6.Журнал обліку роботи будівельних машин (механізмів) (форма

№ЕБМ-6) застосовується для обліку і контролю щоденної роботи великих і малих будівельних машин (механізмів).

Журнал ведеться у замовника будівельних машин і у будівельних підприємствах, що мають будівельну техніку на балансі. Журнал заповнюється виконробом будівельної ділянки.

7.Довідка про виконані роботи (послуги) (форма № ЕСМ-7 застосовується для підтвердження виконаних робіт (послуг) будівельними машинами (механізмами) і для проведення розрахунків із замовниками при ручній обробці даних шляхових аркушів і рапортів.

Форма № ЕБМ-7 складається в одному примірнику представниками замовника на підставі даних шляхового аркуша (форма № ЕБМ-2) або рапортів (форми № ЕБМ-1, ЕБМ-3).

Довідка засвідчується печаткою замовника, передається в бухгалтерію, що використовує її як додаток до документа, який виставляє замовникові для оплати.

На кожен рапорт (шляховий аркуш) роботи будівельної машини (механізму) виписується окрема довідка [62, c. 146—148].

4.3. Синтетичний та аналітичний облік руху основних засобів

Облік надходження основних засобів. Загальні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» [44].

Для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, інвестиційної нерухомості Планом рахунків призначено рахунок 10 «Основні засоби» [40].

За дебетом рахунка 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта основних засобів; сум нарахованого забезпечення, за кредитом — вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатного передавання або невідповідності критеріям визнання активом, а також за часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

219

До рахунка ведеться десять субрахунків:

100«Інвестиційна нерухомість»;

101«Земельні ділянки»;

102«Капітальні витрати на поліпшення земель» (облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи);

103«Будинки та споруди» (облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель);

104«Машини та обладнання»;

105« Транспортні засоби»;

106«Інструменти, прилади та інвентар»;

107«Робоча і продуктивна худоба»;

108«Багаторічні насадження»;

109«Інші основні засоби» (облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунка 10).

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об’єкта окремо, а саме: за інвентарними об’єктами; за видами основних засобів; за місцями їх експлуатації; за матеріально-відповідальними особами.

Витрати на придбання або створення основних засобів, незалежно від джерел фінансування, називають капітальними інвестиціями і до моменту їх списання на вартість введеного до експлуатації об’єкта відображуються на рахунка 15 «Капітальні інвестиції» за такими субрахунками:

151«Капітальне будівництво»;

152«Придбання (виготовлення) основних засобів.

За дебетом рахунка 15 відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення основних засобів, за кредитом — їх зменшення при введенні в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених тощо.

На субрахунку 151 збирають витрати на будівництво, що здійснюється господарським і підрядним способом для власних потреб підприємства. На цьому субрахунка ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансові платежі для фінансування вказаного будівництва.

Наприклад:

1.Засновником підприємства внесено до статутного капіталу обладнання:

Дебет рахунка 10 «Основні засоби», субрахунок 104 «Машини та обладнання» Кредит 46 «Неоплачений капітал» — 6000.0

2.За договором постачання надійшли меблі до офісу:

Дебет рахунка 15 «Капітальні інвестиції»

220

Кредит рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — 10860,0 3. Оприбутковані меблі зараховані до складу основних засобів:

Дебет рахунка 10 «Основні засоби», субрахунок 106 «Інструменти, прилади та інвентар»

Кредит рахунка 15 «Капітальні інвестиції» — 10860,0 Записи на рахунках бухгалтерського обліку цих операцій наведені

на рис. 4.2.

10 «Основні засоби»

Д-т		К-т
С-до — 30 000
1)	6000
3) 10 860
об-	16860	об —
С-до — 46 860

Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками

Д-т	К-т
	С-до — 15 000
	2) 10860
об —	об — 10860
	С-до 25860

15 «Капітальні інвестиції»

Д-т	К-т
С-до — 20 000	3) 10 860
2) 10 860
Об — 10 860	об — 10 860
С-до — 20 000

Д-т 46 «Несплачений капітал»

Д-т	К-т
С-до 14000
	1) 6000
об —	об — 6000

С-до — 13400

Рис. 4.2. Записи на рахунках бухгалтерського обліку операцій із формування статутного капіталу

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій з надходження основних засобів наведена у п.п. 1, 2 Додатку до Методичних рекомендацій по бухгалтерському обліку основних засобів (додаток 1).

