Якщо на підприємстві облік товарів ведеться за цінами реалізації, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що розраховується до вартості товарів, виявлених в нестачі або зіпсованими такимзаписом: Дебет285 «Торгованацінка», Кредит28 «Товари».

Водночас, суми нестачі і втрат від псування товарів понад норми природних втрат до ухвалення рішення про конкретних винуватців відображаються за дебетом позабалансового субрахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей».

2.8. Інвентаризація товарів та облік її результатів

Інвентаризація є процедурою перевірки фактичної наявності товарів та порівняння з записами на рахунках з метою відображення реального становища у бухгалтерському обліку. За Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», підприємства торгівлі зобов’язані проводити інвентаризацію товарів для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку. Періодичність проведення інвентаризації визначається самим власником підприємства. Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарноматеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, із змінами і доповненнями, регламентуються порядок проведення, документальне оформлення та терміни інвентаризації.

Так, інвентаризацію на підприємствах оптової торгівлі непродовольчими товарами повинні проводити не менше одного разу на рік, продовольчими товарами — два рази на рік. У підприємствах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами — не менш двох разів на рік, продовольчими товарами — один раз на квартал, або при передаванні робочої зміни (бригади), у підприємствах ресторанного господарства

— один раз на квартал.

Проведенняінвентаризації— несамоціль, авирішеннятакихпроблем:

•виявлення розбіжностей між фактичною наявністю товару та даними обліку;

•встановлення товарів, які вже втратили свою первісну якість;

•відбір товару, який потребує швидкої реалізації через наближенням терміну реалізації;

•переоцінка товару різних причин;

•перевірка дотримання умов зберігання тощо.

Крім того, варто обов’язково проводити інвентаризацію, якщо змінюється керівництво підприємства чи матеріально-відповідальна особа; при встановленні фактів крадіжки чи псування товару; у випадках стихійного лиха, пожежі; при проведенні ревізій, аудиту; ліквідації підприємства.

64

Для забезпечення інвентаризаційної роботи керівником підприємства назначається постійно діюча комісія. У обліковій політиці підприємства назначаються відповідальні особи та члени комісії, які здійснюють за наказом керівника інвентаризацію у встановлені терміни. Вона полягає у виконанні конкретного завдання та документальному засвідченні результату перевірки. На підставі фактичного перерахунка, зважування, перемірювання товару на кожному складі матеріально відповідальною особою, на збереженні якої знаходяться товари, тара, гроші, складається інвентарний опис товарів, матеріалів, тари і грошових коштів в торгівлі за типовими формами: № інв.-12 — у оптовій торгівлі; № інв.-13 — у роздрібній торгівлі.

Інвентарний опис залишків продуктів харчування та напівфабрикатів на підприємствах ресторанного господарства, товарів, матеріалів, тари і грошових коштів в торгівлі за формою № інв.-14 у підприємств ресторанного господарства складається у двох примірниках. Перший примірник опису передається до бухгалтерії. Другий — зберігається у матеріально відповідальної особи.

До початку інвентаризації від кожної відповідальної особи береться товарний звіт, на якому затверджуються підписом голови комісії слова «до інвентаризації», та розписка про підтвердження даних про наявність товарів та тари на момент інвентаризації. Розписку включено до титульної частини опису. На останній сторінці інвентаризаційного опису відповідальна особа своїм підписом зазначає, що всі цінності перевірені за його присутностітащопретензійдоінвентаризаційної комісіїнемає.

З метою прискорення проведення інвентаризації товарів, особливо якщо мова йде про планові інвентаризації, допускається застосування інвентарних ярликів за формою № інв.-2. Рух товарів під час інвентаризації відображується на зворотньому боці.

На товари відвантажені, термін оплати яких не настав, та на товари відвантажені, але несплачені вчасно, складаються окремі акти в одному примірнику, підписуються інвентаризаційною комісією і передаються до бухгалтерії.

При інвентаризації товарів, прийнятих на відповідальне збереження, записи до Інвентарного опису товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (переданих) на відповідальне збереження за формою № інв.-5 проводяться комісією на підставі перевірки і перерахунка фактично наявних товарів.

