6.4.1.Головні члени речення

Актуалізація опорних знань

Підмет — незалежний головний член двоскладного речення, що означає предмет чи особу, про який говориться в реченні, відповідає на питання хто? що?

			Підмет
простий							складений
найчастіше виражається іменником						найчастіше виражається
або займенником у називному відмінку
(хоча може бути виражений іншими
частинами мови, ужитими у значенні
іменника)

Настав сірий морозяний ранок

(О.Довженко).

кількісноіменниковою сполукою

Троє однокласників

ішло зустрічати світанок.

іншими сполуками		складні географічні		сполукою іменника
у значенні		та астрономічні		(займенника) в назив-
іменника		назви		ному відмінку
				з іменником (займен-
Бабине літо висіло		Чумацький Шлях
				ником) в орудному
на віттях, як прядиво		розлігся чорним		відмінку)
(Леся Українка).		небом.
				Ми з тобою ніколи
				не розлучимось.

Спосіб вираження простого підмета

іменником								займенником
Онися під’їхала під ґанок							Мій друже! Я красу люблю!
(І. Нечуй-Левицький).								(М. Вороний).
субстантивованим прикметником							субстантивованим дієприкметником
Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з грудей							Прожите й перебуте не сходить з віч
	(В. Симоненко).							(Б. Лепкий).
прислівником								числівником
Думав я, що в кожнім серці є сьогодні,							Обоє підемо в далеку мандрівку життя
вчора, завтра	(Б. Олійник).							(І. Франко).
вигуком або службовим словом, якщо вони							Неозначеною формою дієслова
вживаються замість іменника
							Жити — не поле перейти (Нар. творчість).
«Ура» — котилося полем.
					247

www.e-ranok.com.ua

Присудок — головний член двоскладного речення, який характеризує підмет за дією чи ознакою, від-

повідає на питання що робить (підмет)? що з ним робиться? який він є? що він таке? хто він такий?

Присудок

простий	складений
(виражений дієсловом)	(має дві частини: головну і допоміжну)

Я попрощався лагідно і тихо

(В. Гнатюк).

дієслівний

(поєднання інфінітива з особовими формами дієслів, які вказують на початок, продовження, кінець дії, необхідність чи бажаність її)

Я мусила виконати

це завдання.

ПАМ’яТкА!

іменний

(поєднання дієслова-зв’язки

зіменною частиною мови)

Адві пелюстки у ранковій млі — це губ твоїх предивовижні квіти

(В. Гнатюк).

прислівниковий

Зіркам до вподоби чесне кохання

(Нар. творчість).

Простий присудок може бути виражений:

1 дієсловом у складеній формі майбутнього часу: буду тесати; 2 дієсловом у формі наказового чи умовного способу: хай виконає, зробив би; 3 фразеологічною сполукою: Він накивав п’ятами.

Інодівиділяютьтричленні(складні)присудки,якіскладаютьсяздієслова-зв’язки,інфінітиватаіменної частини мови: Першокласники завжди мріють бути героями.

Удосконалення та систематизація знань

Завдання 1. Запитання і завдання для самоперевірки.

1.Що називають підметом?

2.Який підмет називають простим, а який складеним?

3.Чим відрізняється складений підмет від простого?

4.Що називають присудком?

5.Які бувають присудки?

6.Наведіть приклад речення з простим присудком.

7.Наведіть приклад речення, у якому би був складений присудок.

8.Чим відрізняється складений присудок від складного?

Формування практичних умінь і навичок

Вправа 1. У реченнях підкресліть підмети і присудки, зазначивши спосіб їх вираження.

1. Я і ти — два світи у безмежному Божому небі (С. Галябарда). 2. Я вірю в силу доброти, що на торжку не продається, що кривди розбива пласти, красою тулиться до серця (В. Крищенко).

248

www.e-ranok.com.ua

3. Вже ніхто не візьме нас в невольницький ясир (М. Драй-Хмара). 4. Минуле в пам’яті живе, сьогоднішнє в душі палає (Д. Павличко). 5. І один у полі воїн. 6. Ромашка золотиста зацвіла, петрів батіг розплющив сині очі (А. Малишко). 7. Як тебе не любити, Києве мій! (Д. Луценко).

