Б. Присвійний займенник в орудному відмінку вжито в реченні

1	2	3	4	5	6	7	8

В. Означальний займенник у родовому відмінку вжито в реченні

1	2	3	4	5	6	7	8

Г. Неозначений займенник у родовому відмінку вжито в реченні

1	2	3	4	5	6	7	8

Д. Займенники виконують синтаксичну функцію означення в реченнях

1	2	3	4	5	6	7	8

Е. Займенники виконують функцію додатка в реченнях

1	2	3	4	5	6	7	8

5.6.ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ

Актуалізація опорних знань

Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би тощо) предмет? що з ним робиться (робилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б тощо)? Наприклад: читає, читав, прийшов, малюватиму, морозило тощо.

	Дієслово може означати
переміщення у просторі							конкретну фізичну дію
бігти, йти								вмиватися, читати
процес мовлення								процес мислення
говорити, теревенити								думати, мудрувати
стан особи чи предмета								бажання
сидіти, висіти							хотіти, прагнути, воліти
ставлення до когось або до чогось								зміни
ненавидіти, кохати								молодіти, сивіти

процес сприйняття органами чуття

бачити, чути, нюхати

196

www.e-ranok.com.ua

Дієслово в реченні найчастіше виконує функцію присудка:

Про все ти співаєш: про сльози і сміх, Про молодість, битвами грізну...

(В. Сосюра)

Вид дієслова

недоконаний

означає незавершену, необмежену в тривалості дію в минулому, теперішньому

або майбутньому

що робити? що робив? що робить? що робитиме? що буде робити?

співати, виконуватиме

доконаний

означає дію, що завершилася в минулому або неодмінно відбудеться в майбутньому

що зробити? що зробив? що зробить?

переконати, підійшов

Дієслова

перехідні

означають дію, що переходить або спрямована на предмет

неперехідні

означає дію, що не переходить на предмет

	при них стоїть	із значенням
	прямий дода-	частини від цілого
	ток, виражений
		насипати цукру,
	іменником
		випити кави
	(займенником)
	у знахідному
	відмінку без
	прийменника
	доглядати сад,
	відвідати друга

вимагають форму родового відмінка (без прийменника) при запереченні

не знайти підтримки, не побачити подруги

Спосіб дієслова

не вимагають	усі дієслова
додатка	з постфіксом -ся (-сь)
стояти,	розрісся,
плакати	хвилюватися

дійсний		умовний		наказовий
означає дію, яка відбулася, від-		означає дію, можливу за певної		означає наказ, прохання, поба-
бувається чи відбуватиметься.		умови або бажану. Змінюється		жання, пораду, заклик до вико-
Змінюється за часами, числами		за числами, а в однині — й за		нання дії. Змінюється за числами
й особами (у теперішньому,		родами). Твориться додаван-		й особами. В однині дієслова
майбутньому часах)		ням до форми минулого часу		мають форму 2-ї особи, а в мно-
та за родами (у минулому)		частки б (після голосного), би		жині — форми 1-ї та 2-ї особи
		(після приголосного)
знати, писав, робитиму, хочу				прийди, хай (нехай) працює
		хотів би, написала б
			197

www.e-ranok.com.ua

ПАМ’яТкА!
Особа	Однина	Множина
перша	хай скаж-у, нехай глян-у	скаж-імо, глянь-мо
друга	скаж-и, глянь	скаж-іть, глянь-те
третя	хай скаж-е, нехай глян-е	хай співа-ють, нехай глян-уть

Час дієслова

теперішній

означає дію, яка, відбувається постійно або в момент мовлення

пишемо, гуляю

майбутній

означає дію, яка відбуватиметься чи відбудеться після мовлення про неї

зроблю, працюватиму

минулий

означає дію, яка відбулася або відбулася до моменту мовлення про неї

мав, писав

ПАМ’яТкА!

1.Дієслова минулого часу змінюються за числами, а в однині — й за родами: мали, бігла, бігло.

2.Дієслова теперішнього і майбутнього часів змінюються за числами та особами. Дієслова недоконаного виду мають просту і складену форми майбутнього часу, дієслова доконаного виду — лише просту форму.

