На підприємствах торгівлі можуть виникати пересортиці. Зарахувати нестачу лишками можливо у випадку, якщо вони виникли у однієї матеріально-відповідальної особи, за однаковою групою товарів, кількістю та за один й той самий звітний період.

У бухгалтерському обліку списується сума нестачі, а лишок товарів прибуткується. Сумова нестача стягується з винної особи, а сумовий лишок зараховується як інші доходи. Надлишки товару оприбутковують у кореспонденції із рахунком 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

2.9. Облік результатів переоцінки товарів

Переоцінка припускає зміну спочатку встановленої ціни товару в бік зменшення — уцінки, або збільшення — дооцінки.

Товари, відповідно до вимог П(с)БО 9 «Запаси», відображають у бухгалтерському обліку і звітності за найменшою із двох оцінок: за первісною вартістю або за чистою вартістю реалізації. За чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їхня ціна зменшилася або вони зіпсовані, застаріли, або в інший спосіб втратили спочатку очікувану вигоду.

Отже, для визначення чистої вартості реалізації виникає потреба у проведенні уцінки товару. Уцінку необхідно проводити відповідно до вимог Положення про порядок уцінки і реалізації залежаної продукції з групи товарів широкого споживання, продукції виробничотехнічного призначення і надлишків товарно-матеріальних цінностей. Уцінці підлягають товари широкого споживання, що залежалися (не мають збуту понад три місяці) і не користуються попитом у споживача, а також товари, що втратили свою первинну якість.

Уцінку проводять незалежно від причин, за результатами інвентаризації. Підсумки проведеної уцінки оформляють Актом уцінки товарів за затвердженою формою. Основні реквізити якої подають повну інформацію: про назву товару; постачальника; дату надходження; кількість; вартість за одиницю до уцінки і після уцінки.

Сума уцінки визначається при порівнянні вартості товару до уцінки і вартості за новими цінами після проведеної переоцінки. Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено субрахунок 946 «Втрати від знецінювання запасів», за дебетом якого відбивають суму уцінки з кореспонденцією з кредитом субрахунка 281 «Товари на складі».

Одночасно проводиться коригування суми податкового кредиту методом «червоного сторно»:

Дебет 641 «Розрахунки за податками» Кредит 946 « Втрати від знецінення запасів».

68

Якщо за втратою якості товару, що переоцінюють, встановлені винуваті особи, то такі втрати повинні бути відображені записами:

Дебет 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» Кредит 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Крім того, сума уцінки повинна бути відбита на забалансовому рахунка 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

В міру зменшення дебіторської заборгованості на суму відшкодування варто кредитувати рахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Але при проведенні дооцінки щодо уцінених раніше товарів у сумі, що не перевищує раніше проведеної уцінки, дебетують субрахунок 281 та кредитують 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

У разі, коли платник податку приймає рішення про переоцінку товарів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то її результати в цілях податкового обліку не змінюють балансової вартості товарів та валових доходів і витрат.

2.10. Облік тари

Тарою вважаються всі предмети, у які упаковують або укладають товар. Основне призначення тари полягає в такому:

•запобігання товару від псування і забруднення при збереженні, перевезенні та реалізації;

•забезпечення раціонального транспортування, навантаження і відпускання товару;

•зручності збереження товару на складах;

•створення оптимальних одиниць товару для покупця.

Залежно від основних функцій тару поділяють на: оборотну, інвентарну і пакувальну.

Упаковка — це технічний засіб чи комплекс засобів, з розміщеним у ньому товаром, що забезпечує захист товару від пошкоджень і втрат у процесі його обороту (транспортування, зберігання, продажу) і захист навколишнього природного середовища від забруднень. Тара, відповідно до Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках, — це основний елемент упаковки, щоєвиробомдлярозміщенняв ньомутовару.

Тара поділяється на два види: тара одноразового використання й тара багаторазового використання.

Тара першого виду є невід’ємною від товару, тому реалізується споживачам з товаром. До такої тари належать пакети із молоком, со-

69

ками; пакети із борошном, коробки під цукерки тощо. Вартість такої тари входить до первісної вартості товару та окремо не обліковується. Якщо одноразова тара може існувати окремо від товару, наприклад, пакети, які придбані для упаковки товару та безкоштовно відпускаються покупцям разом з товаром, то її оприбутковують спочатку на рахунка 204 «Тара й тарні матеріали», а при використанні списують на рахунок 93 «Витрати на збут». Якщо така упаковка використовується для розфасовки товару та включається до вартості товару чи відпускається за додаткову плату, то її треба враховувати як товар на рахунка 28 «Товари».

Багаторазова тара призначена для транспортування, наприклад, у спеціальних металевих контейнерах, муки, розфасованої у пакети; пива у бочках; оцту у скляних пляшках і т. д. Вона може бути оборотною та інвентарною. Оборотна тара, яка реалізується покупцеві з товаром, враховується як товар (пляшки, банки). Тару, яка підлягає поверненню продавцю, називають зворотною.

Визначення зворотної тари наведено у Порядку збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) — це тара багаторазового використання, що належить до вторинних матеріальних ресурсів і підлягає повторному використанню. Заставна вартість тари під товаром, яка сплачена постачальнику, зараховується на дебет позабалансового рахунка 05 «Гарантії та забезпечення надані», а залогова вартість тари під товаром, яка сплачена покупцем товару, зараховується на дебет позабалансового рахунка 06 «Гарантії та забезпечення отримані».