Вправа 2. «Двакольори».Підкреслітьоднимкольоромпідмет,якийвираженийсполученнямслів,іншим — однослівний підмет.

1. Ми з братом щиро любилися зроду, змалку (Марко Вовчок). 2. Залізняк і Гонта відмовились відповідати на запитання (Ю. Мушкетик). 3. Двоє хлопців і двоє дівчат ішли Петровською алеєю (І. Цюпа). 4. В нічну розвідку пішло четверо (І. Ле). 5. «Кру» та «кру» журливо лине в далину імлисту (І. Нехода). 6. «Лісова пісня» Лесі Українки глибоко хвилює читачів і глядачів (З газети). 7. Правда з Кривдою старою б’ються під горою (Л. Первомайський). 8. Вчитися—ніколинепізно(Нар.творчість). 9. Йде людина в надра темні, чудеса творить підземні (М. Рильський). 10. Ще тумани сиві не зійшли з полів (О. Ющенко).

Вправа 3. Підкресліть граматичну основу кожного речення, розставте розділові знаки, розкрийте дужки.

Сизе мар(е, и)во клубочиться над степом. Нагріта сонцем рі(л, лл)я дихає парою. І (в, у) тихих весняних ласкавих туманах мерехтять далекі села (і, й, та) гаї. Здається ле(г, х)кі шовкові хмари (з, с)пустилися на поля к(о, а)шлатими сувоями і набравшись зеленої снаги знову здіймаються (у, в) високость єднаючи небо і землю.

Сонце (і, й, та) туман... Польова дорога стел(и, е)ться через видолинки і пагорби мимо зелених гонів озимини і паруючої рі(л, лл)і. На узбі(ч, чч)і путівця пробивається перша прозелень ромену тонконогого (с, з)поришу.

За кермом пру(д, т)кого газика молодий чубатий водій (з, с)цілований весняним сонцем. Поруч з ним білоголовий чоловік. Він оглядає звеснілий степ (у, в) сірих очах старого світиться радість. Що то весна! (І. Цюпа).

Вправа 4. Перебудуйте прислів’я, замінюючи прості дієслівні присудки дієслівними складеними з допоміжним дієсловом, поданим у дужках. Запишіть їх.

1.Скупий, лиш як помре, добро робить (починає). 2. Одної хмари на ціле поле вистачить (може).

3.Не знає, на якому дереві хліб росте (зможе). 4. Тінь ходить навколо дерева (може). 5. І решето, як наступити, підскакує (починає). 6. Аби кожна комаха мед брала, жук би найбільше набрав (міг).

7.Пан залишиться паном, щоб він не базікав (завжди).

Вправа 5. Знайдіть речення зі складеними іменними присудками. Підкресліть у них граматичну основу.

1.Макар Іванович був неспокійний (М. Коцюбинський). 2. Вдома, в Галичині, він учителював.

3.Повітря наситилось пахощами достиглих яблук, меду й квітів. 4. Ліси ставали густіші й густіші (П. Загребельний). 5. Чорні жилаві руки були наче з заліза (М. Коцюбинський). 6. Шевченко — живе втіленнянайблагороднішихрисвеликогоукраїнськогонароду.7. Літератураємогутнійзасібвиховання народу (З газети). 8. Без роботи день роком стає (Нар. творчість). 9. Слово своє буду гострити на кремені моєї душі (В.Стефаник). 10. Голос громадськості. А він має лунати впевнено, кваліфіковано і переконливо (П.Загребельний). 11. Здається, і ви тепер стаєте альпіністом (О. Гончар). 12. Життя є життя, в ньому свої невблаганні закони (О. Гончар). 13. Вода — велике багатство для посушливих земель (З газети). 14. Київ прекрасний за весняної пори (І. Цюпа). 15. Воронцов справедливо вважався найкращим оратором у дивізії (О. Гончар).

Вправа 6. Накресліть до кожного речення схему, зазначивши в ній місце і форму вираження підмета і присудка.