Дієслова доконаного виду майбутнього часу мають ті самі особові закінчення, що й дієслова недоконаного виду в теперішньому часі:

Особа	Однина
перша	скаж-у, зробл-ю
друга	скаж-еш, зроб-иш
третя	скаж-е, зроб-ить

Множина скаж-емо, зроб-имо скаж-ете, зроб-ите скаж-уть, зробл-ять

3. Проста форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду утворюється приєднанням до інфінітива особових закінчень:

Особа	Однина
перша	писати-му, читату-му
друга	писати-меш, читати-меш
третя	писати-ме, читати-ме

Множина писати-мемо, читати-мемо писати-мете, читати-мете писати-муть, читати-муть

4.Складена форма майбутньогочасудієслів недоконаноговидуутворюєтьсяза допомогиособових форм допоміжного дієслова бути та інфінітива основного дієслова:

Особа	Однина
перша	буд-у писати
друга	буд-еш писати
третя	буд-е писати

Множина буд-емо писати буд-ете писати буд-уть писати

5. Іноді в українській мові вживається давноминулий час, що означає минулу дію, яка передувала іншій минулій дії. Виражається він дієсловом бути в минулому часі + дієслово минулого часу: був написав, була зробила.

198

www.e-ranok.com.ua

Дієвідміна дієслова

I

належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -уть, -ють

ПАМ’яТкА!

1. До I дієвідміни належать дієслова:

II

належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -ать, -ять

—з односкладовою основою: мити, лити;

—з суфіксами -ну-, -і-, -а-, що не випадають в особових формах: біліти, грати;

—з основою на приголосний: нести, могти;

—з основою на -оро-, -оло-: побороти, колоти;

—дієслова хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти та ін.

2. До II дієвідміни належать дієслова:

—з суфіксами -и-, -і-, -ї-, які випадають в особових формах: клеїти, сидіти;

—з суфіксами -а- після шиплячих та й, який випадає в особових формах: кричати, стояти;

—дієслова спати, бігти та ін.

3.Окрему групу становлять дієслова дати, їсти, вісти (які в сучасній українській літературній мові вживаються лише з префіксами: відповісти, розповісти) і бути.

4.Дієслово бути в теперішньому часі має лише форму є (часом у мові поезії для 1-ї та 3-ї особи однини — єсть; іноді вживаються архаїчні форми: для 2-ї особи однини — єси, а для 3-ї особи множини — суть).

Дієслова I дієвідміни у теперішньому часі мають таку систему закінчень:

Особа	Однина
перша	чита-ю, пи-шу
друга	читати-єш, пиш-еш
третя	читати-є, пиш-е

Множина читати-ємо, пиш-емо чита-єте, пиш-ете, чита-ють, пиш-уть,

ПАМ’яТкА!

У розмовному й поетичному мовленні іноді опускають закінчення -є дієслів, що мають форму 3-ї особи однини. Наприклад:

В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня...

(Олександр Олесь)

Дієслова II дієвідміни мають у теперішньому часі таку систему закінчень:

Особа	Однина	Множина
перша	робл-ю, прош-у	роб-имо, прос-имо
друга	роб-иш, прос-иш	роб-ите, прос-ите
третя	роб-ить, прос-ить	робл-ять, прос-ять
Окрема група дієслів:
Особа	Однина	Множина
перша	дам, їм, відповім	дамо, їмо, відповімо
друга	даси, їси, відповіси	дасте, їсте, відповісте
третя	дасть, їсть, відповість	дадуть, їдять, відповідять

199

www.e-ranok.com.ua

Дієслівні форми

	інфінітив		безособові		дієприкметник		безособові фор-		дієприслівник
	(неозначена форма)		дієслова				ми на -но, -то
	незмінювана фор-		означають дію		особлива форма ді-		вказують на дію,		особлива незмі-
	ма, яка, називаючи		без відношення		єслова, яка виражає		виконану неві-		нювана форма
	дію або стан пред-		до будь-якої		ознаку предмета за		домою особою		дієслова, яка озна-
	мета, не вказує на		особи		дією або станом		зроблено,		чає додаткову дію,
	час, особу, число,				і відповідає на				що супроводить
							написано
	спосіб і відповідає		світає, моро-		питання який? яка?				головну, виражену
	на питання		зить, думається		яке? які?				дієсловом, і відпо-
	що робити?								відає на питання
	що зробити?								що роблячи? що
					зів’яле (листя),				зробивши?
					освітлена (кімната)
	любити,								читаючи,
	судити								співаючи

ПАМ’яТкА!

—інфінітив завжди має суфікс -ти (-ть);

—інфінітив має морфологічні ознаки — вид (доконаний чи не доконаний), а також перехідність або неперехідність;

—у двоскладному реченні неозначена форма дієслова може виступати у функції будь-якого члена речення;

—безособові дієслова виконують роль головного члена в односкладних безособових реченнях;

—інфінітив, безособовідієслова,дієслівніформи на -но,-то,дієприслівник —незмінюваніформи дієслова.

