За невеликого асортименту товару підприємство роздрібної торгівлі, зазвичай, установлює націнку на товар у конкретній сумі. Наприклад, підприємство роздрібної торгівлі придбало товар на суму 1200 грн (у тому числі ПДВ — 200 грн). Націнка на придбаний товар склала 560 грн, продажна вартість придбаного товару 1560 грн,

утому числі:

•первісна (покупна) вартість без ПДВ — 1000 грн;

•торговельна націнка — 560 грн;

У тому числі (сума ПДВ із покупної вартості товару 200 грн + сума торговельної націнки 300 грн + сума ПДВ, нарахована на торговельну націнку, 60 грн (300 грн × 20 : 100)).

При великому товарному асортименті сума торговельної націнки встановлюється у процентному співвідношенні до покупної вартості товару.

Використовуючи ці дані і, крім того, за умов, що на підприємстві на придбаний товар установлена торговельна націнка в розмірі 30 % первісної (покупної) вартості товару з урахуванням ПДВ, визначимо порядок формування продажної вартості товару, а саме:

первісна (покупна) вартість з урахуванням ПДВ буде дорівнює

1200 грн;

Торговельна націнка 360 грн (1200 грн × 0,3)

Продажна вартість 1560 грн (1200 грн + 360 грн)

або (1200 грн × 1,3)

У нашому прикладі продажна ціна товару, відпущеного в реалізацію, визначається відповідно до П(С)БУ 9 «Запаси» для підприємств роздрібної торгівлі за методом ціни продажу. На кожен товар, що надійшов, до покупної вартості нараховується торговельна націнка у встановленому на підприємстві відсотку. Розмір торговельної націнки передбачає покриття «вхідного» ПДВ, транспортно-заготівельних витрат, ПДВ від продажної вартості реалізованих товарів і одержання валового доходу від основної діяльності.

3.2. Характеристика рахунків бухгалтерського обліку товароруху

Облік товарів та товарних операцій торговельних підприємств регламентується Положенням про порядок реалізації і ведення бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з продажем товарів, Законами України, Планом рахунків, а також П(С)БО.

Моментом реалізації товару, збільшення валового прибутку, виникнення податкового зобов’язання по ПДВ є момент отримання грошо-

92

вих коштів від покупця та відпуск товару з врученням товарного чи касового чеків.

Для узагальнення інформації про рух та наявність товарних запасів на підприємствах роздрібної торгівлі Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачений рахунок 28 «Товари», субрахунок 282 «Товари в торгівлі».

За дебетом субрахунка 282 відображається надходження товарів за продажними (роздрібними) цінами. За кредитом — списання товарів у зв’язку з їх реалізацією споживачам, іншим вибуттям також за роздрібними цінами. Субрахунок 285 «Торгова націнка» застосовують роздрібні торговельні підприємства. За кредитом субрахунка 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом — зменшення (списання). Списання за рахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунка 902 і кредитом субрахунка 285 «storno».

На субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати» узагальнюється інформація про суми ТЗВ, пов’язані з придбанням товарів.

Нарахування суми ТЗВ та її списання відображається такими бухгалтерськими записами:

Дебет субрахунка 289, Кредит рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками», 68 «Розрахунки за іншими операціями».

Дебет субрахунка 902, Кредит субрахунка 289.

Доход від реалізації товарів обліковується на рахунка 70 «Доход від реалізації, субрахунок 702 «Доход від реалізації товарів». За кредитом субрахунка 702 відображається торгова виручка з ПДВ, за дебетом

—ПДВ акцизний збір, а також списання доходів від реалізації товарів

упорядку закриття субрахунка на рахунок 79 «Фінансові результати».

Собівартість реалізованих товарів відображається на однойменному субрахунка 902 рахунка 90 «Собівартість реалізації» за продажними цінами протягом звітного періоду таким бухгалтерським записом: Дебет субрахунка 282 «Товари в торгівлі». По закінченні звітного періоду визначається собівартість проданого товару за методом середнього відсотка торгових націнок, а також розрахунком суми транспортних витрат і відображається такими бухгалтерськими записами: Дебет субрахунка 902 Кредит субрахунка 285 «storno»; Дебет субрахунка 902, Кредит субрахунка 289 «Транспортно-заготівельні витрати». Фактична собівартість реалізованих товарів за звітний період списується в порядку закриття дебетового обороту на рахунок 79 «Фінансові результати».

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу собівартості товарів, а як витрати обігу узагальнюються на рахунках обліку витрат звітного періоду — 92 «адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

93

Дані субрахунка 902 «Собівартість реалізації товарів» знаходять відображення у Звіті про фінансові результати.

3.3. Документальне оформлення надходження товарів

При здійсненні товарних операцій використовуються і у певному порядку заповнюються окремі документи.