1. Найвища честь — довір’я народу (Нар. творчість). 2. Жити — Вітчизні служити (Нар. творчість). 3. Два плюс три — п’ять. 4. Люди ще багато не розуміють, і нести їм правду — великий і почесний обов’язок (Н. Рибак). 5. Знав би місяць, яке це щастя — помагати людям (М. Зарудний). 6. Революція — це над усіма беззаконнями закон (О. Гончар).

249

www.e-ranok.com.ua

ТЕМАТИЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

1.Правильно визначено граматичну основу в реченні

АКривоніс викресав вогню, запалив люльку, присів під повіткою й задумався.

БКошовий першим встромляє носака у стремено і, перекинувши ногу через коня, вгрузає у сідло.

В Гетьман з писарем обмірковували політичні питання.

ГОтаман, приклавши руку до грудей, покірно схилив голову. Д Я дуже люблю міста Київ і Львів.

2.Виділене слово є підметом у реченні А Надворі дмухав весняний скажено-веселий вітер.

Б Хвилястий вітер пелехатий мені спокою не дає.

ВПравду вітер той шепоче і розважить зорі хоче.

ГНас пригоди впинить не в силі.

ДНе раз серед ночі маленький Устим прокидався від стукоту у вікні.

3.Припустились помилок у визначенні граматичної основи в реченні

А Осінь на околиці рве пожовкле листя, і дощами колеться, і вітрами злиться. Б По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.

В Прийшли під осінь ще зелені клени...

Г На світанку вишнева хмарина білим цвітом окутала сад.

ДВийшовши з готелю, Лаврентій з жоною й дітьми попростував до Дніпра.

4.Інверсія відсутня в реченні

АІ крізь хатнії віконця рознесеться, залунає По занедбаному краю пісня волі, пісня сонця!

БКолись давно північною добою В повітрі легкому дрімаючих степів Мене ласкав малу під стріхою сільською Коханий, рідний спів.

ВТак давно не звучала бандура моя.

Г Щось мариться мені в палких обіймах ночі.

ДІ не бідне, і не погане село Бужани.

5.Складений іменний присудок відсутній у реченні

АСперечатись з Гомером — справа марна. Б А діти — мов букети піднебесні.

В Ти, бачу, гайдамакам був би рад.

Г Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.

6.Визначте, яким членом речення є виділене слово

Івсюди встигав побувати писар Війська Запорозького.

Апростим дієслівним присудком

Бскладеним дієслівним присудком

Вскладеним іменним присудком Г додатком Д обставиною

7.Складений дієслівний присудок вжито в реченні

А Поговорили на раді та й розійшлись, забули.

БНа Січ почали вчащати посли від турка.

ВДавнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань. Г Турки рідко користались із рушниць.

250

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

А

Б

В

Г

Д

А

Б

В

Г

www.e-ranok.com.ua

8. У якому рядку правильно визначено присудок?
А Хмельницький був іншої думки.
		А
Б А дівчина була як сонце.		Б
В Панська ласка — що вовча дружба		В
Г На провесні вовчі зграї ставали дедалі нахабнішими.		Г
Д Настя була м’якої вдачі.		Д
9. Яким членом речення виступають виділені слова?
Учіться ставити себе на місце іншої людини.
А додаток		А
Б присудок		Б
В підмет		В
Г означення		Г
Д обставина		Д
10. У якому з поданих речень є іменний складений присудок?
А Земля почала зеленіти тендітною травою.
		А
Б Я вірші почав писать під вечір золотий.		Б
В Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю, радості й труду!		В
Г Ми чисті перед совістю, нащадками й планетою.		Г
Д Між людьми буду жить молодий і крилатий.		Д
11. У якому з поданих речень є складений дієслівний присудок?
А Він був незвичний, той смуток.
		А
Б Поет всюди залишається господарем свого настрою.		Б
В Василь Стус — справді великий поет.		В
Г В труді твори красу життя.		Г
Д Почав жевріти схід сонця.		Д

12.Прочитайте текст і виконайте завдання до нього

1.У село йшла велика широка дорога, обсаджена деревиною. 2. До полудня біліли веселі козацькі хати. 3. По вулиці бігала громада дітей різного віку. 4. Минули церкву і завернули в бічну вулицю, де жив Тарас Жмут. 5. Відразу можна було пізнати, що неабиякий дука. 6. Цілий хутір обведений частоколом по високімрові. 7. Довкругиширокогообійстястоялигосподарськібудинки,стодоли,стайнінарогатутварину,

обороги на сіно (За А. Чайковським).

