Різницю у вартості відбивають на рахунка 285 «Торговельна націнка». У випадку перевищення нормативного виходу напівфабрикату над вартістю м’яса проводять різницю тим самим записом, тільки методом червоного сторно.

4.4. Облік товарів у буфетах та роздрібній торговельній мережі

Багато підприємств ресторанного господарства здійснюють розрахунки з покупцями за готівку, тому, відповідно до Закону про патентування, повинні купувати торговельні патенти. Вартість патенту також залежить від місця розташування підприємства. Так, вартість патенту на місяць становить на територіях обласних центрів від 60 до 320 грн; у містах обласного підпорядкування й районних центрів — від 30 до 160 грн і на територіях населених пунктів — до 80 грн

Конкретна вартість встановлюється органами місцевого самоврядування. Оплата за патент проводиться щомісяця до 15 числа місяця, попереднього звітному, якщо термін дії становить 12 календарних місяців. Якщо купується короткостроковий торговельний патент від 1 до 15 днів, то оплата провадиться не пізніше, ніж за один день до початку торгівлі в розмірі 10 грн за один день.

Оплату можна робити попередньо, але не більш ніж на три роки. Внесення плати за торговельний патент відбивають як витрати майбутніх періодів і на цю саму суму зменшують зобов’язання перед бюджетом з податку на прибуток. У випадку, якщо вартість торговельного патенту перевищує суму нарахованого податку, суму різниці списують на поточні витрати підприємства.

Підприємства ресторанного господарства, які реалізують алкогольні й тютюнові товари, зобов’язані мати ліцензії на роздрібну торгівлю цими товарами. Ліцензія видається терміном на рік, а плату проводять щокварталу. Вартість ліцензії залежить від місця торгівлі. Так, у місті на кожне місце торгівлі алкогольними напоями ліцензія коштує 1700 грн, тютюновими виробами — 850 грн, а для сіл і селищ — 340 і 170 відповідно.

Витрати за ліцензією визнаються валовими витратами, у фінансовому обліку їх відносять до нематеріальних активів і, зазвичай, амортизують за прямолінійним методом.

ПРИКЛАД

21 березня поточного року оплачена ліцензія на право реалізації тютюнових виробів у другому кварталі поточного року із розрахунка 850 грн на рік. Така операція відображається проводкою:

164

Дебет 37 «Розрахунки з різними дебіторами» — 212,50 Кредит 31 «Рахунки в банках» — 212.50.

28 березня отримано ліцензію:

Дебет 127 «Інші нематеріальні активи» — 850.0 Кредит 37 «Розрахунки з різними дебіторами» — 850.0 Нарахована амортизація у квітні:

Дебет 92 «Адміністративні витрати» — 71.0 Кредит 127»Інші нематеріальні активи» — 71.0 (850:12).

Підставою для відбиття в обліку надходження товарів і продуктів є, зазвичай, накладні й денні забірні аркуші, які були виписані на відпуску матеріальних цінностей з комори й кухні (виробництва) у буфети, магазиникулінарних виробів, кіоскийлоткиресторанного господарства.

В окремих випадках допускається одержання товарів безпосередньо від постачальника, наприклад, молочних продуктів або лікерогорілчаних товарів. У цьому випадку приймання товару здійснюється в такому самому порядку, як і до комори.

Облік товарів і продуктів ведуть на субрахунку 282 «Товари в торгівлі» за цінами продажу. Якщо облікова ціна товарів і продуктів у буфетах і дрібнороздрібній торговельній мережі не збігається із ціною комори або кухні, то різницю відображають за субрахунком 285 «Торговельна націнка». Тарувраховуютьтакожнасубрахунку284 «Тарапід товарами».

Реалізаціятоварівіпродуктівубуфетахідрібнороздрібнійторговельній мережі здійснюється за готівку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Моментом реалізації є надходження грошей у касу, що відображаєтьсязакредитомсубрахунка702 «Доходивідреалізаціїтоварів».

При зміні матеріально відповідальних осіб (кожні 3, 5, 10 днів) проводиться передавання матеріальних цінностей, що фіксується в Акті, складеному в трьох екземплярах, перший екземпляр залишається у того, що здає, другий — в особи приймаючого, а третій передають у бухгалтерію з товарним звітом.

На підставі звітів протягом місяця списують вартість реалізованих товарів і продуктів за ціною реалізації — у дебет субрахунка 90 «Собівартість реалізованих товарів». Наприкінці місяця проводиться коригування собівартості на суму реалізованих націнок разом із ПДВ у бік зменшення, методом «червоне сторно». Згідно з ПБУ 9 «Запаси», сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки.