Дієприкметник

ознаки дієслова

—вид (доконаний чи недоконаний);

—час (минулий або теперішній)

ПАМ’яТкА!

ознаки прикметника

—змінюється за родами;

—змінюється за числами;

—змінюється за відмінками;

—узгоджується з іменником;

—у реченні виступає означенням.

Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот:

написаний автором, обтяжений плодами, оспіваний народом, виготовлений на заводі.

200

www.e-ranok.com.ua

Дієприкметники

активні

виражають ознаку предмета за його ж дією. Утворюються лише від неперехідних дієслів

пасивні

виражають ознаку предмета за дією над ним

теперішнього часу (від ос-					минулого часу			мають ознаку минулого
нови теперішнього часу				(від основи інфінітива дієслів				часу (від основи інфінітива
(форми 3-ї особи множини)				доконаного виду за допомоги				або 1-ї особи однини тепе-
за допомоги суфіксів -уч-					суфікса -л-			рішнього чи майбутнього
(-юч-), -ач- (-яч-)								часу дієслів доконаного
								виду за допомоги суфіксів
								-н-, -ен-, -єн-, -т-
ревучий,					посивілий,			написаний, ношений,
дрижачий					опалий			скошений

ПАМ’яТкА!

Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові маловживані; їх використання потрібно уникати, послуговуючись натомість конструкціями типу той, що; той, який; ті, що; ті, які тощо або добираючи відповідні іменники, прикметники.

неправильно

відпочиваючі санаторію

від’їжджаючі туристи

правильно

ті, які відпочивають у санаторії; відпочивальники

туристи, які від’їжджають

Дієприслівник

ознаки дієслова

—вид (доконаний чи недоконаний);

—перехідність або неперехідність;

—час (минулий або теперішній)

ознаки прислівника

— у реченні — обставина

ПАМ’яТкА!

Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот:

прочитавши цікаву книжку, зробивши завдання, малюючи картину.

201

www.e-ranok.com.ua

Дієприслівники

теперішнього часу

творяться від основи дієслова теперішнього часу додаванням суфіксів -учи- (-ючи-), ачи-

(-ячи-)

пишучи, малюючи, сидячи

минулого часу

творяться від форми дієслова минулого часу чоловічого роду доконаного виду додаванням суфікса -ши, -вши

прийшовши, купивши, бігши

Удосконалення та систематизація знань

Завдання 1. Запитання для самоперевірки.

1.Яку частину мови називають дієсловом?

2.Які морфологічні ознаки має дієслово?

3.Які синтаксичні функції виконує дієслово?

4.Які дієслова називають перехідними? Наведіть приклади.

5.Які дієслова називають неперехідними? Наведіть приклади.

6.Які способи дієслів ви знаєте?

7.Скільки часових форм має дієслово?

8.Які дієслова належать до I, а які до ІІ дієвідміни?

9.Яку форму дієслова називають неозначеною (інфінітивом)?

10.Які морфологічні ознаки властиві інфінітиву?

11.Які дієслова називають безособовими?

12.Що таке дієприкметник?

13.Що таке дієприслівник?

14.Що називають дієприслівниковим і дієприкметниковим зворотами?

Формування практичних умінь і навичок

Вправа 1. Визначте, яким членом речення є дієслово або його форми. Підкресліть їх.

1.Любить свій край — це для народу жити (В. Сосюра). 2. Камінь може кричати (Л. Костенко).

3.Я судить їх не маю права, Я для них не бажаю зла (В. Сосюра). 4. На розсаднику Данило сторожує. Не так удень, як уночі, коли вепри виходять з барлогів попастися (Г. Тютюнник). 5. Написати добру пісню — щастя для поета і музиканта (Д. Павличко). 6. Нечуйвітер має звичку вставати до схід сонця, коли на цих водах ще стеляться сиві тумани і всюди по низинах роса (О. Гончар). 7. Маріора загадала збиратись додому (М. Коцюбинський).

Вправа 2. Прочитайте речення. Підкресліть дієприкметники і визначте їхній час, вид, рід, число, відмінок.

1. На причілку хата була підперта двома стовпами, обмазаними білою глиною. 2. Од вікон до самої печі простягся промінь, ніби огняні стовпи, виткані з сонця та дрібного пороху, котрий ворушився в ясному промінні, неначе дрібнесенька мошка. 3. Вона принесла з хижки зав’язані в хустинці квітки та стрічки і розсипала їх по столі, застеленому білою скатертю; принесла й поставила на лаві червоні сап’янці. 4. Тільки собаки надворі ще довго брехали, роздратовані криком та світлом у хаті в таку пізню добу. 5. На горах за шпилями, вкритими лісом, пишно горів вечірній світ сонця. 6. Греблі обсаджені столітніми вербами. 7. На високих гривах гір кругом зеленіє старий ліс, як зелене море,

вкрите хвилями (І. Нечуй-Левицький).