А. Які речення не мають підмета?

1	2	3	4	5	6	7

Б. Які речення містять складений дієслівний присудок?

1	2	3	4	5	6	7

В. Які речення містять складений підмет?

1	2	3	4	5	6	7

Г. У якому реченні є однорідні підмети?

1	2	3	4	5	6	7

251

www.e-ranok.com.ua

6.4.2.Другорядні члени речення

Актуалізація опорних знань

Другорядні члени речення

означення

додаток

обставина

(виражає ознаку предмета

(означає об’єкт дії чи стану

(вказує на місце, час, мету,

й відповідає на питання який?

і відповідає на питання

спосіб дії, причину, умову

чий? котрий?)

непрямих відмінків)

дії; може виражатися при-

слівниками, дієприслів-

никами, інфінітивом, при-

йменником з відмінковими

узгоджені

неузгоджені

формами іменника

(узгоджуються

(поєднуються з означува-

чи займенника)

з означуваним

ним словом зв’язком ке-

словом у роді, числі

рування або прилягання).

й відмінку)

Вони виражені:

прямий

(залежить від перехідного

дієслова і вживається у фор-

прислівником

сполученням слів

мі знахідного відмінка без

прийменника, іноді у формі

кава по-турецьки

З плеса визирнуло до нього

родового відмінка)

невелике кругле обличчя

Я відчула шалений вітер.

з підстриженими сивими

іменниками у формах

вусами, червоним носом та

непрямих відмінків

добрими сірими очима

Гойдається вічна

(М.Коцюбинський).

колиска маятником

непрямий

життя

(виражений усіма

(Б. Олійник).

іншими формами)

Він обріс бородою, став

неозначеною формою

прикладкою

дієслова

страшний і наче трохи

чужий

Жук-рогач

Благослови уміння

(М. Коцюбинський).

виповз з-під листочка.

не упасти

(І. Жиленко).

252

www.e-ranok.com.ua

Обставина

причини (вказує на причину дії)

чому? через що? з якої причини?

З голоду та холоду і півень не співає.

часу (вказує на час дії, її тривалість)

коли? доки? з якого часу? як довго?

Вдень піднялася піщуга й засипала грядки.

з допустовим значенням (вказує на умову,

всупереч якій відбувається дія)

незважаючи на що? наперекір чому?

Трохи вірить серце в забобони, логікам усім

наперекір (М. Рильський).

місця (вказує на місце дії, напрям руху)

де? куди? звідки?

Ми ходили далеко в поля.

мети (виражає мету дії)

з якою метою? для чого?

Ми приходим у світ для любові (Г. Чубач).

умови (вказує на умову, за якої відбувається дія)

за якої умови?

Не було б перемоги без віри у безсмертя людського добра (Т. Масенко).

способу дії (означає якість дії або вказує на спосіб здійснення дії)

як? яким способом?

Він знехотя позіхнув і глянув на мене.

Удосконалення та систематизація знань

Завдання 1. Запитання і завдання для самоперевірки.

1.Який член речення називають додатком?

2.Які додатки розрізняють?

3.Який член речення називають означенням?

4.Назвіть різновиди означень.

5.Що називають прикладкою?

6.Який член речення називають обставиною?

7.На які види поділяють обставини?

8.Наведіть приклад обставини місця.

9.Наведіть приклад обставини способу дії.

Формування практичних умінь і навичок

Вправа 1. Виконайте письмово синтаксичний розбір речень.

1. За стінами міста протікала річка Почайна, а за смугою піску лежав стомлений спекою СлавутаДніпро (П. Панч). 2. Кругом села піднімаються спадисті гори на три боки (І. Нечуй-Левицький).