Інвентарна тара розрахована на багаторазове використання та є власністю постачальників чи покупців. Вона може обліковуватися на підприємстві як основні засоби чи як запаси. Якщо очікуваний термін корисного використання власної багаторазової тари складає більше року, та її вартість не менше 1000 грн, то така тара підпадає до складу інших необоротних матеріальних активів, а саме — рахується на субрахунку 115 «Інвентарна тара». Методологічні принципи формування інформації у бухгалтерському обліку про таку інвентарну тару регламентуються ПБУ 7 «Основні засоби».

У випадку, коли за обліковою політикою підприємства, очікуваний термін експлуатації власної багаторазової тари менше року, то таку тару рахують у складі запасів: як тара й тарні матеріали, чи малоцінні швидкозношувані предмети (МШП), чи товари на відповідних субрахунках: 204 «Тара й тарні матеріали», 22 «МШП», 284 «Тара під товарами». Методологічні принципи формування інформації у бухгалтерському обліку про таку інвентарну тару наведені у П(с)БО 9 «Запаси».

Дерев’яна тара оприбутковується та рахується за цінами надходження — за середньо-відпускними цінами. Багатооборотна тара оприбутковується та списується за заставними цінами.

70

Якщо ціна, за якою оприбуткована тара, не збігається з ціною, за якою її будуть повертати, або вона потребує ремонту, то у бухгалтерському обліку варто ці різниці показати на рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності», субрахунок 946 «Витрати від знецінення запасів». Навпаки, якщо постачальником товару не визначена тара, а фактично вона є, її оприбутковують за можливою ціною реалізації та відносять на кредит рахунка 74 «Інші доходи», субрахунок 745 «Доход від безоплатно одержаних активів».

Основні операції з обліку руху тари наведені у таблиці 2.24.

Таблиця 2.24

ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ З ОБЛІКУ ТАРИ

						Бухгалтерський		Податковий облік
	№					облік
		Зміст господарської операції			Сума
	п/п					Дебет	Кредит	Валові	Валові
								витрати	доходи
	01	02			03	04	05	06	07
	1	Оприбутковані	одержані	від
		постачальника:
	1	товари			2000,0	281	63	2000,0
		ПДВ			400,0	641	63
		тара без ціни				—	—
	2	Оприбутковані	одержані	від
		постачальника:
	2	поліетиленова упаковка			100,0	204	63	100,0
		ПДВ			20,0	641	63
	3	Передана до фасувального цеху			50,0	93,281	204
		цукруполіетиленоваупаковка
	4	Одержано від	постачальника
		та оприбутковано:
		товар			4000,0	281	63	4000,0
		ПДВ			800,0	641	63
		зворотна тара			160,0	284	63	160,0
	5	Проведені розрахунки з поста-			7480,0	63	311
		чальником(затовартатару)
	6	Сума наданого	забезпечення		160,0	05
		за зворотну тару
	7	Відвантажено покупцеві, то-			6000,0	361	702		5000,0
		вар у т.ч.
		ПДВ			1000,0
		передана зворотна тара з-під			160,0	361	284		160,0
		товара

71

					Закінчення табл. 2.24
			Бухгалтерський			Податковий облік
№				облік
	Зміст господарської операції	Сума
п/п			Дебет		Кредит	Валові	Валові
						витрати	доходи
01	02	03	04		05	06	07
8	Нараховані податкові зобов’я-	1000,0	702		641
	зання з ПДВ (від вартості реа-
	лізованого товару)
9	Списані товари за фактичною	4000,0	902		281
	собівартістю
10	Одержана оплата від покупця
	за товар	6000,0	311		361
	за тару	160,0	311		361
11	Зараховані отримані забезпе-	160,0	06
	чення за зворотну тару
12	Оприбуткована на склад пове-	160,0	284		685	160,0
	рнена покупцем зворотна тара
13	Повернена покупцеві вартість	160,0	685		311
	за зворотну тару
14	Списані отримані забезпечен-	160,0			06
	ня за зворотну тару
15	Повернена зворотна тара по-	160,0	685		284		160,0
	стачальнику
16	Списана сума наданого забез-	160,0			05
	печення

За податковим законодавством:

•ПДВ у складі ціни придбання багаторазової тари включається до складу податкового кредиту;

•вартість зворотної тари, відповідно до умов договору з постачальником, який передбачає повернення тари, до бази оподаткування ПДВ не включається. Але, якщо з моменту одержання тари минуло три роки (термін позивної давності) і тара не повернута постачальнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування одержувача. Якщо в договорі не передбачено в обов’язку покупця повернути тару постачальнику, то вартістьцієїтариєоб’єктомоподаткування ПДВ;

•вартість зворотної тари є об’єктом оподаткування податком на прибуток, тому що передбачається перехід прав власності на неї від продавця до покупця, у розмірі заставної вартості. Тоді при одержанні тари виникають валові витрати, а при її передаванні — валові доходи.

•амортизується багаторазова тара на підставі Закону про прибуток тільки та, яка належить до основних засобів підприємства (термін експлуатації понад рік);

72