних-необережних професійних або побутових дій;
- байдужність адміністрації, колег по роботі, громадян у побуті до фактів неодноразових порушень норм безпеки у поведінці певних осіб, поки вони не привели до тяжких наслідків.
4. Основними причинами виробничого травматизму і професійних захворювань є:
- застарілість основних фондів і низьке технічне забезпечення технологічних процесів виробництва;
- погіршення забезпечення засобами індивідуального захисту, порушення надійності роботи засобів і систем колективного захисту;
- відсутність у ряді випадків нормативної бази та інформації;
- масові порушення технологічної і виробничої дисципліни;
- низький рівень культури виробництва, соціальної активності і професійної підготовки працівників;
- зниження відповідальності, вимогливості і контролю за дотриманням норм і правил з охорони праці;
- недотримання режимів праці і відпочинку, скорочення медичних оглядів.
Тема 71. Попередження необережних злочинів
1. Загальсоціальні заходи попередження необережних злочинів
2. Спеціальні заходи попередження необережних злочинів
1. На загальсоціальному рівні можна виділити заходи, які мають загальновизнаний характер для формування і розвитку системи профілактики необережних злочинів. У такому аспекті можуть розглядатися широкомасштабні заходи щодо поліпшення умов і охорони праці, розвитку техніки безпеки, впровадження механізації, автоматизації, кібернетизації у виробництві та побуті. Сюди ж відносяться заходи щодо зміцнення соціальної, виробничої, технологічної дисципліни, виховання у населення почуття громадської відповідальності та обов’язку.
Основними заходами у попередженні необережних злочинів, пов’язаних з легковажністю і недбалістю, професійною непридатністю операторів, джерел підвищеної небезпеки, учасників інших робіт, які вимагають особливої уваги, є заходи, що спрямовані на реалізацію профілактики злочинної помилки. У цьому аспекті повинні бути розроблені заходи контролю за конструкцією машин і механізмів, за якістю їх виготовлення, за умовами експлуатації, за наявністю і технічним рівнем систем безпеки, рекомендації з професійного відбору операторів, їх навчання і практики тощо.
Що стосується попередження службової необережності – потрібна ґрунтовна організація відбору кадрів, які характеризуються професіоналізмом і порядністю, стійкістю проти тиску групового егоїзму колективу підприємства, фірми. Поряд з цим відповідне нормативне регулювання і методичне забезпечення прийняття і виконання управлінських рішень; своєчасне і достатнє інформаційно-аналітичне забезпечення, що дозволяє оцінити ступінь і обґрунтованість ризику, можливі наслідки.
2. Спеціальними для профілактики необережних злочинів можна назвати заходи, щодо зниження ризику настання тяжких наслідків під час помилки оператора, управлінської помилки посадової особи, іншій професійній помилці виконавця. Мова йде про встановлення:
- пристроїв, які інформують про виникнення небезпечної ситуації шляхом звукових чи світлових сигналів;
- пристроїв, які блокують неправильні дії оператора;
- автоматизовані системи управління;
- пристроїв, які перешкоджають доступ сторонніх осіб до джерела підвищеної небезпеки;
- пристроїв, які безпосередньо захищають людей від травм.
Важливе значення для профілактики необережних злочинів має обов’язковий інструктаж операторів джерел підвищеної небезпеки; виконавців інших робіт, які вимагають особливої уваги; керівників та інших посадових осіб, як і застереження (шляхом відповідних записів) осіб, які попадають у небезпечну зону.
Для попередження необережних злочинів значимі заходи, розраховані на забезпечення максимальної безпеки конструкцій машин і механізмів, їх придатності до нормальних умов експлуатації, перешкоджання доступу сторонніх чи непідготовлених осіб.
Низка заходів профілактики необережних злочинів адресовані населенню. Мова йде про навчання правилам транспортної і пожежної безпеки, правилам експлуатації побутової техніки, мисливської зброї; про обмеження володіння і доступу до предметів, у процесі користування якими може бути допущена злочинна помилка і т.д.
Таким чином, заходи впливу на необережну злочинність можна поділити на три групи:
- заходи впливу на людський фактор;
- забезпечення безпечної експлуатації джерел підвищеної небезпеки;
- конструктивна безпека технічних заходів.