Акт інвентаризації товарів, що знаходяться в дорозі (форма № інв.- 6), застосовується для виявлення кількості та вартості товарів, які на момент інвентаризації знаходяться в дорозі.

Для відображення результатів інвентаризації товарів, матеріалів та тари, за якими виявлені відхилення від облікових даних, бухгалтером оптового підприємства чи ресторанного господарства складається в одному примірнику Порівняльна відомість за формою № інв-20.

65

Внаслідок інвентаризації, за даними порівняльної відомості, можуть бути два варіанти:

•фактичні залишки товарів збігаються з даними бухгалтерського обліку за рахунком 28»Товари»;

•дані бухгалтерського обліку не збігаються з даними порівняльної відомості.

Другий варіант може бути пов’язаний з нестачею чи надлишками товару. Виявлену суму нестачі за товарами за порівняльною відомістю, коли вже зараховані природні втрати, пересортиця, необхідно списати, бо у бухгалтерському обліку, незалежно від причин, треба зазначити реальне становище за рахунком 28 «Товари». Негативна інвентаризаційна різниця списується в такій послідовності:

1) нестача товарів у межах природної втрати. Порядок визначення та списання природних втрат товару наведено у п. 2.7;

2) нестача товарів понад встановлені норми природних втрат чи товарів на які взагалі немає таких норм. У цьому випадку рішення про списання нестачі приймає керівник підприємства.

Якщо у недостачі товару винувата матеріально відповідальна особа

івона визнає свою вину, чи доведена вина через судові органи влади, то на дебеті рахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» треба показати суму, яка підлягає відшкодуванню у розмірі, розрахованому згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей № 116, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. з доповненнями.

Розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Державний комітет зі статистики, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору, за формулою 2.5:

Рз = [(Бв – А) х Iінф. + ПДВ + Азб] × 2,

(2.5)

де Рз — розмір збитку; Бв — балансова (первинна) вартість; А — амортизація; І — індекс інфляції; 2 — коефіцієнт.

Щодо торгівлі та підприємств ресторанного господарства, то ця формула буде мати такий вигляд (2.6):

Рз = [(Первинна вартість товару × Iінф) + ПДВ + Азб] × 2 (2.6) Кредитуються рахунки 716 «Відшкодування раніше списаних ак-

тивів» на суму, що дорівнює нестачі, та 719 «Інші доходи від операційної діяльності» на суму, яка дорівнює різниці між сумою, визначе-

66

ною за встановленим Порядком № 116 та фактичною нестачею, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Якщо винувата особа не встановлена, то нестачу списують так, як це наведено у п. 2.8 — за рахунок підприємства. Наприклад. За результатами інвентаризації сума нестачі товару за первинною вартістю склала 1000,0 грн. Встановлена винна матеріально-відповідальна особа. Порядок відображення результатів інвентаризації наведено у таб-

лиці 2.23.

Таблиця 2.23

ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

							Бухгалтерський		Податковий облік
	№						облік
		Зміст господарської операції				Сума
	п/п
							Дебет	Кредит	Валові	Валові
									витрати	доходи
	01			02		03	04	05	06	07
	1	Відображено суму нестачі то-				1000,0	947	28
		вару
	2	Одночасно		відображено	не-	1000,0	072
		стачу на позабалансовому ра-
		хунка
		Віднесено на винну особу су-
		му фактичної нестачі.
		Розрахунок		розміру збитків
	3	проведемо за формулою 2.6.,				2400,0	375	716		2000,0
		якщо І інф. дорівнює 1. ПДВ
		— 20 %.
		Рз = [(1000 × 1) + 200]
		× 2 = 2400
	4	Сплачена сума до відшкоду-				2400,0	30	375
		вання винною особою
	5	Нараховано суми, що підля-
		гають сплаті до бюджету:
		ПДВ				200,0	716	641
		різниця між сумою відшкоду-				1200,0	716	642
		вання і балансовою вартістю
		товару
	6	Списується	відшкодована		су-	1000,0		072
		ма нестачі	з	позабалансового
		рахунка
		Перераховано до бюджету рі-
	7	зницю між сумою відшкоду-				1200,0	642	311
		вання і балансовою вартістю
		товару
	8	Відображено		результат	від	1000,0	791	947
		проведеної інвентаризації				1000,0	716	794

67