побравшись за руки, закам’яніли у якомусь поганському ритуальному танці, висячи над містом, а в самому місті, з глибокої долини здіймаються і вище високої Бонни, і вище довгих і стрімких Дівичих скель — гостра готика давнього кляштора й будівлі єзуїтського ліцею. 3. Воно не мало фортеці Любарта і Стиру, як Луцьк, де насипано земляні вали, як величезні сходи в минувшину, а їх обмивають хвилі завжди молодої, повсякчас оновленої річки, що пливе до Дніпра. 4. Воно не мало замку князів Острозьких, як Острог, де над зеленими, куди не кинь оком, рівнинами, ніби піднесені на руках, дивують найнездивованіших білокам’яні мури, по боках яких стоять високі вежі, а за мурами, у хорі високих веж, стримить у синє небо велична церква — собор з отворами-бійницями, з банею-небом, на якій удень засвічується сонце, а по ночах сяє місяць і зорі, і все це відбивається у двох волинських річках — Горині і Вілії, щоб стояти на землі й під землею, вартуючи вічність: минуле, сучане і майбутнє. 5. Воно не мало навіть такого передмістя, як Межирічі, в тому ж Острозі. 6. І все ж воно мало свою особливість: через Вишумськ пролягає траса зі Львова на Київ (Б. Харчук).

А. Позначте речення, які є складною синтаксичною конструкцією.

1	2	3	4	5	6

Б. Визначте складні багатокомпонентні речення з сурядним та підрядним зв’язком між частинами.

1	2	3	4	5	6

В. Частини якого складного речення пов’язані безсполучниковим зв’язком?

1	2	3	4	5	6

Г. У якому реченні вжито слова, утворені морфолого-синтаксичним способом (унаслідок переходу з однієї частини мови до іншої)?

1	2	3	4	5	6

Д. У якому реченні допущено орфографічну помилку в написанні складного іменника (прикладки)?

1	2	3	4	5	6

6.9.РЕЧЕННЯ З ЧУЖИМ МОВЛЕННЯМ

Актуалізація опорних знань

Основні способи відтворення чужого мовлення

Пряма мова	Непряма мова	Невласна пряма мова
Чуже мовлення, відтворене до-	Чужемовлення, відтворене іззбе-	Внутрішнє мовлення героя твору,
слівно (із збереженням змісту,	реженням змісту, не дослівно.	переданечерезавторськеперевті-
форми та інтонації)		лення.
«Отіпринеслинамлебедінакри-	Нащо, нащо тобі питати, чи я	Маркотихойдепринишклимипо-
лахжиття»,—говоритьдонеба	люблю тебе, чи ні... (О. Олесь).	лями,придивляючисьдопраціте-
і землі мій дід Дем’ян; у його руці	АвулицеюідедядькоМиколай,пи-	перєдиного,нескошеноговійного
весело поблискує струг, яким він	тає, чи я сплю на пні, чи дрімаю?	вітряка: між його розгонистими
донедавна вистругував шпиці	(М. Стельмах).	пораненими крилами раз по раз
(М. Стельмах).		виростають пухнасті, місяцем
		317

www.e-ranok.com.ua

Пряма мова	Непряма мова	Невласна пряма мова
Пряма мова супроводжується	Непряма мова передається за до-	вибілені хмарини і, здається, пе-
словами автора і разом з ними	помоги з’ясувальної підрядної	ремелюються на муку. Еге, коли
становить особливий тип син-	частини складнопідрядного ре-	б це стільки борошна витрусив
таксичної конструкції, близької	чення, у якому головна частина	мучник, то Марко не сушив би
до складного безсполучникового	— це слова автора. Пряма мова	голови, чим би пособити людям.
речення з різноманітними части-	трансформується в непряму за	А то за мішок якогось зерна, що
нами. Пряма мова і слова автора	участі сполучників що, щоб, чи	продимилось війною, то старцем
виступають як окремі реченням	абосполучнихслівзайменниково-	оббиваєшпорогиусіхустанов,то
і регламентуються спеціальними	прислівникового походження	хитруєшівикручуєшся,немовци-
пунктуаційними правилами		ган на ярмарку (М. Стельмах).
		Невласне пряма мова становить
		суміш непрямої та прямої мови,
		зберігаючи порядок слів, інто-
		націю, емоційність мови персо-
		нажів. Невласне пряма мова не
		виокремлюється з авторського
		контексту синтаксично