Угода — це основоположний документ, який є підставою для здійснення будь-якої торговельної операції. Він визначає характер угоди (купівля-продаж, консигнація, бартерний контракт тощо), а відповідно і методологію відображення цих операцій у бухгалтерському обліку.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їхнім транспортом або транспортом сторонньої організації безпосередньо на склад підприємства, складається товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортними накладними (ТТН) оформлюється відпуск товарів зі складу при централізованій доставці.

Обов’язковим є заповнення всіх реквізитів, які містяться у цьому документі: підстава на відпуск товарів (замовлення, розпорядження тощо), номер автомашини, номер дорожнього листа, прізвище водія і вантажника, через кого відпускається товар, ким і кому відпущений товар, найменування, кількість, ціна і вартість товару. В тих випадках, коли в розділі «Відомості про вантаж» ТТН неможливо перерахувати всі назви і характеристики товарів, що перевозяться, до товарного розділу ТТН додатково складається як невід’ємна частина, належним чином оформлена спеціалізована форма товарної накладної (сертифікат або інша форма первинного обліку), яка застосовується підприємством для оформлення передачі товарно-матеріальних цінностей.

При незаповненні реквізитів розділів «Навантажувально-розванта- жувальні операції», «Транспортні послуги» ТТН підприємства не мають права віднести до складу валових витрат витрати з перевезення, навантаження і розвантаження товару.

Накладна підписується матеріально відповідальною особою, що відпустила товар, агентом або іншим працівником, що прийняв товар до перевезення, а також матеріально відповідальною особою підпри- ємства-отримувача, що прийняла товар (тут же ставиться штамп під- приємства-отримувача).

Важливе значення в організації обліку надходження товарів має правильне документальне оформлення приймання товарів із зазначенням їх кількості. Порядок оформлення приймання залежить від місця приймання товарів (склад постачальника чи торговельне підприємство), виду постачання (утаріабобезтари), способудоставкитаіншихфакторів.

Для одержання товарів безпосередньо на складі постачальника чи станції (пристані) призначення представнику торговельного підприєм-

94

ства видається доручення типової форми, підписане керівником, головним бухгалтером і завірене печаткою.

Доручення видається на строк, який установлюється залежно від можливості отримання і вивезення відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видане доручення, але не більше ніж на 10 днів. Особам, які не відзвітувались про використання доручень або ж не повернули невикористане доручення, термін дії якого скінчився, нове доручення не видається. У виданому дорученні наводиться перелік цінностей, які потрібно отримати по ньому (обов’язково з зазначенням назви і кількості, незалежно від того, чи є такі відомості в документах на відпущення (наряді, рахунка, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки доручення необхідно прокреслювати.

При постійних зв’язках торговельного підприємства з постачальником виписується довготермінове доручення, але не більше ніж на 3 місяці із зазначенням посадових осіб, яким надано право на одержання товарів. Доручення реєструються в спеціальному журналі, в якому виділяються графи для розписки про одержання доручення та позначки про його використання на підставі наданих документів.

Затарені товари на складі постачальника приймаються за кількістю місць без перевірки і підрахунка кількості вмістимого. При цьому ретельно перевіряються кількість місць, вага, стан упаковки, цілісність тари. Матеріально відповідальна особа ставить підпис на товарнотранспортній накладній, чим засвідчує приймання товарів у постачальника і відповідає за збереженість товару.

Відвантаження (відпуск) товарів зі складів оптових баз проводиться матеріально відповідальними особами. Торговий відділ бази повинен виписувати рахунок-фактуру із зазначенням найменування та кількості товарів, що підлягають відпуску, а також фактично відпущеної кількості товарів. Таким чином, рахунок-фактура є нарядом на відпуск товарів і документом, що підтверджує їх фактичний відпуск за кількістю.

Рахунок-фактура як платіжний документ є підставою платежу та його розміру, виписується у випадку передоплати за товар або за фактично відпущений товар на підставі документів на відпуск, відвантаження або доставку товарів. Рахунок-фактура додається до платіжного доручення або платіжної вимоги-доручення на оплату товару. При відвантаженні товару залізничним або водним транспортом до рахункафактури додається також вантажна квитанція, яка підтверджує приймання вантажу на станції (пристані) відправлення для доставки на адресу вантажоодержувача.

Право на податковий кредит виникає у платника податку тільки за наявності податкової накладної, що виписана відповідно до діючого законодавства. Податкова накладна є як обліковим, так і звітним до-

95

кументом. На підставі податкової накладної заповнюється книга обліку придбання товарів підприємствами — платниками ПДВ.

Право на податковий кредит по імпортованих товарах виникає у платника податку на момент сплати ПДВ митним органам, а запис до книги обліку придбання товарів здійснюється на підставі вантажної митної декларації (ВМД).