Облік амортизації основних засобів. Амортизація — системати-

чний розподіл вартості необоротних активів, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Строк корисного використання (експлуатації) — очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Амортизується первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість

— сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує

221

отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

•очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

•фізичний та моральний знос, що передбачається;

•правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Наприклад, у разі зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, що виробляється за допомогою цього активу; у разі капіталізації подальших витрат, пов’язаних з використанням активу, що покращують його стан.

Амортизація нараховується, виходячи з нового строку корисного використання. Накопичена амортизація за попередні періоди не корегується. Таким чином, якщо первісно строк служби планували 5 років (20 % річних), а після трьох років експлуатації (60 % перенесене на витрати) строк корисної служби знизився до 4 років, то норму амортизації треба збільшити до 40 % річних.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивного;

5) виробничого;

6) передбаченого податковим законодавством.

За методом прямолінійного (рівномірного) нарахування річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта.

Наприклад, первісна вартість об’єкту — 2000 грн Очікуваний строк служби — 5 років. Ліквідаційна вартість — 200 грн.

Розраховуємо: (2000,0 – 200,0) : 5 = 360,0 грн, або 20 % щорічно (360 : 1800 × 100) = 30 грн (на місяць).

Повний розрахунок наведено у таблиці 4.1.

222

				Таблиця 4.1
	РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ЗА ПРЯМОЛІНІЙНИМ МЕТОДОМ
Роки	Первісна вартість	Річна сума амор-	Накопичений знос	Залишкова вартість
		тизації		(первісна — знос)
01	02	03	04	05
1	2000	360	360	1640
2	2000	360	720	1280
3	2000	360	1080	920
4	2000	360	1440	560
5	2000	360	1800	200

За методом зменшення залишкової вартості річна сума аморти-

зації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня степеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість. Наприклад, об’єкту з первісною вартістю — 12 500 грн встановлено строк експлуатації 7 років.

Ліквідаційна вартість — 1350 грн. Норма амортизації:

(1−7 1350 :12 500 )×100 = 27,2 %.

Розрахунок наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ЗА МЕТОДОМ ЗМЕНШЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ВАРТОСТІ

			Розрахунок річної норми амортизації				Сума зно-	Залишко-
	Рік	Первісна				Місячна	су з поча-	ва вар-
			Залишкова	норма амор-	річна сума
		вартість				сума амо-	тку екс-	тість на
			вартість	тизації в %	амортизації	ртизації	плуатації	кінець
								року
	01	02	03	04	05	06	07	08
	1	12 500,0	12 500,0	27,2	3400,0	283,3	3400,0	9100,0
	2	12 500,0	9100,0	27,2	2475,0	206,30	5875	6625
	3	12 500,0	6625	27,2	1802,0	150,2	7677	4823
	4	12 500,0	4823	27,2	1311,9	109,3	8988,9	3511,1
	5	12 500,0	3511,1	27,2	955,0	79,6	9943,9	2556,1
	6	12 500,0	2556,1	27,2	695,3	57,9	10 639,2	1860,8
	7	12 500,0	1860,8	27,2	506,1	42,2	11 145,3	1354,7

223

За методом прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об’єкта, і подвоюється.

Наприклад, вартість основних засобів — 9000 грн Ліквідаційна — 500 грн. Строк корисного використання — 5 років. Річна норма = (9000 – 500) : 5 = 1700; у відсотках 1700 : 8500 × 100 = 20 % × 2 = 40 %. Розраху-

нок навесьстроккорисного використання наведено утабл. 4.3.

	РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ЗА МЕТОДОМ			Таблиця 4.3
	ПРИСКОРЕНОГО ЗМЕНШЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ВАРТОСТІ
Рік	Первісна вартість	Річна сума амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
01	02	03	04	05
1	9000	40 % × 9000 = 3600	3600	5400
2	9000	40 % × 5400 = 2160	5760	3240
3	9000	40 % × 3240 = 1296	7056	1944
4	9000	40 % × 1944= 778	7834	1166
5	9000	666	8500	500

40 % × 1166 = 466.