Розділові знаки в реченнях із прямою мовою

Способи передавання прямої мови на письмі

В один рядок		Репліками

Пряма мова, що розташована в одному рядку, береться в лапки і відокремлюється тире від мови інших осіб:

Діти все дивуються: «І де ви, бабо, видрали таких казок та приказок?» — «Е, голуб’яточки! Голова, як торба — що знайдеш, то й покладеш» (Дніпрова Чайка).

Пряма мова, що починається з нового рядка, не береться в лапки, а перед нею ставиться тире:

—Діду, а які у сонця ключі? — ще більше дивуюсь я, бо й не догадувався досі, що воно, наче людина, може мати ключі.

—Золоті, внучку, золоті (М. Стельмах).

		Позиційні можливості прямої мови
1.	А: «П (?!...)» (.)	Я прощаюся з літом. І воно мені каже: «Прощай!» (Л. Костенко).
2.	А: «П (?!...)»(,) — а.	Менеізмалкулюблятьвсідерева,ірозумієбузиновийПан,чомуверба,відкра-
		пель кришталева, мені сказала: «Здрастуй!» — крізь туман (Л. Костенко).
3.	«П(?!...)»(,) — а.	«Буде дощ», — затремтіли тополі (М. Стельмах).
4.	«П, — а, — п».	«Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шма-
		ти!» (Д. Павличко).
5.	«П (,!?...) — а. — П.»	«Яке то щастя дано людині, — заговорив знову Блаженко, заворожений
		картиною неосяжного світлого простору. — Отакий світ!.. Скільком би
		вистачило!.. А що з того?.. Не вміє вона його спожити!» (О. Гончар).
6.	«П, — а: — П»	«Чого б ото людям не зробити однакове письмо — і читане, і писане? —
		журиться мати над наукою, а далі наказує: — Біжи, сину, до дядька Ми-
		коли, хай прийде прочитає» (М. Стельмах).
7.«П?»—«П.»—«П?»—		«А в тебе земля ще де є?» — «Ні, нема.» — «А хата є?» — «Є» (Панас
	«П.»	Мирний).
	або	— На добридень, ти моя голубко! — «На добридень, мій коханий друже!»
— П? — «П». — П? —		— Що ж сьогодні снилось тобі, любко? — «Сон приснився, та дивненький
	«П».	дуже» (Леся Українка).

318

www.e-ranok.com.ua

ПАМ’яТкА!

Пряма мова не виділяється лапками, якщо немає вказівки на те, кому вона належить: Недарма кажуть: пісня — душа народу (В. Скуратівський).

Діалог — розмова двох чи кількох осіб, відтворена дослівно.

Діалогічне мовлення може як супроводжуватися, так і не супроводжуватися словами автора. Діалог оформлюється репліками, кожна з яких пишеться з нового рядка. Перед кожною репікою ставиться тире.

Взірець:

—Чому погано вчишся, Гнате?

—Це я на зло своєму тату...

—Ну, а «на зло» чого буває?

—Того, що тато мене лає.

—За віщо ж лає твій татусь?

—За те, що я погано вчусь...

(Г. Бойко)

Різновидом чужого мовлення є цитата — уривок певного тексту, твору, висловлювання, який передано дослівно для підтвердження чи заперечення власних думок. Цитати, як пряма мова і діалог, можуть супроводжуватися словами автора.

За будовою цитати бувають різні: просте речення; складне речення; кілька речень; частина речення; словосполучення; слово.

