Закінчення табл. 2.22

	№			Бухгалтерсь-		Податковий облік
		Зміст господарської операції	Сума	кий облік
	п/п			Дебет	Кредит	Валові	Валові
						витрати	доходи
		Перераховано валюту комітенту за	25 250,0/
	10	курсом НБУ — 5,05	5000	685	312
			дол,
			США
		за курсом НБУ — 4,90	24 500,0/
			5000
			дол,
			США
	11	Зарахованавинагородавідкомітента	1200,0	311	685

2.7. Облік товарних втрат

Втрати, що виникають у процесі руху товарів, є тією їхньою частиною, що була зроблена, але з різних причин загублена. Одні втрати обумовлені фізико-хімічними властивостями товару, внаслідок чого відбувається зменшення їхньої кількості або псування, зміна якості. Інші — виникають внаслідок порушення технології збереження, переробки або внаслідок розкрадань і т.п.

Класифікацію втрат можна провести за окремими ознаками, що характеризують їхню галузеву приналежність, місця виникнення, види й інші моменти, що мають безпосереднє відношення до відхилень.

Так, за приналежністю до видів торгівлі, можна виділити втрати оптової, роздрібної торгівлі і втрати в ресторанному господарстві. В оптовій торгівлі втрати утворюються, переважно, в процесі транспортування і збереження; у роздрібній торгівлі — у процесі реалізації; у підприємствах ресторанного господарства — при приготуванні, тобто переробці сировини татоварів, реалізаціївласноїпродукціїіпокупнихтоварів.

Норми природного збитку й інструкції з їхнього застосування встановлені для продовольчих товарів:

•на дрібнооптових базах продовольчих товарів при збереженні та відпустці;

•при збереженні на розподільних холодильниках торгівлі сирів;

•при транспортуванні продовольчих товарів.

Передбачено норми втрат: від бою скляної тари з харчовими товарами при транспортуванні, а також порожньої склотари на складах оптової, навантаження на транспорт; на вагові товари на складах оптової торгівлі, що відпускаються за фактичною масою; у фасувальних цехах оптових торговельних підприємств.

58

Класифікація втрат у торгівлі та ресторанному господарстві наведена на рисунку 2.4.

		А.1. Втрати в оптовій торгівлі
	А. За приналежністю	А.2. Втрати в роздрібній торгівлі
		А.3. Втрати в ресторанному господарствіі
		Б.1. На стадії транспортування
	Б. За стадіями загального циклу	Б.2. На стадії збереження
		Б.3. На стадії переробки
		Б.4. На стадії реалізації
		В.1. На транспорті
	В. За центрами виникнення	В.2. На складах, базах
		В.3. На кухні в ресторані, кафе, барі
		В.4. В магазині
	Г. Що до норм	Г.1. Нормовані втрати
		Г.2. Ненормовані втрати
		Д.1. Кількісні втрати
	Д. За кількісно — речовинною	Д.2. Втрати від зниження якості
	ознакою	Д.3. Бракована сировина
		Д.4. Бракований товар
		Е.1. Фізико-хімічні властивості
		Е.2. Відсутність тари
	Е. З причин виникнення	Е. 3. Нераціональне транспортування
		Е.4.Порушення технології виробництва, реаліза-
		ції, збереження продукції
		Е.5. Відсутність ємностей збереження
	Ж. За джерелами відшкодування	Ж.1. Витрати віднесені за рахунок підприємства
		Ж.2. Витративіднесенізарахуноквинуватихосіб

Рис. 2.4. Класифікація втрат у торгівлі та у ресторанному господарстві

59

Розмір норм залежить від норм року, терміну збереження, групи товару, температурного режиму збереження, відстані транспортування й упакування товару. Норми встановлені на товари, що відпускаються за фактичною масою товару на відшкодування витрат цих товарів, що утворюються внаслідок: усушки і вивітрювання; розпилу; витоку і розливу при відпусканні рідких товарів. Розмір природного збитку визначається по кожному товару окремо. До норм природного збитку не включені: втрати, що утворюються внаслідок псування товарів, ушкодження тари, завіса тари.

Норми природного збитку не застосовуються: по товарах, що приймали і відпускали без розфасовки, пов’язані з транзитними операціями; списаними внаслідок бою, псування, зниження якості, ушкодження тари. Наприклад, на складі яловичина морожена зберігалася 12 діб.