Сума амортизації за останній рік експлуатації обмежується величиною, необхідною для зменшення залишкової вартості.

Річна сума амортизації при кумулятивному методі визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання. Наприклад, первісна вартість 10 000 грн. Строк корисного використання — 5 років. Ліквідаційна вартість— 500 грн. Розрахунокзробленовтаблиці4.4.

Таблиця 4.4

РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ЗА КУМУЛЯТИВНИМ МЕТОДОМ

	Роки	Первісна	Первісна за мі-	Кумулятивний кое-	Річна сума	Накопиче-	Залишкова
		вартість	нусом ліквіда-	фіцієнт	амортизації	ний знос	вартість
			ційної вартості
	1	10 000	9500	5 : 15 × (1 + 2 +	3135	3135	6865
				3 + 4 + 5) = 0,33
	2	10 000	9500	4 : 15 = 0,27	2565	5700	4300
	3	10 000	9500	3 : 15 = 0,20	1900	7600	2400
	4	10 000	9500	2 : 15 = 0,13	1235	8835	1165
	5	10 000	9500	1 : 15 = 0,07	665	9500	500

224

Місячна сума амортизації при виробничому методі визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основного засобу.

Наприклад, планується випуск продукції — 20 000 одиниць, у тому числі: за перший рік — 4000, другий 6000, третій — 7000, четвертий

—3000. Первісна вартість об’єкта — 5200.0грн Ліквідаційна вартість — 200 грн.

Розраховуємо коефіцієнт = (5200 – 200) : 20 000 = 0,25.

Суми з нарахування амортизації показані в таблиці 4.5.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями основні фонди підлягають групуванню:

1) будинки, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, а також житлові будинки;

					Таблиця 4.5
		РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ЗА ВИРОБНИЧИМ МЕТОДОМ
	Роки	Первісна	Випуск	Річна сума	Накопичений	Залишкова
		вартість	продукції	амортизації	знос	вартість
	01	02	03	04	05	06
	1	5200	4000	1000,0 (4000 × 0,25)	1000,0	4200
	2	5200	6000	1500,0	2500,0	2700
	3	5200	7000	1750,0	4250,0	950
	4	5200	3000	750,0	5000,0	200
			20 000	5000,0

2)автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі, побутові електроні, оптичні, електромеханічні прилад і інструменти, інше конторське (офісне) обладнання),устаткування та приладдя до нього;

3)інші основні засоби, які не ввійшли до групи 1 і 2 и 4;

4)електроні розрахункові машини, інші машини для автоматизованої обробки інформації їх програмне забезпечення інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість МШП [4].

Суми амортизаційних відрахувань визначають згідно з нормами амортизації до балансової вартості кожної групи основних засобів на кінець звітного періоду. Норми амортизації наведені у таблиці 4.6.

225

			Таблиця 4.6
	НОРМИ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА
	Групи	Квартальні норми (% %)
		До 01.01.2004 р.	З 1.01.2004 р.
	01	02	03
	1	1,25	2
	2	6,25	10
	3	3,75	6
	4	-	15

Платники податку можуть самостійно прийняти рішення про застосування інших норм амортизації основних засобів, але не вищих за наведені.

Амортизація об’єкта основних засобів групи 1 проводиться до балансової вартості об’єкту яка дорівнює 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700). Залишкова вартість такого об’єкта повинна відноситися до валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкту дорівнювати нулю.

Амортизація основних засобів груп 2, 3, 4 проводиться до балансової вартості групи з нульовим значенням [4].

Наприклад, вартість об’єкту 1 групи прийнятого в експлуатацію у 2-му кварталі 2009 р. дорівнює 6000 грн Розрахунок суми амортизації наведено у таблиці 4.7.