У наукових текстах цитати здебільшого паспортуються, тобто подаються бібліографічні відомості цитованої праці: автор, назва праці, місце видання, видавництво, рік видання, номер тому, номер сторінки, з якої взято цитату. Паспортизацію можна зазначити в дужках після цитати в самому тексті або у виносках внизу сторінки під текстом.

Взірець:

«Довженко в усьому поет, і це його виділяє з-поміж багатьох як митця. Він поет у думанні, у барвах, у зображенні характеру людини, у погляді на природу, на комаху, на квітку...» (О. Гончар).

Цитати, які оформлені словами автора, супроводжуються дієсловами говорити, казати, писати тощо і становлять завершене висловлення, пунктуаційно виділяють так само, як і пряму мову.

ПАМ’яТкА!

Якщо цитують поетичну строфу із збереженням форми вірша, то в лапки такий віршований текст не беруть, пишуть цю цитату з нового рядка, зробивши відступ від лівого берега в 1/3 ширини сторінки.

Удосконалення та систематизація знань

Завдання 1. Запитання для самоперевірки.

1.Які основні способи відтворення чужого мовлення?

2.Укажіть на відмінність між поняттями «пряма мова» — «непряма мова» — «невласна пряма мова».

3.Які позиційні можливості і пунктуаційне оформлення прямої мови?

4.Що таке діалог?

5.Які особливості пунктуаційного оформлювання діалогу?

6.Сформулюйте визначення цитати.

7.Яка будова і пунктуаційне оформлювання цитат?

Формування практичних умінь і навичок

Вправа 1. Поясніть розділові знаки в реченнях з прямою мовою.

1.Летів до тебе туманом через моря і дні, спадав із неба тугою, а ти сміялась: «Ні». (Б. Олійник).

2.І скаже світ: Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні

319

www.e-ranok.com.ua

і віра — у наївності на грані (Л. Костенко). 3. І я кажу: «Спасибі долі!» — в Парижі, в Римі, в Будапешті (Л. Костенко). 4. А листя просить: «Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не облетим» (Л. Костенко). 5. Коли б сказав я: «Пташко! Мені без краю важко — Спасеш єдина ти... Побудь же, не лети!» — Ти полетіла б? (О. Олесь). 6. Але було вже пізно мальвам, І літові, і ластівкам, Лиш далечінь синьоблагальна Когось благала: не пускай!.. (М. Вінграновський). 7. — Увечері тут купаються дівчата з поля і зорі з неба, а вночі — самі русалки, — старий підводить угору вибілену голову, добряче придивляється до неба: що воно принесе взавтра? (М. Стельмах).

Вправа 2. Накресліть схеми речень із прямою мовою.

1. «Михайле, ти ще не в хаті?! — гримнув з катраги дід. — Гляди: перепаде нам обом за лебедів! — і він для чогось поглянув угору, де сонце і блакитні розводи змагалися з хмарами». 2. Тільки значно пізніше, розпізнавши дрібненьку, злукавлену і підступну душу Юхрима Бабенка, я зрозумів дідові слова: «Сто друзів — це мало, один ворог — це багато!» 3. «Не чуєш, як літо пішло нашим городом?» — дивується мати. 4. «Невже це літо зупинилось було біля нашого саду та й пішло собі до іншихлюдей?—завмерянамісці.—АлечоговонобулотакимсхожимнаМар’яну?..Навітьхусткутак розправило, як Мар’яна». 5. Ось одна зірка упала на дальні поля, і дід говорить до неї і до себе: «Зорі, як і люди, падають на землю, і вони мають свій вік, — а далі обертається до мене: — Тобі, дитино, не холодно? Може, свою кирею дати?» 6. «Як гарно в світі», — говорить сам до себе дід. 7. Біля самого вітряка, розгортаючи жита і синій сон над ними, виходить уся в темному жіноча постать, і співуче стрепенулася тиша: «Добрий вечір вам». 8. «Доброго ранку, Михайлику. Як ти виріс за літо! — дивується й оглядає мене вчителька. — Либонь, хтось тягнув за вуха вгору» (Із тв. М. Стельмаха).