Норма природного збитку товару при трьохдобовому термін збереження встановлена у розмірі 0,08 %. За кожну наступну добу збереження

— до 10 діб, норма збільшується на 0,01 %, після 10 діб — за кожну добу норма збільшується ще на 0,005 %. Отже, у нашому прикладі, норма складає: 0,08 + 0,07 (з4—10 добу) + 0,1 (з11—12 добу) = 0,16 %.

Затверджені норми є граничними і застосовуються тільки в тих випадках, якщо при перевірці фактичної наявності товарів виявиться нестача, порівняно з даними бухгалтерського обліку. Природний збиток списується з матеріально-відповідальних осіб тільки після проведеної інвентаризації за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм і за тими цінами, за якими оприбутковані товари. Ненормовані втрати — це нестача товарів та інші втрати понад установлені норми.

За кількісно-речовинною ознакою варто розрізняти кількісні та якісні втрати. Як одні, так і інші мають загальний вартісний показник. Кількісні втрати нормуються, втрати від зниження якості товару відносяться до ненормованих втрат. Кількісні втрати визначаються при зіставленні даних за документами із фактичною наявністю товару, шляхом підрахунка, зважування, виміру і т.д. При надходженні товару від постачальника, покупець в обов’язковому порядку визначає й фіксує в документах показники якості.

У процесі транспортування, збереження, переробки й реалізації, наприклад, фруктів утворюється брак. Браком вважаються товари, що за своєю якістю не відповідають установленим стандартам і не можуть бути використані за прямим призначенням або можуть бути використані лише після додаткових витрат на їхнє виправлення й переробку. Брак у виробництві, як відомо, класифікують залежно від дефектів на виправний і не виправний (остаточний), за місцем виникнення: на зовнішній і внутрішній. Існує поняття «технічний» брак, тобто товар за своїми якісними параметрами непридатний для реалізації через роздрібну мережу, але може бути перероблений, наприклад, підприємствами ресторанного господарства.

60

Причини виникнення втрат різні, вони можуть бути, насамперед, пов’язані з фізико-хімічними властивостями товару, на що суб’єкти господарської діяльності не в змозі, або майже не в змозі, впливати, тому такі втрати називають природними. Інші причини виникнення втрат, зазвичай, пов’язані з нераціональним вибором транспорту або схемою доставки товару на бази; з відсутністю необхідної тари, що забезпечує збереження товару; з недостатністю складських приміщень, холодильного устаткування; із порушенням технології переробки й збереження.

За джерелами відшкодування розрізняють втрати, які відносять за рахунок діяльності підприємства чи або ті, що відшкодовують винні особи. До першої групи відносяться як втрати, які не виходять за межі природного збитку, так і наднормативні втрати, що приймаються за рахунок діяльності підприємства через відсутність винних осіб. Втрати другої групи утворюються внаслідок неправильних дій матеріаль- но-відповідальних осіб і тому стягуються з них у встановленому порядку, незалежно від місця виникнення. Між втратами, виділеними за окремими класифікаційними ознаками на рисунку 2.4, існує тісний взаємозв’язок.

Так, втрати оптової торгівлі, роздрібу і підприємств ресторанного господарства (класифікація А) є втратами товару при транспортуванні, збереженні, переробці та реалізації, виділені в Б-класифікації. Водночас, втрати класифікації Б поділяються на нормовані та ненормовані, втрати кількісні та втрати, пов’язані зі зниженням якості, що відшкодовується винними особами й прийнятими за рахунок підприємства, що виникають на базах і складах. Модель взаємозв’язку за окремими ознаками втрат наведена на рис. 2.5. Літерне позначення рядків і стовпців матриці вказує на зміст класифікаційних ознак і груп втрат, наведених на рис. 2.4.

Увипадку, якщо за даними акту при прийманні товару була виявлена нестача у бухгалтерському обліку, різницю між вартістю фактично оприбуткованого товару і вартістю, зазначеної в документах постачальника, враховують як суму висунутої претензії, як нестачу в межах норм природного збитку або нестачу понад норми природного збитку.

Упершому випадку, на суму претензії варто зробити запис по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» та кредиту 371 «Розрахунки за виданими авансами», якщо одержання товару відбулося після попередньої оплати. Якщо втрати відбулися з вини постачальника, або транспортної контори, до оплати, то сума претензії буде кореспондувати з кредитом рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» або 68 «Розрахунки за іншими операціями».