3.За народним повір’ям, поріг у хаті відгороджує людину від чужого ока, від семи бід (З журналу).

4.Щасливі ви, що народились серед народу з такою багатою душею, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні(Л. Толстой). 5. Ще знав Микола Баглай степи академіка Яворницького — степи сивих могил, в яких дрімають незнайдені утвори грецьких майстрів, скіфські та сарматські прикраси, знав їх як схованку козацької історії, де під гірким полином, у глибинних шарах, іржавіє зброя звитяжців і непроіржавлена їхня слава лежить (О. Гончар).

253

www.e-ranok.com.ua

Вправа 2. «Триколірка». Підкресліть у тексті різними кольорами додатки, означення, обставини.

Давня легенда розповідає: на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук Своїх. Натомившись, вирішив відпочити і разом з ангелами спустився на землю. Ця земля була багатою на сонце, звіра та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. Всюди зустрічали Його хлібом-сіллю. Він став часто навідуватися сюди зі словами:

— Рушаймо у край!

Кажуть, з того і пішла назва нашої держави: Україна.

Вправа 3. Визначте синтаксичну функцію виділеного члена речення, надпишіть його морфологічне вираження.

1. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (О. Гончар). 2. Вона категорично заборонила хворому рухатисяірозмовляти. 3. У розчинені балконнідвері линуло свіже повітря (Ю. Яновський).

4. За дванадцятьма мостами сивий Дніпро встає (А. Малишко). 5. Нагорі, біля вчительської, уривчасто задзеленчав дзвоник. 6. Тільки що прочитала «Афганський гладіатор» О. Тамонікова. 7. Затоку обступили вогники кораблів (С. Скляренко).

Вправа 4. «Двакольори».Підкреслітьоднимкольоромречення,уякихнеозначенаформадієсловавиступає додатком, а іншим — частиною складеного дієслівного присудка.

1. І ось — народи хочуть жити і розвиватись і творить. Так хто ж їм слів заборонити про сонце правди говорить? (П. Тичина). 2. Ворогів треба вміти бити (О. Десняк). 3. Лише гуртом і пущі, і пустині з піснями, з гуком можна перейти (М. Рильський). 4. Я так люблю сіяти! Люблю орати, косити, молотити (О. Довженко). 5. Красива доля не поспішає важити щастя (М. Стельмах). 6. Почало рясно осипатися на бульварах Києва жовтогаряче листя (С. Скляренко). 7. Він мріяв здобути собі в горах орла, вимуштрувати його для полювання і протягом зими здобути багато лисиць (З. Тулуб). 8. Починав жевріти схід сонця (Панас Мирний). 9. Я мусив обминати цілі гори різнопорідного грузу (М. Коцюбинський). 10. Кайдашиха мусила заходжуватись сама коло своїх сорочок (І. Нечуй-Левицький). 11. Поставив він собі за справу честі найважчий камінь спершу перенести (С. Крижанівський).

Вправа 5. Розгадайтекросворд.Якщокросвордрозгаданоправильно,топогоризонталі ви прочитаєте назву держави.

						1.		Які члени речення роблять речення поширеним?
			4
						2.		Як називають один із головних членів речення?
	2
						3.		Як називають речення, у якому про щось розповідається?
					6
						4.		Який член речення відповідає на питання: де? коли? як?
								скільки?
							5.	Член речення, який відповідає на питання: хто? що?
						7
							6.	Другорядний член речення, який відповідає на питання: який?
1								чий? котрий?
				5			7.
								Який другорядний член речення ще не названо?
		3

254

www.e-ranok.com.ua

Вправа 6. Поширте поданий текст, додаючи означення до виділених слів.

Надходила пора праці. Про це на сторінках поля свідчив колос і вус ячменю, мішечки на пше-

ниціі співперепелиних виводків. Літанайбільш немилосердні до наших сільських жінок. Їхню красу

швидко висушують сонце і вітер, дощі і сніги, темнять поле й город, лопата і сапа... Я починаю боятися суховію і засухи, граду і вітру (Із тв. М. Стельмаха).

ТЕМАТИЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

1. Яким членом речення виступає виділене словосполучення?

По той бік очерет стояв чорною стіною, стиха похитуючи червонуватою куницею (Г. Тютюнник).

А підмет						А
Б присудок						Б
В означення						В
Г додаток						Г
Д обставина						Д
2. Обставина причини є в реченні
А З кохання плакав я, ридав.
						А
Б Вкраїну з краю в край проходили боями.						Б
В Ключі від щастя у ваших же руках.						В
Г І синявою молодою сповняється ущерть душа.						Г
Д Аж ось ринуло від сходу ясне проміння.						Д
3. Речення з простим присудком у рядку
А Небо було чисте.
						А
Б Буду я навчатись мови золотої.						Б
В Я не можу не виконати це завдання.						В
Г Тут було тихо й безлюдно.						Г
Д Сніг зробився білим.						Д
4. Виділене слово виступає непрямим додатком у реченні
А Віщують сині береги красу і щастя небувале.
						А
Б Не випив кави, не з’їв тістечко.						Б
В Сонце доходило до спокою, червоним світлом обдаючи землю.						В
Г Я не боюся жахів війни, я боюся зради.						Г
Д Я п’ю тебе, мій золотавий трунок із щастя троянд.						Д
5. Неузгоджене означення, виражене інфінітивом, є в реченні
А Чи доводилося вам бути на морі?
						А
Б Черниш наказав розвантажити коней.						Б
В Порива мене палке бажання послухати гірської гущі гомін.						В
Г Він співак і не хотів жертвувати своїм голосом.						Г
Д Далеко-далеко від скелі почали пінитися хвилі.						Д
6. У якому з речень є прямий додаток?
А І все то те, вся країна, повита красою, зеленіє, вмивається дрібною росою.
						А
Б Над річкою село з білими хатками та вишневими садками.						Б
В Пишні левади пропахли медовим ароматом.						В
Г Де нема святої волі, не буде там добра ніколи.						Г
Д І раптом вітер стрибнув угору, підняв дикий і шалений рев.						Д

255

www.e-ranok.com.ua

7. У якому з речень є неузгоджене означення?
А Людина — найскладніша і найтонша система.
				А
Б У всякого своя доля і свій шлях широкий.				Б
В Людина праці перемагає все.				В
Г Будь не тільки сином батька, а й сином народу.				Г
Д Думка про землю будила Маланку по ночах.				Д
8. У яких реченнях є узгоджене означення?
А І квіткою, й калиною цвісти над ним буду.
				А
Б Не треба правду говорить цвітасто.				Б
В Лискуче срібло роси починає тремтіти синім туманцем.				В
Г Картинками старих дитячих книг здається далеч.				Г
Д Вік звікувати — не в гостях побувати.				Д
9. Яким членом речення виступає виділене слово?
Опівночі айстри в саду розцвіли.
А підмет				А
Б присудок				Б
В обставина				В
Г додаток				Г
Д означення				Д
10. Яким членом речення виступає виділене слово?
Яка ж ти прекрасна, земле, в промінні сонця.
А підмет				А
Б присудок				Б
В обставина				В
Г додаток				Г
Д означення				Д
11. У яких реченнях є обставина місця?
А Над прірвою віків, розлучений з журбою, стою, вдивляючись в тисячолітню млу.
				А
Б Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті.				Б
В Рідна мати моя, ти ночей не доспала і водила мене у поля край села.				В
Г Написати добру пісню — щастя для поета і музиканта.				Г
Д Вдалині, край села, висить синя мла.				Д
12. У яких реченнях є обставина часу?
А Од переляку на його обличчі виступив холодний піт.
				А
Б Я тут колись бродив між лепехою і спочивать сідав на купині.				Б
В Час летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало.				В
Г З ранньої весни і до пізньої осені школа була у великому букеті.				Г
Д Ні, то на хаті спросоння клацнув дзьобом лелека.				Д

256

www.e-ranok.com.ua