Тема 84. Причини та умови корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України

1. Сутність та види причин та умов корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України

2. Соціально-економічні детермінанти

3. Морально-психологічні фактори

4. Соціально-політичні детермінанти

5. Правові детермінанти

6. Кадрові причини та умови

7. Організаційно-управлінські детермінанти

1. Зростання корисливих злочинів в аграрному секторі економіки можна пояснити низкою взаємопов’язаних детермінант, які впливають на їх вчинення, зокрема:

- доведення підприємств до банкрутства;

- порушення процесів приватизації;

- позабалансового виробництва, послуг;

- повне, або часткове розкрадання;

- участь у незаконних емісіях безготівкових коштів;

- відмивання коштів незаконного походження тощо.

Загалом причини та передумови, що впливають на зростання корисливої злочинності в аграрному секторі економіки можна класифікувати на:

1) соціально-економічні;

2) морально-психологічні;

3) соціально-політичні;

4) правові;

5) кадрові;

6) організаційно-управлінські.

2. Звичайно ж серед основних детермінант, що породжують корисливу злочинність у даній галузі, стоять чинники соціально-економічного характеру, що пов’язані з:

- відсутністю тривалий час політичної та економічної стратегії формування нового суспільного ладу, державного контролю за управлінським апаратом;

- наявністю значних залишків старої командно-адміністративної системи у вигляді надмірно чисельного управлінського апарату;

- процесами зміни форми власності, приватизації та накопичення значних коштів напівлегальним або нелегальним шляхом;

- масовим прагненням нових підприємницьких структур, в тому числі кримінальних, розв’язати свої проблеми за допомогою корупційних зв’язків;

- масовою зміною законодавчих та інших правових норм, послабленням нагляду і контролю за їх виконанням;

- декларативністю багатьох реформаторських намірів та рішень влади;

- безперешкодним створенням суб’єктів підприємницької діяльності на державних об’єктах;

- криміналізацією економічних та інших суспільних відносин внаслідок недосконалої грошової та податкової політики;

- пасивністю правоохоронних та інших державних органів щодо притягнення винних до відповідальності;

- відсутністю сприятливого режиму діяльності підприємств та підприємців, особливо щодо сплати податків, відрахувань до бюджету, одержання державної підтримки, кредитів тощо.

До детермінант соціально-економічного характеру також слід віднести:

- недосконалість та слабку розвиненість сільської ринкової інфраструктури;

- слабку державну фінансову та матеріально-технічну підтримку сільськогосподарських підприємств;

- відсутність механізмів кредитування та інвестування сільськогосподарських підприємств. Іноземні інвестори, вкладаючи капітал у нашу економіку, надають перевагу посередництву. Значна частина виробленої спільними підприємствами продукції реалізується на внутрішньому ринку, що не лише не сприяє зростанню експорту, а й призводить до збільшення зо­внішнього боргу України;

- відсутність дотацій і протекціоністської зовнішньоекономічної політики держави щодо вітчизняного сільгоспвиробника. Нині у державі склалася ситуація, коли комерсанти зацікавлені купувати великі партії сільгоспродукції за кордоном, внаслідок чого вітчизняні виробники втрачають значні кошти від нереалізації своєї продукції;

- збитковість сільськогосподарського виробництва внаслідок диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, значна зношеність основних фондів;

- високий рівень бартерних операцій. Реформування власності на селі, здійснення господарської діяль­ності через бартерні контракти з комерційними структурами на поста­чання пального, добрив, інших матеріально-технічних ресурсів та розра­хунки за них керівники сільгосппідприємств використовують для влас­ного збагачення. Перебуваючи у змові з комерсантами, вони за певну плату, діючи всупереч інтересів членів сільгосппідприємств, укладають збиткові угоди на постачання ресурсів, надання в оренду землі, здійснюють інші види протиправної діяльності;

- невизначеність дійсної ціни земельних наділів, які дісталися селянам внаслідок розпаювання колгоспних земель і передачі їx в оренду ⁶⁰.

3. До причин та умов морально-психологічного характеру належить криміногенний потенціал, корені якого сягають у часи застою, який призвів до критичних провалів в економіці держави, девальвації моральних і духовних цінностей, насичення психології людей корисливо-егоїстичним способом життя, в якому пріоритет належить матеріальним інтересам та потребам і тим самим призводить до зростання масштабів корисливої мотивації злочинної поведінки.

4. Зазначимо, що у свою чергу соціально-економічні чинники зростання корисливої злочинності в аграрній галузі зумовлені причинами та умовами соціально-політичного характеру. Сьогодні в країні практично немає чіткої аграрної політики, а наявні політичні амбіції заважають нормальному економічному розвиткові всього агропромислового комплексу. Звичайно, політика відіграє не останню роль у цьому процесі.

5. Факторами правового характеру є:

- прийняття окремих нормативних актів, які прямо сприяють вуалюванню тінізації джерел накопичення капіталів злочинного походження;

- встановлення надмірно високих податків;

- прогалини у нормативних актах чи неповнота механізмів контролю, сконструйованих без урахування того чи іншого об’єкту контролю, його процедури та технології здійснення;

- відсутність механізму виконання нормативно правових актів та суперечності між ними;

- надто незначна кількість нормативно-правових актів, прийнятих з приводу введення нового Земельного кодексу України;

- відсутність кримінально-правових норм боротьби із забрудненням, псуванням, а також нищівним використанням землі;

- відсутність чіткого правового механізму купівлі-продажу земельних сертифікатів (права на земельну частку (пай)) та контролю за цим процесом з боку Держкомзему України і місцевих органів влади;

- відсутність цивілізованого правового ринкового середовища;

- недосконале правове забезпечення продажу земельних ділянок суб’єктам підприємницької діяльності, громадянам та юридичним особам України (а саме: відсутність реєстрації земельних ділянок та прав на них);

- відсутність чіткого визначення правового режиму земель несільськогосподарського призначення у населених пунктах та за їхніми межами;

- невизначеність щодо надання права іноземним громадянам на придбання земель;

- недосконалість чинних природоресурсних кадастрів і ведення окремого кадастрового обліку майна.

6. Називаючи причини та передумови зростання корисливої злочинності у сільському господарстві, ми не повинні забувати про чинники кадрового характеру. Саме завдяки висококваліфікованій підготовці кадрів сільськогосподарських підприємств наша держава зможе досягти потрібних результатів у розвитку аграрного сектору економіки. На жаль, сьогодні серед керівників та працівників сільського господарства недостатня кількість високваліфікованих фахівців у даній галузі.

7. До факторів організаційно-управлінського характеру відносяться:

- неналежний контроль з боку держави і громадських організацій за процесом приватизації землі та об’єктів агропромислового комплексу держави;

- неналежна організація бухгалтерського обліку, обліку та контролю за збереженням і використанням товарно-матеріальних цінностей;

- відсутність належної роз’яснювальної роботи з боку відповідних міністерств та відомств і місцевих органів виконавчої влади щодо купівлі-продажу земельних паїв;

- недостатньо враховується специфіка порушень у процесі реформування власності в АПК при розробці та реалізації практичних заходів боротьби зі злочинами у цій галузі;

- відсутність єдиного узгодженого підходу правоохоронних органів до проблеми організації взаємодії оперативних підрозділів і слідства ⁶¹.