Витрати з реконструкції, модернізації, модифікації, забудові, дообладнання об’єктів основних засобів:

Д-т 15 «Капітальні інвестиції», 644 та К-т 63. Зараховані витрати до вартості основних засобів — Д-10, К-т 15.

4.4. Облік устаткування та тимчасових споруд

Відповідно до Правил визначення вартості будівництва (ДБН.Д.1.1-1.2000), вартість придбання обладнання, меблів та інвентарю визначається за окремим кошторисом і включається до граф 6 та 8 зведеного кошторисного розрахунка [26]. При взаєморозрахунках за виконані роботи з монтажу обладнання у типових формах № КБ-2в, що надаються підрядними організаціями, враховується тільки вартість монтажу обладнання, без врахування вартості його придбання.

Приклад про відображення придбаного обладнання підрядником для замовника наведено у таблиці 4.9.

					Таблиця 4.9
		ВІДОБРАЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ПРИДБАННЯ
		ПІДРЯДНИКОМ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ЗАМОВНИКА
	Операція		Дебет	Кредит		Сума
	01		02	03		04
1.	Придбання	устат-	281 «Товари на скла-	631 «Розрахунки з
				постачальниками і		10 000,0
кування			ді»
				підрядниками»
2. Податковий кредит			641 «Розрахунки з	631 «Розрахунки з
				постачальниками і		2000,0
			бюджетом»
				підрядниками»
3.	Продано устатку-		377 «Розрахунки з рі-	703 «Дохід від реалі-		12 000,0
вання замовникові			зними дебіторами	зації робіт і послуг»
4.	Податкове	зо-	703	641		2000,0
бов’язання
5. Оплачено замовни-			311	377		12 000,0
ком устаткування

Типовим положенням «Про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації» забезпечення будівництва обладнанням, меблями та інвентарем покладено на замовника. У випадках придбання обладнання підрядною організацією за дорученням замовника, таке обладнання передається на баланс замовнику за актом передавання чи актом купівліпродажу обладнання (залежно від умов фінансування придбання обла-

232

днання — за рахунок авансу замовника на зазначені цілі чи власних коштів підрядника) з відшкодуванням витрат підрядника за платіжним дорученням, оформленим на підставі рахунка заводу-постачальника та обґрунтованих транспортних та заготівельно-складських витрат.

Цей порядок регулюється будівельними нормами і правилами (Бніп), відповідно до яких доручення замовника по виконанню підрядником комплектації устаткування повинне передбачатися положеннями договору підряду з урахуванням конкретних умов поставки: у рахунок авансу, за власні кошти підрядника з подальшою оплатою замовником. Устаткування, придбане за власні кошти, передається замовникові за актом купівлі-продажу, і замовником проводиться відповідна оплата. Тому, в обліку відбиття цієї операції повинне бути відбите як реалізація товару.

Відповідно до Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, порядок здавання-приймання закінчених робіт, у цьому випадку — змонтованого обладнання, передбачається умовами договору підряду з обов’язковим оформленням акта приймання-передавання [31].

Передавання устаткування замовником підрядникові для монтажу здійснюється за актом передавання чи актом купівлі-продажу і зараховується підрядником на рахунок 021 «Устаткування прийняте для монтажу». В акті виконаних робіт підрядником вартість устаткування не відображається. Після підписання акту виконаних робіт рахунок 021 закривається.

Облік тимчасових споруд. Будівництво житла, доріг, складських приміщень і т.п., зазвичай, не обходиться без тимчасових конструкцій, пристосувань, електростанцій, компресорних, будинків контор і комор для зберігання матеріальних цінностей, огороджень, приміщень для робітників і т.п. Одні з них більш матеріалоємні та вимагають значних і трудових, і фінансових витрат, такі, наприклад, як бетонні установки або складські приміщення для зберігання устаткування на будівельному майданчику, їх називають титульними. Інші — тимчасові душові, перехідні містки, навіси й т.п. називають не титульними.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-1-2000 [26] виділені роботи і витрати, що належать до титульних і не титульних тимчасових будинків і споруд. Їхній перелік наведений у додатках (додатки 2, 3).

Щодо обчислення витрат на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд Міністерство регіонального розвитку та будівництва України роз’яснює, що вартість будівництва обчислюється відповідно до «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-1-2000 (надалі ДБН), які мають обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва, що здійснюється йз залученням бюджет-

233

них коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Відповідно до ДБН, при складанні інвесторської кошторисної документації до глави 8 «Тимчасові будівлі та споруди» зведеного кошторисного розрахунка вартості будівництва (ЗКР) включаються кошти на зведення (пристосування) та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, необхідних для забезпечення виробничих потреб будови. Ці кошти визначаються або калькуляційним методом за даними проекту організації будівництва, або за усередненими відсотковими показниками за видами будівництва, які передбачені в додатку 6 до ДБН.

Рішення щодо способу обчислення витрат зі спорудження титульних тимчасових будівель і споруд при формуванні договірної ціни та проведення взаєморозрахунків приймається сторонами (замовник, підрядник) і зазначається в договорі. При цьому, визначення коштів на зазначені цілі за усередненими показниками на стадії формування договірної ціни та проведення взаєморозрахунків можливе тільки, якщо такий спосіб прийнято в інвесторській кошторисній документації.

При обчисленні коштів зазначеним калькуляційним методом на підставі виконавчого кошторису, погодженого із замовником, при взаєморозрахунках до типової форми КБ-2у включаються кошти на ці цілі виходячи з обсягів виконаних робіт по зведенню та розбиранню тимчасових будівель та споруд. Якщо умовами договору підряду передбачені кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд із застосуванням усередненого показника, який не перевищує 5 %, до типової форми КБ-2у кошти на зазначене включаються за усередненим показником без підтвердження понесених витрат. У випадку, коли усереднений показник перевищує 5 %, взаєморозрахунки проводяться за відповідно підтвердженими витратами на зведення (пристосуванню) тимчасових будівель і споруд [35].