202

www.e-ranok.com.ua

Вправа 3. Від поданих дієслів утворіть активні дієприкметники теперішнього часу. Поясніть орфограми та сучасні норми вживання таких форм дієприкметників.

Одержують, покривають, творять, вимагають, вдосконалюють, грають, малюють, стоять, носять, співають, танцюють, просять, думають, здобувають, читають, розповідають.

Вправа 4. Відокремте комами означення, виражені дієприкметниковими зворотами. Вставте пропущені букви. Прокоментуйте орфограми й пунктограми.

1. Грузько.. глинясто.. дорого.. обса..жено.. плакучими бері..ками раз у раз тяглися валки. 2. На кожну тарілку клали маленький хліб вкритий серветкою не більшою від носової хустки ло..ку й ніж. 3. Для бідних шляхтичів накривали столи надворі, і вони мусили їсти ложками й ножами принесеними з дому за пазухо.. 4. За відчиненими слугою дверима кам..яніли двома монументами струнк.. челядники у барвах Потоцького. 5. Потім з..явилися глибок.. блюда варен..ого м..яса нарізан..ого в..ликими і малими скибками — на кожен смак і ап..етит (Із тв. 3. Тулуб).

Вправа 5. Складіть речення так, щоб одне з поданих дієслів означало основну дію, а дієприслівник, утворений від другого дієслова — додаткову.

Підходити, усміхатись; написати, побачити; стояти, аплодувати; бігти, підстрибувати; повзти, пригинатися; косити, тримати; лежати, згинатися; дивитися, насупитися; вставати, зітхати.

Вправа 6. Виправте помилки в реченнях. Поясніть характер допущених помилок.

1. Виглядаючи у вікно, у мене злетів картуз. 2. Стоячи біля каси, до мене підійшов знайомий. 3. Слухаючи розповіді про історію Києва, у мене виникло бажання відвідати це старовинне місто. 4. Граючи з хлопцями в футбол, мене покликала бабуся. 5. Заспівавши пісню, мене захопила ця мелодія.

Вправа 7. «Два кольори». У реченнях підкресліть одним кольором дієслова теперішнього часу, а іншим — простого майбутнього часу, визначте їхні дієвідміну, час, особу, число.

1. Глибшає далеч. Річка синіє. Річка синіє, зітхає, сміється. 2. Зірка пада ясна і дугу розкида на широкому темному небі. 3. Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві. 4. Осінь ходить, яблука золотить.5. Щозтого,щоосіннімчарамприйдекінець?6. Гей,як вийде сонце з-за діброви, як на плесі крикнуть сірі гуси і щаслива перепілка з трав роси нап’ється — косарі вмиваються до сонця чистою, студеною водою з голубої, доброї криниці. 7. Дзвенить земля, як кований копит. Зима прийде — і серце не обманить. 8. Тихий, солодкий дощик сіється щедро і світло, і плеще по листю, і віє у вікно,

як надія (Із тв. М. Рильського).

Вправа 8. Подані дієслова поставте у простій і складеній формі майбутнього часу.

Бачити, думати, збиратися, ловити, рухатися, набиратися, прагнути, знати.

Вправа 9. Прочитайте. Визначте дієслова і зробіть граматичний розбір їх, користуючись поданою схемою:

1) частина мови; 2) початкова форма; 3) значення дієслова; 4) постійні граматичні ознаки: вид (недоконаний, доконаний), неперехідне чи перехідне, дієвідміна (І і ІІ); 5) непостійні граматичні ознаки (спосіб, час, особа, рід, число, відмінок); 6) спосіб творення; 7) синтаксична роль.

Всесвіт — на книжковій полиці

Тисячоліттями люди задивлялися на загадкове нічне небо, всіяне ясними зорями, і розуміли: полічити їх неможливо та, мабуть, і непотрібно. З прогресом науки почали розкриватися деякі секрети природи. Виникла необхідність і в занятті, що здавалося безглуздим, — полічити зорі, для початку — найяскравіші. За міжнародною програмою обсерваторії різних країн світу провели спостереження у «своїй» частині неба. З таким завданням справилися й українські вчені. Тепер зоряні каталоги — на книжковій полиці в одному ряду з фундаментальними працями (В. Шиляєв).