61

62

А

Б

В

Г

Д

Е

Ж

А1

А2

А3

Б1

Б2

Б3

Б4

В1

В2

В3

В4

Г1

Г2

Д1

Д2

Д3

Д4

Е1

Е2

Е3

Е4

Е5

Ж1

Ж2

А1

*

*

*

*

*

*

!

!

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

А

А2

*

*

!

*

*

!

!

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

*

*

*

*

А3

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

Б1

*

*

*

*

!

!

!

*

*

*

*

*

*

*

*

*

!

!

*

*

Б

Б2

*

*

*

!

*

!

!

*

*

*

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

Б3

*

!

*

!

*

*

!

*

*

*

*

*

*

*

!

!

*

!

*

*

Б4

*

*

*

!

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

В1

*

*

*

*

!

!

!

*

*

*

*

*

*

*

*

*

!

!

*

*

В

В2

*

!

*

!

*

*

!

*

*

*

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

В3

!

!

*

!

!

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

В4

*

*

*

!

!

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

Г

Г1

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

!

!

*

*

*

*

*

*

!

Г2

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

!

!

!

*

*

*

*

*

*

Д1

*

*

*

*

*

*

*

*

+

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

Д

Д2

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

*

*

Д3

*

!

*

*

*

*

!

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

Д4

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

Е1

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

*

!

Е2

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

*

*

*

Е

Е3

*

*

*

*

!

!

!

*

!

!

*

!

*

*

*

*

*

*

*

Е4

*

*

*

!

*

*

*

!

*

*

*

!

*

*

*

*

*

*

*

Е5

*

!

*

!

*

!

!

!

*

!

!

!

*

*

*

*

*

*

Ж

Ж1

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

!

*

*

*

*

*

*

*

*

*

Ж2

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

Рис.

2. 5.

Матриця

взаємозв

’язку окремих

класифікаційних

ознак

втрат

* — присутній взаємозв’язок, ! — відсутній взаємозв’язок

62

Увипадку, якщо постачальник, замість грошової компенсації, яка відображається проводкою: Дебет 311»Поточні рахунки в національній валюті», Кредит 374 «Розрахунки за претензіями», має намір або за домовленістю проводить додаткове постачання товару, то сума претензії відображається проводкою: Дебет 281 «Товари на складі», Кредит 374 «Розрахунки за претензіями». У податковому обліку при додатковому надходженні товару будь-яких записів не роблять, тому що за правилом першої події, вартість товару і ПДВ вже знайшли відображення. У випадку, якщо претензія задоволена грошовою компенсацією, у податковому обліку варто провести коригування валових витрат

іподаткового кредиту за податковою накладною, отриманою від постачальника.

Нестачі в межах норм природного збитку, виявлені при прийманні товару, варто включати до первісної вартості оприбуткованого товару як інші витрати, пов’язані з придбанням, згідно з ПБО 9 «Запаси». У податковому обліку така нестача буде брати участь у розрахунка приросту (збитку) балансової вартості товарів. Існує думка, що такі втрати варто відносити на інші витрати операційної діяльності. Ми ж дотримуємося першого варіанта, тому що ці втрати не можна вважати операційними витратами підприємства, бо вони виникли не з вини підприємства і поза межами підприємства. У торговельній діяльності підприємств, як свідчить практика, при постачанні або реалізації товару можливе виявлення бракованого товару. У цьому випадку складають дефектний акт, що відсилається разом із претензією постачальнику товару. В бухгалтерському обліку на суму заактованого браку роблять ті самі записи, що і при висунуті претензії за нестачою.

Уподатковому обліку повернення бракованого товару з метою заміни на якісний розглядають як бартерну операцію. При цьому одержувач виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, що дає можливість зменшити ПДВ на суму податкового кредиту. При постачанні якісного товару постачальник випише такий самий розрахунок, що буде основою для відображення податкового кредиту у покупця. Але, якщо ці операції відбуваються в одному податковому періоді, коригування не обов’язкові. При поверненні товару варто зменшити валові витрати за умов надходження товару з наступною оплатою. Сума валових витрат не зміниться при поверненні відбракованого товару, отриманого за умов попередньої оплати. Нестачі та втрати товарів у межах установлених норм природних втрат під час зберігання, а також нестачі і втрати понад норми природних втрат є витратами звітного періоду, їх варто відображати за фактичною собівартістю (з урахуванням транспорт- но-заготівельних витрат) за дебетом субрахунка 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей» та кредитом рахунків 28 «Товари», 289 «ТЗВ».

63