Середній відсоток торговельної націнки визначається розподілом суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця й торговельних націнок у продажній вартості, отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця й продажної (роздрібної) вартості отриманих

165

у звітному місяці товарів. Основні операції руху товарів і готової продукції в буфетах і дрібнороздрібній торговельній мережі ресторанного господарства наведені в таблиці 4.7.

											Таблиця 4.7
		ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ РУХУ ТОВАРІВ
	І ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ В БУФЕТАХ І ДРІБНОРОЗДРІБНІЙ
	ТОРГОВЕЛЬНІЙ МЕРЕЖІ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
№							Бухгалтерський				Податковий
	Зміст господарської операції					Сума	облік				облік
п/п							Дебет	Кредит			Валові	Валові
											витрати	доходи
01		02				03	04		05		06	07
1	Надійшли товари з комори підпри-					700,0	282		281
	ємства за обліковою ціною комори
	Націнка — 10 % й ПДВ					210,0	282		285
2	Надійшли продукти з кухні за облі-					450,0	282		23
	ковою ціною виробництва (кухні)
	на суму	націнки,	якщо	націнка з		40,0	282		285
	виробництва менша
3	Отримані	товари	від	постачаль-		920,0	282		631		920,0
	ника купівельною вартістю
	на суму ПДВ					184,0	641		631
	насумунацінкибуфета10 % йПДВ					276,0	282		285
	на суму тари					30,0	284		631		30,0
4	Реалізовані товари й продукти					2400,0	301		702			2000
5	Нереалізовані товари здані				до ко-	100,0	281		282
	мори за обліковою вартістю буфета
	нарізницювобліковійвартостіякщо:
	облікова вартість у буфеті вища					15,0	285		282
	нижча облікової вартості комори					10,0	281		285
6	Нереалізовані товари здані на кух-					71,0	23		282
	ню за обліковою вартістю буфета
	нарізницювобліковійвартостіякщо:
	облікова вартість у буфеті вища					10,0	285		282
	нижча облікової вартості кухні					8,0	23		285
7	Списані товари й продукти реалізо-
	вані споживачам через буфети й					2000,0	902		282
	дрібно роздрібну мережу за роздрі-
	бними цінами
8	Коригується собівартість реалізації					600,0	902		285
	на суму	реалізованих			націнок
	(«сторно»)

166

Аналітичний облік у дрібнороздрібній мережі ведеться в розрізі матеріально відповідальних осіб і підрозділів, а також у відомості аналітичного обліку запасів у журналі 5А «Облік витрат». Синтетичний облік списання товарів відображають у журналі 5, а реалізацію товарів і продуктів ведуть у журналі 6 «Облік доходів і результатів діяльності».

4.5. Інвентаризація товарів і сировини

Хоча основною умовою облікових даних є правдивість і точність відображення стану господарських засобів, їх джерел утворення та результатів діяльності, реальні факти іноді не відповідають цій умові.

Основними причинами розбіжностей можуть бути:

1)природні втрати засобів у процесі їхнього зберігання, внаслідок впливу зовнішнього середовища — вологості повітря, змін у температурі повітря та ін., ушкодження мікробами, гризунами, комахами. Зміни ваги або якості товарно-матеріальних цінностей, які спричинені цими явищами, називають усушкою, утрускою, розпилом, привісом і таке інше. Зміни такого плану не оформляються в поточному обліку;

2)неточності і помилки в обліку, що виникають унаслідок неправильних арифметичних підрахунків та описок у первинних документах, а також не правильного відображення даних з первинних документів в аналітичному та синтетичному обліку;

3)неточності, помилки та зловживання матеріально відповідальних осіб при прийомі та відпуску засобів зі складу спричиняють прорахунки, проміри, недоваги, внаслідок чого об’єктивно створюється різниця між обсягами засобів, які вказані в документах, та залишками на складах, причому на останніх утворюються надлишки, нестачі або пересортиці товарно-матеріальних цінностей.

Для усунення наведених вище розбіжностей між даними обліку та фактичною наявністю об’єктів господарювання застосовують один з основних елементів методу бухгалтерського обліку — інвентаризацію.

Інвентаризацією називають перевірку наявності засобів, товарноматеріальних цінностей, грошових коштів у матеріально відповідальної особи підприємства на певну дату шляхом перелічення, обміру, зважування і подальшого зіставлення фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку.