Супровідними документами є пакувальні ярлики, карти, специфікації, відвіси, а на окремі товари — сертифікати якості, довідки лабораторних аналізів, що характеризують якісний стан товару. Пакувальний ярлик складається на кожне окреме місце (ящик, тюк і т.д.) Один примірник його вкладається в ящик (тюк), а інший — із зазначенням ваги кожного місця, повинен додаватись до рахунка-фактури. Специфікація застосовується у тих випадках, коли відвантажена партія товару упаковується в ящики, бочки тощо, в ній перераховується кожне окреме місце, вага-брутто товару і окремо вага тари.

При прийманні товарів від постачальників можуть бути виявлені розбіжності в кількості або якості товару, зазначених у супровідних документах і тих, що фактично надійшли. У цьому випадку особливу увагу необхідно приділяти правилам приймання товару і документального оформлення виявлених розбіжностей, які забезпечують можливість відшкодування матеріальної шкоди — нестачі товару, що виникла з вини постачальника або залізниці.

Правила приймання товару залежать від місця їх одержання (на складі одержувача, на залізничній станції або на складі постачальника) та упаковки товару (без упаковки або в упаковці).

Основними принципами приймання товару є: а) приймання товару на складі постачальника:

•товар в упаковці приймається одержувачем за кількістю місць або за вагою-брутто, перевірка за кількістю одиниць або вагою повинна бути проведена протягом строків, установлених держстандартами, технічними умовами, особливими поставки та іншими нормативними документами;

•незатарений товар приймається за кількістю натуральних одиниць або вагою-нетто:

б) приймання товару на складі одержувача проводиться за кількістю натуральних одиниць або вагою;

в) приймання товару на залізничній станції проводиться згідно із залізничною накладною і вантажною квитанцією. При цьому, необхідно перевірити цілісність вагона або контейнера, наявність пломб і чіткість відтисків на них. Якщо органи транспортної організації видають вантаж без перевірки ваги, про це повинен бути зроблений запис в залізничній накладній. Приймання товару, незатареного в тару, проводиться з обов’язковим переважуванням товару, із складанням спеціального документа — відвісу.

96

Найбільш раціональним способом приймання товарів, що надійшли, є застосування спеціального штампу приймання. Цей штамп ставиться безпосередньо на супровідних товарних документах (рахунках-фактурах, то- варно-транспортних накладних тощо) матеріально відповідальними особами, що прийняли цінності в підзвіт. У ньому зазначається дата приймання товару, номер і дата супровідного документа, сума прийнятих товарів і окремотари, щозавіряєтьсяпідписомматеріальновідповідальноїособи.

Проте не в усіх випадках можна оформити приймання товарів поставленням штампу на супровідних документах. Наприклад, коли одержані товари за одним супровідним документом оприбутковуються різними матеріально відповідальними особами. У таких ситуаціях приймання товарів оформлюється актом приймання, де вказується найменування, артикул, ґатунок, кількість і сума товарів за документом постачальника і товарів, що фактично надійшли.

Виявлені в процесі приймання товарів розбіжності оформлюють відповідними документами у встановленому порядку і у відповідні строки. Основними з таких документів є:

1.Акт про встановлені розбіжності, який складається комісією з обов’язковою участю матеріально відповідальної особи і представника постачальника. Якщо договором не передбачається обов’язкова участь представника постачальника, то в складі комісії повинен брати участь представник незацікавленої сторони, який повинен мати посвідчення на право участі в прийманні товару. В акті, зазвичай, перераховуються тільки ті матеріальні цінності, за якими виявлені розбіжності. В кінці акту робиться запис про те, що за іншими товарно-матеріальними цінностями розбіжностей не встановлено.

2.Акт про встановлені розбіжності при прийманні імпортних товарів складається комісією у випадку виявлення розбіжностей фактичної кількості товарів з даними товаросупровідних документів. До нього додаються оригінали пакувальних листів або обумовлюється їх відсутність. Акт складається в п’яти примірниках, а на імпортні товари, одержані в упаковці оптової бази, — у двох.

3.Комерційний акт складається при прийманні товару на залізничній станції з обов’язковою участю її представника в день одержання вантажу.

До актів обов’язково додаються супровідні документи, що підтверджують виявлені при прийманні товарів розбіжності: транспортні документи, пакувальні ярлики, документ, що засвідчує повноваження представника, який брав участь в прийманні товару, та інші.

Не складаються акти у випадках, якщо нестача товару виявлена в межах встановлених норм природного убутку при перевезенні товару, оскільки вона належить до витрат торговельного підприємства.

На підставі правильно складених актів і доданих всіх необхідних документів, торговельне підприємство має право у встановлені строки вису-

97