Форма запису результатів досліджень
|
Назва показника |
Характеристика досліджуваного показника |
Висновок про відповідність нормативному документу |
|
Зовнішній вигляд |
|
|
|
Колір |
|
|
|
Запах |
|
|
Робота 6.3. Визначеннясірчистого ангідриду
Суть методу полягає і окисленні сірчистої кислоти розчином йоду під час титрування фільтрату крохмальної суспензії.
У скляний стаканчик зважують наважку крохмалю масою 50 г і кількісно переносять дистильованою водою в конічну колбу, загальний об'єм води в якій повинен становити 200 см3. Вміст колби, закритою пробкою, ретельно перемішують протягом 15 хв. Отриману суспензію крохмалю фільтрують через паперовий фільтр. 50 см3 фільтрату піпеткою переносять в конічну колбу і титрують розчином йоду, застосовуючи в якості індикатора три-п'ять крапель розчину крохмалю і розведеної соляної кислоти до помітного синього забарвлення, що не зникає протягом 1 хв.
Масову частку сірчистого ангідриду х3,%. обчислюють за формулою:
де 200 – загальний об'єм води, що додається см3;
50 – кількість фільтрату, використаного на титрування, см3;
V – об'єм розчину йоду, який витрачено на титрування фільтрату, см3;
0,64 – кількість сірчистого ангідриду, що відповідає 1 см3 0,02 моль/дм3 (0,02 н) розчину йоду, мг;
20 – коефіцієнт перерахунку вмісту сірчистого ангідриду в 1 кг крохмалю;
1,15 – коефіцієнт для приведення вмісту сірчистого ангідриду до показань методу за масою;
100 – коефіцієнт перерахунку масової частки сірчистого ангідриду у відсотки;
1000 – коефіцієнт перерахунку наважки крохмалю з грамів у міліграми.
За остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів двох паралельних визначень, допустиме розходження між якими не повинно перевищувати 0,0007%.
Обчислення проводять з точністю до третього десяткового знака.
Масову частку сірчистого ангідриду х6, мг на 1 кг крохмалю, обчислюють за формулою
де 200 – загальний обсяг долитої води, см3;
50 – кількість фільтрату, використаного для титрування, см3;
V – об'єм розчину йоду, який витрачено на титрування фільтрату, см3;
0,64 – кількість сірчистого ангідриду, що відповідає 1 см3 розчину йоду, мг;
20 – коефіцієнт перерахунку змісту сірчистого ангідриду в 1 кг крохмалю;
1,15 – коефіцієнт для приведення змісту сірчистого ангідриду до показань методу за масою.
За остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів двох паралельних визначень, допустиме розходження між якими не повинно перевищувати 7,3 мг/кг.
Обчислення проводять з точністю до першого десяткового знака.
Таблиця 6.2
Форма запису результатів досліджень
|
Назва показника |
Умовне позначення показника |
Числове значення |
|
Масова частка сірчистого ангідриду |
х3 |
|
|
х6 |
|
Робота 6.3. Визначення наявності домішок інших видів крохмалю.
Сутність методу полягає в мікроскопіюванні частини середньої проби крохмалю.
Для випробування беруть на кінчик шпателя частину середньої проби крохмалю, висипають його на центр предметного скла і розглядають під мікроскопом.
Форма крохмальних зерен повинна відповідати найменуванню крохмалю даної партії.
Таблиця 6.3
Форма запису результатів досліджень
|
Назва показника |
Характеристика досліджуваного показника |
Висновок про відповідність нормативному документу |
|
Форма крохмальних зерен |
|
|
Аналіз одержаних результатів. Висновки та рекомендації
Отримані експериментальні дані порівнюють з нормативними значеннями та роблять висновок щодо відповідності досліджуваних зразків крохмалю вимогам нормативної документації.
Запитання для самоперевірки
Визначте порядок відбору проб для проведення досліджень?
Які органолептичні показники визначають якість кормлю?
Визначте порядок проведення досліджень на визначення сірчистого ангідриду?
Як проводять дослідження на наявність домішок інших видів крохмалю?
Рекомендована література
ГОСТ 7699-78. Крахмал. Технические условия.
ГОСТ 7698-93. Крохмаль. Правила приймання.
ГОСТ 7698-93. Крахмал. Правила приемки и методы анализа.
Лабораторна робота № 7
Товарознавча оцінка якості цукру та цукрозамінників
Мета: визначити органолептичні показники цукру; кількісно визначити цукрозамінники в кондитерських виробах та безалкогольних напоях.
Завдання:
закріпити теоретичні знання з теми;
встановити відповідність визначених показників якості картоплі вимогам нормативної документації;
зробити висновок щодо проведеної роботи та отриманих експериментальних даних.
Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви: ваги лабораторні, стакани лабораторні, банка скляна з притертою пробкою місткістю 200 см3, термометр, ложка чайна металева, папір білий, паличка скляна, вода дистильована, баня водяна, воронки, колби конічні, колби мірні відливні, піпетки градуйовані, плитка електрична, цукрометр, ступка, фотоелектроколориметр, амоній молібденовокислий, калій двухромовокслий, калію гідроокис, кислота сірчана, натрію гідроокис, сахароза, цукор-рафінад, фенолфталеїн спиртовий розчин 1%, цинк сірчанокислий, спектрофотометр, колориметр, аспартам, натрій фосфорнокислий, фруктозу, спирт етиловий ректифікований, рН-метр.
Робота 7.1. Порядок відбору проб для проведення досліджень
Цукор приймають партіями. Партією вважають кількість цукру одного найменування., В однорідної тарі, виготовлене в одну зміну і оформлена одним документом про якість.
Для контролю відповідності показників якості цукру вимогам нормативного документа застосовують лабораторні методи контролю. Обсяги вибірок встановлюють відповідно до ГОСТ 12569-99.
Відбір проб цукру-піску, рафінованого цукру-піску та цукру-сирцю, упакованого в мішки проводять з різних місць кожного мішка, для отримання точкової проби масою не менше 25 м.
Робота 7.2. Визначення органолептичних показників цукру
Цукор за органолептичними показниками оцінюють за зовнішнім виглядом, кольором, запахом та смаком згідно з ГОСТ 12569 – 89.
Визначення зовнішнього вигляду провадять наступним чином. Пробу цукру розсипають на аркуш білого паперу товщиною шару не більше 1 см і при розсіяному денному світлі або лампі денного світла візуально визначають зовнішній вигляд.
Для визначення запаху цукру і його водного розчину наповнюють на 3/4 обсягу чистої скляної банки з притертими пробками, що не мають жодного стороннього запаху.
Банки з вмістом закривають пробками та витримують в лабораторії протягом 1 год при температурі (20 ± 2) ºС.
Запах визначають на рівні краю банки відразу ж після відкривання пробки.
При відчутті стороннього запаху дослідження смаку допускається не проводити.
Для визначення смаку чайною ложкою відбирають частину цукрового розчину, що містить 10 г цукру в 100 см3 дистильованої води, і дегустують.
Для визначення чистоти цукрового розчину зважують 10 г цукру, записуючи результат до першого десяткового знака, і розчиняють при перемішуванні скляною золотком в 100 см3 дистильованої води температурою (70± 10) ºС в склянці з гладкими прозорими стінками.
Прозорість розчину визначають в проводяться світлі.
Таблиця 7.1