Розділ 4
ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ, ОБОРОТНИХ АКТИВІВ І РОЗРАХУНКІВ
4.1. Склад і оцінка основних засобів
Підприємства будівництва у своїй діяльності використовують активи, які, як очікується, призведуть до отримання економічних вигод. За їх участю в операційному циклі підприємства активи поділяють на необоротні і оборотні. Студенти, при вивчені дисципліни «Фінансовий облік» вже вивчали такі активи, тому зараз, у стислій формі нагадаємо загальні положення та більш детально зупинимось на об’єктах, притаманних тільки будівельним підприємствам.
Склад і оцінка основних засобів. Необоротні активи можуть над-
ходити на підприємство як внески засновників до статутного капіталу, придбані підприємством за плату, або в порядку обміну, збудовані, дообладнані, безоплатно одержані від інших підприємств, одержані в оренду чи інше.
Матеріальні активи, які використовуються в процесі виробництва, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, та очікуваний строк їх корисного використання (експлуатації) більше одного року (або операційного циклу, якщо віндовшийзарік), називаютьосновнимизасобами.
За Державним класифікатором України (КОФ), основні фонді поділяються на 3 групи:
•перша — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;
•друга — транспортні засоби, у т. ч. вантажні та легкові автомобілі, меблі, конторське (офісне) обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, у т. ч. електроннообчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації;
•третя — інші основні фонди, які не ввійшли до групи 1 і 2, у т. ч. сільськогосподарські машини та обладнання, робочу та продуктивну худобу, а також багаторічні насадження.
КОФ побудована за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування [57, c. 2]. Кожна позиція в КОФ вміщує шести розрядний цифровий код та найменування відповідних класифікаційних групувань.
211
Група |
— Х |
Підгрупа |
— Х |
Клас |
— ХХ |
Тип |
— ХХ |
Наприклад, КОФ 110201 — група 1 «Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої»; підгрупа 1 «Будинки, будівлі»; клас 02 «Будинки та споруди нежитлові»; тип 01» Склади та споруди виробничі універсальні одноповерхові».
Або КОФ 210303 — група 2 «Транспортні засоби, у т. ч. вантажні та легкові автомобілі; меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, у т. ч. електро- нно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації; підгрупа 1 — «Засоби транспортні, у т. ч. вантажні та легкові автомобілі»; клас 03 «Автомобілі спеціалізовані»; тип 03 «Автокрани».
Класифікація основних фондів є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації (ДСК ТЕСІ). Вона призначена для використання в автоматизованих системах управління для вирішення таких питань:
•організації систематичного обліку і звітності в частині основних фондів;
•проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки обсягів складу і стану основних фондів;
•здійснення міжнародних зіставлень по структурі та стану основних фондів;
•визначення розрахунків економічних показників, у т. ч. фондомісткість, фондоозброєність, фондовіддачу тощо.
За характером використання основні засоби поділяють на діючі, недіючі (консервація окремих цехів) та запасні (в резерві). Діючі можуть бути в оренді.
За функціональним призначенням розрізняють виробничі і невиробничі основні засоби.
За ознакою приналежності: власні (з різних джерел інвестування) й орендовані.
За цільовим призначенням: матеріальне забезпечення, виробництво, збут, управління.
Методологічні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи наведені у П(С)БО 7 «Основні засоби» [44], обов’язкові до застосування на підприємствах будівництва.
Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк
212
корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) (за податковим законодавством — за вартістю більш 1000 грн за од.) за станом на 1 січня
2010 року.
З метою бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: основні засоби, незавершені капітальні інвестиції і інші необоротні матеріальні активи.
Основі засоби: інвестиційна нерухомість, земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби.
Незавершені капітальні інвестиції — витрати на будівництво,
придбання і поліпшення об’єктів необоротних активів, з початку і до завершення робіт та вводу в експлуатацію.
Інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди; мало-
цінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси; інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість — це їхня історична (фактична) собівартість у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних матеріальних активів.
Одиницею обліку основних засобів є об’єкт. Це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певнуроботутількивскладікомплексу, анесамостійно.
Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:
•суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
•реєстраційних зборів, державного мита та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням прав на об’єкт основних засобів;
•суми ввізного мита;
•суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
213
•витрат зі страхуванням ризиків доставки основних засобів; витрат на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
•забезпечення під майбутні витрати, пов’язані з демонтажем;
•інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Згідно зі Стандартом 19 «Об’єднання підприємств», справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплати обов’язку у результаті операції міжусвідомленими, зацікавленими незалежнимисторонами[41].
Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерськогообліку9 «Запаси» [42] та16 «Витрати» [43].
Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкту з включенням різниці до витрат звітного періоду. Подібний об’єкт — об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.
Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або) частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну. Основні засоби, отримані внаслідок обміну, оцінюють за справедливою вартістю тільки в разі, коли обмінна операція мала комерційний характер.
Інвестиційна нерухомість може обліковуватися за первинною вартістю з урахуванням амортизації лише до тієї дати балансу, на яку підприємством здійснені заходи з визначення її справедливої вартості. Об’єкти, які підпадають під поняття інвестиційної нерухомості, а також необоротних активів, утримуваних для продажу, з метою обліку слід відокремлювати від об’єктів основних засобів.
214