					Таблиця 4.7
	РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЇ ЗА ПОДАТКОВИМ МЕТОДОМ
Дата		Первісна	Амортизація за квартал,	Остаточна	Накопичений
		вартість	%/грн	вартість	знос
01		02	03	04	05
2 кв.2009 р.		6000,0	—	6000,0	-
3 кв. 2009 р.		6000,0	6000,0 × 2 % = 120,0	5880,0	120,0
4 кв. 2009 р.		6000,0	5880,0 × 2 % = 117,60	5763,00	237,60
і т.п.		6000,0	До 100 неоподатковува-	1700	4300,0
			них мінімумів
			(17,0 × 100)

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання.

У разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання метод амортизації об’єкта основних засобів пере-

226

глядається. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання та припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Амортизацію об’єкта основних засобів можна здійснювати в по елементному розрізі, якщо початково визнано, що об’єкт розподіляється на окремі суттєві частини.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів.

Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу основних засобів Планом рахунків призначено рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», субрахунки 131 «Знос основних засобів»; 135 «Знос інвестиційної нерухомості». Кореспонденція рахунків з бухгалтерського обліку амортизації основних засобів наведена у п. 3 Додатку до Методичних рекомендацій по бухгалтерському обліку основних засобів (додаток 1).

Аналітичний облік зносу ведеться відповідно за видами основних засобів.

Синтетичний облік вибуття основних засобів. Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатного передавання або невідповідності критеріям визнання активом.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються додокументів, якимиоформленіфактивибуттяосновних засобів.

За часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта.

Кореспонденція рахунків з бухгалтерського обліку вибуття основних засобів наведена у п. 6 Додатку до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів (додаток 1).

Доходи і витрати від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу обліковуються на субрахункух 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» і 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

227

Облік оренди (лізингу) основних засобів. Облік орендних операцій виникає тоді, коли підприємству для виробничої діяльності (тимчасово) потрібні основні засоби, а коштів для придбання немає, чи неефективно їх купувати.

Орендна операція — це господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) під процент та на визначений строк. Взаємовідносини орендаря з орендодавцем регулюються договором оренди у якому обговорюються: вартість переданих в оренду об’єктів основних засобів, розмір орендної плати, тривалість оренди, обов’язкисторінзвиконання договірнихумов.

Оренда поділяється на оперативну і фінансову. Оперативна оренда

— це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передавання орендарю права користування основним засобом на строк, що не перевершує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основного засобу їх власнику після закінчення строку орендної угоди. Зазначимо, що право власності на основні засоби залишається в орендодавця.

Фінансова оренда передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних засобів з подальшим їх передаванням у користування орендарю на строк, що не перевершує строку повної амортизації таких основних засобів з обов’язковим передаванням права власності на такі основні засоби орендарю.

Методологічні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів містяться у П(С)БУ 14 «Оренда» [46].

Майно, яке передано за договором оперативної оренди, залишається на балансі орендодавця з позначкою на інвентарній картці, що передано в оренду. Орендатор зараховує майно, отримане в оренду, на позабалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи» за балансовою (залишковою) і первісною вартістю орендодавця, що зазначається в договорі операційної оренди. При поверненні основних засобів орендодавцю — їх списують з рахунка 01 «Орендовані необоротні активи». Аналітичний облік отриманих в оренду основних засобів ведеться за їх видами.

Майно, що передано у фінансову оренду, списується з балансу орендодавця та зараховується на баланс орендатора. Передавання та повернення орендованого об’єкту оформляється актом прийомкипередавання.

Кореспонденція рахунків з бухгалтерського обліку вибуття основних засобів наведена у п. 7 Додатку до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів (додаток 1).

Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів та полягає в наданні

228

лізингодавцем у виняткове користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об’єктом лізингу є будь-яке рухоме й нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних засобів відповідності до законодавства ув тому числі продукція, вироблена державними підприємствами), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передавання його в лізинг.

Об’єктами лізингу є: лізингодавець — суб’єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об’єкти лізингу; лізингоодержувач — суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу; продавець лізингового майна — суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/ або продає власне майно, яке є об’єктом лізингу.

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб’єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів — фінансовий чи оперативний. Оперативний лізинг — це договір лізингу, внаслідок укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший від строку, за який амортизується 90 % від вартості об’єкта лізингу, визначених на день укладання договору.