Виходячи з назви й функціонального призначення, титульні тимчасові будинки і спорудження варто відносити до необоротних активів

— основних засобів. Отже, їхній документальний супровід і відбиття в регістрах бухгалтерського обліку буде ідентичний основним засобам. Таким чином, витрати на їхнє спорудження накопичують за дебетом рахунків 15 «Капітальні інвестиції» і 641 на суму ПДВ у кореспонденції з кредитом рахунків 23, 63,68.

Уведення в експлуатацію титульних об’єктів оформляють первинними документами, форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352:

•ф. ОЗ-1 «Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів»;

•ф. ОЗ-2 «Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих

імодернізованих об’єктів»;

234

•ф. ОЗ-3 «Акт списання основних засобів»;

•ф. ОЗ-6 «Інвентарна картка основних засобів»;

•ф. ОЗ-7 «Опис інвентарних карт по обліку основних засобів»;

•ф. ОЗ-8 «Картка обліку руху основних засобів»;

•ф. ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів»;

•ф. ОЗ-15 «Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних підприємств)».

Залежно від призначення об’єкта його уведення в експлуатацію відображають проведенням за дебетом різних субрахунків: 103»Будинки і спорудження»; 104 «Машини і устаткування»; 105 «Транспортні засоби» або 106 «Інструменти, прилади і інвентар» із кредиту рахунка 15.

Порядок нарахування амортизації для титульних споруджень такий самий як і для основних засобів, наведених П(С)БО 7 «Основні засоби» [44] із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного і виробничого. Для платників податку на прибуток, амортизацію нараховують із урахуванням віднесення їх до першої або третьої групи основних засобів. До групи 1 належать будинки, спорудження, структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі із квартальною нормою амортизації — 2 %.

До групи 3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 (автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі, побутові електроні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, інше конторське (офісне) обладнання), устаткування та приладдя до нього) і 4 (електронно-розрахункові машини, інші машини для автоматизованої обробки інформації, їх програмне забезпечення інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість МШП) із квартальною нормою амортизації — 6 % [4] п. 8.2.2.

Нарахування зносу відображають за дебетом рахунка 23 і кредитом рахунка 13 «Знос (амортизація) необоротних активів».

Списання використаних титульних споруджень — за дебетом субрахунка976 «Списання необоротних активів», 13 ікредитом рахунка 10.

Бухгалтерський облік нетитульних споруджень регламентується П(С)БО 7 і Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, згідно з яким тимчасові (нетитульні) спорудження відносять теж до групи основних засобів «Інші необоротні матеріальні активи», якщо строк їхнього корисного використання (експлуатації) більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року) [44, 38]. Порядок документального оформлення по придбанню, уведенню в експлуатацію і вибуттю таких об’єктів аналогічно титульним (форми ОЗ-1, 2, 3, 6—9, 15). Але нарахування амортизації можна проводити прямолінійним або виробничим методом. Планом рахунків для

235

них передбачений субрахунок 113 «Тимчасові (не титульні) спорудження» [40].

Методичними рекомендаціями з формування собівартості будіве- льно-монтажних робіт передбачено розподіл нетитульних споруджень на необоротні й оборотні [37].

Справді, з наведеного переліку робіт і видатків, що належать до не титульних тимчасових будинків, споруд, пристосувань і устаткування таких, як приоб’єктні контори і комори виконробів і майстрів; складські приміщення і навіси при об’єкті будівництва за їхніми характеристиками (вартості об’єкта, часу експлуатації більше року) варто віднести до необоротних тимчасових нетитульних споруджень, тому такі витрати накопичують на рахунка 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» і вводять в експлуатацію у кореспонденції із субрахунком 113 «Тимчасові (не титульні) спорудження».

Вартість тимчасових оборотних нетитульних споруджень рекомендується враховувати за дебетом рахунків 11 «Інші необоротні матеріальні активи» і 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети». Ми вважаємо, що використовувати рахунок 11 стосовно «оборотних» засобів не коректно, тому що і перелік робіт і витрат, що належать до нетитульних тимчасових будинків, споруджень, пристосувань і устаткування, таких, як драбини, сходи і т.п. експлуатуються менше року і їхня вартість менша 1000 грн Їх варто враховувати на рахунка 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» і відносити на валові витрати звітного періоду, у якому вони були придбані.

ДБН Д.1.1-1-2000 витрати, зв’язані з будівництвом, експлуатацією, ремонтами нетитульних об’єктів, передбачено враховувати в загальновиробничих витратах. Витрати накопичують за дебетом рахунка 91 із кредиту різних рахунків — 20, 63, 66, 65 і т.п., а потім списують, попередньо розподіливши між об’єктами, одним з методів, прийнятих обліковою політикою підприємства.

П. 14 П(С)БО18 «Будівельні контракти» передбачено витрати на управління, організацію та обслуговування будівельного виробництва розподіляти між об’єктами будівництва (з урахуванням специфіки робіт, що виконуються) пропорційно: до прямих витрат; обсягів доходу; прямих витрат на оплату праці; відпрацьованого будівельними машинами і механізмами години тощо [47].

П(С)БО 18 «Будівельні контракти» і Методичними рекомендаціями з формування собівартості будівельно-монтажних робіт такі витрати відносять до інших прямих витрат, що відносяться до собівартості конкретного об’єктабудівництва, якщоцепередбачено кошторисом контракту.

Якщо такі витрати не були включені до кошторисної вартості, то їх варто відносити до собівартості реалізованої продукції звітного періоду.

236