Вправа 3. Оформіть пунктуаційно поезію Спиридона Черкасенка «Зима і весна». Поясніть розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Насуплю я брови говорить зима	А я засміюся весна відмовля
і вітер з морозом повіє:	і сонце пекуче засяє:
усе скрізь загине — рятунку нема!	прокинуться луки ліси і поля
Під снігом снігом замре заніміє.	усе зацвіте заспіває.

Вправа 4. 1. Прочитайте діалог і поясніть розділові знаки, якими його оформлено.

—Скільки світа, стільки й дива.

—А що ви любите? Жито-пшеницю...

—І теплий, як душа, хліб на столі у людей, і пісню над світом, і калиновий вітер у світі.

—Як гарно: калиновий вітер у світі — вітер добра, краси, надій...

(М. Стельмах)

2. Складіть діалог (5—7 реплік) на шкільну тематику.

Вправа 5. Запишіть діалог реченнями з прямою мовою. Розділові знаки поясність.

— Ану, стоп!

Це Віталій нахилився до водія, торкнув за плече.

І коли Гриня без заперечень пригальмував, Віталій висунувся з машини, став наслухати.

—Що ти там почув? Тронка дзеленчить...

Гриня був іншої думки:

—То вітер у траві свище...

—Ні, тронка.

—Ні, вітер.

—Тронка!

(О. Гончар)

320

www.e-ranok.com.ua

Вправа 6. Цитати запишіть реченнями з прямою мовою, урізноманітнивши їх пунктуаційне оформлення.

1.Наука — основний елемент, який об’єднує думки людей, розсіяних по земній кулі, і це — одне

звисоких її призначень (Фредерік Жоліо-Кюрі). 2. Наука служить лише для того,щоб дати нам зрозуміти обсяг нашого невігластва (Робер де Ламене). 3. Книги — це маяки в океані часу (Енциклопедія думки). 4. Книга — це дзеркало. І якщо в нього дивиться мавпа, то із нього не може виглянути лик апостола (Георг Крістор Ліхтенберг). 5. Найкраща книга та, яка містить найбільшу кількість істин

(П’єр Буаст).

ТЕМАТИЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

1. Установіть відповідність між поняттям і його визначенням

1 пряма мова

2 непряма мова

3 невласна пряма мова

1 2 3

А Чуже мовлення, відтворене із збереженням змісту, не дослівно

БУривок тексту, висловлювання, який передано дослівно для підтвердження чи заперечення власних думок.

ВЧуже мовлення, відтворене дослівно, із збереженням змісту, форми та інтонації.

ГВнутрішнє мовлення героя твору, передане через авторське перевтілення

2. Установіть відповідність між поняттям і його визначенням

1	пряма мова								А Уривок тексту висловлювання, який передано дослівно для під-
2	діалог								твердження власних чи заперечення власних думок.
3	цитата								Б Чуже мовлення, відтворене дослівно, із збереженням змісту, фор-
									ми та інтонації
									В Розмова двох чи кількох осіб, відтворена дослівно
		1		2	3
									Г. Чуже мовлення, відтворене із збереженням змісту, не дослівно
3. Установіть відповідність між реченнями і його характеристикою
1	пряма мова								А Олександр Довженко писав, що він син свого часу і належить
2	непряма мова								сучасникам своїм.
3	невласна пряма мова								Б І хоча порівняння місяця з дідом надто довільне, одначе Дани-
									ло посміхається своїй думці: і збреде ж таке! (М. Стельмах).
									В «Це трави все лісові, — радісно міркував Валерик над знахід-
									ками. — В наших степах таких нема. Бач, що робить ліс!».
		1		2	3
4. Установіть відповідність між реченням (розділові знаки пропущено) і його схемою
1	А: «П?»								АПерекупка, як жар, червонолиця, стала проти сонця, бряжчить коралями та
									вигукує Е,е! Коралі добрі! Дивітьсяж бо, молодичко!звивається вона коло
									повновидої, гарної молодиці у білій сорочці і в зеленій хустці.
2	«П!» — а.								Б. Що ж за диво снилось тобі, мила? Мені снились білії лелії... Тішся, мила,
									бо лелія біла — квітка чистої та любої надії!
3	А: «П», — а.								В Ой ти, дівчино, з кучерявої рути-м’яти звита та з гостролистої шавлії по-
									думав Карпо і повернув додому.
4	— П! — «П...» — П!								Г Ходить гарбуз по городу, питається свого роду ой чи живі, чи здорові всі
									родичі гарбузові?
		1		2	3			4