Проведення інвентаризації передбачає вирішення таких завдань, як виявлення фактичної наявності основних засобів, грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, контроль за їх збереженням, перевірка дотримання правил та умов зберігання та інші.

Отже, інвентаризація, з одного боку, є однією зі складових методу бухгалтерського обліку, а з другого — засобом контролю за збереженням майна підприємства.

167

Загальні питання порядку проведення інвентаризації майна, коштів, зобов’язань підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності регламентовані «Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08. 1994 р.

Залежно від призначення і характеру інвентаризації поділяють на планові та позапланові (раптові).

Планові інвентаризації проводять за складеним заздалегідь планом у визначені строки.

Позапланові (раптові) проводять за розпорядженням керівника підприємства, вищих органів, слідчих органів при встановленні фактів зловживань, крадіжок, скоєння пограбувань; при передаванні цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій; після стихійного лиха; при пересортиці товарно-матеріальних цінностей; при проведенні документальних ревізій за вимогою ревізора; при передаванні основних засобів іншим власникам (фізичним, юридичним особам).

За часом проведення інвентаризації бувають разові та перманентні. Разові інвентаризації проводять одноразово спеціально створеною для цього комісією. Перманентні інвентаризації проводять постійно діючі комісії.

Залежно від повноти охоплення засобів (коштів, зобов’язань) підприємства розрізняють повну та часткову інвентаризації. Повна інвентаризація охоплює всі товарно-матеріальні цінності, кошти і розрахунки підприємства. Вона проводиться у встановлені Інструкцією строки, зазвичай, один раз на рік, перед складанням річного звіту.

Часткова інвентаризація охоплює окремі види засобів господарства (основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових знаків у касі тощо). Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення, перелік майна і зобов’язань, що підлягають інвентаризації, під час кожної з них визначаються підприємством, установою, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

У Законі України ст. 10 «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» записано, що для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку й фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються й документально підтверджуються їхня наявність, стан і оцінка. Об’єкти й періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим відповідно до законодавства.

Обов’язкові інвентаризації проводяться:

•при передаванні майна;

•у випадках зміни форми власності й матеріально-відповідальних

осіб;

168

•при встановленні фактів крадіжок і псування цінностей;

•перед складанням річної фінансової звітності (річна);

•у випадку надзвичайної події (пожежа, землетрус, повінь і т.п.). Для проведення інвентаризації створюються комісії на підставі на-

казу керівника підприємства. До складу комісії входять працівник бухгалтерії, матеріально відповідальні особи, допоміжний персонал і т.п. До початку інвентаризації всі документи, що підтверджують рух коштів (розрахунків), повинні бути передані в бухгалтерію для перевірки.

Матеріально відповідальні особи дають «Розписку» у тому, що до початкупроведенняінвентаризаціївсіприбутковійвидатковідокументи на цінності включені до звіту, здані в бухгалтерію; всі цінності, що надійшли на їхню відповідальність, оприбутковані, а вибулі списані у видаток. Залишки на моментінвентаризаціїзаданимиїхньогозвітустановлятьзазначенусуму.

Дані про наявність цінностей (найменування, кількість, ціна, сума) заносяться до інвентаризаційних описів, які підписуються всіма членами комісії.

Матеріально відповідальні особи дають «Підписку» про те, що всі цінності перевірені й у їхній присутності внесені до опису, претензій до інвентаризаційної комісії в них немає.

Інвентаризаційні описи передаються в бухгалтерію для зіставлення даних, отриманих у ході перевірки з даними бухгалтерського обліку, і виявлення результатів.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей затверджено постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116, з наступними змінами і доповненнями.

Основні операції, пов’язані з обліком результатів інвентаризації, наведені нижче.

1. На вартість виявлених надлишків товарів і сировини:

у коморі	Д-т 281	К-т	719
у виробництві	Д-т 23	К-т	719
у буфеті	Д-т 282	К-т	719.
2. Списана на фінансовий результат сума надлишків
	Д-т 719	К-т 791
3. На вартість відсутніх товарів і сировини:		К-т	281
у коморі	Д-т 947
у виробництві	Д-т 947	К-т	23
у буфеті	Д-т 947	К-т	282.

4. Зменшено суму податкового кредиту на нестачу товару (червоне сторно)

Д-т 644 К-т 641.

5. Віднесено на витрати звітного періоду зменшеня суми податкового кредиту на нестачу товара (червоне сторно) суму ПДВ, яка приходиться на відсутній товар

Д-т 947 К-т 641.

169