Фінансовий лізинг — це договір лізингу, внаслідок укладання якого лізингоодержувачу на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший за строк, за який амортизується 60 % вартості об’єкта лізингу, визначених на день укладання договору. Записи на рахунках з приводу лізингу такі, як щодо оренди.

Переоцінка основних засобів. Підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш ніж на 10 %) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта визначаються множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Наприклад, первісна вартість об’єкта — 2000 грн, сума зносу на дату переоцінки — 800 грн Експертна оцінка встановила, що справедлива вартістьдорівнює — 2400 грнРозрахунок проведемо утабл. 4.8.

229

			Таблиця 4.8
РОЗРАХУНОК ПЕРЕОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Показники	До переоцінки	Після переоцінки
		Дооцінка чи Уцінка
01	02		03
Первісна вартість	2000,0	4000,0	1800,0
Знос	800,0	1600,0	720,0
Балансова вартість	1200,0	2400,0	1080,0

2400 : 1200 = 2,0

1080 : 1200 = 0,9

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкту включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат, крім випадків, що наведені нижче.

У бухгалтерському обліку:

•на дооцінку Д-т 109 «Інші основні засоби» К-т «423 «Дооцінка активів» на 2000,0; Д-т 423, К-т 131 «Знос основних засобів» — 800,0;

•на уцінку Д-т 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових ін-

вестицій», К-т 109 — 120,0 та Д-т 131 і К-т 109 — 80,0.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об’єкта при черговій уцінці залишкової вартості цього об’єкта спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартостіоб’єктаівказаним перевищенням довитратзвітногоперіоду.

Відображення результатів уцінки, раніше дооцінених об’єктів на суму зносу — Д-т 131, 423 та 975 з К-т 10.

Відображення результатів дооцінки, раніше уцінених:

Д-т 10 та 423,

К-т 746 «Інші доходи від звичайної діяльності», 423, 131.

Втрати від зменшення корисності об’єктів включаються до складу витрат звітного періоду із збільшенням у балансі суми зносу основних засобів:

Д-т 975, К-т 131.

230

Втрати від зменшення корисності об’єктів, оцінка яких є переоціненою вартістю:

Д-т 975 і 131 К-т 10.

Якщо причини зменшення корисності об’єкта перестали існувати, то втрати від зменшення корисності об’єкта за попередні періоди вилучаються на відповідну суму методом сторно із суми витрат звітного періоду та із суми зносу об’єкта.

Такі витрати щодо об’єктів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, методом сторно вилучаються із суми витрат звітного періоду (якщо втрати від зменшення корисності в попередніх періодах були включені до витрат тих періодів) та/ або зі збільшенням іншого додаткового капіталу.

Відображення дооцінки вартості об’єкта, що проведена після виникнення причин попереднього зменшення корисності об’єкта:

1.по об’єктах, які до зменшення корисності були оцінені за первісною вартістю — Д-т 975, К-т 131 (сторно);

2.по об’єктах, які до зменшення корисності були оцінені за переоціненою вартістю — Д-т 10, 746 та К-т 746 і 131.

Упроцесі використання основних засобів виникають витрати, пов’язані із покращенням їх стану. Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Якщо витрати пов’язані з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використанняоб’єкта, первіснавартістьоб’єктазбільшуєтьсянасумувитрат.

Наприклад, якщо витрати на ремонт об’єкта виробничого призначення — згідно з рахунком підрядчика — 1000 грн; ПДВ — 200 грн:

Д-т 23 «Виробництво» (91 «Загальновиробничі витрати») — 1000,0, Д-т 644 «Податковий кредит» — 200,0

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» — 1200 грн.

Якщо витрати пов’язані з ремонтом об’єкта:

•який забезпечує збут продукції, то Д-т 93 «Витрати на збут»;

•загальногосподарського призначення — 92 «Адміністративні витрати»;

•житлово-комунального господарства і об’єктів соціальнокультурного призначення— 949 «Іншівитратиопераційної діяльності»;

•для виконання досліджень та розробок — 941 «Витрати на дослідження та розробки».

231