321

www.e-ranok.com.ua

5. У яком урядку допущено пунктуаційні помилки в оформленні прямої мови?

А«Отже, тут кращі хліба, ніж під селом, — подумав сам собі, — тут, мабуть, сильніший дощ пройшов...».

БМельник повів сивою од років і борошна головою на розчинені двері: «Ще хтось молоти під’їхав. І ночі не доспав».

В«А ви спробуйте заспівати колискової», — зірвалося в мене, та господиня знизала плечима, мовляв: «Не знаю і не вмію...»

6.Визначте, де правильно оформлено діалог

А

Б

В

А«Як ти учишся, Семене?» — «Трійки в табелі у мене...» — «Підтягнися, так негоже!» — «Та у п’ятій чверті, може...»

Б— Як ти учишся. Семене?

—Трійки в табелі у мене...

—Підтягнися, так негоже!

—Та у п’ятій чверті, може...

В— «Як ти учишся, Семене?» — «Трійки в табелі у мене...»

— «Підтягнися, так негоже!» — «Та у п’ятій чверті, може...»

7.У якому рядку правильно оформлено цитату?

А Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє (О. Довженко). Б «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє»

(О. Довженко. Зачарована Десна)

В«Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» (Олександр Довженко: Кіноповісті. Оповідання. — К.: Наукова думка, 1986. — с. 471).

8.У якому рядку правильно використано лапки?

А Недарма кажуть: «Нема нічого стомливішого від чекання»

БВсе росте, все рухається під синім покривом животворящої ночі, немов поспішаючи швидше вирости за ніч, поки все спить, а рано, на сході сонця вийдуть хазяйки з сіней умиватись, глянуть на розквітлі соняшники й маки, яких не торкнула ще перша бджола, і вигукнуть в зачудуванні: «Мати Божа, що сталося в городі за ніч»

В«Ось стомлена верба, відчувши ранній спів, Пташками, квітами і сонцем оповита, Над ніжним гомоном немовчних ручаїв Тінисті, лагідні схилила віти».

9.У якому рядку схематично подано всі можливі позиції прямої мови щодо слів автора?

А «П», — а. «П, — а, — п». «П, — а. — П». «П, — а: — П». А: «П», — а. А: «П». Б А: «П». «П», — а. «П, — а, — п». А: «П», — а.

В«П, — а: — П». А: «П», — а. «П, — а. — П». «П», — а. А: «П».

10.Прочитайте текст і виконайте завдання до нього.

А

Б

В

А

Б

В

А

Б

В

А

Б

В

1. Вітряки продрімали переднівок і не помітили, як від них почало відходити літо. 2. Прокинувшись, вони перелякано, мов діти, замахали руками: «Куди ж ви, мамо?! Не покидайте нас. Побули з житечком, побудьте і з соняшниками». 3. За сумом дальніх стернищ, в іконостасах соняшників, на мить зупинилося літо, поправило злинялу хустку, серп загойдався на його плечі, і посміхнулось чи всьому світу, чи тільки вітрякам. 4. «Працюйте, діти, не лінуйтесь», — і пішло стежиною в гості до осені. 5. Застогнали вітряки, вхопилися руками за приполи вітру та й почали перемелювати свій смуток людям на борошно (М. Стель-

мах).

322

www.e-ranok.com.ua