203

www.e-ranok.com.ua

ТЕМАТИЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

1. Знайдіть дієслово з префіксом с-

А..цідити Б ..шити

В ..фотографувати Г ..сунути Д ..чепити

2.Неправильно утворена форма наказового способу дієслова в рядку

Ахай пишуть

Б пишіть В треба писати

Гнапиши

Дхай напише

3.Допущено помилку у правописі особових дієслів у рядку

Амалюють, переказуєш Б одержують, хочеш В ведете, жениш Г відпишемо, скажуть Д наллють, будуть

4.Усі дієслова належать до однієї дієвідміни в рядку

Адопомагати, біліти, тримати

Б шуміти, господарювати, з’єднувати

Вслухати, хотіти, затихати

Гплавати, платити, спати

Дплатити, відкладати, зустрічати

5.Усі дієслова є перехідними в рядку

Азасіяти поля, готуватися до екзаменів, їхати на велосипеді Б намалювати пейзаж, боротися за мир, іти полем В проплив човен, шити голкою, поставити хату Г вітатися з учителем, білити покої, читаю листи

Дкупити цукру, вручити подарунок, не прочитати книгу

6.У якому рядку всі дієслова утворюють форму доконаного виду?

Азбирати, зберігати, здобувати, розшукати

Б брати, гордувати, підкреслювати, ремонтувати В ловити, забороняти, керувати, відправляти

Гходити, зігрівати, чути, повертатися

Двизначати, говорити, розрізати, в’янути

7.Дієприслівник не треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки вилучено)

А Хома не гаючись проінструктував їздових як їм належить триматись. Б І налітавшись зморена бджола відчує стебел плавні колихання.

В Цілий день вони працювали не покладаючи рук.

ГСтарий підводиться і не прощаючись зникає десь внизу за курганом.

ДІз солом’яного дупла виритого в скирті обтрушуючись виліз Шовкун.

204

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

Д

www.e-ranok.com.ua

8. Знайдіть рядок, у якому всі дієслова мають форму майбутнього часу
А берегти, попросив, сміється
		А
Б росло, буде спати, розказуватиме		Б
В мандруватиме, гратимуться, буде володіти		В
Г будуть купувати, буду вивчати, проводити		Г
Д плавати, готувати, фарбувала		Д
9. Знайдіть рядок, у якому всі дієслова неперехідні
А організувати, стояти, дарувати, шукати
		А
Б закінчити, виростати, об’їздити, зігріти		Б
В підкреслити, зеленіти, залишити, свистіти		В
Г умиватися, бігти, озирнутися, зібрати		Г
Д крокувати, замислитися, дихати, зітхати		Д
10. Укажіть речення, у якому вжито безособові дієслова
А Сумовито скрипить дуб, замислився перед зимовим сном ясен, тяжко зітхає клен.
		А
Б Коли тихого вечора починав наш батько клепати косу під хатою в саду, ото й була		Б
для мене найчарівніша музика.		В
В Потемніло, завітрило, закрутила курява.		Г
Г Самі на себе дивляться ліси, загублені від власної краси.		Д

Д Читай і думай, друже мій, і не цурайся свого роду.

11.Знайдіть речення з дієприкметниковим зворотом, що відокремлюється комами (розділові знаки вилучено)

А Буде бите царями сіянеє жито!	А
Б Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.	Б
В Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля.	В
Г На випускний вечір до закинутої в полтавські степи школи не приїздили ні Тичина	Г
ні Вишня.	Д

ДМаленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хуторець.

12.Прочитайте текст і виконайте завдання до нього

1.З дитячих років його рука потягнулась до письма, душа — до краси, а серце — до людини. 2. З романівських полів, з романівських лук і осель прийшли в його поезію ранні роси і гіркі сльози, і заблищали вони на віях матерів і дітей і на вершинах світової поезії. 3. Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Максим Рильський проніс через усе життя; пригадую його слова: «Коли ти маєш вчинити щось погане, сім раз подумай — і не вчини, а добро роби не думаючи!». 4. Закоханий в людину, в працю, в творчість, народжений для прекрасного, він усюди ніс це прекрасне і чиюсь радість, і чиєсь весілля зустрічав як своє. 5. Але й чиєсь лихо він теж стрічав як своє і боровся з ним, не шкодуючи свого часу і здоров’я (За М. Стельмахом).

А. У якому реченні вжито дієприкметник?

1	2	3	4	5

Б. У якому реченні вжито дієприслівник?

1	2	3	4	5

205

www.e-ranok.com.ua